Навигация
Порівняти умови Зборівського та Білоцерківського договорів
44643
знака
7
таблиц
3
изображения
3. Порівняти умови Зборівського та Білоцерківського договорів.
Учитель на екрані проектує умови договорів, а учні аналізують переваги та недоліки договорів з боку козаків та з боку поляків.
ІV. Підсумки уроку.
Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження ним визвольної боротьби.
Поразка в Берестецькій битві стала гірким, але повчальним досвідом для Б. Хмельницького. Вона унаочнила, що польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою.
Події від поразки під Берестечком й до відновлення бойових дій під Білою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організаторські здібності Б. Хмельницького.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом та контурною картою.
Урок № 4
Тема: Утворення української козацької держави – Гетьманщини.
Мета: З'ясувати та характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форми роботи: навчальна лекція, евристична бесіда, використання опорної схеми, робота з картою.
Обладнання: підручник, комп’ютер, проектор, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо 3апорозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, ради при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.
Основні дати: 1649 р. – створення Української козацької держави.
Структура уроку
I. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне коротке опитування у вигляді письмових тестів.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Актуалізація знань учнів
1) Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?
2) Назвіть полки реєстрового козацтва.
3) Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?
1. Політичний устрій.
Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)
На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава, її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.
В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.
Коментар до схеми
За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьманщині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (військова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духів-ництва.
Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолював Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні зносини з іншими державами.
Поступово зростав вплив Старшинської ради, що складалася з генеральної старшини й полковників. Вона вирішувала військові, адміністративні, господарчі, правові й зовнішньополітичні питання. Її рішення були обов'язковими для гетьмана. Вона постійно перебувала в резиденції гетьмана.
Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв'язання найважливіших питань державного життя й готувала проекти рішень для Старшинської ради.
Центральним органом виконавчої влади був Генеральний уряд. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й закордонних зносин Війська Запорозького. Генеральний уряд складався з генеральної старшини, яка спочатку обиралася, а з часом стала призначатися гетьманом. До його складу входили: писар (очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою і вів усі справи Генерального уряду), судді (один або два) (здійснюючій керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний 
(забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державним скарбом і фінансами. До запровадження цій посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівник розвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури, збиранням розвідувальної інформації тощо).
При гетьмані також існувала генеральна старшина з особливих доручень – два осавули (військові ад'ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військової корогви), бунчужний (хранитель гетьманського бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий командуючий військами для проведення воєнних операцій).
У полках існували власні уряди, що складалися з полковника і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міщанами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками – сільський отаман.
Похожие работы
... збагачення знань, доповнення та уточнення отриманих знань [2]. Поділивши весь урок на такі етапи, дуже легко спрогнозувати результати, що вчитель отримує під час заняття. Щодо планування, то цей аспект полягає у складанні певного алгоритму підготовки, організації та проведення уроку. Такий алгоритм був детально описаний вище, тому вертатися до нього немає потреби. Важливим є те, як вчитель збира ...
... коли для цього є умови і виникає необхідність. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи. Розділ 2 Організація позакласного читання в початкових класах. 2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Уміле керівництво позакласним читанням в ...
... Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20 — 21 години. 2.2 Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної ...
... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...
0 комментариев