Навигация
Збаразько-Зборівська кампанія
44643
знака
7
таблиц
3
изображения
1. Збаразько-Зборівська кампанія.
Клас ділиться на дві групи: козаків та поляків, які готують інформацію для диспуту між двома сторонами. Для цього використовуються підручник, атлас та додаткова інформація, надані вчителем. (10 хвилин)
Допоміжна інформація:
У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир'я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні удару об'єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. поляки порушили перемир'я, переправилися через Горинь, вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстянтинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист стін Збаразького замку.
Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зупинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно. Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відступили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок величезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгнення в Україну.
Під Збараж до Хмельницького прибула 30–40–тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 80–90 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця.
Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на виручку обложеним рухається з 5-тисячним військом король Ян Казимир. Було вирішено не дати полякам об'єднатися й розбити королівське військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в напрямку Зборова.
Битва під Зборовом відбулася 5–6 серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниці хана Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.
За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводилися польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов'язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.
Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташовані на підвладній гетьману території, мала право повернутися до них, а її піддані повинні були виконувати всі ті повинності, що й раніше. Київському православному митрополиту було обіцяно місце в сенаті. Питання про ліквідацію церковної унії та повернення православній церкві її майна повинне було вирішитись на найближчому сеймі. У володіння гетьмана переходив Чигирин.
Речники кожної команди у відповідних костюмах, почергово розповідають свою точку зору на події Збаразько-Зборівської кампанії.
2. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком.
Розповідь учителя
Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. На початку 1651 р. король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого командувачі польських військ, польний гетьман Мартин Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський, розгорнули наступ на українські землі. 10–12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі захопили містечко Красне на Східному Поділлі. У бою з ворогом загинув один із найближчих сподвижників Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай. Намагаючись оволодіти Східним Поділлям, М. Калиновський і С. Лянцкоронський 1–10 березня вели облогу Вінниці. Незважаючи на значну кількісну перевагу ворога, козаки, очолювані полковником Іваном Богуном, не дали захопити місто. 10 березня на допомогу обложеним прийшов уманський полк Йосипа Глуха і вдарив по польських частинах, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільником, Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляків заволодіти Східним Поділлям завершилася провалом.
Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася в червні на Волині, неподалік м. Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном Казимиром, налічувало 100–120 тис. осіб, а зі слугами – близько 220–240 тис. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. осіб. До нього приєдналося 30–40-тисячне татарське військо на чолі із ханом Іслам-Гіреєм.
Сили сторін
| Польсько-шляхетське військо | Жива сила: 80 тис вояків + 80 тис. озброєної челяді + 20 тис. іноземних найманців |
| Воєначальники | М.Потоцький, Є.Вишневецький, М. Калиновський |
| Українсько-татарське військо | Жива сила: 100 тис. українських вояків + від 8 до 30 тис. татар |
| Воєначальники | Б.Хмельницький, І.Богун, Ф.Джалалш, М.Гладкий, Іслам-Гірей III |
Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між поль-ською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.
Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8–9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян Казимир, угрупованням на правому фланзі – С. Лянцкоронський, на лівому – Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріплених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однак напередодні хан повідомив гетьманові, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про пригніченість його воїнів попередньою поразкою. У цій ситуації Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.
Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години поляки зрозуміли, що Хмельницький уникає битви. Із дозволу короля Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті завдати удар по Вишневецькому та військам короля, які намагалися його підтримати. Від гарматного й мушкетного вогню у бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар зчинилась паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднався до свого відступаючого війська, залишивши поле бою.
Усвідомлюючи, що битва програна, Хмельницький вивів армію і до укріпленого табору, влаштованого в долині р. Пляшівка, притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Іслам-Гірея, Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути на поле битви виснажене втечею і деморалізоване татарське військо неможливо. Подальші події свідчать, що поки хан приводив у порядок своє військо, гетьман вирішив відступити до Білої Церкви й Корсуня. Поповнивши тут новими силами виведені з оточення з-під Берестечка залишки української армії, Б Хмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинити просування поляків під Білою Церквою.
Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум'яття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.
Цікаво знати:
Для прикриття відступу з оточеного ворогом табору було сформовано загін із 300 козаків-добровольців. Вони не мали права відступати і загинули всі, не відступивши ані на крок. Поляки пропонували їм гроші й збереження життя, якщо вони складуть зброю. Козаки відкинули цю пропозицію й на очах у поляків висипали з гаманців усі свої гроші у воду, демонструючи свою зневагу до них. Усі 300 козаків полягли як герої.
Похожие работы
... збагачення знань, доповнення та уточнення отриманих знань [2]. Поділивши весь урок на такі етапи, дуже легко спрогнозувати результати, що вчитель отримує під час заняття. Щодо планування, то цей аспект полягає у складанні певного алгоритму підготовки, організації та проведення уроку. Такий алгоритм був детально описаний вище, тому вертатися до нього немає потреби. Важливим є те, як вчитель збира ...
... коли для цього є умови і виникає необхідність. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи. Розділ 2 Організація позакласного читання в початкових класах. 2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Уміле керівництво позакласним читанням в ...
... Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20 — 21 години. 2.2 Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної ...
... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...
0 комментариев