2.4 Конфлікти у стосунках між юнаками і батьками

Що б зрозуміти, в чому криється суть конфлікту потрібно в першу чергу розібратися, чим відрізняються хлопці від дорослих.

Нерозуміння, що виникає між дітьми і батьками, часто можна пояснити відмінностями в їх типах особи. Типові відмінності між хлопцями і людьми середніх років можна привести у вигляді таблиці 2 [31].

Таблиця. 2 Типові відмінності між юнаками і людьми середніх років

Покоління середнього віку Молоде покоління
Обережність / Життєвий досвід Зухвалість, авантюризм, схильність до ризикованих рішень
Спогад про минуле; схильність порівнювати сьогодні і вчора Минуле не має значення; життя лише в сьогоденні
Реалістичне, декілька скептичне відношення до життя і людей Ідеалізм і оптимізм
Консервативні манери, вдачі, мораль Ліберальність; боротьба проти традиційних ідей
Згода з життям; згода з існуючим станом речей Критика існуючий стан речей; Бажання все змінити
Бажання зберегти молодість; страх перед старістю Дуже хочеться стати дорослим

Далеко не всі дорослі люди і не всі юнаки повністю відповідають вказаним типам, і навіть незначна несхожості між ними досить для відсутності взаєморозуміння і частих конфліктів.

Зверніть увагу на те, що дана таблиця розкриває істотні відмінності між батьками — людьми середніх років і дітьми — юнаками. З висоти свого життєвого досвіду батькам здається, що діти дуже наївні, безглузді, необережні і, як наслідок, нездібні усвідомити помилки, які здійснюють. Батьки бояться, що діти попадуть в аварію, пораняться, вплутаються в конфлікт із законом. Юнакам же, навпаки, здається, що батьки занадто обережні і тривожаться без причини.

Батьки, що досягли так званого середнього віку, нерідко порівнюють стиль життя сучасної молоді із стилем життя своєї юності. Вони страждають від постійного відставання в питаннях масової культури — це заставляє їх відчувати себе безпорадними, малоінформованими; вони явно програють в порівнянні з «експертами», які добре орієнтуються в процесах суспільного життя [8]. Тому діти нерідко починають сумніватися в керівних здібностях батьків. Багато юнаків вважають, що їм слід зайнятися вихованням власних батьків, аби ті більш відповідали сучасному життю.

Крім того, слід врахувати, що батьки в свої зрілі роки стають в деякій мірі циніками, втрачають юнацькі ілюзії. Вони знають, що світ не переробити, і сповна освоїли реалістичну науку приймати речі такими, які вони є. Юнаки завжди ідеалісти, тому вони нетерпимі до дорослих, які умовляють їх прийняти «існуючий стан речей». Юнаки жадають ощасливити весь світ за одну ніч і дратуються, коли батьки не розділяють подібного ентузіазму і не квапляться приєднатися до «хрестового походу».

Юнаки зростають з відчуттям деякого побоювання перед дорослими, тому що відчувають їх критичний настрій і бояться нерозуміння. Молоді люди думають — і не без підстав, — що у них теж можуть виникнути хороші ідеї, що про багато речей вони знають більше, ніж їх батьки. До того ж, вважаючи себе сповна самостійними людьми, вони вважають, що також мають право сміятися над пропозиціями і ідеями старших. Ті ж у свою чергу, реагують на критику і відмову прислухатися до їх порад з гнівом і роздратуванням [22].

Деякі батьки, перейшовши рубіж так званого середнього віку, з великою заклопотаністю відносяться до неминучого старіння і бояться, що їх вважатимуть літніми людьми. Оскільки їм ненависна сама думка про старіння, вони приділяють всю зростаючу увагу тому, аби здаватися молодими. Якщо така невпевненість батьків доходить до крайності і починає виразно виявлятися в одязі і поведінці, то тим самим вони лише викликають кепкування довколишніх молодих людей, а їх власні діти починають бентежитися і соромитися своїх батьків.

Нарешті, уявлення батьків про те, яку поведінку слід вважати відповідною віку, мають вужчі рамки, ніж відповідні представлення дітей. З роками, із зростанням життєвого досвіду дорослі все виразніше відчувають тиск вікових норм і громадської думки. Юнаки терпиміше відносяться до порушення вікових норм поведінки. Частково це пояснюється тим, що зміни в суспільстві відбуваються дуже швидко. Батьки і діти відносяться один до одного з упередженням, що зовсім не сприяє розумінню того, як представникам різних поколінь улаштувати спільне життя.

Отже, оскільки конфлікти в нашому житті неминучі, потрібно навчитися управляти ними, прагнути до того, аби вони наводили до найменших витрат для суспільства і особах, що беруть участь в них.

Зазвичай в міжпоколінних конфліктах задіяні інститути, які безпосередньо виконують функцію соціалізації (батьки в сім'ї, або вчителі в школі). Таким чином, можливо, такі конфлікти (а точніше їх наслідки) одні з механізмів соціалізації, які дозволяють зафіксувати на собі увагу особи, яка соціалізується.

Важливим наслідок таких конфліктів може служити те, що зважаючи на постійне протистояння норм і цінностей двох поколінь, виявиться, що у результаті збережуться “кращі” (як природний відбір у Дарвіна). Такі процеси приводять до постійного розвитку суспільства.


Розділ 3. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях та особистісних характеристик


Информация о работе «Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 83879
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 10

Похожие работы

Скачать
62166
5
0

... агресія — спосіб досягнення, а агресія — самоціль, вона стає самостійним мотивом поведінки, обумовлюючи ворожість по відношенню до інших при низькому рівні самоконтролю. Крім того, конфлікти старшокласника в стосунках з однокласниками обумовлені важливою особливістю віку — формуванням морально-етичних критеріїв оцінки однолітка і пов'язаних з цим вимог до його поведінки Попередження конфліктної ...

Скачать
142041
17
35

... та їх аналізу ми можемо стверджувати, що наша гіпотеза підтвердилася та сформувати слідуючи висновки: 1. проведені дослідження дозволяють виявити психологічні причини дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках. 2. формуванню та розвитку міжособистісних стосунків молодших підлітків сприяє сукупність факторів середовища, серед яких стиль та система сімейного виховання, умови мі ...

Скачать
55488
1
0

... ідного продукту, а й у відтворенні фізичних і духовних сил працівника, розширенні його знань, розвитку навичок, умінь, здібностей до саморегуляції і творчості[6, с.150]. Трудова поведінка – це індивідуальні та групові дії, що вказують спрямованість та інтенсивність реалізації людського фактору у виробничій організації. Це регульований комплекс дій, вчинків працівника, пов’язаних із співпаданням ...

Скачать
191247
7
0

... П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с. 63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с. 64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с. ДОДАТОК А Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями ...

0 комментариев


Наверх