Вправа “Алфавіт емоцій”

8. Вправа “Алфавіт емоцій”.

Це у нас групова робота. Сядьте зручніше, аби могли бачити і чути один одного.

Потрібно записати назви емоцій і відчуттів в конфлікті в алфавітному порядку (за винятком деяких букв) (Табл. 3.4):

Таблиця 3.4 Таблиця емоцій і відчуттів в конфлікті

А –	М - милування
Б –	Н -
В –	О -
Г –	П -
Д –	Р -
Е - єхидство	С -
Ж -	Т - тривога
З - здивування	У - упевненість
І -	Ч - чварливість
К -	Х -
Л - лють	Я -

9. Вправа “Відповідь з посмішкою”.

Можна обійти конфлікт, якщо відповісти посмішкою. Люди з відчуттям гумору рідко конфліктують, а вже якщо сперечаються, то завжди приємно, з жартом, посмішкою (не з сарказмом, злою іронією, а з добрим, дотепним жартом).

Розіграємо ситуації, де необхідно посміхнутися, пожартувати, не дати суперечці стати конфліктом.

Ситуація 1. Ви отримуєте записку з вашим ім'ям: “А + В= Любов”. Ваша реакція... Обговорення. Репліка має бути з посмішкою.

Ситуація 2. Вам дуже смішно на уроці. Вчителька робить вам зауваження. Ви виправдовуєтеся (з посмішкою). Що скажете?

Ситуація 3. У автобусі ти ненавмисно стала на ногу парубкові, що стоїть поруч. Твої дії?

10. Рефлексія.

Що нового і корисного ви взнали на уроці? Відповіді запишіть на паперових фруктах і по черзі зачитайте класу, а потім прикріпите їх до дерева Знань про конфлікт.

Порівняєте два дерева і зробіть висновок.

Оціните урок викидом пальців по п’ятибальній системі.

Висновки

Після проведеного теоретичного аналізу літератури та емпіричного дослідження було виявлено, що в зародженні, розвитку і вирішенні конфліктних ситуацій величезну роль грає психологічний чинник, оскільки конфлікти завжди пов'язані з зіткненням інтересів, поглядів людей.

Конфлікт - зіткнення протилежно направлених цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії.

Конфлікти виникають практично у всіх сферах людського життя. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди.

В процесі управління міжособистісними конфліктами важливо враховувати їх причини і чинники, а також характер міжособистісних стосунків конфліктантів до конфлікту, їх взаємні симпатії і антипатії.

Для старшокласників найтиповішими є конфлікти дорослішання, тобто входження у доросле життя, невизначеність з майбутньою професією, боязнь випускних іспитів, конфлікти у школі з вчителями та однолітками, конфлікти з батьками.

При вирішенні конфліктів потрібно враховувати які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них є продуктивнішими або деструктивними; яким чином можливо стимулювати продуктивну поведінку. За основу потрібно брати міру орієнтації учасників ситуації на свої власні інтереси і інтереси партнера, при цьому виділяється п'ять основних тактик або стилів поведінки. Це: уникнення, пристосування, суперництво, компроміс, співпраця.

Наше емпіричного дослідження показало, що старшокласники найбільш часто обирають таку стратегію поведінки як компроміс, тобто вони намагаються узгодити конфліктні ситуації шляхом домовленостей та взаємних поступок, та суперництво, тобто вони прагнуть добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншим.

А найрідше члени даної групи обирають таку стратегію поведінки як співпраця, тобто учасники конфліктної ситуації не приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як суперництво, притаманні такі особистісні характеристики як домінантність, енергійність, успішність у справах, притаманні егоїстичні риси, орієнтація на себе, вимогливість, прямолінійність, суворість в оцінці оточуючих, схильність звинувачувати у всьому оточуючих, роздратованість, мала схильність до співпраці, не гнучкість та не компромісність при вирішення проблем, рідко слідує правилам спілкування при вирішенні конфліктів.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як компроміс, притаманні такі особистісні характеристики як впевненість в собі, наполегливість, схильність до співпраці, енергійність, скромність, емоційна стриманість, конформність, м’якість, гнучкість у вирішенні проблем, прагнення бути у згоді з думками оточуючих, відповідальність по відношенню до людей, делікатність, доброта.

Отже, наше емпіричне дослідження показало, що гіпотеза про те, що в юнацькому віці найбільш характерними стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях є компроміс та суперництво, підтвердилася.

Гіпотеза про те, що старшокласникам, які обирають стратегію поведінки суперництва, притаманні такі особистісні риси як авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозріливість, підтвердилась.

Література

1.  Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. — Казань, 1992.

2.  Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К.: МАУП, 1996.

3.  Аргументы и факты //№52

4.  Белкин А. С, Жаворонков В. Д., Зимина И. С. Конфликтология: наука о гармонии. — Екатеринбург: ГЛАГОЛ, 1995.

5.  Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. — СПб, 1997.

6.  Богданов Е. Н., Зазыкин В. Г. Психология личности в конфликте: Учебное пособие. — 2-е изд. — СПб.: ПИТЕР, 2004.

7.  Бородкин Ф. М, Коряк П. М. Внимание: конфликт! — Новосибирск: Наука, 1989.

8.  Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик.– М., 1984г.

9.  Возрастные особенности старшеклассников / Под ред. И.В. Дубровиной.– М., 1989г.

10.  Гатанова Н. Психологические аспекты разрешения учителями конфликтов с учениками.//Психология учителя. М.,1988.

11.  Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб.: ПИТЕР, 2000.

12.  Гришина Н. В. Давайте договоримся: Практическое пособие для тех, кому приходится разрешать конфликты. — СПб.: Сова, 1993.

13.  Гусева А. С, Козлов В. В. Конфликт: структурный анализ, консультативная помощь, тренинг. — М., 1998.

14.  Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. — М., 1993.

15.  Дональдсон М. К., Дональдсон М. Умение вести переговоры для чайников. - К.; М.,1998.

16.  Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2001.

17.  Иванова Е. Н. Эффективное общение и конфликты. — СПб. — Рига: Эксперимент,1997.

18.  Кан-Калик В. А. Грамматика общения. — М.: Роспедагентство, 1995.

19.  Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. — М:: ЭКСМО,1997

20.  Конфликтология. Учебник / Под ред. А. С. Кармина. — СПб.: Лань, 1999.

21.  Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. — М.: СТРИНГЕР, 1992.

22.  Кулагина И.Ю. Возрастная психология.– М., 1996г.

23.  Левин К. Типы конфликтов // Психология личности. Тексты. — М.: МГУ, 1982.

24.  Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. — СПб.: ПИТЕР,1997.

25.  Обозов Н. Н. Психология конфликта и способы его разрешения. - Л.: ЦПП, 1991.

26.  Лишин О.В. Конфликты в школьном возрасте: пути их преодоления и предупреждения.–М., 1986.

27.  Поливанова К.Н. Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2000.

28.  Райгородский Д.Я. Практическая диагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002

29.  Рыбакова М.Н. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе.– М., 1991.

30.  Саймон Б. “Общество и образование” М.,1989.

31.  Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. — К.: Внешторгиздат, 1991.

32.  Соснин В. А., Лунев П. А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. — М.: ИП РАН, 1993.

33.  Сулимова Т. С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. — М.: ИПП, 1996.

34.  Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.И. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2005

35.  Фишер Р., Эргель Д. Подготовка к переговорам. — М., 1996.

36.  Формирование личности старшеклассника / Под ред. Дубровиной; Науч.-исслед. Ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. – М.: Педагогика, 1989.

37.  Хасан Б. И. Конструктивная психология конфликта. — СПб.: ПИТЕР, 2003.

38.  Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. — Минск: Амалфея, 1997.

39.  Школа - 1988. Проблемы. Противоречия. Перспективы. М.,1989.

40.  Эльконин Б.Д. Психология развития: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001.

Додаток 1

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії суперництва за індивідуальними рисами

NTILES of СОПЕРНИЧЕСТВО

N

Mean

Std. Deviation

Std. Error Mean

Sig. (2-tailed)

 

АВТОРИТАРНОСТЬ 1 19 8,00 3,018 ,692 0,039

 

  3 17 10,06 2,703 ,656

 

ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 19 7,00 3,000 ,688 0,042

 

  3 17 9,24 3,345 ,811

 

АГРЕССИВНОСТЬ 1 19 7,63 2,362 ,542 0,018

 

  3 17 9,59 2,347 ,569

 

ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 19 8,32 3,001 ,688

 

  3 17 8,12 2,781 ,675

 

ПОДЧИНЕНИЕ 1 19 7,84 2,630 ,603 0,000

 

  3 17 4,29 2,173 ,527

 

ЗАВИСИМОСТЬ 1 19 8,84 2,316 ,531 0,000

 

  3 17 5,47 2,478 ,601

 

ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 19 8,84 2,873 ,659 0,001

 

  3 17 5,35 2,978 ,722

 

АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 19 9,32 3,019 ,693 0,002

 

  3 17 5,82 3,283 ,796

 

Додаток 2

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії компромісу за індивідуальними рисами

NTILES of КОМПРОМИС

N

Mean

Std. Deviation

Std. Error Mean

Sig. (2-tailed)

 

АВТОРИТАРНОСТЬ 1 13 10,77 2,713 ,752 0,039

 

  3 16 8,44 3,010 ,753

 

ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 13 9,31 3,119 ,865 0,024

 

  3 16 6,63 2,895 ,724

 

АГРЕССИВНОСТЬ 1 13 8,92 2,929 ,812

 

  3 16 8,06 2,235 ,559

 

ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 13 8,15 3,132 ,869

 

  3 16 7,44 2,502 ,626

 

ПОДЧИНЕНИЕ 1 13 4,92 2,629 ,729

 

  3 16 4,81 2,903 ,726

 

ЗАВИСИМОСТЬ 1 13 6,00 2,345 ,650

 

  3 16 6,75 2,769 ,692

 

ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 13 6,77 3,244 ,900

 

  3 16 7,31 2,845 ,711

 

АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 13 6,62 2,987 ,828

 

  3 16 6,63 3,160 ,790

 

Додаток 3

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання пристосування суперництва за індивідуальними рисами

NTILES of ПРИСПОСОБЛЕНИЕ

N

Mean

Std. Deviation

Std. Error Mean

Sig. (2-tailed)

 

АВТОРИТАРНОСТЬ 1 18 9,33 3,236 ,763

 

  3 16 8,44 2,279 ,570

 

ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 18 7,83 3,148 ,742

 

  3 16 7,13 2,872 ,718

 

АГРЕССИВНОСТЬ 1 18 8,56 2,382 ,561

 

  3 16 7,00 2,280 ,570

 

ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 18 7,44 2,812 ,663

 

  3 16 8,06 3,151 ,788

 

ПОДЧИНЕНИЕ 1 18 4,78 2,579 ,608 0,001

 

  3 16 8,06 2,568 ,642

 

ЗАВИСИМОСТЬ 1 18 6,00 2,808 ,662 0,006

 

  3 16 8,56 2,250 ,563

 

ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 18 5,67 2,567 ,605 0,000

 

  3 16 9,94 2,839 ,710

 

АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 18 5,72 3,083 ,727 0,000

 

  3 16 10,13 2,446 ,612

 

Додаток 4

NTILES of ИЗБЕГАНИЕ

N

Mean

Std. Deviation

Std. Error Mean

 

АВТОРИТАРНОСТЬ 1 14 9,00 2,512 ,671

 

  3 18 8,50 3,650 ,860

 

ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 14 7,64 2,872 ,768

 

  3 18 7,11 3,445 ,812

 

АГРЕССИВНОСТЬ 1 14 7,86 2,770 ,740

 

  3 18 8,06 2,100 ,495

 

ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 14 7,71 3,148 ,841

 

  3 18 8,17 2,771 ,653

 

ПОДЧИНЕНИЕ 1 14 6,00 3,162 ,845

 

  3 18 6,89 3,197 ,754

 

ЗАВИСИМОСТЬ 1 14 6,93 2,999 ,802

 

  3 18 8,06 2,940 ,693

 

ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 14 7,71 3,625 ,969

 

  3 18 8,61 3,381 ,797

 

АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 14 8,07 3,452 ,923

 

  3 18 8,28 2,967 ,699

 

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії уникнення за індивідуальними рисами

Додаток 5

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії співробітництва за індивідуальними рисами

NTILES of СОТРУДНИЧЕСТВО

N

Mean

Std. Deviation

Std. Error Mean

 

АВТОРИТАРНОСТЬ 1 20 9,10 3,417 ,764

 

  3 14 8,79 3,309 ,884

 

ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 20 8,45 3,395 ,759

 

  3 14 7,79 3,017 ,806

 

АГРЕССИВНОСТЬ 1 20 9,10 2,808 ,628

 

  3 14 7,86 2,070 ,553

 

ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 20 8,60 2,644 ,591

 

  3 14 8,14 3,255 ,870

 

ПОДЧИНЕНИЕ 1 20 5,55 3,364 ,752

 

  3 14 5,86 3,183 ,851

 

ЗАВИСИМОСТЬ 1 20 7,10 3,042 ,680

 

  3 14 6,57 3,106 ,830

 

ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 20 7,35 3,977 ,889

 

  3 14 6,79 2,887 ,772

 

АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 20 6,60 3,267 ,731

 

  3 14 7,93 3,751 1,003