3.3 Висвітлення соціолінгвістичних і соціокультурних аспектів та принципу ситуативності у посібнику «Бізнес-курс англійської мови»
У попередньому підпункті, досліджуючи ефективність підручника Headway Pre-Intermediate шляхом аналізу ступеню висвітлення у ньому соціолінгвістичних та соціокультурних аспектів та ситуативності, ми переконалися, що видавництво Oxford University Press розробляє дієві підручники, що справді здатні розширити соціокультурну та соціолінгвістичну компетенцію бажаючого вивчити іноземну мову та повністю усуває можливі комунікативні бар’єри у майбутньому між культурному спілкуванні. Цей факт можна пояснити і тим, що дані підручники видаються саме носіями мови.
На вітчизняному просторі, звичайно, набагато важче знайти підручники, які б максимально повно та точно відображали реальну дійсність та мовну картину світу іноземної мови та її носіїв, але ми спробуємо проаналізувати, на нашу думку достатньо адекватні у плані здобуття соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції, підручник, а саме «Бізнес-курс англійської мови» за редакцією І. С. Богацького та Н. М. Дюканової. Так як нас цікавить саме соціокультурна та соціолінгвістична компетенція та ситуативність, тому доцільно розглядати ці два підручника одночасно, оскільки вони є побудовані, ґрунтуючись на однакових принципах та засадах, а стосовно того, що тут розкривається сфера бізнесу, а підручник Headway Pre-Intermediate переслідує навчальні цілі, то аудиторія, на яку розраховані підручники не є для нас пріоритетом.
Як стверджує Н. Ф. Бориско, мета даного підручника - навчити основам ділового спілкування в усних та письмових формах у типових ситуаціях, а тому такі підручники є ситуативно змодельованими, а тому включають в себе різноманітні ситуації, а саме знайомство, розмова по телефону, відрядження в одні з іноземних країн, замовлення квитка і номера в готелі, в банку, в магазині, у лікаря, в ресторані, огляд і знайомство із фірмою, обговорення і підписання договору, відвідання виставки, ведення ділових переговорів, комерційна кореспонденція [5, с. 1]. Посібник також містить велику кількість соціокультурної та країнознавчої інформації, яка необхідна для подорожі в англомовну або німецькомовну країни, наприклад як взяти на тимчасове користування автомобіль, про міський транспорт, про готелі, як користуватись розкладом літаків та поїздів, про ціни магазини, розміри, тобто, мається на увазі, що саме така інформація є відрізняльною у країнах і для повного розуміння та успішної комунікації з іноземцем вона є необхідною.
На нашу думку, даний підручник формує соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію двома шляхами: по-перше, з допомогою письмових комунікативних ситуацій, а саме написанням різноманітної ділової кореспонденції (візитних карток, листів-запитів, факсів, підтверджень, замовлень, анкет, резюме, супровідних листів і т. п) та оформленням різноманітних розкладів, рекламних листів, контрактів, а, по-друге, з допомогою усних комунікативних ситуацій, при цьому доповнених або соціокультурним коментарем, або мовним коментарем (словником-мінімумом).
Що стосується комунікативних ситуацій, то ситуації, подані у даному підручнику дійсно сприяють ліквідації усіх можливих комунікативних та культурних бар’єрів у подальшому міжкультурному спілкуванні. Наприклад, проаналізуємо таку комунікативну ситуацію, як написання резюме, зразок якого міститься у посібнику «Бізнес-курс англійської мови» за редакцією І. С. Богацького та Н. М. Дюканової (ст. 44). Навіть, написання таких анкет може бути трудністю та причиною культурного конфлікту. Такі труднощі вже виникають при написанні власного прізвища та імені. Як правило, у анкетах та бланках пишуть first name - ім’я, last name - прізвище. Це пояснюється тим, що у англійській мові порядок слів є чітким та фіксованим, тому будь-якому представнику англомовної країни зрозуміло які концепції лежать у цих поняттях. В українській мові порядок слів є вільним, від перестановки прізвища та імені зміст не змінюється, тому не одразу стає зрозумілим, що писати першими ім’я чи прізвище. А це означає, що лише з допомогою ситуативного моделювання навчання можна розширювати соціокультурну та соціолінгвістичну компетенції.
Наведемо ще один приклад культурного розходження при заповнюванні анкет та резюме. Часто, і не тільки в анкетах, а й у посадочних квитках та імміграційних картах, після прізвища та імені стоїть графа, у якій написано слово nationality, яке співвідноситься із українським національність і яке, водночас є оманливим для представника нашої культури. Справа в тому, що слово nationality має на увазі не етнічну національність, а громадянство, офіційну приналежність до країни. Тому, люди які мають іншу національність, але є громадянами України та мають український паспорт повинні писати у цій графі, що вони є українцями.
Ще одним важливим пунктом є написання дат, яке також може викликати певні труднощі. Суть у тому, що американці та англійці цифру місяця пишуть перед цифрою дня, а у українській культурі, як відомо, це відбувається навпаки. Також, при вираженні десяткових чисел в українській культурі використовується кома, а у англійській або американській культурі – крапка, проте крапка в українській культурі використовується для відокремлення мільйону, а в англійській та американській культурі у таких ситуаціях користуються комою. Ми бачимо, що посібники, не зважаючи на той факт, що вони створювались не носіями мови, все-таки вони дають нам можливість практикувати такі письмові комунікативні ситуації, які справді допоможуть нам в майбутньому уникнути велику кількість труднощів між культурного спілкування.
Як вже зазначалось раніше, Н. Ф. Бориско та І. С. Богацький використовують у своїх посібниках практику соціокультурного коментарю, який сприяє применшенню розриву між культурами. За словами В. П. Тер-Мінасової, соціокультурний та соціолінгвістичний коментар призначений для представників іншої культури, який має здатність виявити та водночас залагодити конфлікт культур [39, с. 90].
Варто зазначити, що В. П. Тер-Мінасова виокремлює наступні компоненти соціокультурного коментарю:
· Історизми – слова, які вийшли з вживання внаслідок того, що позначуваний ними предмет або явище вже невідомі комуні канту;
· Архаїзми – застарілі слова і мовленнєві звороти, що вийшли із вживання
· Слова, які змінили своє значення в сучасній мові [39, с. 90].
Але на нашу думку, таке визначення соціокультурного коментарю є неповним, оскільки соціокультурний коментар за своєю природою є набагато ширшим поняттям. Наприклад, сюди також можна віднести різноманітні кліше, слова та вирази, які варіюються відповідно до ситуацій і значно відрізняються від культури до культури. Зокрема, І. С. Богацький після кожного розділу у посібнику виокремлює спеціальні добірки слів. До теми про візит та рекомендацію науковець відносить наступні:
· Excuse me… - перепрошую.
· Glad to meet you. – Glad to meet you too. Приємно познайомитись. – З вами теж.
· I have an appointment with …- я домовився зустрітись з …
· Let me introduce myself etc [3, с. 17]. – Дозвольте себе відрекомендувати.
Н. Ф. Бориско відносить, наприклад, до теми про бесіду з партнером такі мовні одиниці:
· Telefon fur Sie! – вас до телефону!
· Lassen Sie uns Ihre Entsheidung wissen. – Повідомте про своє рішення.
· Es stellt sich heraus. – Виявляється …
· Etwas (alles) Schwarz sehen. – бути песимістом.
Добираючи до кожної теми групи слів, вчені, таким чином демонструють різницю у способах та тактиках формування виразів, а це означає, що у реальному спілкуванні людина не зможе, скориставшись логікою формування зворотів у своїй мові, побудувати у іноземній мові речення та вирази, які ідентичні за своїм змістом, окрім тих випадків, коли людина зустрічала подані звороти у безпосередньому спілкуванні з носіями мови або під час вивчення іноземної мови. Також, доречно зазначити, що саме такі ситуації, які змодельовані у посібниках І. С. Богацького та Н. Ф. Бориско охоплюють та імітують всі можливі ситуації в реальному спілкуванні, а тому ї є ефективними у тому плані. Що вони здатні формувати соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію мовця.
Отже, беручи до уваги той факт, що у кожного народу та в кожної культури є своє культурне бачення світу і в кожній культурі закладені свої риси національного характеру, світобачення, мораль, природньо, що мовне відображення концептів буде також різним. Іншими словами, важливо передусім формувати у мовця соціокультурну та соціолінгвістичну компетенцію, яка допоможе зменшити культурну відстань між різними народами. У цьому сенсі ефективними підручниками, які справді значно звужують культурний бар’єр є посібники «Бізнес-курс англійської мови» за редакцією І. С. Богацького та Н. М. Дюканової. Хоча й створений вітчизняними авторами, але вчені все ж таки зуміли ситуативно обумовити та в той же час навантажити підручник необхідним об’ємом соціолінгвістичної та соціокультурної інформації для ефективного їх використання.
ВИСНОВКИ
Мова та суспільство є нероздільними, тому що мова не існує поза людиною, і людина як homo sapiens не існує поза мовою. Людину не можна пізнати без мови, і cоціолінгвістичну та соціокультурну компетенції не можна сформувати без суспільства. Мова відображає світ, що оточує людину, вона також відображає культуру, визначає поведінку, спосіб життя, світогляд, менталітет, національний характер та ідеологію людини. Відповідно, мова є способом пізнання, з допомогою якого людина пізнає світ та культуру, а ситуація є засобом формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця.
В процесі дослідження було встановлено, комунікативна компетенція є явищем комплексним і включає в себе багато різних видів компетенцій, серед яких чільне місце посідає саме соціолінгвістична компетенція. Було виявлено, що саме така наукова дисципліна як соціолінгвістика поєднує в собі вивчення способів використання мови відповідно до соціальних ситуацій, що дає підставу враховувати такі аспекти при навчанні іноземних мов. Той факт, що вчені по-різному підходять до визначення поняття „соціолінгвістика”, свідчить про багатогранність даної науки, відповідно соціолінгвістична компетенція мовця може інтерпретуватись у широкому розумінні і включати не лише наявність суто лінгвістичних (мовних) знань, а й наявність знань про суспільство та його національні або інтернаціональні позамовні фактори.
Згідно з дослідженням, між мовою та культурою існує тісний зв’язок, і тому доцільно вивчати іноземну мову, враховуючи компоненти культури, які мають національно-специфічне забарвлення: традиції, обряди, реалії, слова з частковою семантичною еквівалентністю, фразеологізми, усталені етикетні вислови, іншими словами при вивченні іноземної мови необхідно враховувати соціокультурну компетенцію. Також до соціокультурної компетенції варто відносити особливості національного характеру комунікантів, специфіку їх емоційного складу, специфічні особливості мислення, тому що реальне використання слів в мовленні або відтворення мовлення визначається знанням соціального і культурного життя спільноти, що говорить даною мовою.
Варто зауважити, що при співставленні мов та їх соціокультурних та соціолінгвістичних особливостей викривається не лише мовна різниця між мовами, а й різниці між понятійними та культурними уявленнями. Звідси випливає, що для ефективного спілкування, а особливо іншомовного, необхідна наявність соціокультурної та соціолінгвістичної компетенції, яка сприяє безперешкодній комунікації та, крім того, розумінню прагматичного мовленнєвого навантаження.
Слід зазначати, що при навчанні іноземних мов необхідно брати до уваги ситуативність, яка уможливлює функціональність іноземних мов. Ситуативність передбачає моделювання у навчальному процесі різноманітних ситуацій для подальшого їх використання у різних сферах життя суспільства. конструюючи ситуації, потрібно мати на увазі наступні види взаємовідносин: статусні, рольові, моральні та взаємовідносини, які зумовлені виконуваною діяльністю. Усі взаємовідносини взаємодоповнюють одні одних, при відсутності одного виду взаємовідносин домінують інші, і в результаті збільшується кількість ситуативних варіацій.
Крім того, в основі усіх видів взаємовідносин лежать певні компоненти ситуативної позиції, які означають переважно характеристики мовця та умови, в яких знаходиться мовець, наприклад: зовнішні дані, подія, місце, час, соціальний статус і т.д. Більш того, ситуативні позиції, так само як і види взаємовідносин, слугують для створення ситуацій певного виду і навчальному процесі.
Варто зауважити, що перспективною та ефективною формою навчання іноземним мовам є імітаційно-моделююча гра, тому що, будучи дієвим способом адекватного відтворення процесу реального спілкування, вона сприяє створенню сприятливого психологічного клімату для процесу комунікації, підсилює мотивацію та активізує діяльність комунікантів, а також дає можливість використовувати знання, досвід, навички комунікації в різноманітних ситуаціях. Необхідно зазначити, що імітаційно-моделююча гра гра підвищує соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію мовця, що є важливим аспектом у вивченні іноземних мов.
Керуючись вимогами Державного стандарту освіти від 2001 року, що був затверджений Міністерством освіти і науки України, учень повинен володіти соціокультурною та соціолінгвістичною компетенцією, яка включає вміння використовувати мовленнєві форми для здійснення комунікативних намірів у певних комунікативних ситуаціях, а також вміння враховувати особливості культури, а також невербальну поведінку. Відповідно, існує велика кількість посібників для навчання іноземних мов, які включають необхідні аспекти соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції, але, водночас, містять деякі недоліки, які виявляються у відсутності матеріалу, що пов’язаний з українською дійсністю. Підручником, що підвищує соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію учня є підручник Headway Pre-Intermediate, який широко використовується у школах та на немовних спеціальностях вищих навчальних закладів.
На вітчизняному науковому просторі також існує навчальна література, що здатна розширювати та поглиблювати соціокультурну та соціолінгвістичну компетенцію мовця. Такими ефективним посібником можна назвати «Бізнес-курс англійської мови» за редакцією І. С. Богацького та Н. М. Дюканової. Запорука успішності даного підручника полягає у тому, що він є ситуативно змодельованими, тобто, охоплюює велику кількість комунікативних ситуацій, які максимально повно та багатогранно відображають той соціокультурний та соціолінгвістичний компонент, який несе в собі суспільство.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акулова О., Біркун Л., Буренко В. та ін. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Англійська мова 2-12 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 44 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.Ж Академія, 2004. 344с.
3. Богацький І. С., Дюканова Н. М. Бізнес-курс англійської мови. – К.: ТОВ «ВП Логос», 2005. – 351 с.
4. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика: Учебное пособие для студентов. М.: Просвещение, 1987. – 160с.
5. Бориско Н. Ф. Бізнес-курс німецької мови. – К.: «ВП Логос», 2005. – 351 с.
6. Бромлей Ю. В. Этнос и этнография. М., 1973, 66с.
7. Бухбиндер В. А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам.- М.: Высшая школа, 1988. – 288с.
8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 416с.
9. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. – М.: Рус. язык, 1980. – 320 с.
10. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподаваний русского языка как иностранного. –М.: Рус. язык, 1990.–360 с.
11. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Мова і культура. К.: Наукова думка, 1986. – 183с.
12. В. фон Гумбольдт. Мова та філософія культури. – М., 1985, 349с.
13. Воробйова І.А. Країнознавчий підхід до навчання мов студентів немовних спеціальностей у вищих навчальних закладах //Слов’янський вісник: Зб. наук. праць. Випуск 5. – Рівне.: Серія „Філологічні науки”, 2004. – 266 с.
14. Завгородня М. Б., Мойсенюк Л. А., Кашуба М. В. Социокультурная компетенция и способы ее приобретения. Записки з романо-германської філології/ ред.. І. М. Колєгаєва. Одеський нац. Ун-т ім.. І. І. Мечнікова: факультет романо-германської філології. – випуск 12. – Одеса: Латстар, 2002. – С. 73-78.
15. Калінін В.П. Крізь призму соціокультурного контексту//Іноземні мови в навчальних закладах.=2004.-№1.-С.130-136.
16. Китайгородская Г. А. Интенсивное обучение иностранным языкам в высшей школе. – Издательство московского университета, 1987. – 340 с.
17. Коростелев В.С., Пассов Е.И., Кузовлев В.П. Принципы создания системы коммуникативного обучения иноязычной культуре // Иностранные языки в школе. – 1988. - №2. – С.40-45.
18. Красных В. В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? Человек, сознание, коммуникация. М., 1998. – 245 с.
19. Крючков Г. г. Стратегія навчання іноземних мов в Україні// Іноземні мови в навчальних закладах. – 2002. - № 1-2. – С. 10-13.
20. Лейчик В. М. Отношения между культурой и языком: общие функции// Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2003. - № 2. – С. 17-30.
21. Лейчик В. М. Реальное и виртуальное в понятии «диалог культур»// Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2001. - № 3. – С. 33-48.
22. Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранным языкам. – М: Высшая школа, 1988. – 150с.
23. Лингвистический энциклопедический словарь/ Под ред. В. Н. Ярцевой. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 682 с.
24. Макин А. Французкое завещание. Пер. Ю. Яхниной и Н. Шаховской// Иностранная литература. – 1996. - № 12. – С. 49.
25. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 207с.
26. Милосердова В. В. Национально-культурные стереотипы и проблемы межкультурной коммуникации// Иностранные языки в школе. – 2004. - №3. – С. 81-84.
27. Мильруд Р. П. Компетентность в изучении языка// Иностранные языки в школе. – 2004. - № 7. – С. 30-37.
28. Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. №6. – К.: Прайм-М, 2002. – 198 с.
29. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов //Іноземні мови. – 2001. - №1. – С.50-57.
30. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. – К.: 1999. – 321с.
31. Почепцов Г. Г. Языковая ментальность: способ представления мира// Вопросы языкознания. – 1990. - № 6. – С. 110-122.
32. Олікова М.О. Соціолінгвістика. – К.: ІЗМН, 1997. – 144 с.
33. Семенова Н.А., Семенова М.В. Ролевые игры в обучении иностранным языкам// Іноземні мови., 2003. - №3. – С.16-18
34. Скалкин В.Л., Яковенко О.И. К вопросу ситуативно-тематической организации материала устной речи как средство стимуляции изучения иностранного языка в школе //Иностранные языки в школе. -1990. - №6. – С.3-7.
35. Словарь лингвистических терминов /Сост. О.С.Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1969. – 542 с.
36. Степанов Ю. С. Французкая стилистика. - М., 1965. – 120с.
37. Стояновский А.М., Пассов Е.И. Ситуативная позиция как основа создания ситуации речевого общения //Иностранные языки в школе. – 1990. - №1. – С.19-23.
38. Стронин М.Ф. Обучающие игры на английском языке. – М., 1984. – 258с.
39. Тер-Минасова С.Г. Язык и международная коммуникация: Учебное пособие. – М.: Слово, 2000. – 624 с.
40. Фурманова В.П. Межкультурная коммуникация и лингвокультуроведение в теории и практике обучения иностранным языкам. – Изд-во Мордовского ун-та, 1993. – 130 с.
41. Ціпан Т.Н. Шляхи інтенсифікації навчального процесу при вивченні англійської мови //Іноземні мови в навчальних закладах.-2005.-№4.-С.45-50.
42. Шендерук О.К. Cultural awareness// іноземні мови в навчальних закладах.-2005.-№4.-С.118-124.
43. Эльконин Д.Б. Психодогия игры. – М.: Педагогика, 1978. – 115с.
44. Яніна В.М. Навчаємо спілкуватися іноземною мовою через рольові ігри і драматизації// Іноземні мови. – 2003. - №3. – С.17-18.
45. Beeching K. Gender, politeness and pragmatic particles in French. Amsterdam/Philadelphia: John Behjanins, 2002. – 337p.
46. Canale M., Swain M. Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing. Applied Linguistics. 1:1 – 47. 1980. – 53 p.
47. Chambers J. K., Trudgil P, Shilling-Estes N. The Handbook of Language variation and change. – Oxford: Blackwell, 2002. – 451p.
48. Headway Pre-Intermediate. Student’s book. – John & Liz Soars: Oxford University Press, 1998. – 143p.
49. Headway Pre-Intermediate. Workbook. – John & Liz Soars: Oxford University Press, 1998. – 94p.
50. Hermes L. Development of Intercultural Competence through Short stories//Literature and cultural studies. – 2001. - #22.- P. 26-35.
51. Holliday A. Appropriate Methodology and Social Context. – CUP, 1994. – 105p.
52. Holmes J. (ed). Language and Gender: a reader. – Oxford: Blackwell, 2002. – 432p.
53. Hymes D. On Communicative Competence. University of Pennsylvania Press, 1971. – 279p.
54. McКay Sandra, Horberger Nancy. Sociolinguistics and Language Teaching. – Cambridge University Press, 1996. – 388p.
55. Millrood R. Theory of Language Teaching. Vol. 2. Language Didactics. University of Tambov, 2003. 401p.
56. Norris N. The trouble with competence. Cambridge Journal of Education. Vol.21/3:331-224. 1991.
57. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English/ Edited by A.S. Hornby. - Oxford University Press, 1996. – 522p.
58. Spolsky Bernard. Sociolinguistics. – Oxford: Oxford University Press, 2003. –m 128p.
59. Schibor D., Weichert I. Sprach – Spiele.- Volkseigener Verlag Berlin: Volk und Wissen, 1988. – 111s.
60. Tomalin B. & Stempleski S. Cultural Awareness. OUP, 1998. – 160p.
61. Velde Ch. Crossing borders: an alternative conception of competence. 27 Annual SCUTREA conference: 27-35, 1997.
62. The New Encyclopedia Britanica in 32 Volumes./Adler Mortimer, Gibney Frank B. and others. – Encyclopedia Britanica, Inc., 1994.
63. The World Book Encyclopedia in 22 Volumes. – World Book, Inc., 1992.
64. http://en.wikipedia.org/wiki/Sociolinguistics
65. http://www.utexas.edu/courses/linguistics/resources/socioling/index.html
66. http://www.unc.edu/~gerfen/Ling30Sp2002/sociolinguistics.html
67. http://www.blackwellpublishing.com/journal.asp?ref=1360-6441&site=1
68. http://www.csun.edu/%7Ehcedu013/eslsp.html
69. http://www.ingnet connect.com/content/bpl/jos/2002
70. http://www.auditorium.ru/p/index.phpa=presdir&c=send Form
71. http://www.philology.ru/linguistics1/shveytser-90.htm
72. shttp://www.philology.ru/linguistics1/perehvalskaya-86.htm
73. http://www.philology.ru/linguistics1/yakubinsky-86d.htm
74. http://www.philology.ru/linguistics1/sternin-02a.htm
75. http://www.elt.mcgraw-hill.com/m/Methodology/m_section.shtml
76. http:// www. philology.ru/linguistics1serebrennikov-70htm
Додаток А
Who is your friend?
Aims:
Skills — writing, speaking;
Language — making conjectures, expressing one's opinion, agreeing and disagreeing;
Other — getting to know someone else better.
Organisation — Pairs. Preparation — None.
Procedure
Step 1: The pupils work together in pairs. Each pupil writes down three ways in which he thinks that he and his partner are similar and three ways in which he thinks they are different. He does not show his partner what he has written.
Step 2: First, both pupils tell each other about the similarities and talk about where they were right or wrong, and then they talk about the differences.
Remarks
The points mentioned by the pupils may include obvious things like height or hair color, as well as more personal characteristics like taste in clothes and behavior in class.
Lie detector
Aims: Skills — speaking;
Language — asking questions, giving reasons;
Organisation — Groups of six or seven pupils each.
Preparation — None.
Procedure
Step 1: The pupils are divided into groups. One member of each group leaves the room. In their absence the groups decide on a set of five to eight questions they want to ask the pupils. These can either be personal (e.g. What do you think about corporal punishment?) or factual questions. In the case of factual questions the pupils asking them must not know the answers either.
Step 2: The pupils who went outside now return to their groups. They have to answer all questions, except one, truthfully; in one case they may lie. The rest of the group has to decide which answer was a lie. They have to give reasons to justify their opinion. The pupil tells them if they were right.
Name circle
Aims:
Skills — speaking;
Language — statements (This is.., I'm.., That's...);
Other — learning each other's names, memory.
Organisation — Class sitting in a circle; maximum of 25 pupils.
Preparation — (For variation 2 — toy animal).
Procedure
The teacher begins by giving her name. The pupil sitting to the left of the teacher continues by first pointing at the teacher and saying, “This is Kolya/ Tanya“, then at himself giving his own name. In this case everybody in the circle has to give the names of all pupils sitting to their right before introducing them. Those pupils whose names have been forgotten - the person whose turn it is, has to stand up. The toy animal can be used to relax the atmosphere. It is handed from one person to the next and likewise introduced each time. With more advanced learners more complex can be used, e.g. “The girl with the green hair is Olya. The boy with the glasses sitting near her is Vadim.”
ДОДАТОК Б
Схеми з мовленнєвими зразками у зв’язку з різними ситуаціями в ході імітаційно-моделюючої гри
Привітання HI! Good evening! Hello! How are you?
Good morning! I am glad to see you! Good afternoon!
Прощання Good bye! See you later!
Bye-bye! See you soon!
See you!
Погодження + + I agree with you! I think so…
I am of the same opinion. I think you are right.
Заперечення - - I don’t think so. I disagree.
I am totally against. I cannot agree with you. I am afraid you are wrong.
Знайомство ® Let me introduce myself.
This is my friend.
May I introduce my sister
Захоплення ! Oh! What a fine speech! How beautiful!
What a lovely morning! Oh! Isn’t it lovely?
Висловлення I think… I suppose…
думки I consider… To my mind…
ДОДАТОК В
Характеристика імітаційно-моделюючих ігор у наведених прикладах
Критерії Приклади | Навчальна мета | Кількість учасників | Рівень самостійності учасників |
Приклад 1 | ІМ гра на засвоєння діалогічної єдності “запитання – відповідь + додаткове повідомлення” | Парна | Керована |
Приклад 2 | ІМ гра на оволодіння діалогом типу “обмін враженнями” | Парна | Вільна |
Приклад 3 | ІМ гра на оволодіння діалогом-обговорення | Групова | Спрямована |
... шувати інтеркультурні непорозуміння і конфлікти .Це означає, що учні мають усвідомлювати спільні і відмінні риси рідної та іншомовної культур для успішної участі в діалозі культур. Як відомо, основною метою навчання іноземної мови в ЗОШ є розвиток комунікативної компетенції учнів, а саме вміння використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Досягнення ...
... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...
... О.А. Дискурсивний аналіз тексту: методичні рекомендації до навчальної програми за вимогами кредитно-модульної системи. – Одеса, 2007. – 39 с. АНОТАЦІЯ Кучерява О.А. Формування дискурсивної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика ...
... каузальних таксисів про свій епістемічний стан; по-друге, яким чином епістемічний стан мовця може впливати на епістемічний світ слухача. 3.2 Прагмаепістемічні особливості складних речень з каузативними конекторами dа, weil, denn Відомо, що в своїй повсякденній діяльності людина дуже часто вдається до розширення свого епістемічного світу шляхом отримання нових знань емпіричним способом або ...
0 комментариев