Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної мотивації до навчальної діяльності та мотивації, яка б спонукала його до наполегливої самостійної роботи. Найголовнішим мотивом педагогічної діяльності людини, який постійно збуджує її до пошукової істини є пізнавальний інтерес. Його можна визначити як позитивне оцінне ставлення суб’єкта до своєї діяльності, вибіркову спрямованість людини на об’єкт і явища навколишньої діяльності [5]

Виховання в дітей стійких пізнавальних інтересів, їх розвиток завжди були актуальною проблемою. Методи та прийоми активізації пізнавального інтересу майбутнього громадянина, пробудження його інтелектуальних та моральних сил, повне використання емоційного резерву – ось правильний шлях для перетворення об’єкта педагогічного процесу на суб’єкта.

Пізнавальний інтерес на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень не тільки охоче засвоїв ту чи іншу інформацію, але його відрізняє міцно сформована потреба в якійсь пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності [27].

Завжди є постійна увага дослідників (Л. Виговський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозов, Г. Щукіна та ін.) до різноманітних аспектів формування пізнавальних інтересів. Встановлено, що пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку збуджує до постійного пошуку. Кожен учитель мріє про те, щоб його учні виросли допитливими людьми, «щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання». Але як запалити цей вогник? З цього приводу В.О. Сухомлинський зазначив, що саме від нас дорослих залежить, чи відчуває дитина красу пізнання. Великим можливостями для розвитку пізнавальних інтересів є уроки природознавства в початковій школі [25].

Серед критеріїв рівня сформованості пізнавальної активності на уроках «Я і Україна» ми виділили наступні:

1. Мотиваційний – характер мотивації учня, рівень пізнавального інтересу, здібність до цілепокладання;

2. Когнітивний – рівень володіння знаннями, вміннями, навичками;

3. Емоційно – вольовий емоційне відношення до діяльності, вольові риси.

На основі цих критеріїв ми виділили чотири групи учнів, відповідно до рівнів сформованості критеріїв пізнавального інтересу [18]:

Перша група молодших школярів – рівень безініціативності – об’єднана байдужим відношенням до навчання. Саму необхідність вчитися учні пояснюють вимогами дорослих (вчителів або батьків). Часто пізнавальний інтерес та мета навчання відсутні. Наявні знання мають поверховий характер на рівні уявлень, вони мало пов’язані з життєвим досвідом. Здебільшого учні є пасивними та аморфними в навчанні. Навчальні вміння та навички здійснюються тільки під керівництвом та тиском з боку вчителів. У разі виникнення ускладнень та помилок йде руйнування діяльності, що дозволяє говорити про відсутність вольових рис. Емоційних відношень до навчання не виявляють. Учні цієї групи взагалі безвідповідально відносяться до навчання. У цих учнів відсутнє бажання вступати у спілкування з оточуючими і вести діалог, тому й комунікативні навички розвинуті слабо.

Для другої групи учнів – рівень ситуативної пізнавальної ініціативності – характерною є нестійка мотивація, орієнтована тільки на успішне досягнення результату. Пізнавальний інтерес виявляється тільки під впливом зовнішніх стимуляторів та базується на задоволенні особистісної допитливості в емоційно – приваблюючих ситуаціях. При цьому молодші школярі цього рівня сформованості пізнавальної ініціативності обмежуються лише стереотипними діями, що не потребують затрат значних зусиль. Учні цієї групи усвідомлено приймають цілі ззовні та дотримуються їх на рівні знань та розумінь, тобто спроможні трансформувати вивчений матеріал з однієї форми вираження в іншу, при цьому пояснюють його, роблять припущення стосовно подальшого перебігу подій. Проявляють навчальні вміння, діючи не за прикладом, а за алгоритмом. Що стосується виконання додаткових завдань, то учні цього рівня виконують лише ті завдання, що виконуються усіма учнями. Взагалі, можна сказати, що учні пристосовуються до потреб середовища. Навчання визиває нестійкі позитивні емоції в деяких навчальних ситуаціях. Учні цієї групи є здібними до реалізації своїх особистісних якостей, які є яскраво вираженими, але вольові якості при цьому виявляються досить рідко та імпульсивно, що робить учня неспроможними діяти у ситуаціях, що потребують неординарного підходу або нових прийомів. Відповідальність переживається, але не завжди виявляється.

Третя група учнів характеризується розвинутими навчально–пізнавальними мотивами, що базуються на розумінні та усвідомленості необхідності та важливості знань, прагненням досягти високих результатів в межах вимог, що висуває вчитель, прагненням зайняти певну позицію у відносинах з однолітками, заслужити авторитет. Пізнавальний інтерес у учнів цієї групи відносно стійкий. Разом із вчителем, а також самостійно представники цього рівня ставлять цілі навчання та беруть участь у пошуках раціональних шляхів їх досягнення. Провідні знання знаходяться на рівні розуміння та використання в нових навчальних ситуаціях. Виявляють вміння оперувати законами та теоріями в конкретних практичних ситуаціях, частково володіють прийомами активізації мислительної діяльності: аналізом, синтезом, узагальненням та систематизацією. Вміння отримують характер звичного, усвідомленого, мимовільного. Дії більш емпульсивні, інтуітивні, відносно більше мають відтворюючий характер, ніж творчій. Виявляють стійке позитивне відношення до навчальної діяльності репродуктивного характеру, але емоційна реакція більш спрямована на результат, ніж на сам процес пізнання. В вольовій сфері переважають відповідальність, цілеспрямованість, старанність та виконливість.

Четверта група учнів – рівень творчої пізнавальної ініціативності – демонструє стійкі творчі проявлення пізнавальної ініціативності. Для дітей цієї групи звичним є стійкий пізнавальний інтерес, який виявляється у намаганні пізнати складні теоретичні питання окремих наук, дійти до сутності явищ. Закономірність стає не кінцевим пунктом процесу, а проблемою, самостійною метою дослідження. Розвинуто самоцілепокладання та вміння вибору шляху його досягнення. Учні є гарно проінформованими. Вони спроможні приймати рішення, виявляючи при цьому автономність, та несуть відповідальність за нього. Знання знаходяться на більш високому інтелектуальному рівні, вони міцні та усвідомлені. Учні в змозі самостійно їх використовувати. Навчальні вміння виявляються у здібності обирати з відомих їм засобів рішення найбільш раціональні та дієві у даній ситуації, продумувати наслідки застосування відібраних засобів. Діти цієї групи усвідомлено володіють вмінням саморегуляції, самоорганізації та навичками самоконтролю. При вирішенні завдань виявляють нестандартність рішень, ерудованість, часто беруть на себе роль лідера. Для учнів є характерною розвинута навчальна інтуіція. Емоційна сфера навчання стійко позитивна, навіть при зіткненні з ускладненнями. Яскраво виражена емоційна реакція на сам процес пізнання. Найбільш вираженими вольовими рисами учнів, у яких сформована творча пізнавальна ініціативність, виступають енергійність, критичність, рішучість та креативність.

Таким чином, дана класифікація рівнів з їх критеріями була використана нами при проведенні діагностичних заходів стосовно моніторінгу формування пізнавального інтересу ході формувального та констатуючого етапів експерименту.

У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні заміри рівня знань учнів експериментального і контрольного класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження у підвищенні ефективності процесу навчання учнів 4 класів учням пропонувалися серії контрольних завдань. Це були завдання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих у процесі використання народних прикмет природознавчого характеру. У процесі перевірки завдань враховувалася правильність і повнота виконання роботи, свідомість і самостійність її виконання. Перевірку виконання завдань ми проводили диференційовано, у процесі діалогу, не виділяючи в окремий етап уроку і передаючи функції учительського контролю самим учням — у разі організації самоконтролю та взаємоконтролю. Для організації самоконтролю використовувалися переносні дошки з відповідями, підписами; таблиці, схеми тощо.

Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:

а) "високий рівень"

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;

- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує набуті знання;

- легко робить необхідні висновки;

- відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.

б) "достатній рівень"

Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня" але учень:

- при викладі матеріалу припускається незначних помилок, йому важко

- ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;

- переважає інколи поверхнева обізнаність;

- робить неповні узагальнення та висновки.

в) "низький рівень"

- знання навчального матеріалу поверхневі;

- учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

- неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень знань учні контрольного та експериментального класів відповідає достатньому рівню навченості, відповідно 56 та 55% від загальної кількості. Результати формувального експерименту подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні засвоєння учнями знань під час використання народних прикмет природознавчого характеру у процесі учбової діяльності

Рівні засвоєння знань учнів	4-А клас (контрольний)	4-Б клас (експериментальний)
Високий	25	34
Середній	56	60
Низький	19	9

Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу зростає рівень знань з предмета, порівняно з контрольним класом.

34% і 6о% учнів експериментального класу виконали завдання відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 9% і 4% більше, ніж у контрольному класі. На цьому фоні значно зменшилося кількість дітей з низьким рівнем засвоєння знань, відповідно 9% проти 19% контрольного класу.

На діаграмі отримані дані експериментальної роботи виглядають наступним чином:

Діаграма 2.1. Рівень знань учнів в умовах використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Отже, ми прийшли до висновку, про надзвичайно багаті можливості народних прикметах природознавчого характеру для формування і розвитку знань учнів. Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання народних прикмет у навчанні молодших школярів на уроках „Я і Україна” свідчить про важливість та необхідність їх застосування в початковій школі як передумови розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Використання народних знань у навчанні забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі

З метою визначення рівнів пізнавальної активності, наступним етапом експериментального роботи стало дослідження рівнів пізнавального інтересу учнів 4 класів методом анкетування. З цією метою дітям пропонувалося дати відповіді на запитання, представлені у таблиці 1. Діти з великим задоволенням відповідали на питання анкети. Можна було поспостерігати самостійність та відвертість їх відповідей. У таблиці подано результати стверджувальних відповідей дітей контрольного та експериментальних класів (у %).

Таблиця 2.1.

Оцінка рівнів інтересу учнів в умовах експериментального дослідження (у%).

Питання анкети	Контрольний Клас (4-Б)		Експериментальний клас (4-А)
	1	2	1	2
1. Чи подобаються тобі уроки „Я і Україна»?	54	54	53	78
2. Чи працюєш ти активно на цьому уроці?	61	62	63	82
3. Чи подобається тобі спостерігати за явищами природи та змінами у ній?	42	41	45	68
4. Чи доводилося тобі самостійно, без допомоги вчителя, відкривати природні закономірності.?	21	23	22	58
5. Чи знаєш ти народні прикмети, які допомагають людині передбачати погоду?	18	20	19	97
6. Чи подобається тобі дослідницька робота?	34	33	36	78
7. Чи використовуєш ти знання з курсу «Я і Україна» у повсякденному житті?	42	44	40	65
8. Ти спостережлива людина?	21	25	24	75
9. Ці цікаво тобі отримувати знання на уроках «Я і Україна»	42	44	41	83
10. Чи розповідаєш ти своїм рідним та знайомим цікаву інформацію, яку отримуєш на уроках «Я і Україна»	42	49	39	72

Примітка: 1 – до початку експерименту; 2 – після експерименту

Дані таблиці свідчать про вірогідне збільшення рівня пізнавальних інтересів учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня пізнавальних інтересів учнів контрольного класу.

Зростання рівня стійкого інтересу в учнів експериментального класу на уроках «Я і Україна» більше як вдвічі свідчить про ефективність використання народних прикмет не лише для зростання рівня знань в учнів початкової школи, але і їх пізнавальних інтересів.

Відповідно до отриманих даних зроблено висновок про збільшення у експериментальному класі кількісного складу групи дітей з рівнем творчої пізнавальної ініціативності та рівнем з розвинутими навчально-пізнавальними мотивами. Разом з тим, зменшилася кількість дітей групи дітей з рівнями ситуативної пізнавальної ініціативності та безініціативності.

Отже, досліджуючи проблему підвищення рівня пізнавальної активності учнів 4 класу шляхом використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україні», ми встановили, що ефективність їх використання є важливою умовою результативності їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань), а також формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи).

Висновки

Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами Вони виникли і розвивалися на основі спостережень за станом погоди, речей, людей, тварин.

Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров’я; землеробські роботи.

Народні знання українців були пов’язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і ґрунтувалися на спостереженнях за природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду.

Під педагогічним потенціалом народних прикмет розуміємо сукупність можливостей педагогічного впливу на особистість, що формується й розвивається, а також можливостей їх цілеспрямованого використання в навчально-виховному процесі. Народні прикмети одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкривають важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя, успішної трудової, господарської діяльності в майбутньому

Як свідчить аналіз літературних джерел та проведене нами анкетування вчителів початкової школи проблема використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.

Розроблена нами методика використання народних прикмет природознавчого характеру на основі спостережень в природі дозволяє учням самостійно встановлювати тісні зв’язки між живою та неживою природою; віднаходити закономірності та залежності, а також їх підтвердження. Дані види робіт дають наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також підвищують рівень пізнавального інтересу до своєї місцевості і до її вивчення.

Виявлено, що основними джерелами розвитку знань, вмінь та навичок молодших школярів засобами народних природознавчих традицій виступають: а) пізнавальна діяльність учнів, пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; б) дослідницька діяльність, що передбачає різноманітну активну роботу на основі вивчення достовірності народних прикмет; в) практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку і формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворюючи здобуті в процесі пошуку природничі знання у практичні навички роботи.

Розроблено та охарактеризовано методику використання народних прикмет природознавчого характеру при навчанні молодших школярів. Метою її є розширення, поглиблення, систематизація набутих знань, формування в учнів уявлення про природу як джерело знань, добра і краси, матеріального й морального благополуччя кожної окремої особистості і нашого народу загалом.

Виявлено, що реалізація в навчальній роботі народних знань робить уроки більш цікавими, змістовними, а участь учнів в дослідницькій роботі, пов’язаній із проблемою дослідження забезпечує більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.

З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» та їх впливу на пізнавальну активність молодших школярів. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень знань та пізнавального інтересу експериментального і контрольного класів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання учням були запропоновані різноманітні завдання та анкети. Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики

Таким чином, використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в пізнанні природи.

Звичайно, не все з традиційного набутку нашого народу на сьогоднішній день має практичну вартість. Але це не означає, що ми не повинні знати про них, оскільки, як показали результати нашого дослідження, народні знання володіють невичерпною мудрістю.

 

Список використаних джерел

 

1.  Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982. — 240 с.

2.  Бабиченко В.М., Ніколаєва Н.В., Дмитренко В.П., Паламарчук Л.Б. Весна в Україні // Український географічний журнал. — 1996. — №1. — С.58-63.

3.  Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21.

4.  Берлянд М.Е., Красиков П.Н. Предсказание заморозков и борьба с ними. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1960. — 148 с.

5.  Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. – С. 128-131.

6.  Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космологічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1992.- 414 с.

7.  Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 448 с.

8.  Грищенко В.Н. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. — 1991. — Вып. 1. — С.23-32.

9.  Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. — 203 с.

10.  Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.

11.  Жаркова І.І. Теоретичні засади формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій. — Вип. 2. — Луцьк: Волинська друкарня, 2003. — С. 51-54.

12.  Енциклопедія українознавства. — К., 1994. — 400 с.

13.  Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. — Львів: Світ, 1994. — 520 с.

14.  Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — К.: АТ „Обереги”, 1994. — 528 с.

15.  Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Початкова школа. – 1991. - № 1. – С. 14-15.

16.  Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 232 с.

17.  Лановик М. Українська усна народна творчість. – К.: Знання-Прес, 2001.-с.57.

18.  Лазебна О. Формування активної екологічної позиції школярів // Рідна школа. – 2003. - № 6. – С. 58-60.

19.  Лебедева А.А. Народные знания славян. Этнография восточных славян. — М.: Наука, 1987. — 540 с.

20.  Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23-25.

21.  Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун. ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - X.: О.В.С., 2000 – 123 с.

22.  Любар І.Г. Народ завбачує погоду. — К.: Знання, 1990. — 32 с.

23.  Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. – К., 1994 – 182 с..

24.  Михельсон В.А. О погоде и как ее можно предвидеть. — М.-Ленинград: Огиз, Ленсельхозгиз, 1935. — 68 с.

25.  Мелаш В. Екологія для молодших школярів // Початкова школа. – 2001. - № 5. – С 22-25.

26.  Народні прикмети. Мова квітів. Символіка кольору. — К.: Глобус, 1991. — 18 с.

27.  Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа. – 1990. – 301 с.

28.  Огієнко І. Українська культура. – К.: Довіра, 1992.

29.  Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. — К.: Наукова думка, 1975. — 130 с.

30.  Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 265 с..

31.  Пустовіт Г. Формування особистісного ставлення учнів до природи у психолого-педагогічному контексті // Рідна школа. – 2006. - № 2. – С. 3-6.

32.  Рыженков Г.Д. Народный месяцеслов. Пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года по погоде. – М.: Современник, 1991. – 126с.

33.  Рощин А.Н. Сам себе синоптик. — К.: Радянська школа, 1990. — 195с.

34.  Русін М.Ю. Фольклорні традиційні сучасності. – К., 1991.

35.  Сиваченко М.Є. Сторінки української літератури і фольклористики. – К.: Наукова думка, 1990 – 176 с..

36.  Симонова Л.П. Задания по екологии для младших школьников // Начальная школа. – 1998. - №6. – С. 42-49.

37.  Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. — К.: Мистецтво, 1993. — 208 с.

38.  Ткачев А. Метеорологи // Наука в твоей профессии. — 1978. — №8. — С.5-8.

39.  Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Гори, Р.Ф.Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с.

40.  Форрестер Ф. Тысяча и один вопрос о погоде. — Ленинград: Гидрометеорологическое изд-во, 1968. — 384 с.

41.  Фрєзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. – М., 1983. – с.339.

42.  Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. — М.: Агропромиздат, 1991. — 64 с.

Додаток 1

Анкета для вчителів початкової школи

1. Чи обов’язково, на вашу думку, на кожному уроці «Я і Україна» проводити фенологічні спостереження?

_____________________________________________________________

2.Чи вважаєте ви за доцільне використовувати народні прикмети природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»?

_____________________________________________________________

3.У чому, на вашу думку, полягають педагогічні можливості народних прикмет природознавчого характеру?

_____________________________________________________________

4. На якому етапі уроку використання народних прикмет народознавчого характеру є найбільш ефективним?

_____________________________________________________________

5. Коли ви вважаєте більш доцільно вивчати дані питання: на уроках чи в позаурочний час?

_____________________________________________________________

6.Які методи навчання повинні стати домінуючими при використанні народних прикмет у навчанні молодших школярів?

_____________________________________________________________

7. Чи володієте ви достатнім рівнем знань з даної проблеми?

_____________________________________________________________

8. Чи забезпечені ви науково-популярною літературою з відповідної проблеми?

_____________________________________________________________

9. Чи достатньо навчального матеріалу підручника для пізнання навколишнього світу, особливостей змін та взаємозв’язків у природі?

_____________________________________________________________.

10. Чи достатній рівень знань про народні прикмети та їх прогностичний характер у молодшого школяра сьогодні?

_____________________________________________________________

Додаток 1

Індивідуальний робочий зошит учнів початкової школи

 

Фенологічні спостереження з використанням народних прикмет

учня (учениці) 4 класу

індивідуальної групи № 1

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

Табл.1.

Результати спостереження, пов’язані із підтвердженням достовірності народних прикмет

№п/п	Народна прикмета	Дата спостереження	Результати спостереження	Висновок про достовірність народної прикмети
1	Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання
2	Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня
3	Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо
4	Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим
5	Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця
6	Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою.

 

Табл.2.

 

Результати виявлення зв’язків між живою та неживою природою та їх підтвердження у народних прикметах

№п/п	Дата спостереження	Об’єкт та явище спостереження	Народна прикмета, пов’язана з цими спостереженнями
1	4.06 5.06 – 9.06	дощ, на воді багато бульбашок дощ	“Якщо на воді під час дощу з’являються бульбашки, то негода недовго”
2
3
4
5
6

Додаток 3

Народні прикмети про погоду

 

На весну

Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання. Якщо 4 лютого (Тимофія) після обіду буде сонячно - весна буде рання. Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня. ьЯкщо сніг випав 15 лютого (Стрітення) - весна буде дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно - весна буде рання. Якщо цього ж дня погідно, але не видно сонця, то морози посиляться 24 лютого (Власа).

Ознаки раннього приходу весни:Якщо сніг випаде ранньої осені - чекай на ранню весну. Якщо восени листя берези жовтіє зверху - весна буде ранньою, якщо знизу - пізньою.

Ознаки холодної весни: Якщо зайці весною довго не линяють - холоди ще повернуться. Довгі бурульки - чекай затяжної весни. Ознаки ранньої, теплої весни Ранній виліт бджіл - на теплу весну. Одночасний приліт птахів зграями - на дружну весну. Якщо у вересні багато дощів - мало буде в травні. Перший грім року при східному вітрі - весна буде сухою і теплою. Ворони купаються ранньою весною - на тривале тепло. Як закувала зозуля, то морозів більше не буде.

На літо

Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо. Якщо весняні води не рушать до 14 квітня (Марії) - літо очікується холодне і дощове. Якщо погода не встановиться до 22 квітня (Антипа) - літо буде сухе, як і весь рік. Якщо при зустрічі Сонця з Місяцем 21 квітня (Родіона) погода тепла і сонячна, то й літо буде таким, якщо негода - чекай холодного літа. Якщо 13 травня (Яреми) схід сонця безхмарний і ясний, літо буде погоже, якщо цього ж дня буде теплий вечір і зоряна ніч, літо буде засушливим. Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим. Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця. Якщо 3 липня (Мефодія) йде дощ, то дощитиме ще 40 днів. Якщо дощ йтиме 10 липня (Самсона), то аж до бабиного літа буде сирість і мряка. Якщо липа цвістиме 22 червня (Кирило) - літо буде теплим і сонячним.

Ознаки літа:

Якщо сніг тане з північного боку мурашника, літо буде теплим, якщо з південного - коротким і холодним.

Якщо береза листям вкривається раніше за клен, то літо буде сухим, якщо навпаки - дощовим.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерева - літо буде холодним, а якщо у затінку - жарким.

Якщо на дубі листя з'явилось раніше, ніж на ясені - літо вологе і прохолодне, якщо ж раніше зазеленів ясен - літо буде сухим.

Ознаки теплого літа Якщо у берези листя з'являється раніше, ніж у вільхи, - літо буде теплим. Блискавка без грому ранньої весни віщує посушливе літо. Пізня весна - тепле літо. Маловітряна весна - тепле літо.Якщо верба зацвіла у теплу і ясну погоду - літо буде тепле і на мед щедре.Малина родить рано - літо буде теплим. Якщо гусенята вилуплюються на початку травня - літо буде сонячним і теплим. Морозна зима - жарке літо.Багато павутиння летить весною - тепле літо.

Ознаки холодного літа Якщо граки прилітають до середини березня - зійде рано сніг, але літо буде дощовим. Якщо у червні сохне трава - літо буде дощовим і холодним. Пізно розвивається тополя - літо буде прохолодним. Щедрий сік у берези - літо дощове. Якщо вільха розпускається раніше за березу - літо буде дощове і холодне. Сніг тане раптово, а вода збігає швидко - літо дощове.

На осінь

Якщо 1 серпня (Мокрини) буде дощ, осінь буде дощовою, якщо сухо, то й осінь буде сухою. Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою. Якщо 27 серпня (Михеїв день) буде буря - чекай непогожого вересня, якщо вітряно, без дощу - осінь передбачається суха й вітряна. Якщо погода "молодого бабиного літа" (з 23 серпня по 11 вересня) гарна, то "старе бабине літо" (з 31 вересня по 8 жовтня) непогоже. Якщо молодик з'являється у дощовий день жовтня, то весь наступний місяць теж буде дощовим.

Ознаки теплої осені:Грім у жовтні - малосніжна осінь. Грозовий кінець серпня чи початок вересня - довга і тепла осінь. Багато павутиння на бабине літо - осінь буде ясною, а зима морозною. Пізно зацвіла горобина - осінь довга і тепла. Якщо калина вже достигла і зберігає зелене листя, то осінь буде теплою. Якщо польові миші в копицях сіна живуть в самому низу, осінь буде сухою. Журавлі летять у вирій високо в небі - осінь тепла і довга. Якщо шпаки довго не відлітають, осінь буде сухою. Довго не зникають мухи восени - осінь буде довгою і теплою. Влітку на деревах з'являється жовте листя - осінь очікується рання і тепла,Доки з вишні не опаде листя, скільки б снігу не випало - розтане. Грім у вересні - тепла і довга осінь.

Ознаки холодної осені:Рано замовкають сороки - осінь буде ранньою. Ранній вирій птахів - холодна осінь. Синиці, сороки, сойки рано починають моститись на ночівлю - осінь буде холодною. Якщо достиглий овес зазеленів знову - осінь буде непогожою.

На зиму

Якщо 30 червня (Мануїла) дощить - зима буде сніжною. Якщо 23 серпня (Лаврентія) погода безвітряна - зима буде без заметілей і хуртовин. Якщо у перший половині серпня погода стала, то зима буде затяжною.Якщо 14 жовтня (Покрова) вітер дме з півдня - зима буде теплою, якщо із заходу - помірною, якщо з півночі або сходу - холодною. Якщо цього ж дня зранку дме вітер з півдня, а з обіду-з півночі, початок зими буде теплий, а потім значно похолодає. Якщо до 14 жовтня опаде листя з вишні, зима буде теплою, якщо листя тільки жовте - лютою і сніжною. Якщо журавлі відлітають до Покрови, зима буде ранньою. Який буде перший день грудня, такою бути зимі. Якщо до 13 грудня (Парамона) сніг не випаде, зима буде теплою, якщо сніг вже лежатиме - сніжна і холодна. Пізньої осені дме вітер зі сходу - буде холодна зима. Новоріччя буде морозним: якщо на 25 грудня сонце ясне й променисте, якщо ж сонце ховатиметься за хмари, а на деревах паморозь, то під Новий рік буде хмарно і можлива відлига.

Ознаки зими:Зима настане через 40 днів після першого снігу. Якщо в жовтні листя з берези і дуба опадає не все - зима буде суворою, якщо ж все зразу - теплою і мокрою. Якщо на сосні шишки рясніють зверху - зима м'яка, посередині - холодна, знизу - люта. Якщо вхід до кротячої нори розташований з північного боку - зима буде тепла, якщо з південного - холодна. Якщо гніздо білки розташоване на дереві високо - зима буде теплою, низько - холодною.

Ознаки теплої зими:Рано восени линяють кури - зима буде теплою. Багато щавлю влітку - тепла зима. Пізні гриби віщують малосніжну зиму.

Ознаки холодної зими:

Багато ягід влітку - холодна зима. Урожай на жолуді передвіщає холодну зиму. Вологе літо і тепла осінь - довга зима. Горіхи вродили рясно, а на гриби неврожай - зима буде сніжною і морозною. Буремне літо - зима з заметілями. Чим більші восени мурашники, тим суворіша зима. Пізній листопад - на довгу зиму,Рано опало листя з липи - зима буде лютою. Снігурі прилітають у грудні - зима передбачається сувора.

Ознаки гарної погоди, спільні для всіх пір року

Зоря має промінь зеленуватого відтінку. На небі багато зірок. Чумацький Шлях зоряний і світлий. Сонце сідає червоне при безхмарному небі. Сонце заходить за низьку суцільну хмару, а небо має зеленуватий відтінок. Білі світлові кола навколо Сонця чи Місяця. Місяць блідий. Хмари повільно рухаються зі сходу або півночі. Поступове послаблення чутності віддалених звуків. Постійність північних і північно-східних вітрів. Послаблення дощу або снігу надвечір. Велика роса на траві. Роса або іній після заходу сонця і зникнення після сходу.

Додаток 4

Народнi прикмети у визначеннi погоди пов’язані з тваринами та рослинами

 

Птахи

Якщо бузьки не вiдлетiли до Покрови - на теплу зиму.

Ворони неспокiйнi на гнiздах - на негоду.

Ворони гуртом пасуться - на сльоту.

Ворони сидять на нижнiх гiлках дерев - буде вiтер.

Голуб, вiдпочиваючи, ховає одну нiжку в пiр'я - чекай рiзкого похолодання.

Галки збираються великими зграями i сильно кричать - на ясну погоду й мороз.

Горобцi сидять з розпущеним пiр'ям - на дощ.

Якщо гайвороння кряче на Петра Вериги (29 сiчня) - на метелицю.

Туркоче горлиця - цього дня дощу не буде.

Дрозди перед негодою кричать.

Журавлi лiтають низько - на негоду.

Жайворони високо в небi довго спiвають - на погоду, а якщо зранку вони мовчать - чекай дощу.

Зозуля кує на сухому деревi - похолодає.

Зяблик вiдлiтає - до похолодання.

Кажани лiтають пiсля заходу сонця - на теплу, ясну погоду.

Кури рано всiдаються на гнiзда - на мороз, i чим вище, тим вiн сильнiший.

Якщо кури не ховаються вiд дощу - вiн iтиме недовго.

Ластiвки лiтають високо - на гарну погоду, а низько - на дощ.

Пiвнi дружно спiвають - на вiдлигу.

Птахи дружно вертаються з вирiю - на тепло.

Снiгур спiває - на снiг, завiрюху.

Сова кричить - холод вiщує.

Синицi починають зранку пищати - вночi буде мороз, ховаються пiд дах - на хуртовину.

Сорока лiтає поблизу житла й лiзе пiд стрiху - буде завiрюха.

Сичi вночi кричать - на дощ.

Тетеруки знiмаються з дерев i вiдлiтають iз вiдкритих мiсць у глиб лiсу - чекай бурi.

Якщо фазани ховаються в кущах - буде дощ i вiтер. Коли ж ввечерi всiдаються на гiлках дерев - буде суха i тиха нiч.

Чайки залишаються на березi i з писком бродять серед прибережних скель чи пiщаними мiлинами - скоро буде шторм.

Чаплi голосно кричать у польотi - на гарну, ясну погоду.

Шулiки кружляють у повiтрi i протяжно кричать - перед негодою.

Комахи

Раннiй вилiт бджiл - ознака теплої весни.

Якщо бджоли до Покрови (14 жовтня) залiпили зовсiм лотки - на сувору зиму.

Бджоли сидять на стiнках вуликiв - на велику жару.

Гедзi особливо злi перед дощем.

Поява комарiв-товкунцiв у жовтнi - на м'яку зиму.

Комарi та мошки в'ються стовпом у повiтрi - на гарну погоду.

До пiзньої ночi сюрчать коники - ранок буде тихий, сонячний.

Перед дощем метелики ховаються серед сухого галуззя, в дуплах дерев.

Якщо навколо мурашника кипить життя - дощу не передбачається.

Перед сльотавою, вiтряною погодою мухи сидять нерухомо.

Якщо оси гнiздяться на землi в сiнокiс - буде сухо, а якщо на деревах - то будуть дощi.

Якщо зранку з'явився павук i нема роси, то це вiрна ознака близької негоди.

Павук сидить, забившись у середину павутини, - на дощ, а плете новi павутини - на гарну погоду.

Свiтлячки вночi свiтяться особливо яскраво - завтра буде погожий день.

Весною багато хрущiв - лiтом слiд чекати засухи.

Мовчить цвiркун - на дощ, а дуже сюркоче пiзно ввечерi - завтра буде гарна днина.

Ссавці

Бiлка мостить гнiздо низько - на морозну зиму, високо - зима буде теплою.

Кричать бурундуки перед грозою.

Вiвцi стукаються лобами - на сильний вiтер.

Жаби стиха покумкують - на дощ, голосно кричать - на хорошу погоду, мовчать - перед похолоданням.

Жаби не спiвають на болотi - буде мороз.

Жаби завелися дуже гучним хороводом - на дощ.

З'явився в саду заєць - буде зима сувора.

Кiнь хрипить - на негоду, фиркає - на тепло, трясе головою i закидає її вгору - на дощ, лягає на землю влiтку - перед сирою погодою, взимку - перед снiгопадом.

Перед негодою кiт тягнеться до води i п'є її бiльше звичайного.

Якщо корови ввечерi особливо жадiбно скубуть траву, завтра чекайте дощу; худоба збивається до купи - на негоду.

Перед дощем корови збавляють молоко.

Кроти нагрiбають високi купки - треба чекати поганої погоди.

Мишi вилазять з-пiд снiгового насту i бiгають - на вiдлигу.

Мишi пищать - на похолодання.

Собака риє землю - на дощ, качається по землi - на негоду, лежить, згорнувшись клубком, - на холод, лежить простягнувшись - на тепло.

Якщо собаки на Петра Вериги (29 сiчня) качаються по снiгу - буде вiдлига.

Перед настанням морозiв свинi щiльно туляться одна до одної, перед хуртовиною - вищать, а перед бурею - тягають солому.

Рослини

З наближенням негоди, перед дощем, з квiток акацiї видiляється так багато нектару, що аромат вiдчувається за сотнi метрiв.

Якщо весною береза ранiше за вiльху листя викине - лiто буде сухим, а коли вiльха першою розiв'ється - замучать дощi й холод.

На дощ квiтки березки польової стулюються, а розкриваються навiть i за хмарної погоди.

Перед хмарною погодою колючки будякiв щiльно притуляються до головки i стають не дуже колючими.

Вишня на Покрову має зелене листя - буде сувора зима.

Горiхiв багато, а грибiв мало - зима буде снiжною i суворою.

Перед дощем на листках плакучої верби з'являються крапельки вологи.

Якщо влiтку на горобинi багато плодiв - осiнь буде дощова, мало - суха.

Коли дуб розпустився швидше вiд ясена - на посуху.

На дубi багато плодiв - на сувору зиму.

Якщо небо хмариться, а квiтки жовтцю вiдкритi - дощу не буде.

Якщо на широких листках канн зранку видно прозорi крапельки води - вдень буде дощ.

Перед негодою квiтконiжки картоплi схиляються, квiтки никнуть.

Розпустився клен - буде вже тепло.

Перед негодою конюшина стуляє свої листочки i схиляє головки суцвiть, а перед стiйкою гарною погодою стебла й листочки її вирiвнянi, суцвiття пiднятi догори.

Якщо в сонячну погоду квiтки кульбаб стулюються - буде дощ.

Як спливе на поверхню листя водяної лiлiї - заморозкiв бiльше не буде.

Якщо ж квiтка лiлiї взагалi не пiднялася з води - буде затяжна злива або наступить похолодання.

Перед дощем квiтки мальви стулюються.

Анотація

У роботі теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено методику використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі, проаналізовано основні труднощі в навчальному процесі і визначено шляхи їх розв’язання.

Дослідження складається з двох розділів. У першому розділі з’ясувано зміст поняття "народні прикмети природознавчого характеру", особливості їх виникнення. Також досліджено виховні і навчальні можливості народних прикмет у реалізації завдань початкової школи.

У другому розділі проведено аналізу ефективності використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні дітей молодшого шкільного віку на уроках "Я і Україна", шляхом оцінки рівня пізнавальної активності учнів початкової школи.

Ключові слова: народні прикмети природознавчого характеру, спостереження, пізнавальна активність, молодші школярі.