2.3. Контрольний експеримент
Мета: порівняння знань дітей експериментальної та контрольної груп після застосування в експериментальній групі новітніх форм роботи у вигляді формуючого експерименту.
Для проведення контрольного експерименту за основу були взяті три завдання, які раніше були запропоновані учням при проведенні констатуючого експерименту.
Завдання перше: бесіда про народну музичну творчість.
1) Які народні пісні ви знаєте?
2) Коли вони виконуються?
3) Які народні свята ви знаєте?
4) Які народні ритуали ви знаєте?
5) Хто виконував ці ритуали?
6) Які народні танці ви знаєте?
7) Що таке календарно-обрядові пісні?
8) Коли їх виконують?
9) Яка головна мета цих пісень?
10) Про що розповідається в народних піснях?
Завдання друге: „Вгадай жанр пісні”.
1) Як називається пісня?
2) Коли вона виконується?
3) Якому святу присвячена пісня?
4) Які народні інструменти потрібні для її виконання?
Завдання третє: інсценування зимових обрядових пісень.
1) Зміст обряду.
2) Головні персонажі.
3) Елементи костюмів.
4) Творчість (виконання різдвяних пісень, колядок і щедрівок).
За результатами контрольного дослідження складено таблицю успішності дітей експериментальні групи:
№ п/п | Імена дітей | 1 завдання | 2 завдання | 3 завдання | Рівень | ||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 |
| |||
1 | Ярослав З. | + | + | + | - | + | - | + | + | + | + | + | + | + | - | + | - | - | + | 13 – В |
|
2 | Роман Ц. | - | + | - | + | - | + | + | + | + | - | - | - | + | - | - | - | - | + | 8 – С |
|
3 | Артем Р. | + | - | - | + | + | + | + | + | + | - | + | + | + | + | + | + | + | + | 15 – В |
|
4 | Ганна М. | + | + | + | - | + | - | + | + | + | + | - | - | + | + | + | + | + | - | 13 – В |
|
5 | Олександр Б. | + | + | + | - | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 16 – В |
|
6 | Віталій С. | - | + | - | - | - | + | + | + | + | + | - | - | + | + | + | - | - | + | 9 – С |
|
7 | Богдан К. | + | + | + | + | + | - | + | + | + | + | + | + | - | + | - | - | + | + | 14 – В |
|
8 | Олена Б. | + | + | - | + | - | - | + | - | - | - | - | - | + | - | + | - | + | - | 7 – С |
|
9 | Ганна Г. | + | - | - | - | - | + | + | + | - | - | + | + | - | + | + | + | - | - | 9 – С |
|
10 | Анастасія Р. | - | - | + | + | - | - | + | + | + | + | - | - | + | + | + | + | - | + | 11 – В |
|
Діти з високим рівнем знань:
10 чол. – 100%
6 чол. - Х
х = 60 %
Діти з середнім рівнем знань:
10 чол. – 100%
4 чол. - Х
х = 40 %
В результаті контрольного експерименту в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:
високий рівень – 60%;
середній рівень – 40%.
За результатами контрольного дослідження складено таблицю успішності дітей контрольної групи:
№ п/п | Імена дітей | 1 завдання | 2 завдання | 3 завдання | Рівень | ||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 |
| |||
1 | Таїсія Л. | + | + | + | - | - | + | + | - | - | - | - | + | - | - | + | - | + | - | 8 – С |
|
2 | Іван Р. | + | - | - | + | + | - | + | - | + | + | - | + | - | - | + | + | + | + | 11 – В |
|
3 | Оксана З. | - | + | + | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 16 – В |
|
4 | Тетяна П. | - | - | - | + | - | + | - | + | - | + | - | + | - | - | - | + | + | + | 8 – С |
|
5 | Олександр Л. | - | - | + | + | - | - | + | - | + | + | + | - | + | - | - | - | + | + | 9 – С |
|
6 | Петро З. | + | - | + | - | + | - | + | - | + | + | + | - | - | + | - | + | + | + | 11 – В |
|
7 | Оля Б. | - | + | - | + | - | - | - | - | + | + | + | - | - | + | - | + | - | + | 8 – С |
|
8 | Марта М. | - | + | - | - | + | + | - | + | + | + | - | - | + | + | - | - | + | - | 9 – С |
|
9 | Марія П. | + | + | - | + | - | + | + | + | + | + | - | + | + | - | - | - | + | + | 12 – В |
|
10 | Ганна Н. | + | - | - | - | + | - | - | + | + | - | - | + | - | - | - | - | - | - | 5 – Н |
|
Діти з високим рівнем знань:
10 чол. – 100%
4 чол. - Х
х = 40 %
Діти з середнім рівнем знань:
10 чол. – 100%
5 чол. - Х
х = 50 %
Діти з низьким рівнем знань:
10 чол. – 100%
1 чол. - Х
х = 10 %
В результаті контрольного дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:
високий рівень – 40%;
середній рівень – 50%;
низький рівень – 10%.
В результаті контрольного експерименту що проводився в експериментальній та контрольній групах можна скласти порівняльну таблицю знань учнів:
№ | Назва групи | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
1. | Експериментальна група | 60% | 40% | - |
2. | Контрольна група | 40% | 50% | 10% |
За результатами контрольного експерименту можна скласти загальну діаграму:
Високий рівень –
50 %
Середній рівень –
45 %
Низький рівень –
5 %
Висновки після експерименту:
Отже, за результатами контрольного експерименту, який був проведений в експериментальній та контрольній групах, можна визначити, що завдяки проведенню в експериментальній групі новітніх форм роботи у вигляді формуючого експерименту вдалося значно підвищити рівень знань дітей з українських народних свят, традицій, звичаїв, обрядів. Учні стали виявляти незвичайну зацікавленість до української народної культури, пісенної, обрядової, до народних традиційних свят.
ВИСНОВКИ
Висновком експериментальної роботи можна вважати те, що в шкільній програмі дуже мало часу відведено на вивчення таких питань, як національна свідомість та самовизначення підростаючого покоління.
За результатами експериментів можна стверджувати, що учні мають недостатній рівень знань про народну музичну творчість, народні традицій та звичаї.
На мою думку треба більше приділяти уваги вивченню українського фольклору, як однієї з головних складових історії рідної землі. До шкільної програми треба ввести такий предмет, як народознавство. На протязі цих занять треба проводити теоретичну та практичну роботу. Для запису народних пісень, звичаїв, традицій та обрядів треба завести зошит «Юний фольклорист», у якому учні будуть занотовувати найбільш цікаві моменти з фольклорного життя, та ділитися цікавою інформацією один з одним. Це сприяє тісному співробітництву в шкільному колективі, баченню себе невід'ємною частиною оточення. Публічні виступи та концертне інсценування можна проводити на уроках музики чи в позаурочний час з допомогою вчителя музики. Це сприяє розвитку творчих здібностей, інтелектуальному розвитку та розвитку індивідуальних особливостей і талантів конкретних дітей.
Для підтвердження гіпотези була проведена дослідницько-експериментальна робота. Для проведення експериментальної роботи було виділено дві групи учнів: експериментальна група – 10 дітей та контрольна група – 10 дітей. Була проведена діагностика знань у формі трьох завдань. Перше завдання: бесіда про народну музичну творчість, друге завдання: „Вгадай жанр пісні”, третє завдання: інсценування зимових обрядових пісень.
Констатуючий експеримент показав, що рівень знань учнями українських народних традицій в експериментальній групі складає: високий – 30%, середній – 50%, низький – 20%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.
В експериментальній групі я провела додаткову роботу у вигляді новітніх форм роботи, таких як дидактична гра, музична естафета, концерт, музичні вечори, конкурс «Кращий фольклорист». Після цього був проведений контрольний експеримент у двох групах і результат показав, що там, де застосовувались новітні форми роботи (в експериментальній групі), знання учнів складали більш високий рівень. Результати контрольного експерименту в експериментальній групі: високий рівень – 60%, середній – 40%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.
Значення першої та другої частини експериментальної роботи полягає в перевірці знань учнів про народну музичну творчість, народні традиції, звичаї, календарно-обрядові свята як невід'ємної складової культурного, естетичного та музичного розвитку дітей. Виявлення впливу, що сприяє на формування знань про народну музичну творчість та взагалі, на формування національної свідомості школярів.
Використовуючи у ході експерименту новітні форми роботи я дійшла висновку, що вони сприяють більш ефективному засвоєнню знань. Головним компонентом вважаю пробудження в дітей інтересу до свого народу, його культури, історії, до народних традицій, звичаїв та обрядів, календарно-обрядових свят, пробудження патріотизму, відчуття гідності та поваги до рідної землі. Головне те, щоб кожна дитина усвідомила, що фольклор – це дуже важлива частина усієї історії українського народу, він є відродженням душі народу, в ньому народ відображав свій побут, всі радісні та сумні моменти свого життя.
Мета новітніх методів роботи, які я використовувала у ході експерименту, – це інтелектуальний розвиток, розкриття талантів, здібностей, свого «я», самовизначення учнів як важливої частини шкільного колективу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 1994. – 398 с.
2. Іваницький А.І. Українська народна музична творчість. Посібник для вищих та середніх навчальних закладів. – Київ: Музична Україна, 1990. – 336 с.
3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001. – 608 с.
4. Печерська О.П. Уроки музики в початкових класах. Навчальний посібник. – Київ: Либідь, 2001. – 272 с.
5. В.Г. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергійчук та ін. Основи національного виховання. – Київ: Інформ. вид. центр «Київ», 1993. – 152 с.
6. Етнографія України. Навчальний посібник (за ред. С.А. Макарчука). – Львів: Світ, 1994. – 520 с.
7. В.І. Науменко, Ф.А. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. Культура і побут населення України. Навчальний посібник. – Київ: Либідь, 1993. – 282 с.
8. А. Малько. Виховуємо на традиціях рідного народу // Відкритий урок. – грудень, 2006. – 45 с.
9. С. Стефанюк. Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки // Позакласний час. – січень, 2005. – 5 с.
10. О. Будник. Особливості української етнопедагогіки // Шкільна бібліотека, 2005. – 52 с.
11. Виховання української еліти в системі національної освіти України: матеріали науково-практичної конференції (19-20 червня 1997) / Під ред. В. Вовка, І.Б. Ковальчука. – Львів: За вільну Україну, 1997. – 146 с.
12. Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.
13. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методика. – Тернопіль.: АСТОН, 1998. – 264 с.
14. Гумінська О.О. Уроки музики: [Метод. посіб.] / Гумінська, Оксана Олексіївна; Худож. В.А.Басалига. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 104 с.
15. Державна національна програма "Освіта". – К., 1994.
16. Дроб'язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність. – К.: Видавничий центр "Академія", 1997. – 184 с.
17. Етнонаціональний розвиток України (терміни, визначення, персоналії). За ред. Ю.І. Римаренка, І.Ф. Кураса. – К., 1993.
18. Національне виховання дітей і молоді: Концепція // Рідна школа. – 1995. – №6.
19. Основи національного виховання. – К., 1993.
20. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: Навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. / Гол. ред. В.М.Куценко. – К.: Либідь, 2001. – 271 с.
21. Печерська Є.П. Уроки музики в п/школі. – Київ, "Либідь" 2001.
22. Попович М.В. Національна культура і культура нації. – К., 1991.
23. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посіб. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 271 с.
24. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-методич. посіб. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 215 с.
25. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
26. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К., 1985.
27. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1996. – 228 с.
28. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5-ти т. – К., 1976.
29. Сявавко Е.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1974.
30. Традиції української етнопедагогіки і їх використання в навчально-виховній роботі в школі. – К., 1993.
31. Шульгіна В.Д. Музична україніка: Моногр. / Національна музична академія України. – К.: Національна музична академія України, 2000. – 231 с.
... ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. 2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної мотивації до навчальної діяльності та мотивації, яка б спонукала його до ...
... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...
... над полем і звеселяють працю хлібороба. Свято закінчилося народною грою «Довга лоза». Аналізуючи даний виховний захід зазначимо, що вчитель намагався оптимально використати українські народні традиції у вихованні учнів початкових класів. Однак, поза увагою залишилося використання закличок, примовок, та веснянок. Варто було взяти й регіональні особливості в цьому аспекті. Цікавою була етична ...
... сприяє формуванню правильних природничих та суспільствознавчих уявлень і понять, з яких складаються усвідомлені, систематичні й міцні знання про навколишній світ. Для того щоб процес використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" в початковій школі був ефективним, вчителям необхідно дотримуватися певної сукупності взаємопов’язаних педагогічних умов. На думку В. Юрович [60] до таких ...
0 комментариев