2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів (стадій): планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку). Схематично основні завдання аудитора на кожній стадії перевірки зображені в Додатку 2. Розрахунок вартості аудиторських послуг наведений в Додатку 3.
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю. Основні принципи планування , питання, які досліджуються на цій стадії схематично зображені в Додатку 4.
На підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 – ХІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розроблений наказ "Про облікову політику ТОВ "Валтекс", що був затверджений 1 березня 2000 року генеральним директором.
Згідно цього наказу визначено, що на підприємстві ТОВ "Валтекс" застосовується журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповуючих регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені.
Записи господарських операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.
Як виняток, з метою посилення контролю за схоронністю і використанням коштів по окремих рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Інші засоби" і ін.) поряд з журналами-ордерами по кредитовій ознаці ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.
По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками") ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: "Основні засоби", "Знос основних засобів", "Додатковий капітал", що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.
Окремі журнали-ордери призначені для забезпечення не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з підзвітними особами" і деяким іншим.
Для кожного синтетичного рахунка в книзі приділяється окрема сторінка, а для запису місячних оборотів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносяться загальним підсумком; дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.
Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають Баланс.
Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.
Отже, для проведення аудиту необхідно в першу чергу перевірити застосування журнально-ордерної системи обліку,тобто чи правильно ведуться і заповняються журнали-ордери і допоміжні відомості до них; також перевірити точність і правдивість записів в Головній книзі та складеному відповідно до цих записів Балансу
Також аудитор повинен перевірити правильність відображення фінансових результатів, для цього йому необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:
– всі операції повинні бути зареєстровані;
– всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;
– зареєстровані операції повинні відповідати реальності;
– занесені в правильний період;
– правильно оцінені;
– всі операції стосуються підприємства;
– занесені у відповідний рахунок;
– правильно представлені в річних звітах.
Перевірка Балансів суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:
1) попередня документальна перевірка або камеральна;
2) документальна перевірка.
Попередній документаотній перевірці балансу підлягають такі питання:
- повнота і своєчасність подання;
- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;
- узгодженість звітних даних.
Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:
1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;
2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.
Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і головного бухгалтера підприємства. Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.
0 комментариев