3.2 Перевірка правильності складання фінансової звітності підприємства
Починається аудиторська перевірка фінансової звітності з загального огляду. Звертається увага на заповнення адресної частини форми. Вид діяльності підприємства повинен відповідати його Статуту, а у випадку ліцензування даного виду діяльності необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензії і строку її дії. Визначення виду діяльності підприємства забезпечує правильне розмежування доходів і витрат підприємства по основній та іншій діяльності.
Необхідно перевірити правильність заповнення звітності за формою: наявність всіх передбачених показників, відсутність підчисток та виправлень. Провадиться логічний аналіз показників з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим інформаційним ризиком. В залежності від цього визначають ті операції і активи, які повинні бути перевірені більш ретельно. Це дасть можливість встановити масштаб та глибину, а також сукупність необхідних методів та процедур перевірки.
Важливий етап – рахункова перевірка, тобто зіставлення і взаємозв’язок показників, відображених в різноманітних формах бухгалтерської звітності. При цьому необхідно користуватися методичними рекомендаціями Міністерства фінансів.
Далі в таблиці наведено перелік можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 3.1 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.
Таблиця 3.1 Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації
| Підстава | Характер можливих порушень | Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства |
| 1 | 2 | 3 |
| П(С) БО 3 | Неправильний розрахунок фінансових результатів від операційної діяльності | Недостовірність інформації рядка 100 (105) у Звіті про фінансові результати, як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом |
| П(С) БО 3 | Неправильна класифікація певних видів фінансових результатів та їх розрахунок | Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
| П(С) БО 3 | Неправильний облік витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток | Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
| Податковий кодекс | Неправильний розрахунок податку на прибуток | Помилка в розрахунку податку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядків 180 та 210 у Звіті про фінансові результати. |
| Податковий кодекс | Нарахування податку на прибуток на рахунок 64, але не перерахування його вчасно до бюджету | Навмисно збільшується кредиторська заборгованість, що в свою чергу збільшує зобов’язання підприємства. |
| П(С) БО 3 | Неправильний розрахунок балансового прибутку | Помилка в розрахунку балансового прибутку, перекручування фінансової звітності, тобто недостовірна інформація в 100 рядку Звіту про фінансові результати |
| П(С) БО | Неправильне відображення в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року | Перекручування інформації, яка наводиться в регістрах синтетичного обліку |
| П(С) БО, податковий кодекс | Неспівпадіння даних відображених в формі №2 по статі „ (Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) з даними Головної книги рахунка 70 „Доходи від реалізації”. Загальна сума неспівпадіння повинна складати суму ПДВ, відображену в відповідному звіті в статті „ПДВ” | В випадку неспівпадіння суми, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунка 70, сумі, отриманої після зменшення виручки в формі №2 на суму ПДВ відбувається перекручення інформації, яка наводиться в даному звіті. |
Розглянувши таблицю 3.1, можна визначити невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.
У ході подальшої перевірки окремих статей фінансових звітів використовуються такі аудиторські методи як обстеження, опитування, зустрічна перевірка, підтвердження, документальна перевірка, фактична перевірка та інші. Особливо ретельно здійснюється аудит потенційно ризикованих ділянок діяльності підприємства (наприклад, операції з матеріальними цінностями), а також статей які викликали підозру під час попереднього огляду.
Проводячи перевірку аудитор керується певними критеріями оцінюючи достовірність відображення у фінансовій звітності активів та пасивів, доходів та витрат. Наприклад, під час аудиту матеріальних запасів мають місце наступні критерії:
– повнота – матеріальні запаси відображені у фінансовій звітності в повному обсязі;
– оцінка – перевірка правильності оцінки матеріальних запасів протягом усього звітного періоду, сталості застосовуваних метолів оцінки запасів;
– фактична наявність – перевірка реального існування, наявності конкретних видів, найменувань запасів, що відображені у звітності;
– належність – необхідність перевірки чи усі матеріальні запаси, фактично наявні та відображені у звітності, належать підприємству;
– законність – перевірка законності здійснення операцій з придбання, збереження, контролю наявності, використання, реалізації наявних матеріальних запасів відповідно до чинних законодавчих актів і нормативних документів.
Завершується аудит фінансової звітності складанням аудиторського висновку. Відповідно до ННА № 26 "Аудиторський висновок": аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку. В змістовній частині подаються основні відомості про аудитора (аудиторську фірму) та про клієнта, умови угоди про проведення аудиту, висновок про повноту та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, підтвердження правильності оцінки та класифікації активів, зобов’язань, підтвердження факту проведення інвентаризації активів та зобов’язань, підтвердження правильності та адекватності визначення величини та структури власного капіталу, результати аудиту фінансового стану підприємства. Позитивний аудиторський висновок надається лише за умови відповідності показників аналітичного та синтетичного обліку та взаємної узгодженості показників звітності, а також у разі виявлення незначних (несуттєвих) помилок, які не мають впливу на показники фінансової звітності, про що зазначається у пояснювальному параграфі. Якщо виявлено помилки в межах 4-5 % від загального результату фінансової звітності, надається умовно позитивний висновок із зазначенням причин нефундаментальної незгоди чи нефундаментальної невпевненості в окремому розділі, який передує формулюванню висновку. Відхилення більші встановлених меж спричиняють видачу негативного висновку. Як зазначається у деяких літературних джерелах "Такий висновок не буде задовольняти ні клієнта, ні користувачів фінансової звітності, тому рекомендується запрошувати аудитора перевіряти фінансову звітність до її офіційного оприлюднення, щоб можна було вчасно виправити суттєві помилки у фінансовій звітності".
Отже, аудит фінансової звітності – це складний та багатоетапний процес, що вимагає від аудитора високої кваліфікації та наявності практичного досвіду. Знання, на концептуальному рівні, системи бухгалтерського обліку та окремих її елементів сприяє проведенню якісної роботи. Попереднє планування забезпечує раціональне використання робочого часу, дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту і сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих. В сукупності з напрацьованими вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою процедури аудиторського контролю надають аудитору необхідний інструментарій для успішного виконання своїх обов’язків.
IV. Оформлення матеріалів аудиторської перевірки та послуги
0 комментариев