2.2 Методи соціально-культурної діяльності

 

Метод - це шлях дослідження чи пізнання, теорія, вчення; спосіб, порядок, підстави; прийнятий шлях для ходу, досягнення чого-небудь, у вигляді загальних правил; в науці - спосіб і порядок дослідження предмету для одержання найбільш повного і відповідного істині результату. [4;42]

Головні види логічних і наукових методів: аналіз, синтез, індукція, дедукція.

Методика - це сукупність методів.

Методика (в соціології) - система операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації та засобів їх аналізу. Методика включає:

- Способи збору первинної інформації;

- Правила вибіркових досліджень;

- Способи побудови соціологічних показників;

- інші спеціалізовані процедури емпіричного дослідження;

- методику аналізу даних і інші техніки, які розробляються в інших областях знання і використовуються в соціології.

Цілісність і безперервність - головні характеристики методичної роботи, що підкреслюють підпорядкування всіх її складових до єдиної мети, послідовність і безперервність заходів щодо її досягнення.

Сучасна методика повинна ґрунтуватися на поставлених цілях культури в загальнодержавному масштабі в даному місці, в даний час і враховувати традиції, що склалися в цій місцевості, структуру населення та її потреби. Це завдання здійсненне тільки в результаті ретельного аналізу всіх складових процесу.

Настав час створення методики пошуку нових форм соціально-культурної діяльності. Розширення зони пошуку не всередині самої діяльності, а у формуванні діяльності, у вивченні, аналізі.

На підставі точного аналізу, що випливає з детального вивчення споживача послуг культури і змісту самої послуги, може народитися креативне рішення подальшого розвитку соціально-культурних пропозицій.

Соціально-культурна робота як наука являє собою сферу людської діяльності, функція якої полягає у виробленні та теоретичній систематизації об'єктивних знань про певну дійсність соціальної сфери і специфічної соціальної діяльності. [5;17]

Під методами розуміються способи, сукупність прийомів і операцій в соціально-культурній роботі; способи досягнення якої-небудь мети, рішення конкретної задачі.

Багато методів, що використовуються в соціально-культурній роботі, є міждисциплінарними, що зумовлюється, як уже зазначалося, універсальним характером соціальної роботи як виду діяльності. Тому, характеризуючи методи соціальної та соціокультурної роботи, їх ділять на економічні, правові, політичні, соціально-психологічні, медико-соціальні, адміністративно-управлінські та ін.

Методи соціально-культурної роботи багато в чому обумовлюються специфікою об'єкта, на яку спрямована діяльність працівника і соціально-культурних служб. З іншого боку, вони визначаються також професією соціального працівника, його спеціалізацією в тій чи іншій області, сфері життя, структурою соціальних та культурних служб.

Дуже часто методи соціально-культурної роботи як виду соціальної поділяють на два класи: методи вирішення задач і методи отримання знань.

У першому класі виділяють соціологічні методи. До них відносяться наступні типи соціологічних досліджень: суцільне, дослідження основного масиву, багатографічне дослідження, а також виборні дослідження. Для проведення таких досліджень можуть застосовуватися різні методи та прийоми. Серед них особливу роль грають наступні: аналіз документів, виявлення слабких сторін, проблеми, спостереження, опитування, контент-аналізи.

Формаційний зріз соціологічного знання дозволяє давати характеристику суспільства на конкретному етапі його розвитку та функціонування. Соціально-культурні теорії характеризують суспільство з точки зору культурної сфери суспільного життя. Спеціальні теорії (або теорії середнього рівня) дають знання окремих, приватних соціально-культурних процесів, окремих видів культурної діяльності і соціальних спільнот та груп, закономірностей їх функціонування та розвитку в органічному взаємозв'язку з іншими приватними процесами, видами діяльності та спільнотами (групами) людей. [6;52]

Крім того, можливо з'явитися необхідність використання наступного типу досліджень: соціально-психологічні, педагогічні, організаційні, правові, фінансово-економічні, медико-соціальні.

Для створення найбільш повної і правдивої картини може виникнути необхідність використання методів отримання знань. Серед даних методів можна виділити наступні: комунікативні, філософські, логічні. Кожен з методів може дати різну інформацію про суб'єкта дослідження.

Особливим рівнем соціологічного знання виступають емпіричні дослідження, де важливу роль відіграють розробка програми соціально-культурного дослідження, його організація, методи і техніка збору і обробки отриманого інформаційного матеріалу. При цьому емпіричний рівень знання виступає як би сполучною ланкою між теоретичною соціологією (з урахуванням усіх зазначених вище її рівнів), з одного боку, і соціально-культурною роботою як наукою і специфічним видом діяльності, з іншого. Важливо також підкреслити, що соціологічні методи і техніка вивчення проблем соціально-культурної роботи виконують двояку функцію - розширення і поглиблення соціологічної та соціальної освіти в цілому і отримання важливої первинної соціальної інформації, без чого неможливий аналіз практичної соціально-культурної роботи, неможливо накопичення досвіду, його узагальнення і в цілому підвищення її ефективності.

Дані методи соціально-культурної роботи спрямовані на складання єдиної картини культурної проблеми, яку необхідно вирішити. Різноманіття видів методів дозволяє побудувати картину проблеми в різних ракурсах, тим самим з'являється можливість сформувати список завдань, вирішення яких буде присвячена подальша соціально-культурна діяльність.

Для подальшої роботи можуть бути застосовані інші методи соціальної роботи. Серед таких методів особливе значення мають психолого-педагогічні методи соціально-культурної роботи.[7;81]

Найважливішими функціями соціально-культурної діяльності є: культуро-охоронна, культуротворча, соціоорганізаційна, соціопедагогічна,

З огляду на той факт, що соціальна робота є універсальним видом діяльності, вона має міждисциплінарний характер, її методологічними принципами виступають інтегровані принципи інших наук. Їх можна розділити на кілька груп:

Філософські;

Загальні;

Соціально-політичні;

Організаційні;

Психолого-педагогічні;

Специфічні.

Методи соціально-культурної роботи багато в чому обумовлюються специфікою об'єкта, на яку спрямована діяльність працівника і соціально-культурних служб. З іншого боку, вони визначаються також професією соціального працівника, його спеціалізацією в тій чи іншій області, сфері життя, структурою соціальних та культурних служб.

Дуже часто методи соціально-культурної роботи як виду соціальної поділяють на два класи: методи вирішення задач і методи отримання знань.



Информация о работе «Аналіз культурного характеру соціальної діяльності»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 62005
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
125050
1
2

... мотиваційних сил, але і створює свої, організаційно-ментальні форми, що якісно відрізняються від суми узагальнених індивідуальних проявів. Це породжує одну з найбільш складних проблем соціальної психології організацій – переходу або трансформації мотиваційних комплексів особистості в організаційні (колективні) форми як параметри організаційного клімату та формування особистіших «мотиваційних пол ...

Скачать
664560
27
18

... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується ме­тодика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...

Скачать
79974
8
4

... та підприємництва” Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва; аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій; координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва ...

Скачать
314875
0
0

... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...

0 комментариев


Наверх