Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком за акредитивом, то він діє відповідно до глави 4 цього розділу

6. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком за акредитивом, то він діє відповідно до глави 4 цього розділу.

7. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара має коррахунок в іноземному банку-емітенті, то він надає платіжні інструкції щодо зарахування суми коштів за акредитивом на коррахунок уповноваженого (підтверджуючого) банку бенефіціара. Після зарахування іноземним банком-емітентом суми коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара перераховує їх до виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, за реквізитами, отриманими від нього. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком, то він діє відповідно до пункту 4.3 глави 4 розділу ІІІ цього Положення.

Якщо уповноважений банк є банком, що надав рамбурсне зобов'язання на користь іншого (виконуючого) банку та отримав від виконуючого банку належним чином оформлену рамбурсну вимогу, то уповноважений банк здійснює оплату коштів за акредитивом відповідно до абзаців третього - четвертого цього пункту.

Якщо іноземний банк-емітент має коррахунок в уповноваженому банку та надав останньому повноваження на списання коштів за акредитивом із зазначеного коррахунку, то уповноважений банк списує суму за акредитивом із зазначеного коррахунку та перераховує її за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Після отримання коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк перераховує відповідну суму за акредитивом за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Таблиця 1.13

Заява про відкриття документарного акредитива

Applіcatіon form for a Documentary Credіt від "___" __________ 200_ р.

Назва уповноваженого банку

Просимо відкрити документарний акредитив згідно з договором N _____ від "___" ____________ 200_ р. на таких умовах:

Please open a Documentary Credіt accordіng to the Contract N ________ dated ___/____________ /____ for executіon under the followіng terms and condіtіons:

Відкрити документарний акредитив за рахунок залучених коштів відповідно до угоди ______________________

Кошти грошового забезпечення (покриття) та суму банківських комісійних винагород просимо списати з нашого рахунку N ___________________________

Документарний акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів (зазначається номер чинних Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів) або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

РОЗДІЛ 2. УКЛАДАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2])

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може впливати з доручення, статутних документів, договорів.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Зовнішньоекономічний контракт повинен містити [22]:

назву, номер договору (контракту), дату і місце його укладення;

преамбулу – назви сторін-учасників, документи, якими керуються сторони (статути);

предмет договору (контракту) – інформацію про товар (роботи, послуги), який одна сторона зобов’язана поставити (виконати) на користь іншої сторони (у випадку бартеру – точну назву зустрічних поставок);

визначення кількості та якості товару – обсягів виконання робіт, надання послуг. В цьому розділі також зазначаються документи та організації, які підтверджують якість товару, певні комерційні гарантії якості, умови перевірки якості або прийняття товару на підприємствах постачальників;

базисні умови поставки товарів – прийом-здачі виконаних робіт чи послуг, вид транспорту. Фіксуються також спеціальні застереження стосовно дострокової поставки, додаткові інструкції експортерам, умови поставки товарів;

ціну та загальну суму контракту. У цьому розділі зазначаються:

а) базисні умови поставки;

б) валюта контракту;

в) рівень та спосіб фіксації ціни товару;

г) (не) включення у ціну вартості тари, упаковки, маркування;

д) загальна сума контракту.

Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни (відповідні валюти контракту, валюти специфікації), то для перерахування валюти ціни у валюту платежу використовується передбачений у договорі курс (крос-курс).

умови платежів (аванс, гарантії, акредитив, інкасо, валюта платежу, перелік товаророзпорядчих документів);

умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг). У даному розділі зазначаються товаросупровідні документи, вид здавання-прийняття, місце та строки передачі товару, способи здавання-прийняття за кількість та за якістю;

інформацію про упаковку та маркування – вказується тара, ящики, вид та характер упакування, якість пакування, розміри пакування, спосіб оплати пакування, повернення контейнерів, зміст або реквізити маркування, порядок нанесення маркування;

визначення форс-мажорних обставин – чіткий перелік форс-мажорних обставин (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго тощо), документи, якими будуть підтверджуватись ці обставини, максимальний строк дії форс-мажору;

санкції та рекламації – порядок застосування штрафів, види санкцій, які можуть застосовуватись у разі невиконання контракту однією або двома сторонами, максимальний розмір штрафу;

арбітраж – місце арбітражного суду та країна його місцезнаходження;

юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Крім того, сторони можуть зазначати в договорі так звані додаткові умови, наприклад умови страхування, субпідрядників контракту, агентів-перевізників, гарантії якості (обумовлюються обсяг та термін гарантій, термін пред’явлення претензій, способи врегулювання претензій та порядок їх задоволення, випадки, на які гарантії не поширюються та претензії не задовольняються), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати мита, податків, зборів, різного роду захисні застереження, час, з якого моменту починає діяти контракт, кількість примірників контракту, порядок внесення змін, умови конфіденційності, тощо.

Додатки є невід’ємною частиною контракту. Вони можуть містити будь-яку інформацію, що деталізує порядок виконання контракту, уточнює або змінює спосіб виконання зобов’язань, інше.

Варто звернути увагу, що страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється комерційними, державними, акціонерними, іноземними, змішаними, кооперативними та іншими страховими компаніями, а також іншими суб’єктами ЗЕД, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції (страхування). Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється щодо ризиків, які існують у світовій практиці. А страхування експортних кредитів, позичок, окремих контрактів на поставку машин і обладнання, інвестицій як на території України, так і за її межами здійснюється спеціалізованим страховим акціонерним товариством, контрольний пакет акцій якого належить Кабінету Міністрів України.

У світовій практиці використовується велика кількість зовнішньоекономічних угод, структура та вид яких обумовлюються видом зовнішньоекономічної операції (купівля-продаж, підряд, страхування, бартер, франчайзингові, ліцензійні, біржові, інвестиційні операції, позики, перевезення, зберігання, консигнація, оренда (лізинг), кліринг, факторинг, операцій з давальницькою сировиною, тощо) [37].

Згідно «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» [22], зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2] та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2].

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (Межівський район, Дніпропетровської області), маючи власний елеватор в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, скупає та проводить товарну обробку насіння соняшнику, який вирощують та збирають господарства Дніпропетровської області.

З власного елеватору насіння загружається насипом в морські контейнери, чи насипом в сухогрузні вагони залізнизі , та перевозиться на транзитні елеватори морських портів м.Бердянська та м.Миколайова, де загружається на борт кафрахтованих французьким покупцем морських суден, які доставляють насіння соняшнику в морський порт покупця –м.Марсель, Франція.

В табл.2.1 наведена інформація по досвіду ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО» в експорті насіння соняшнику во Францію у 2007 році.

Перед погодженням ЗЕД – договору зовнішньоекономічний відділ підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" направляє оферту (пропозицію) французькій стороні та проводить всі операції по погодженню ЗЕД-договору.

Формою оплати договору сторони погоджують безвідзивний покритий ділимий акредитив, який розкривається наступними етапами:

- оплата авансової частини в 20% на протязі 10 днів після погодження договору;

- оплата другої авансової частини в 30% після транспортування ТОВ «Заготзерно» насіння в порт та його загрузки в режимі FOB [13] (на протязі 10 днів з моменту оплати 1-го авансу);

- оплата залишку в 50% після прибуття судна з насінням в порт Марсель, його розмитнення, перевірки та приймання за актами французською стороною.

Таблиця 2.1

Експортні операції підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (31761993, Межівський район, Дніпропетровської області) по поставці у Францію у 2007 році насіння соняшнику

З метою дотримання вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" [6] начальники митних органів забезпечують здійснення митного оформлення експорту соняшникової олії та соняшнику до Європейського Союзу за наявності санітарного сертифіката на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, виданого на підставі результатів досліджень акредитованою лабораторією, узгодженою з Європейським Союзом.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2] ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі, зокрема, значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції (стаття 16).

В Додатку А наведений розроблений в курсовій роботі проект контракту на поставку насіння соняшнику на експорт з України у Францію.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ, ВИКОНАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ КОНТРАКТУ

Похожие работы

Зовнішньоекономічна діяльність та її вплив на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості на прикладі рибопереробного підприємства АТЗТ компанія "Бастіон"

Скачать

229102

13

72

... РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА АТЗТ КОМПАНІЯ "БАСТІОН"   4.1 Заходи щодо удосконалення ЗЕД та їх вплив на ефективність діяльності підприємства АТЗТ компанія "Бастіон" На підставі аналізу діяльності АТЗТ компанія «Бастіон», представленому в розділі 3 дипломної роботи, виявлено, що основними проблемами розвитку ЗЕД підприємства є зниження ефективності його діяльност ...

Управління інвестиціями в основний капітал на рівні підприємства (на прикладі ТОВ "Граніт")

Скачать

165303

33

63

... підприємства - це покупка фірмою ТОВ «Граніт» у ВАТ “Запорізьке кар’єроуправління” в 2007 році гранітного кар'єру «Дніпропетровський-1» та початок ведення відбудовних робіт на його території. . Основне фінансування здійснюється за рахунок Статутного капіталу підприємства. Другорядним джерелом фінансування - є кредитування під заставу кар'єрної техніки. У перспективі, планується збувати продукц ...

Управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок

Скачать

163721

29

18

... висока продуктивність праці низький імідж підприємства РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВАТ "ЮНІСТЬ"   3.1 Формування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству ...

Комунікаційні процеси у системі менеджменту підприємства на прикладі ЗМКБ "Прогрес"

Скачать

165569

0

0

... , що направляється цільової аудиторії і службовцям для просування продукції фірми до споживача. Чим же обумовлена необхідність інтеграції комунікацій? Одночасно з ростом загальносвітової конкуренції, розвитком технічного процесу і появою більш обізнаних покупців підприємства стали мати потреби в більш стійкій прихильності споживачів до своєї продукції й в іміджі, що міг би поширяться по усьому ...