Структурний аналіз змісту тестового іспиту

2.2 Структурний аналіз змісту тестового іспиту

Метою тестового іспиту є визначення рівня професійної компетенції особи, що екзаменується, який можна поширити з умінь, завдання по яких були включені до тесту, на більш широку сферу професійної діяльності фахівця певного спрямування.

Вирішуючи, які уміння повинні контролюватися за допомогою конкретного тесту, розроблювачу необхідно пам'ятати, що рівень підготовки, визначений за результатами виконання тесту, є основою для загальної оцінки професійної компетенції. Тому для тестового іспиту вибираються важливі професійні уміння.

Від якості відбору умінь, що контролюватимуться за допомогою тесту, в значній мірі залежить достовірність і точність отриманої оцінки професійних знань і умінь особи, що екзаменується. Якщо вибірка не репрезентативна, то результати іспиту будуть недостовірними і не відображають дійсний рівень професійної компетенції в конкретній сфері професійної діяльності.

У випадках, коли вибірка занадто мала результати іспиту виявляться недостатньо стабільними, щоб відбити істинний рівень знань та умінь особи, що екзаменується.

Найкращою структурою для умов тестових завдань є професійні ситуації. Залежно від завдання контролю опис ситуації може бути коротким, але досить повним, що надає можливість особі, що контролюється, отримати необхідну інформацію.

Однією з переваг використання професійних ситуацій при формулюванні змісту тестових завдань є те, що вони допомагають оцінити застосування знань на практиці.

2.3 Методика підготовки тестів

Екзаменаційні тести є максимально об'єктивними засобами контролю. Поняття "об'єктивність" у контексті означає можливість класифікувати відповіді на питання тесту як "правильні" або "неправильні", застосувати кількісні показники при визначенні оцінки, виключити вплив на оцінку суб'єктивних якостей викладача або іншої особи, що здійснює перевірку екзаменаційних робіт.

Всі тестові завдання професійної компетенції повинні вимагати від випускника уміння застосовувати певні знання з конкретної предметної сфери.

Робота із створення тестів поділяється на наступні етапи.

1. Визначення змісту тестового іспиту у вигляді переліку умінь, якими повинен володіти фахівець певної кваліфікації. Для визначення змісту тестів професійної компетенції використовується перелік умінь, що міститься в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) з певного напряму підготовки.

2. Створення системи тестових завдань, що дозволяють перевірити та оцінити наявність у випускника навчального закладу умінь, що визначені в ОКХ.

3. Комплектування тестів для конкретних видів перевірки відповідно до їх дидактичної мети та часу, передбаченого для їх проведення.

4. Експертна та досвідна перевірка якості складених тестів та їх наступне доопрацювання.

2.4 Показники ефективності тесту

Дидактичні можливості тестового контролю можуть бути реалізовані при виконанні певних вимог до складання тесту (контролюючої програми). Якісний тест повинен задовольняти таким вимогам:

• валідність;

• надійність;

• простота.

Найбільш важливою з них є валідність. Валідність тесту означає, що за його допомогою вимірюються саме ті знання, уміння та навики, для оцінки яких він призначений. Валідність тесту оцінюється за трьома характеристиками:

функціональність, яка означає, що дії студентів при виконанні тестових завдань, повинні співпадати за більшістю показників з тими, які повинні контролюватися за їх допомогою;

змістовність - для виконання тесту студент повинен використовувати знання саме того навчального матеріалу, засвоєння якого перевіряється за його допомогою;

• прогностичність - інформація, що отримана при аналізі результатів виконання тесту, повинна містити достовірні дані для визначення змісту та прогнозування результатів наступної роботи.

Надійність тесту полягає в тому, що наступне виконання тесту одним і тим самим студентом повинно давати практично однакові результати.

Простота тесту - тестові завдання повинні мати чіткі, зрозумілі для кожного формулювання та відповідати можливостям студентів, для яких вони застосовуватимуться.

2.5 Рекомендована практика систематизації змісту тестового іспиту

До початку створення тесту група розробки уточнює цілі і зміст іспиту, для чого з Переліку умінь, поданого в Додатку А ОКХ за допомогою експертів виділяються певна множина найважливіших умінь для фахівців з певного напряму підготовки.

Якість тестового іспиту залежить від упорядкування тестових завдань, їх глибини і повноти охоплення матеріалу, що підлягає контролю. За допомогою правильно складених тестів можна оцінювати не тільки уміння відтворювати певну інформації, але й зіставляти та інтерпретувати факти, аналізувати виробничі ситуації.

Крокова технологія систематизації змісту, що буде перевірятися за допомогою тестових завдань, побудована на використанні додатка А ОКХ і включає такі операції (кроки):

Крок 1: З ОКХ виділяються найбільш важливі з професійної точки зору уміння, що підлягають контролю;

Крок 2: Формується системоутворююча структура кожного професійного уміння за допомогою виділення його компонентів. Результати роботи щодо визначення змісту тестового іспиту доцільно представляти у вигляді табл. 1.

Таблиця І

Опис всіх структурних компонентів кожного уміння повинен бути максимально деталізований з тим, щоб не виникало розбіжностей у визначенні:

• предмета дії, його складових частин та ознак;

• змісту операцій, що входять до складу дії;

• приладів та інструментів, які необхідно використовувати при виконанні дії;

• умов, за яких повинна виконуватися дія;

• результатів, які повинні бути досягнуті внаслідок виконання дії. Особливу увагу необхідно приділити формі представлення предмета дії та

операцій по його перетворенню, оскільки від цього залежить форма дії, яку під час перевірки повинен демонструвати студент. Зміст таблиці повинен відповідати переліку умінь, визначених в ОКХ для фахівців того освітнього рівня, якість підготовки якого буде перевірятися за допомогою створеного тесту.

Крок 3: Проводиться текстологічний аналіз кожного компонента з метою розкриття його змісту;

Крок 4: Виділяються ключові слова змісту уміння, що контролюється;

Крок 5: Визначаються змістовні елементи предметної сфери:

М Системи професійної мови - поняття, терміни, визначення, позначення;

О Основи (засади) предмета професійної діяльності - система фактів,

властивостей, ознак, явища, систематика;

В Відношення (сутності сторін і зв'язків) професійної діяльності категорії,

судження, структури, теореми, закони, моделі, теорії;

 А Причинно-наслідкові алгоритми діяльності - ситуації, стани,

причинні зв'язки, наслідки, технології, алгоритми.

Крок 6: Формується і структурується інформаційна база засобів діагностики професійної компетенції.

2.6 Загальні вимоги до тестових завдань

1. Належність до предметної сфери (предметна чистота).

Для забезпечення предметної чистоти тестових завдань, зміст, що буде перевірятися в процесі тестування, повинен бути добре впорядкований, забезпечуючи системність за ознаками:

• обсягом інформації;

• рівнем засвоєння;

• структурою знань

2. Стислість тестового завдання

а) зміст тестового завдання повинен бути обмеженим 7±2 порціями інформації, тому що в короткочасній пам'яті людина може утримувати саме таку кількість інформації, що безпосередньо доступна для переробки та ухвалення рішення;

б) формулювання змісту тестового завдання повинно забезпечувати його засвоєння студентом після першого читання.

3. Ясність і чіткість

а) тестове завдання повинно бути семантично осмисленим. Тому тестове завдання конструюється завжди у вигляді ствердження, а не питання.

В основі тестового завдання повинно лежати істинне ствердження ("істинне значення висловлення").

Висловлення — це положення, у відношенні до якого в двозначній логіці висловлень можна тільки стверджувати, що воно істинне або хибне;

б) на перше місце в тестовому завданні ставиться ядро визначення поняття в природній будові мови.

4. Коректність

У змісті завдання не повинно бути суперечливих тверджень. Суперечливість - одна з ознак нелогічності мислення людини, яка полягає в тому, що в одному і тому ж міркуванні про той самий предмет, узятий у той самий

час і тому самому відношенні, висловлюються протилежні, або суперечні ствердження, що виключають один одного.

5. Стислість за часом

а) загальний час на виконання одного завдання — не більш 1 хв. (час фіксується).

б) уникати громіздких обчислень при тестуванні — застосовувати тільки усний рахунок.

6. Наявність диференціюючої міри складності тестового завдання. Тестове завдання повинно мати визначену певну міру трудності:

• апріорну, визначену експертами (при конструюванні);

• емпіричну, оцінювану за результатами пілотажного експерименту на репрезентативній вибірці випускників (критерій істини).

Похожие работы

Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни "Механізація тваринництва"

Скачать

169384

2

7

... ійно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ „МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА”   2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків ...

Методика складання кошторису видатків бюджетних установ та аналіз його виконання

Скачать

207096

11

0

... залишаються в органі Державного казначейства. Підготовлені платіжні доручення надаються в уповноважений банк у вигляді електронних розрахункових документів в системі «клієнт-банк». 2. Методика складання та облік виконання кошторису видатків бюджетної установи (Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян) 2.1 Організаційно- ...

Професійна освіта у вищих навчальних закладах

Скачать

108670

3

1

... кація наведена на рис.7.1, в центрі якої є дидактична гра - найскладніший метод активного навчання контекстного типу. 6. Інтелектуально-професійні вміння та методика їх формування Якість підготовки випускників вищих навчальних закладів, де критерієм виступає професійна компетентність. Сутність концептуальних вимог до професійної компетентності зводиться до розширення знань, умінь і навичок, ...

Зміст і методика вивчення країн Африки у шкільному курсі країнознавства

Скачать

188573

9

0

... Республіка (ПАР), найбільш економічно розвинена держава Африки. Основними галузями господарства регіону є сільське господарство та обробна промисловість. Розділ 3 МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ КРАЇН АФРИКИ   3.1.     Поурочне планування підрозділу У відповідності до Програми з країнознавства для профільного навчання тема «Африка» вивчається у Розділі І − «Регіони і країни світу», який складає ...