ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

2. ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

Проектування підйомно – транспортних систем ткацького виробництва проводиться на базі даних про об’єм переробки ниток фабрикою (табл.1) та маси ниток на пакуваннях ткацького виробництва (табл. 2).

Таблиця 1

Середньодобовий об’єм переробки пряжі

	Технологічний процес		Основа							Уток
			Маса пряжі, яка посту-пає, кг		Відходи, %		Вихід напівфабри кату, %		Маса пряжі, яка вихо-дить, кг	Маса пряжі, яка посту-пає, кг		Відходи, %		Вихід напівфабрикату, %		Маса пряжі, яка вихо-дить, кг
	1		2		3		4		5	6		7		8		9
	Зберігання (центральний склад)		3883,515		0		100		3883,515	3320,239		0		100		3320,239
	Перемотування		3883,515		0,014		99,97		3882,349	3320,239		0,014		99,97		3319,244
	Снування		3882,349		0,05		99,92		3879,244	-		-		-		-
	Шліхтування		3879,244		0,292		99,628		3864,813	-		-		-		-
	Пробирання		386,481		0,001		99,558		385,005	-		-		-		-
	Прив’язування		3850,049		0,06				3833,032	-		-		-		-
Ткацтво		4218,037		0,11		99,448		4194,753			3316,854		0,042		99,928		3316,854
Облік і контроль		4026,92		-		-		-			3316,854		-		-		-

Таблиця 2

Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва (з врахуванням спрягомих довжин)

Маса, кг
Система ниток	Прядильне пакування	Мотальне пакування	Снувальний валик	Ткацький навій	Тканина
					Маса 100 пог.м	Довжина рулону, який знятий з верстату	Маса рулону, знятого з верстату	Довжина рулону який відправляється з фабрики	Маса рулону, який відправляється з фабрики
Основа	1,374	2,081	374,338	224,193	11,639	120	26,093	1000	217,44
Уток	1,374	2,615	-	-	10,105	-	-	-	-

Довжина тканини в рулоні L_тк.р , яка відправляється з фабрики, приймається від 1000 до 3000 м в залежності від поверхневої щільності тканини.

Маса рулона тканини, яка знята з верстата, кг:

,кг (2.1)

де М¢_о, М_у - маса ниток основи і утоку в 100 м погонної довжини сурової тканини без врахування відходів, кг;

l_тк.р. – довжина тканини в рулоні, м.

 

Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:

, кг (2.2)

де L_тк.р – довжина розбракованої тканини у рулоні, м.

Кількість рулонів нерозбракованої тканини:

, шт (2.3)

де М_до;М_ду – маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;

М_р – маса рулону нерозбракованої тканини, кг.

Приймається: 277

Кількість рулонів розбракованої тканини:

, шт (2.4)

Приймається: 34

3. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ І РОЗМІРІВ ВАНТАЖОПОТОКІВ

Типові вантажопотоки ткацького виробництва представлені в табл. 3. Для встановлення основних параметрів використовують дані табл. 1 і табл. 2, прийнявши необхідний тип намотувальної тари і здійснюють наступні розрахунки.

Маса пакування з врахуванням ваги намотувальної тари, кг:

m_п.т = m_сп + m_тар, кг (3.1)

де m_{с п} – маса ниток на пакуванні з врахуванням спрягомої довжини, кг;

m_тар – маса одиниці намотувальної тари, кг.

Для основи:

1.  Для пакувань з машин ММ – 150 – 2

m_пт = 1,374 + 0 = 1,374 кг

2. Для пакувань з машин М – 150 – 2

m_пт = 2,081 + 0,09 = 2,171 кг

3. Для пакувань з снувальної машини СП – 180

m_пт = 374,338 + 85 = 459,338 кг

4. Для пакувань з шліхтувальної машини ШБ – 11 / 180

m_пт = 224,193 + 58 = 282,193 кг

Для утоку:

1. Для пакувань з машин ММ – 150 – 2

m_пт = 1,374 + 0 = 1,374 кг

2.  Для пакувань з машин М – 150 – 2

m_пт = 2,615 + 0,09 = 2,705 кг

Кількість пакувань по всіх переходах згідно технологічного плану:

, шт (3.2)

де М_д – потреба в основній чи уточній пряжі, кг/доб

1. Циліндричні бобіни м’якого намотування

- основа

n_пак =

Приймається 2827 шт

 уток

n_пак =

Приймається 2417 шт

2. Конічні бобіни

основа

n_пак =

Приймається 2329 шт

уток

n_пак =

Приймається 1270 шт

3. Снувальні валики

n_пак =

Приймається 11 шт

4. Ткацькі навої

n_пак =

Приймається 18 шт

5. Кількість рулонів не розбракованої тканини

n_пак = 277 шт

6. Кількість рулонів розбракованої тканини

n_пак = 34 шт

Загальна маса намотувальної тари з нитками, кг:

М_п.т = n_пак · m_п.т, кг (3.3)

1. Циліндричні бобіни

основа

М_пт = 2827∙ 1,374 = 3884,298

уток

М_пт = 2417 ∙ 1,374 = 3320,958

2. Конічні бобіни

основ

М_пт = 1329 ∙ 2,171 = 2885,259

уток

М_пт = 1270 ∙ 2,705 = 3434,481

3. Снувальні валики

М_пт = 11 ∙ 459,338 = 5052,718

4. Ткацькі навої

М_пт = 18 ∙ 282,193 = 5079,474

5. Рулони не розбракованої тканини

М_пт = 277 ∙ 36,093 = 9997,761

6. Рулони розбракованої тканини

М_пт = 34 ∙ 217,44 = 7392,96

Таблиця 3

Склад і розміри вантажопотоків

Склад вантажопотоків	Значення
	Характеристика ниток: сирови-на, лінійна щільність	Характеристика пакувань						Основний вантажопотік		Зберігання на складах			Повернення тари
		Добова потреба, кг	Вид пакування	Вид намотувальної тари	Маса ниток у паку-ванні, кг	Маса намотувальної тари, кг	Маса ниток і намоту-вальної тари, кг	Кіль-кість пакувань, шт.	Загальна маса ниток і тари, кг	Відношення запасу до споживання,%	Кількість пакувань, шт.	Загальна маса ниток і тари, кг	Кількість намоту-вальної тари, шт.	Маса намотувальної тари, кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють до цент-рального складу	х/б 29 текс	3883,515	Циліндрична бобіна	-	1,374	-	1,374	2827	3884,298	100 %	2827	3884,298	-	-
2.Утокові нитки на на-мотувальній тарі, які потрапляють до цент-рального складу	х/б 29 текс	3320,239	Циліндрична бобіна	-	1,374	-	1,374	2417	3320,958	100 %	2417	3320,958	-	-
3.Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють у моталь-ний відділ	х/б 29 текс	3883,515	Циліндрична бобіна	-	1,374	-	1,374	2827	3884,298	75 %	2121	2913,244	-	-
4.Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють в мотальний відділ	х/б 29 текс	3320,2398	Циліндрична бобіна	-	1,374	-	1,374	2417	3885,298	75 %	1813	2913,974
5. Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють у ткацький цех	х/б 29 текс	3319,244	Конічна бобіна	Патрон конічний	2,615	0,09	2,705	1270	3434,481	-	-	-	-	-
6.Повернення намоту-вальної тари утокових ниток на центральний склад	-	-	-	Патрон конічний	-	0,09	-	-	-	-	-	-	1270	114,3
7.Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють на проміжний склад снувального відділу	х/б 29 текс	3739,6	Конічна бобіна	Патрон конічний	2,081	0,09	2,171	1329	2885,259	75%	997	2163,944	-	-
8. Повернення намоту-вальної тари в моталь-ний відділ	-	-	-	Патрон конічний	-	0,09	-	-	-	-	-	-	1329	119,61
9.Основні нитки на снувальних валиках, які потрапляють на проміжний склад шліхтувального відділу	х/б 29 текс	3879,244	Снувальний валик	Валик	374,338	85	459,338	11	5052,718	75%	9	3789,539	-	-
10. Повернення порожніх снувальних валиків на проміжний склад	- - -	- - -	- - -	Валик	-	85	-	- - - - -	- - - - -	- - - - -	- - - - -	- - - - -	11	935
11. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на проміжний склад проборного відділу	х/б 29 текс	3864,813	Ткацький навій	Навій	224,193	58	282,193	18	5079,474	75%	14	3809,606	-	-
12. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на пробирання 10%	х/б 29 текс	386,481	Ткацький навій	Навій	224,193	58	282,193	2	564,386	-	-	-	-	-
13. Пробрані ткацькі навої зі зйомним приладом, які потрапляють на ткаткацькі верстати	х/б 29 текс	3864,813	Ткацький навій	Навій	224,193	91,154	315,347	2	630,694	-	-	-	-	-
14. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на прив’язку 90%	х/б 29 текс	3850,049	Ткацький навій	Навій	224,193	58	282,193	16	4515,088	-	-	-	-	-
15. Повернення порожніх ткацьких навоїв	-	-	-	Навій	-	58	-	-	-	-	-	-	18	1044
16. Повернення зйомних приладів в проборний відділ	-	-	-	Зйомні прилади	-	33,154	-	-	-	-	-	-	2	66,308
17. Тканина в рулонах, яка потрапляє на склад нерозбракованої продукції	х/б	7511,607	Рулон	Товарний валик	26,093	10	36,093	277	9997,761	100%	27	9997,761	-	-
18. Тканина в рулонах, яка відправляється з ткацької фабрики	х/б	7511,607	Рулон	Без тари	217,44	-	217,44	34	7392,96	100%	34	7392,96	-	-

Для зберігання на центральному складі основної та утокової пряжі приймаються візки типу ТО – 1. Пряжу в циліндричних бобінах м’якого намотування з фарбувального цеху на даних візках доставлятимуть електротягачі.

При зберіганні бобін з пряжею на візках останні встановлюються зімкнутими рядами по два візка за шириною ряду.

Необхідна кількість візків:

К_віз = , шт (3.4)

де n_пак – кількість пакувань пряжі, яка зберігається на складі (з врахуванням запасу), шт

Е_віз – ємність візка, шт

К_віз.о =

Приймається 17 шт

К_віз.у =

Приймається 15 шт

Ємність візка, шт:

Е_віз = Ч_бш ∙ К_ш , шт(3.5)

де Ч_бш – число бобін, що поміщаються в один шар у візку, шт

К_ш – кількість можливих шарів з бобінами у візку.

Е_віз = 28 ∙ 6 = 168 шт

Число бобін одного шару визначається по формулі:

Ч_бш = Ч_б.шир ∙ Ч_б.довж , шт(3.6)

де Ч_б.шир – кількість бобін, що вміщуються по ширині візка;

Ч_б.довж – кількість бобін по ширині візка.

Ч_бш = 4 ∙ 7 = 28

Число бобін, які вміщуються по ширині візка:

Ч_б.шир = В_віз / D_b, шт(3.7)

де В_віз – ширина візка, см

D_b – діаметр бобіни, см

Ч_б.шир = 90 / 20 = 4,5

Приймається 4

Число бобін, що вміщуються по ширині візка:

Ч_б.довж = L_віз / Db, шт (3.8)

де L_віз – довжина візка,см

Ч_б.довж = 140 / 20 = 7

Кількість можливих шарів з бобінами у візку:

К_ш = Н_віз / Н_б (3.9)

 

де Н_віз – висота несучої конструкції візка, см

Н_б – висота бобіни, см

К_ш = 102,7 / 15 = 6,8

Приймається 6

Кількість візків, які встановлюються в один ряд за шириною складу (підготовчого відділу):

К_віз.р = , шт (3.10)

де Ш_під – ширина підготовчого відділу, м

h_т – ширина торцевого проходу, м

l_віз – довжина візка, м

h_віз – зазор безпеки, (0,2 м)

К_віз.р =

Ширина ряду візків, м:

В_р.віз = В_віз ∙ 2 + 0,2, м (3.11)

В_р.віз = 0,9 ∙ 2 + 0,2 = 2

Кількість рядів візків:

N_р.віз =  (3.12)

N_р.віз =

Приймається 2

Площа, яка займається рядами візків, м²:

S₁ = S_віз = N_р.віз ∙ L_р.віз ∙ В_р.віз . м²(3.13)

S₁ = S_віз = 2 ∙ 18 ∙ 2 = 72

Площа, яка зайнята проходами визначається по формулі:

S₂ = S_n – (S₁ + S₃ + S₄), м² (3.14)

де S_n – площа за схемою, м²

 

S₂ = 344,4 – (72 + 21,6 + 0) = 250,8

Площа для прийому і видачі пряжі, м²:

S₃ = 0,3 ∙ S₁ = 0,3 ∙ 72 = 21,6 (3.15)

Загальна площа складу, м²:

S = S₁ + S₂ + S₃ + S₄ =72+250,8 + 21,6+ 0 = 344,4(3.16)

Довжина центрального складу, м:

L = , м (3.17)

L =