Зрощення та зсуви можуть слугувати одиницями для утворення нових конструкцій;

1.  зрощення та зсуви можуть слугувати одиницями для утворення нових конструкцій;

2.  ці конструкції найбільш вживані в художньому та публіцистичному стилі.

Висновки до розділу

Отже, публіцистика має дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить для вираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображається внутрішнє життя країни та її життя за кордоном, у поле зору потрапляють будь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Для вираження інформації, емоцій, подій журналісти намагаються використовувати дуже точні, сучасні, виразні слова.

Особливо це помітно у молодіжній пресі. Сучасна молодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої чи наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність - наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації. Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошук нових, свіжих засобів вираження - слів, образів, стилістичних прийомів.

Особливої уваги заслуговують також зрощення та зсуви у німецькій публіцистиці. Згідно підрахунків такі іменники складають більше 4% складних слів. Зрощення – це особливий вид словотвору, який характеризується "зростанням" групи слів в основу для суфіксального словотвору. Про зсуви як особливі випадки словоскладання ми говоримо у тому випадку, коли синтаксична група – зі збереженням порядку слів та можливих словозмінних морфем – "зсувається" до одного слова або компонента складного слова.

Загальний висновок

Безумовно, стан суспільства впливає на мову. У соціально-економічному плані мова пристосовується до змін умов в житті суспільства, його ідеалів, установок, цінностей. Мова чутливо реагує на соціально-економічні процеси. Мова постійно перебуває у динаміці та утворюються нові слова та поняття. Таке явище називається словотвором.

Словотвір – розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів та способи їх творення. Є багато способів словотвору, та найпоширенішими є у німецькій мові – запозичення, зрощення, зсув, абревіація, словоскладання, деривація, конверсія та ін. В даній роботу проводилося дослідження на основі молодіжної німецькомовної преси і воно чітко показало тенденції розвитку та функціонування словотвору у сучасній публіцистиці.

Поява великої кількості експресивних слів і виразів пов'язано з прагненням молоді яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача.

У пресі використовується велика кількість англіцизмів – слів, запозичених з англійської мови, що пояснюється нестачею німецьких слів для чіткої назви, конкретного позначення слова. Також надзвичайно популярним є словоскладання та абревіація. Це явище дослідниками пояснюється як економія газетної площі, економія місця, але це не змінює сенсу слів, а навпаки, додає свіжості та експресивності.

Загалом можна сказати, що німецькомовна преса використовує усі можливі способи словотвору, не забуваючи про словотворчі моделі та утворюючи велику кількість нових слів, що збагачують її лексичний склад.

Додаток Стаття із журналу ELLE Langeweile - aufregender, als man denkt... Langeweile ist der Unterhaltungskünstler unter unseren Gefühlen - man muss sie nur lassen! Sieben Fakten über einen unterschätzten(недооценивать)Gemütszustand.(душевное состояние) Wussten Sie schon...

...warum die Langeweile hochinteressant ist?

Weil diese Gefühlslage unter Forschern als äußert vielschichtig gilt und sich auf unterschiedlichste Weise ausdrücken kann: Menschen, die sich langweilen, werden aggressiv oder zappelig, manchmal aber auch träge oder fühlen sich innerlich leer. Im Vergleich dazu sind Freude oder Ärger ziemlich langweilige Emotionen.

Eindeutig in der Schule. Laut verschiedenen Studien sind Schüler in einem bis zwei Dritteln der Unterrichtszeit ziemlich angeödet – наводить скуку. Sie vertreiben sich ihre Zeit vorzugsweise, indem sie an ihre Hobbies denken oder in eine Art Dämmerschlaf fallen, letzteres fällt Jugendlichen besonders leicht. ...warum die Zeit viel langsamer vergeht, wenn uns langweilig ist?

Unser Gehirn verfügt über keine innere Uhr. Deshalb greift es zu einer Hilfskonstruktion: Alles, was passiert, wird in Zeiteinheiten umgerechnet. Ereignisarme Phasen verstreichen dementsprechend viel langsamer – fünf Minuten Warten können sich anfühlen wie eine halbe Stunde. Wenn richtig was los, haben wir hingegen den Eindruck: Die Zeit vergeht wie im Fluge. Nachträglich gesehen verhält sich das Ganze umgekehrt: Langweilige Lebensphasen scheinen uns viel schneller vergangen als Zeiten, in denen sich viel ereignet hat.

..dass Langeweile so gesundheitsschädlich sein kann wie Stress?

Burn-Out lautet die derzeit häufig gestellte Diagnose bei Menschen, die beruflich und privat chronisch im Stress sind. Genau so gesundheitsschädlich, sagen Psychologen, sei aber das "Bore out". Wer im Job und im Leben dauerhaft gelangweilt und unterfordert ist, kann genauso an Herz-Kreislaufsystem, Depressionen erkranken, wie die Generation Stress.

...dass man sich sogar zu Tode langweilen kann?

Jedenfalls deutet diese Studie darauf hin: Britische Wissenschaftler befragten im Rahmen einer Langzeit-Untersuchung bereits in den 80er-Jahren 7500 Beamte zwischen 35 und 55 Jahren, ob ihr Leben stark von Langeweile gekennzeichnet sei. Nach 25 Jahren fragten sie noch mal nach: Da waren viele der Interviewten bereits gestorben. Unter denjenigen, die sich damals chronisch gelangweilt hatten, kamen fast 40 Prozent mehr Todesfälle vor.

..warum auch große Denker sich oft langweilen?

Der Philosoph Martin Heidegger nennt Langeweile "die Abgründe des Daseins", denn sie wirft Sinnfragen auf. Blaise Pascal, Sören Kierkegaard, Georg Büchner und Arthur Schopenhauer hatten oft mit Langeweile zu kämpfen – und wurden wohl nur auf diese Weise zu wirklich großen Denkern. Denn nur wer die Leere zulässt und den Gedanken erlaubt, allerlei Kreuz- und Querverbindungen zu bilden, kommt auf wirklich neue Ideen.

...dass man Langeweile nicht vertreiben kann?

Eine Studie des Deutschen Jugendinstituts in München ergab: Egal, wie viel Kinder in ihrer Freizeit unternehmen – Aktive sind ebenso häufig gelangweilt wie Stubenhocker. Denn eine sinnvolle Gestaltung ihrer Zeit können Kinder und Erwachsene nur lernen, wenn sie es sich erlauben auch mal Zeit zu verschwenden.

Список використаної літератури

1. Зиндер Л.Р., Строева Т. В. Современный немецкий язык.- М.: Изд. лит. на ин. яз., 1957.

2. Зуев А. Н., Молчанова И. Д. и др. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка.- М.: Рус. яз., 1989.- 536 с.

3. Ивлева Г.Г. Семантические особенности слов в немецком языке.- М.: Высшая школа, 1978. -103 с.

4. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование.-М.: Наука, 1965.- 78с.

5. Маккензен Л. М15 Немецкий язык. Универсальный справочник/Пер. с немецкого Е. Захарова.— М.: Аквариум, ООО "Издательство АСТ-ЛТД", 1998.—592 с.

6. Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы. Мн., 2002.

7. Ольшанский И.Г., Гусева А.Е.- Лексикология: Современный немецкий язык

8. Розен Е. В. На пороге XXI века: Новые слова и словосочетания в немецком языке / Евгения Владимировна Розен. — М.: Менеджер, 2000. — 200 с.

9. Солодилова И.А. Лексикология немецкого языка: Учебное пособие для студентов III курса. - Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. - 114с.

10. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка /

11. Степанова М. Д. , И. И . Чернышева. — М.: Наука, 1963. — 310 с.

12. Степанова М.Д. Словообразование в немецком языке.- М., 1979.- 264 с.

13. Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)

14. Henzen W. Deutsche Wortbildung.- Leipzig, 1957.- 176 S.

15. Sommerfeldt K. Entwicklungstendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig, 1988. - 242 S.

16. Schewelyowa L., Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache: Vorlesungen . Издательство: Высшая школа (Москва), 2004 г. ISBN: 5-06-005014-9 ISBN13: 978-5-06-005014-1 Мягкая обложка , 239 стр.

Інтернет-ресурси

17. http://www.brigitte.de/gesellschaft/politik-gesellschaft/dicksein-1075385/

18. http://www.brigitte.de/gesellschaft/wissen/langeweile-sieben-fakten-1072001/

19. http://www.elle.de/Artikel/elle-Menschen-Ohne-Maske-bitte_1388743.html

20. http://www.spiegel.de/kultur/tv/0,1518,733010,00.html

21. http://www.tagesspiegel.de/wissen/schulleiter-unter-druck/3595418.html

22. http://ukrainska.kiev.ua/gramatika/budova_slova._slovotvir.html