2.2 Аналіз управління оборотними активами підприємства
За наведеним балансом (таблиця 2.8) підприємства визначимо необоротні та оборотні активи підприємства, власні та залучені кошти, оборотний, чистий оборотний та власний оборотний капітал.
Таблиця 2.8
Баланс підприємства, тис. грн
Активи | Пасиви | ||
Основні засоби | 450 | Статутний капітал | 400 |
Нематеріальні активи | 70 | Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 90 |
ТМЗ | 320 | Довгострокові кредити банків | 200 |
Дебіторська заборгованість | 100 | Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 120 |
Грошові кошти | 50 | Інші поточні зобов’язання | 180 |
Усього | 990 | Усього | 990 |
До необоротних активів підприємства належать основні засоби та нематеріальні активи (450 + 70 = 520 тис. грн.), до оборотних – товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти (320 + 100 + 50 = 470 тис. грн.). Власні кошти підприємства складаються зі статутного капіталу та нерозподіленого прибутку (400 + 90 = 490 тис. грн.); залучені кошти – із довгострокових кредитів, кредиторської заборгованості та інших поточних зобов’язань (200 + 120 + 180 = 500 тис. грн.). Поточними зобов’язаннями є кредиторська заборгованість та інші поточні зобов’язання (120 + 180 = 300 тис. грн.). Оборотний капітал, який визначається обсягом оборотних активів підприємства, становить 470 тис. грн. Чистий оборотний капітал визначається як різниця між оборотними активами та поточними зобов’язаннями, тобто 470 – 300 = 170 тис. грн. Власного оборотного капіталу підприємство не має, оскільки всі власні кошти вкладено в необоротні активи (490 – 520 < 0).
На початку 2005 року ВАТ «Київпромстройсервіс» придбало обладнання для цеху металоконструкцій на суму 50000 грн. Транспортні витрати на доставку обладнання становили 300 грн., витрати, пов’язані з монтажем та введенням в експлуатацію – 600 грн. Протягом року було проведено модернізацію обладнання, витрати на яку дорівнюють 3000 грн., нараховано знос у розмірі 12000 грн., частину обладнання вартістю 10000 грн. наприкінці року передано у фінансовий лізинг. За цей час ринкові ціни на подібне обладнання знизились до 47000 грн., а з урахуванням ступеня зносу – до 34000 грн.
Визначимо первісну вартість обладнання, а також балансову та відновну вартість через рік після придбання, тобто на кінець 2006 року.
Первісна вартість обладнання становить: 50000 + 300 + 600 = 50900 грн., оскільки до неї включаються витрати на придбання, доставку, монтаж та введення в експлуатацію обладнання. Відновна вартість дорівнює 34000 грн. Вона визначається сумою коштів, які необхідно в даний момент витратити на придбання такого обладнання. Витрати на модернізацію становлять 6% балансової вартості обладнання на початок року (3 : 50 × 100%), отже, збільшують балансову вартість і підлягають амортизації. Слід зазначити, якщо витрати на модернізацію не перевищують 5% балансової вартості обладнання на початок року, вони можуть бути віднесені до валових витрат підприємства.
Вартість обладнання, переданого у фінансовий лізинг, зменшує балансову вартість обладнання на відповідну величину. У результаті цього балансова вартість обладнання на кінець 2006 року становила
50900 + 3000 – 12000 – 10000 = 25900 грн.
На початку 2006 року для потреб автотранспортного цеху придбано автомобіль, за який було сплачено 25,5 тис. грн. Ринкові ціни на такий автомобіль коливаються в межах 26-27 тис. грн. На зборах засновників його оцінено на суму 26,8 тис. грн. Визначимо, первісну вартість автомобіля, враховуючи, що автомобіль передано як внесок до статутного капіталу, в безоплатне та безстрокове користування, причому придбаний він за кошти ВАТ «Київпромстройсервіс».
При передачі автомобіля як внеску до статутного капіталу його первісна вартість становила 26,8 тис. грн., оскільки її визначали збори засновників. Оскільки автомобіль придбано за кошти підприємства, його вартість дорівнює сумі сплачених за нього коштів і становить 25,5 тис. грн. У разі передачі автомобіля в безоплатне і безстрокове користування його вартість визначається на основі середньоринкових цін, і становить 26,5 тис. грн.
Первісна вартість основних засобів цеху металоформ і оснастки (Вп) – 50 тис. грн. Строк корисного використання (n) – 5 років.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування та балансову вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації (таблиця 2.9) для наступних варіантів: Вл = 0; Вл = 5 тис. грн.
За формулою А = Вn : n = 50 : 5 = 10 тис. грн.
За формулою А = (Вn – Вл) : n = (50 – 5) : 5 = 9 тис. грн.
Первісна вартість обладнання інструментального цеху – 12 тис. грн. Строк корисного використання – 5 років.
Визначимо норму амортизації, щорічні амортизаційні відрахування, балансову вартість обладнання на кінець кожного року та ліквідаційну вартість при застосуванні методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ) (таблиця 2.10).
Згідно з формулою Na = 100% : n = 100% : 5 = 20%.
Ліквідаційна вартість обладнання (вартість на кінець 2006 року) для методів зменшуваного залишку та подвійного зменшуваного залишку становить відповідно 3,93 і 0,93 тис. грн.
Таблиця 2.9
Амортизаційні відрахування та балансова вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації
Рік | Амортизаційні відрахування , тис. грн. | Балансова вартість, тис. грн. | Амортизаційні відрахування , тис. грн. | Балансова вартість, тис. грн. |
2002 | 10 | 50 – 10 = 40 | 9 | 50 – 9 = 41 |
2003 | 10 | 40 – 10 = 30 | 9 | 41 – 9 = 32 |
2004 | 10 | 30 – 10 = 20 | 9 | 32 – 9 = 23 |
2005 | 10 | 20 – 10 = 10 | 9 | 23 – 9 = 14 |
2006 | 10 | 10 – 10 = 0 | 9 | 14 – 9 = 5 |
Таблиця 2.10
Результати застосування методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ)
Рік | Амортизаційні відрахування , тис. грн. | Балансова вартість (МЗЗ) | Амортизаційні відрахування , тис. грн. | Балансова вартість (МПЗЗ) |
2002 | 12 × 2,4 = 2,4 | 12 – 2,4 = 9,6 | 12 × 2 × 0,2 = 4,8 | 12 – 4,8 = 7,2 |
2003 | 9,6 × 0,2 = 1,92 | 9,6 – 1,92 = 7,68 | 7,2 × 2 × 0,2 = 2,88 | 7,2 – 2,88 = 4,32 |
2004 | 7,68 × 0,2 = 1,54 | 7,68 – 1,54 = 6,14 | 4,32 × 2 × 0,2 = 1,73 | 4,32 – 1,73 = 2,59 |
2005 | 6,14 × 0,2 = 1,23 | 6,14 – 1,23 = 4,91 | 2,59 × 2 × 0,2 = 1,04 | 2,59 – 1,04 = 1,55 |
2006 | 4,91 × 0,2 = 0,98 | 4,91 – 0,98 = 3,93 | 1,55 × 2 × 0,2 = 0,62 | 1,55 – 0,62 = 0,93 |
Первісна вартість устаткування цеху по виготовленню металевих та броньованих дверей (Вn) – 40 тис. грн., а ліквідаційна (Вл) – 4 тис. грн., строк корисного використання – 4 роки, загальний виробничий ресурс (К) – 400 тис. виробів. Кількість виробленої продукції за роками наведено у таблиці 2.11.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції.
Таблиця 2.11
Кількість вироблених металевих та броньованих дверей
Рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік |
Кількість, тис. шт. | 100 | 110 | 100 | 90 |
Щорічні амортизаційні відрахування методом списання вартості за сумою років корисного використання визначаються за формулою:
Ai = (Bn – Bл) × ni : n,
де n = 1 + 2 + 3 + 4 = 10;
Bn – Bл = 40 – 4 = 36 тис. грн.
Щорічні амортизаційні відрахування відповідно до обсягу виробленої продукції розраховують за формулою:
Ai = (Bn – Bл) × Ki : K,
де K = 400 тис. грн.;
Bn – Bл = 40 – 4 = 36 тис. грн.
Результати розрахунків наведено у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Щорічні амортизаційні відрахування визначені методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції
Рік | , тис. грн. | , тис. грн. |
2003 | А1 = 36 × 4 : 10 = 14,4 | А1 = 36 × 100 : 400 = 9 |
2004 | А2 = 36 × 3 : 10 = 10,8 | А2 = 36 × 110 : 400 = 9,9 |
2005 | А3 = 36 × 2 : 10 = 7,2 | А3 = 36 × 100 : 400 = 9 |
2006 | А4 = 36 × 1 : 10 = 3,6 | А4 = 36 × 90 : 400 = 8,1 |
На початок 2006 року залишкова вартість основних засобів групи 1 становить 9000 грн., групи 2 – 2000 грн.
Визначимо щоквартальні амортизаційні відрахування за методом, який використовують у податковому обліку, а також залишкову вартість основних засобів за групами на кінець кожного кварталу (таблиця 2.13).
Норми амортизації для основних засобів груп 1 і 2 становлять відповідно 2% і 10% і застосовують до балансової вартості засобів на початок звітного кварталу.
Таблиця 2.13
Щоквартальні амортизаційні відрахування та залишкова вартість основних засобів за групами
Рік | Амортизаційні відрахування , грн. | Балансова вартість, група 1 | Амортизаційні відрахування , грн. | Балансова вартість, група 2 |
2003 | 9000 × 0,02 = 180 | 8820 | 2000 × 0,1 = 200 | 1800 |
2004 | 8820 × 0,02 = 176,4 | 8643,6 | 1800 × 0,1 = 180 | 1620 |
2005 | 8643 × 0,02 = 172,9 | 8470,7 | 1620 × 0,1 = 162 | 1458 |
2006 | 8470,7 × 0,02 = 169,4 | 8301,3 | 1458 × 0,1 = 145,8 | 1312,2 |
Визначимо системну та змінну складові оборотного капіталу (ОК), а також середнє значення оборотного капіталу за рік. Обсяг оборотних активів за місяцями наведено у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Обсяг оборотних активів за місяцями 2006 року
1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й | 11-й | 12-й | |
Обсяг оборотних активів, тис. грн. | 200 | 195 | 203 | 212 | 253 | 266 | 281 | 290 | 272 | 267 | 243 | 229 |
Системна складова, яка визначається мінімальним значенням ОК, становить 195 тис. грн. Змінна складова визначається як різниця між максимальним і мінімальним значеннями ОК, тобто 290 – 195 = 95 тис. грн. Середнє значення ОК обчислимо за формулою середнього арифметичного:
Чиста виручка від реалізації освітлювальної опори – 2000 грн. Для виготовлення освітлювальної опори використовується 3 комплектуючі (К1, К2, К3), інші витрати на виготовлення та реалізацію становлять 200 грн.
Визначимо прибуток підприємства від реалізації цього виробу, розраховуючи собівартість комплектуючих за методами ФІФО, ЛІФО та середньозваженої вартості. Дані для розрахунку собівартості комплектуючих наведено у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Вихідні дані для розрахунку собівартості комплектуючих освітлювальної опори
Дата поставки | K1 | K2 | K3 | |||
Ціна за штуку, грн. | Кількість, шт. | Ціна за штуку, грн. | Кількість, шт. | Ціна за штуку, грн. | Кількість, шт. | |
05.01.2006 | 680 | 200 | 450 | 200 | 300 | 200 |
14.03.2006 | 695 | 500 | 480 | 500 | 310 | 500 |
25.04.2006 | 710 | 300 | 500 | 300 | 320 | 300 |
За методом ФІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю перших за часом надходження, тобто собівартістю комплектуючих, які надійшли 05.01.2006 року. Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка – Витрати =
= 2000 – 680 – 450 – 300 – 200 = 370 грн.
За методом ЛІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю останніх за часом надходження, тобто, собівартістю комплектуючих, які надійшли 25.04.2006 року. Прибуток від реалізації виробу буде таким:
П = Чиста виручка – Витрати =
= 2000 – 710 – 500 – 320 – 200 = 270 грн.
Собівартість комплектуючих (Ск) за методом середньозваженої вартості обчислимо діленням сумарної вартості комплектуючих на їх загальну кількість:
Ск = (680 × 200 + 695 × 500 + 710 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 696,5 грн.;
Ск = (450 × 200 + 480 × 500 + 500 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 480 грн.;
Ск = (300 × 200 + 310 × 500 + 320 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 311 грн.
Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка – Випрати =
= 2000 – 696,5 – 480 – 311 – 200 = 312,5 грн.
Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської заборгованості. Загальній обсяг дебіторської заборгованості – 200 тис. грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40% заборгованості – 5%; 20% заборгованості – 10%; 10% заборгованості є безнадійною.
Визначимо середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних боргів за всім обсягом заборгованості. Встановимо, як зміниться рівень ризику, якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10%, стане безнадійною.
Резерв сумнівних боргів формується відповідно до ризику неповернення та обсягу дебіторської заборгованості.
Середній ризик неповернення за всім обсягом заборгованості дорівнює:
РН = 0,3 × 0,02 + 0,4 × 0,05 + 0,2 × 0,1 + 0,1 × 1 = 0,146, або 14,6%.
Величина резерву сумнівних боргів:
РСБ = 0,146 × 200000 = 29200 грн.
50% заборгованості, що має ризик неповернення 10%, становить 20% : 2 = 10% загального обсягу заборгованості. Якщо ця заборгованість стане безнадійною, 10% усієї заборгованості буде мати ризик неповернення 10%, а 20% стане безнадійною. Середній ризик неповернення РН за всім обсягом заборгованості в цьому випадку становитиме:
РН = 0,3 × 0,02 + 0,4 × 0,05 + 0,1 × 0,1 + 0,2 × 1 = 0,236, або 23,6%.
Підприємство протягом 2006 року реалізувало освітлювальні опори, металоформи та металеві огорожі чотирьом фірмам. Обсяги продаж та заборгованість, яка з різних причин залишилась непогашеною, за підприємствами наведено у таблиці 2.16.
Таблиця 2.16
Обсяги продаж та непогашена заборгованість за підприємствами
П1 | П2 | П3 | П4 | |
Обсяги продаж, тис. грн. | 200 | 350 | 400 | 560 |
Заборгованість, тис. грн. | 4 | 7 | 12 | 28 |
Визначимо ризик неповернення за кожним підприємством. Крім того, визначимо який резерв сумнівних боргів ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати, оскільки в наступному році має намір реалізувати продукцію тим самим фірмам у таких самих пропорціях.
Ризик неповернення за кожним з підприємств визначається співвідношенням обсягу непогашеної заборгованості до обсягу продаж:
Р1 = 4 : 200 = 0,02, або 2%;
Р2 = 7 : 350 = 0,02, або 2%;
Р3 = 12 : 400 = 0,03, або 3%;
Р4 = 28 : 560 = 0,05, або 5%.
Середній ризик неповернення за всіма підприємствами:
РН = (4 + 7 + 12 + 28) : (200 + 350 + 400 + 560) =
= 51 : 1510 = 0,0338 або 3,38%.
Таким чином, резерв сумнівних боргів, який ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати у наступному році, має становити близько 3,4% від загального обсягу продаж, оскільки середній ризик неповернення, розрахований на основі даних за попередній рік, дорівнює 3,38%.
... з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями. РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Організаційно – економічна характеристика ТОВ «Автосервіс» Підприємство створено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою ...
... грошових активів. 6. Побудова ефективних систем контролю за грошовими активами підприємства. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» У 2003 -2007 РОКАХ 2.1 Характеристика діяльності ВАТ „Інтерпайп НТЗ” ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (м. Дніпропетровськ) - є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суці ...
... інтегрального показника на 0,33 свідчить про неефективне використання оборотного капіталу тепловозоремонтного заводу у 2008 році. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ 3.1 Напрямки підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства Для досягнення максимально ефективного рівня використання оборотним капіталом ВАТ “Полтавський ТРЗ” ...
... ічних та організаційних методів управління здебільшого забезпечує достатньо ефективне господарювання. РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «КОМТЕКС» 2.1 Управління виробничими запасами та запасами готової продукції на підприємстві У процесі фінансово-господарської діяльності підприємству необхідно мати певну суму грошових коштів для ...
0 комментариев