3.3 Профілактика короткозорості

Встановлено ефективність фізичних вправ у профілактиці короткозорості. Так, був розроблений спеціальний комплекс, що включає чотири компоненти:

1) ранкову гігієнічну гімнастику;

2) лікувальну гімнастику з вправами дихального і загального типу, що містить ходьбу, біг, рухливі ігри, маніпуляції з м'ячем (різних за розміром та гладкістю поверхні), гімнастичними палицями, кулями, мішечками з піском;

3) спеціальні вправи для очей - руху очей в сторони, переведення погляду з близького на далекий об'єкт;

4) масаж і самомасаж шиї .

Було встановлено, що циклічні фізичні вправи (біг, плавання, ходьба на лижах) помірної інтенсивності (ЧСС100-140 уд / хв) у поєднанні з гімнастикою для очей у дівчат 15-17 років з короткозорістю середнього ступеня не тільки підвищують загальну витривалість, а й покращують стан органів зору. Застосування цієї методики, як показали дані дослідження, сприятливо діє на гемодинаміку і акомодаційний апарат очей, підвищує кровоток в оці через деякий час після навантаження і сприяє підвищенню працездатності циліарного м'яза.

Теоретичні та експериментальні дослідження показали, що біомеханічна стимуляція у поєднанні зі спеціальними фізичними вправами може успішно застосовуватися у вдосконаленні і відновленні зору що займаються фізкультурою і спортом. Пропонується в якості основних вправ для корекції зору використовувати напругу м'язів лоба, скроні, носа, кругового м'яза ока і м'язів очного яблука в поєднанні з біомеханічною стимуляцією. Розроблена методика біомеханічної стимуляції дозволяє поліпшити центральний і периферичний зір спортсмена, попередити погіршення зору і швидко відновити його у випадку втрати в результаті великих фізичних навантажень. Ця методика сприяє підвищенню влучності рухів. Зокрема експеримент з баскетболістами підтвердив можливість методом біостимуляції підвищити точність штрафних кидків.

Запропоновано спеціальні вправи, що знімають стомлення очей (В.А. Єпіфанов, Г.Л. Апанасенко [17]). Розроблено комплекс загальних і очних вправ для фізкультпаузи на уроках у школі.

Запропоновано спеціалізовані зорові вправи та ігри, які можна застосовувати як на уроках фізичної культури, так і в процесі фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального та продовженого дня . Ці вправи знімають зорове напруження і стомлення, розслабляючи зовнішні і внутрішні м'язи ока, покращують кровообіг очей і циркуляцію внутрішньоочної рідини. Також вони допомагають стабілізувати та направлено підвищувати рівень зорової (акомодативної) витривалості. В основу ігор покладені два провідних принципу тренування очей (за Е.С. Аветісовим [2]): перший - "розгойдування" акомодації, другий - релаксація (зменшення напруги).

3.4 Масаж

Показання: травма очей, опік обличчя та очей, контрактура і судоми м'язів ока, хронічні запальні захворювання вік, затяжний катаральний кон'юнктивіт, початкова стадія паренхіматозного кератиту, склерит, епнсклеріт, помутніння рогівки, кришталика і скловидного тіла, травматична катаракта, глаукома, кераталгія, катаракта , невралгія в області очниці, ксерофтальмія, сльозотеча, серозний тенотіт, після пластичних операцій.

В даний час в офтальмологічній практиці застосовують місцевий масаж, який надає безпосередній вплив на хворий орган - око, і сегментарно-рефлекторний масаж для загального впливу на організм, на його центральну і вегетативну нервову систему для підняття загального тонусу організму, підвищення опірності і пристосовності його для боротьби з місцевим патологічним процесом в оці. Для більш ефективного використання масажного методу місцеві впливу на хворі тканини ока поєднують із загальними сегментарно-рефлекторними впливами, застосовують спеціальну окорухових гімнастик

План масажу: вплив на паравертебральні зони спинномозкових сегментів (Du-Civ) масаж голови, шиї, обличчя та комірцевої зони. Сегментарно-рефлекторний масаж надає рефлекторне стимулювання і передбачає використання слабких впливів, що сприяють зняттю емоційної напруги, напруги м'язів обличчя, голови, шиї, плечового пояса, ослабленню больового синдрому, стимулювання кровообігу і лімфотоку, розсмоктуванню патологічних продуктів запалення тканин, набряків, поліпшення трофічних і регенеративних процесів.

Відповідно з виявленими супутніми захворюваннями і синдромами в план сполучнотканинного масажу вносилися додаткові лінії, спрямовані на їх усунення. Огляд та пальпація покривних тканин у даної групи хворих дозволили виявити ущільнення сполучної тканини у всіх зонах голови, особливо в міжлопатковому, у вигляді горбистість, а також в області шиї і задній кордону волосистої частини голови, де ущільнення сполучної тканини нагадувало тяж. Крім того, припухлості та больові точки визначалися в області чола, перенісся, надбрівних дуг, скронь, волосистої частини голови.

У другій половині курсу масажу ці болючі точки і припухлості, як правило, зникали або зменшувалися в розмірах і кількісно. Лікування сполучнотканинними масажем проводиться з метою нормалізації вегетативного тонусу, ліквідації спазму судин, що постачають кров'ю орган зору, гальмування прогресування очного захворювання. У період лікування хворі відзначають поліпшення загального стану, більш швидке засвоєння навчального матеріалу, підвищення пам'яті, уваги, зменшення або зникнення головних болів, нормалізацію сну - зникнення сонливості вдень, швидке засинання і спокійний сон вночі. З боку основного захворювання вдається досягти позитивних результатів: незначно поліпшити гостроту зору, розширити поля зору, зменшити спазм судин очного дна.

За час лікування масажем сполучної тканини зі спостереження окуліста у хворих прогресування патологічного процесу не спостерігалося. Слід зазначити, що масаж сполучної тканини потрібно проводити на основі раціонального харчування, яке повинне бути різноманітним з великою кількістю вітамінів.

Техніка масажу сполучної тканини при захворюваннях очей і синдромах зорових порушень: на перших трьох-чотирьох процедурах у вихідному положенні хворого сидячи або лежачи, масажу піддаються наступні області: крижово-клубові зчленування і крижі, гребінь клубової кістки, найширша м'яз спини. На наступних процедурах, план лікування розширюється додаванням області бічній поверхні грудної клітки і спини: трикутне простір, лопатки, трапецієподібні м'язи, паравертебральні лінії в шийному відділі хребта. Впливу на реактивні точки в області плечового поясу з успіхом можуть бути включені в план масажу при частковій атрофії зорових нервів і пігментного дегенерації сітківки. Надалі масажується: задня межа волосистої частини голови, розтягування потиличної зв'язки, верхня вийная лінія, латеральний край грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. При поєднанні зорових і слухових порушень масажу підлягають області нижнього краю нижньої щелепи, виличні дуги і виличні кістки.

Після чого включаються наступні анатомічні області: шви черепа, скроневі лінії, перенісся, надбрівні дуги, передня межа волосистої частини голови, лоб. Процедура сполучнотканинного масажу закінчується довгими рухами по вентральної поверхні тіла і вздовж клубової-великогомілкової тракту. Впливу на реактивні точки області плечового поясу: впливом на реактивні точки плечового поясу досягається підвищення васкуляризації органу зору, головного мозку, а також комірцевої зони та верхніх кінцівок. Перша реактивна точка розташована в області підключичної ямки на 3-4 сантиметри нижче середини ключиці. Вплив здійснюється середнім і безіменним пальцями, поміщеними глибоко в м'які тканини підключичної ямки, воно спрямоване до середини ключиці і здійснюється у швидкому темпі фасциального технікою сполучнотканинного масажу. Вільна рука масажиста фіксує м'які тканини на 1-2 сантиметри нижче місця проекції першої реактивної точки. Рух повторюється 2-4 рази на кожній з симетричних точок.

Друга реактивна точка розташована в куті між акроміальним кінцем ключиці і дзьобоподібним відростком лопатки. Вплив здійснюється середнім і безіменним пальцями масажиста в латеральному напрямку. На кожну симетричну точку впливають 2-4 рази, при цьому хворий відчуває гостру колючі біль. На реактивні точки плечового поясу впливають у вихідному положенні хворого сидячи або лежачи, масажист стоїть позаду хворого або сидить у головного кінця масажного столу.

Висновки до третього розділу

1.  Розвиток зорового сприйняття доцільно здійснювати в тісному взаємозв'язку з лікувальної, відновлювальної та педагогічною роботою. Активізацію зорових функцій необхідно проводити через активну рухову діяльність дітей, причому формування різних способів сприйняття рухів повинно протікати при опорі як на зорові, так і слухові і кінестетичний функції.

2.  Результати роботи з дітьми з розвитку зорового сприйняття при оволодінні рухами залежать від ряду умов: створення комфорту для зорових функцій, правильності побудови навчання з урахуванням особливостей дітей з порушенням зору, індивідуально-диференційованого підходу, забезпечення пропедевтичної навчання, емоційного позитивного ставлення до занять, обліку стану здоров'я дитини в день заняття, його бажання.


Информация о работе «Фізична реабілітація дошкільників з проблемами зору»
Раздел: Медицина, здоровье
Количество знаков с пробелами: 86700
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
220073
4
2

... допомогу дітям-інвалідам та їх сім'ям. Системне виконання індивідуальних реабілітаційних програм із першого року життя дитини істотно змінює на краще її майбутнє. Головною метою соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку є надання можливості: дітям-інвалідам подолати труднощі розвитку, засвоїти побутові та соціальні навички, розвинути свої здібності, повністю або частково і ...

Скачать
70281
0
0

... кількість електродів і спостерігати за виникаючими електричними реакціями мозку на екрані чи телевізора електронно-променевого осцилографа (М. Н. Ліванов). Розділ 3. Особливості фізичного виховання дітей з вадами слуху Фізичне виховання дітей з порушеннями слуху — один з важливих напрямків корекційно-педагогічної роботи — знаходиться в тісному зв'язку з усіма іншими сторонами виховання і ...

Скачать
54982
1
0

... під час проведення роботи при корекції рухових і мовленнєвих недоліках, психосоматичних захворюваннях, порушеннях поведінки. Спеціальні фізіологічні дослідження виявили вплив музики на різні системи дитини дошкільника з інтелектуальними порушеннями. Дослідження впливу музико терапії на дітей з інтелектуальними порушеннями займалися: У. Грюс, З. Мюллер, В. Бестерьов. Дослідженнями показано, що ...

Скачать
83286
0
0

... , а також викликають у дітей інтерес до словотворення, самостійного складання речень та розповідей. Розділ V. Дидактичні ігри та їх роль у розвитку зв’язного мовлення дітей з вадами мови   Важливим методом розвитку зв’язного мовлення дітей з вадами мови є дидактична гра. Вона забезпечує сприятливі умови для розв’язання педагогічних завдань з урахуванням можливостей дітей дошкільного віку. Для ...

0 комментариев


Наверх