Для насіння цукрових буряків норма висіву в посівних одиницях

1. Для насіння цукрових буряків норма висіву в посівних одиницях.

2. Орієнтовна ціна посівної одиниці насіння цукрових буряків 60 грн.

Ціну насіннєвого матеріалу орієнтовно можна прийняти в таких межах:

озима пшениця - 800 – 900 (грн./т);

картопля - 1200 – 1600 (грн./т);

кукурудза - 1200 – 1600 (грн./т);

соняшник - 2000 – 2300 (грн./т);

ячмінь, горох - 700 – 800 (грн./т);

гречка - 2500 – 2600 (грн./т);

просо - 800 – 900 (грн./т);

овес - 700 – 800 (грн./т).

Представленні статті витрат визначають за відомими формулами.

Розрахунок затрат на придбання насіння

, грн./га(1.11)

де – ціна насіння, грн./т.

– норма посадки, т/га.

Розрахунок затрат на придбання міндобрив

, грн./га(1.12)

де – ціна мінеральних добрив, грн./т.

– норма внесення міндобрив, т/га.

Розрахунок затрат на придбання органіки

, грн./га (1.13)

де – ціна органічних добрив, грн./т.

– норма внесення органіки, т/га,

Розрахунок затрат на придбання засобів захисту рослин

, грн./га, (1.14)

де – ціна отрутохімікатів, грн./кг.;

– норма витрати отрутохімікатів, кг/га.

Дані розрахунків заносимо в таблицю 1.12.

Варіанти індивідуальних завдань для курсового проектування

Варіант №	Сільськогосподарська культура	Завдання - по площі, га
		01	02	03
1-3	Озима пшениця — урожайність, ц/га, 50.	250	290	330
4-6	Озима пшениця -урожайність, ц/га, 55.	250	290	330
7-9	Озима пшениця — урожайність, ц/га, 45.	250	290	330
10-12	Цукрові буряки — урожайність, ц/га, 400.	260	300	330
13-15	Цукрові буряки – урожайність, ц/га, 450.	260	300	330
16-18	Цукрові буряки — урожайність, ц/га, 500.	260	300	330
19-21	Картопля — урожайність, ц/га, 200.	200	180	220
22-24	Картопля — урожайність, ц/га, 250.	200	180	220
25-27	Кукурудза на зерно – урожайність, ц/га, 70.	200	180	220
28-30	Кукурудза на зерно -урожайність, ц/га, 60.	180	200	220

 

Розрахунок персоналу майстерні. Персонал майстерні включає: основних виробничих робітників, допоміжних робітників, інженерно-технічних робітників, службовців і молодший обслуговуючий персонал.

До основних виробничих робітників відносяться робітники дільниць, основного виробництва, безпосередньо виконуючих технологічні операції, пов’язані з ремонтом і технічним обслуговуванням сільськогосподарської техніки.

Розрізняють списковий і явочний, а також тимчасовий і постійний склади основних виробничих робітників.

Списковий – це повний склад робітників, що включає в себе як фактично працюючих робітників, так і робітників, які знаходяться у відпустках, а також відсутніх з інших поважних причинах.

Явочний склад – це кількість робітників, які фактично працюють у майстерні.

P_СП = Т_о/ (Ф_ДР*К); (1.15)

P_Я = Т_о/ (Ф_НР*К); (1.16)

де, P_СП, Р_Я – списочна і явочна кількість робітників відповідно;

Т_о – трудомісткість робіт на дільниці або майстерні за запланований період, люд.-год;

Ф_ДР,Ф_НР – дійсний і номінальний фонд часу робітника за запланований період, годин;

К – запланований коефіцієнт перевиконання норм виробітку; К = 1,06..1,2.

Постійний склад Р_ПОСТ – це кількість постійно працюючих в майстерні робітників.

Тимчасовий склад Р_ВР – це кількість робітників з числа механізаторів, які тимчасово залучені для роботи в майстерні.

Чисельність постійних робітників визначається з графіку завантаження майстерні в літній /найменш завантажений/ період роботи по формулі:

Р_ПОСТ = 0,7…0,8 Р_Я^Л, (1.17)

де Р_ЯЛ – явочна кількість робочих в ліній період. люд.

Р_ВР або Р_ТИМ = Р_Я – Р_ПОСТ (1.18)

Постійними робітниками перш за все комплектуються наступні робочі місця і дільниці: ремонту двигунів, ковальська, зварювальна. Слюсарно-механічна, ремонту паливної апаратури, ТО і діагностики, ремонту обладнання тваринницьких ферм та інші спеціалізовані робочі місця.

Ремонтно-монтажна дільниця, дільниця ремонту сільськогосподарських машин, розбирання і миття комплектуються головним чином тимчасовими робітниками із числа механізаторів.

Чисельність допоміжних робітників визначається в процентному відношенні від кількості основних робітників:

Р_ДОП = 10…15% від Р_ПС (1.19)

Чисельність робітників інших категорій приймають по штатному розкладу або визначають по формулам 1.15–1.19.

Кількість інженерно-технічних робітників:

Р_ІТР = 8…10 % від /Р_СП + Р_ДОП/ (1.20)

Кількість службовців:

Р_СЛ = 2…3 % від /Р_СП + Р_ДОП/ (1.21)

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу:

Р_МОЛ = 2…4 % від /Р_СП + Р_ДОП/ (1.22)

Загальна чисельність персоналу майстерні:

Р _М = Р_СА + Р_ДОП + Р_ІТР + Р_СЛ + Р_МОП (1.23)

Чисельність персоналу майстерні визначають окремо для осінньо-зимового і весняно-літнього періодів, а також середньорічне її значення:

Р_СР = ( Р_МЗ * L_З + Р_МЛ * L_Л) /12 (1.24)

де, Р_МЗ, Р_МЛ – кількість персоналу майстерні в осінньо-зимового і весняно-літнього періоди, люд.;

L_З, L_Л – тривалість осінньо-зимового і весняно-літнього періодів в місяцях.

Основна заробітна плата

, грн./га (1.25)

де – кількість працівників на агрегаті і-ої кваліфікації;

– сплата праці за змінну норму виробітку робочого і-ої кваліфікації, грн. (оплата праці за змінну норму виробітку робочого 6-го розряду дорівнює 7,34 грн.);

– змінна продуктивність агрегату, га.

Додаткова заробітна плата

, грн./га (1.26)

де  – плановий коефіцієнт нарахування додаткової заробітної плати, %. ().

Відрахування на соціальні заходи

, грн./га, (1.27)

де ПФ – відповідно відрахування в пенсійний фонд;

ФСС – фонд соціального страхування;

ФЗ – фонд зайнятості.

Вони розраховуються за формулами:

, грн./га (1.28)

, грн./га (1.29)

, грн./га (1.30)

де К_ПФ – відповідно коефіцієнт відрахування в пенсійний фонд, %;

К_ФСС – коефіцієнт відрахування у фонд соціального страхування, %;

К_ФЗ – коефіцієнт відрахування у фонд зайнятості, %; (К_ПФ=37,2%, К_ФСС=2,8%, КФЗ=2,5%).

ФОП – фонд заробітної плати.

Він розраховується за формулою:

, грн./га. (1.31)

Таблиця 1.15

Середня вартість основних послуг

№ з/п	Назва послуги техобслуговування та ремонту	Середня вартість, грн.	Час виконання робіт, хв.	Середньо статистична кількість виконаних робіт за 1 день	Середня виручка за день, грн.
1	2	3	4	5	6
1	Промивання паливного баку
2	Регулювання системи живлення на машині
3	Заміна фільтрів тонкої та грубої очистки
4	Ремонт паливопідкачуючого насоса
5	Ремонт насоса ручного підкачування
6	Ремонт і регулювання паливного насоса високого тиску
7	Ремонт регулятора частоти обертання колінчастого валу
8	Ремонт муфти випередження впорскування
9	Ремонт і регулювання форсунок
10	Ремонт системи зворотнього зливу палива
Всього середньостатистична виручка:  за 1 день – грн.  за 1 місяць - × 20 = грн.

 

Аналіз забезпеченості господарства ресурсами. Треба враховувати всі можливі ресурси, які будуть використані для здійснення виробничого плану підприємства: природні, техніку, обладнання, будівлі.

Аналізується потреба в необхідних для виробництва витратних та сировинних матеріалах. Визначаються їхні постачальники, умови постачання, кількість, ціна, обсяг необхідних запасів.

Після аналізу треба визначитися, яке саме обладнання чи техніка більш придатні для здійснення виробничого циклу підприємства та заслуговують на придбання чи оренду.

Економічне обґрунтування – планування витрат на виробництво продукції – визначення собівартості продукції.

Економічні обґрунтування виконується з метою визначення раціонального варіанту технології за одним або сукупністю економічних критеріїв (мінімум приведених затрат, максимум прибутку, термін повернення кредиту, строк окупності капіталовкладень тощо).

Виходячи із завдання на розробку, яке видано, технологічних робіт та техніко-технологічних розрахунків проекту, необхідно висвітлити такі питання:

а) варіанти механізованого процесу (технології виробництва) з основними експлуатаційними характеристиками техніки;

б) умови придбання технологічних матеріалів (насіння, добрива, отрутохімікати);

в) які виробничі приміщення необхідні та вартість їх будівництва (дані треба взяти в господарствах, де студенти проходили практику);

г) метод економічного обґрунтування технології та комплекту машин.

Розрахунок прямих експлуатаційних затрат на виробництво сільськогосподарської продукції

Вартість паливно-мастильних матеріалів

 

, грн./га, (1.32)

де - комплексна ціна одного кілограма палива, грн./кг.

Приймаємо  грн./кг

- витрата палива, кг/га.

Витрата палива на одиницю роботи приймається за нормами, а при їх відсутності визначається за формулою:

, кг/га,(1.33)

де - питома витрата палива, г/кВт·год. Значення  береться з довідників;

- номінальна потужність двигуна, кВт;

- коефіцієнт завантаження двигуна (для енергомістких операцій , для малоенергомістких – 0,6...0,7);

- продуктивність агрегату за годину змінного часу.

Розрахунок балансової вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань

Відрахування на амортизацію будівель машинного двору

 

, грн. (1.34)

де К₀ – коефіцієнт, що показує, яка частина продукції (або зарплати) припадає на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

К_АБ – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію будівель машинного двору, %,(К_АБ = 2,5...3,5%);

С_буд – вартість будівництва, грн.

, грн.(1.35)

де Ц_буд – вартість будівництва 1м³ будівель машинного двору, грн./м³. (Ц_буд=450...600 грн./м³);

V_буд – загальний об’єм, м³;

Ц_т – витрати на благоустрій території машинного двору, грн./м². (Ц_т=80...160 грн./м²);

S_т – площа території, м².

Відрахування на амортизацію обладнання машинного двору

, грн. (1.36)

де К_АО – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію обладнання машинного двору, %. (К_АО = 15…25%);

С_обл – балансова вартість обладнання, грн.

Відрахування на амортизацію та капітальний ремонт МТП

, грн./га; (1.37)

де Б_Т – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Б_зч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Б_м – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

а_тр – норма відрахувань на амортизацію відповідного трактора, %. Приймаємо 15 %;

а_зч – норма відрахувань на амортизацію відповідної зчіпки, %. Приймаємо 15 %;

а_м – норма відрахувань на амортизацію відповідної сільськогосподарської машини, %. Приймаємо 15 %;

t_тр – зональне річне завантаження трактора, год.;

t_зч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

t_м – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

n_м – кількість машин в агрегаті.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на основні засоби виробництва за рік зводимо до таблиці 1.17.

Таблиця 1.17

Розрахунок амортизації основних засобів на рік

№ з/п	Найменування основних засобів	Амортизаційна вартість, грн.	Термін служби, роки	Сума амортизаційних відрахувань, грн.
1	2	3	4	5
1
2

 

Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування МТП

, грн./га (1.38)

де Б_Т – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Б_зч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Б_м – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

Р_Т – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО трактора, %

Р_зч – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО зчіпки, %

Р_м – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО сільськогосподарської машини, %

tт_р – зональне річне завантаження трактора, год.;

t_зч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

t_м – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

n_м – кількість машин в агрегаті.

Розподіляючи витрати С₉, С₁₀, С₁₁, С₁₂ пропорційно обсягам виробництва окремих видів продукції.

Розрахунок загальновиробничих та загальногосподарських витрат

Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати включають затрати на спецодяг, витратні матеріали для забезпечення роботоздатності оргтехніки, телефонного зв’язку, санітарного стану побутових приміщень та інші непередбачені додаткові затрати на загальногосподарські потреби.

, грн. (1.39)

де К_ЗВ – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальновиробничі витрати, %. Приймаємо К_ЗВ=1,5%;

С_ПЕ – прямі експлуатаційні витрати;

, (1.40)

 

Розрахунок загальногосподарських витрат

Зарплата керівникам господарства, бухгалтерам, освітлення вулиць та інші:

, грн. (1.41)

де К_зг – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальногосподарські витрати, %. (К_зг=0,5...3,5%). Приймаємо К_зг=2%.

Розрахунок виробничої собівартості

Собівартість всього обсягу продукції

Виробнича собівартість всього обсягу продукції:

, грн. (1.42)

де А – поточні прямі приведені витрати на весь обсяг продукції, грн.;

Б – разові непрямі витрати на весь обсяг продукції, грн.;

 n – обсяг продукції, т.

Поточні і разові витрати

Поточні і разові витрати визначаємо як,

, (1.43)

де N – урожайність культури, т/га

, (1.44)

де К₀ – коефіцієнт, що показує, яка частка продукції (або зарплати) приходить на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

S – площа вирощування певної культури, га.

Зі збільшенням обсягу виробництва виробнича собівартість одиниці продукції знижується за гіперболічною залежністю (рис. 1.4) (навіть при дотриманні незмінного технологічного процесу і пов'язаних з ним одноразовими і поточними витратами). Проте таке зниження собівартості відбувається тільки у визначених межах збільшення обсягу виробництва. При необхідності збільшення обсягу виробництва буде потрібно додаткове введення визначеної кількості одиниць технологічного обладнання. При порівнянні економічності технологічних варіантів у якості кращого приймається той варіант, який при заданому обсязі виробництва має найменшу собівартість. Розглянутий метод добре використовується при випуску однорідної продукції.

Доцільність варіанта технології можна визначити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень:

, (1.45)

де С₁, С₂ – собівартість річного випуску продукції по першому і другому варіантах;

К₁, К₂– капітальні вкладення, пов’язані із здійсненням першого і другого варіантів технологічного процесу, грн.;

Е_Н– нормативний коефіцієнт економічної ефективності. Е_Н=0,15 грн. в рік на 1 грн. капітальних вкладень;

Позначення:

С₁₅ – виробнича собівартість всього обсягу виробництва продукції, тис. грн.;

С₁₅ПР – виробнича собівартість одиниці продукції, грн./т;

П – обсяг виробництва, т.

Всі складові собівартості та розрахунок виробничої собівартості середньої послуги зводимо до таблиці 1.18.

Таблиця 1.18

Розрахунок виробничої собівартості місячного об’єму послуг

№ з/п	Статті витрат	Сума, грн.	Обґрунтування
1	Сировина та матеріали
2	Комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру
3	Паливо та енергія на технологічні цілі
4	Фонд оплати праці
5	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
6	Загально виробничі витрати:
6.1	на організацію і управління
6.2	на обслуговування виробничого процесу
6.3	на опалення
6.4	зв’язок
6.5	освітлення
6.6	утримання виробничих приміщень
6.7	охорона і протипожежна безпека
6.8	інші витрати
7	Покупна продукція
8	Виробнича собівартість

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень Е виражає річну економію на собівартість продукції, пов'язану із застосуванням нового обладнання та оснастки на кожну гривню капітальних вкладень.

Для визначення економічної доцільності введення нової техніки встановлено нормативний коефіцієнт економічної ефективності Е, що визначає мінімальний розмір річної економії на собівартості продукції на 1 грн. додаткових капітальних витрат, достатніх для раціонального використання капітальних коштів в умовах певної галузі виробництва в даний час.

Економічна доцільність додаткових капітальних вкладень може бути визначена шляхом порівняння розрахункового Е та нормативного ЕН коефіцієнтів економічної ефективності.

ПРИКЛАД 1

План виробництва

Виконуємо розрахунки всіх витрат і показуємо потенційну спроможність надання запланованого об'єму послуг у вказані терміни.

Діагностичну дільницю ТОВ «Житомирський автоцентр КамАЗ» плануємо розмістити в складському приміщенні, яке звільниться за рахунок звільнення інших приміщень без збитку виробничого процесу. Необхідна площа під діагностичну дільницю складає 216 м².

Потребу в обладнанні вказуємо у таблиці 1.19.

Таблиця 1.19.

Розрахунок вартості обладнання

№	Найменування обладнання	Кількість на програму	Вартість (грн.)	Загальнаспільна сума (грн.)
1	2	3	4	5
1	Стенд обкатувально-гальмівний (КС-276-03)	1	230200	230200
2	Стенд для випробування дизельної паливної апаратури (КИ-222.05)	1	35000	35000
3	Стенд для випробування пневмоапаратів (К-245)	1	15800	15800
4	Тестер дизельних форсунок (Т-ТАД 02А)	1	900	900
5	Установка випробування рульового керування (К-465)	1	12400	12400
6	Стенд універсальний для перевірки електрообладнання (СКІФ-1)	1	10600	10600
7	Електронний тестер акумуляторних батарей (BT222)	1	680	680
8	Газоаналізатор 2-х компонентний (інфракар 08.01)	1	3700	3700
9	Тестер тиску масла (YF-8105)	1	620	620
10	Тестер герметичності системи охолоджування (19210600)	1	1260	1260
11	Ендоскоп (19199506)	1	2800	2800
12	Люфтомір для перевірки люфту рульового управління універсальний (К-524)	1	1700	1700
13	Стробоскоп (МЗД)	2	480	960
14	Комплект стаціонарних діагностичних засобів (КИ-13919)	1	8000	8000
15	Стетоскоп (КА-6323)	2	80	160
16	Комп'ютер персональний	2	4000	8000
17	Набір інструментів (Gedore)	2	3000	6000
18	Апарат струменевого очищення (АСО-4ОЭ)	1	2020	2020
19	Компресор (К-24М)	1	4700	4700
Всього на обладнання			345500 грн.

Оскільки на підприємстві ТОВ «Житомирський автоцентр КамАЗ» є такі робітники як: головний інженер; інженер з техніки безпеки; завідуючий господарством; охоронники, прибиральниця, об’єм роботи яких зросте, то для нормального функціонування діагностичної дільниці, ці робітники отримуватимуть надбавку до заробітної платні при виконанні додаткових робіт на діагностичної дільниці.

Середня вартість основних послуг приведена в таблиці 1.22.

Середньостатистична ціна однієї комплексної діагностики складає: 670 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на основні засоби за рік приводимо в таблиці 1.23.

Всі складові собівартості і розрахунок виробничої собівартості середньої послуги наводимо в таблиці 1.24.

Таблиця 1.24

Розрахунок виробничої собівартості місячного об'єму послуг

№	Статті витрат	Сума (грн)	Обґрунтування
1	2	3	4
1	Основна заробітна плата робітників	14800	розрахунки
2	Додаткова заробітна плата	4440	розрахунки
3	Відрахування на соціальне страхування	7119	розрахунки
4	Ел. енергія на технологічні цикли	2067	розрахунки

Виробнича собівартість комплексної послуги складає:

39900: 100 = 399 грн. при обслуговуванні 100 машин за місяць.

Процес створення діагностичної дільниці ТОВ «Житомирський автоцентр КамАЗ» в хронологічному порядку і відповідальність за кожен вид операції показані в таблиці 1.25.

ПРИКЛАД 2

План виробництва

Метою планування заходів для запобігання аварiйностi та травматизму на механізованих виробничих процесах у рослинницькій галузі є вдосконалення виробничих процесів згідно з вимогами державних нормативно-правових актів з охорони працi, а також виробничого обладнання, забезпечивши підтримання його в безпечному стані та усунувши виплив на робiтникiв небезпечних i шкідливих чинників виробничого довкілля.

Перелiк заходiв з охорони працi на 2011 рiк для запобiгання нещасним випадкам i професійним захворюванням:

1. Інженеру з охорони праці господарства розробити комплексні плани перспективних i поточних заходів з охорони праці. Обговорити i затвердити на загальних зборах колективу комплексний i поточний плани розвитку охорони праці на підприємстві СТОВ „Вереси”, визначивши обсяги та конкретні джерела фінансування зазначених заходів.

2. У разі укладання трудового договору з працівником записати в нього питання з охорони праці, серед яких передбачити:

- забезпечення працівників підприємства соціальних гарантій на рiвнi, не нижчому за передбачений законодавством з охорони праці та не гірше попереднього року;

- обов’язки працiвникiв з дотримання нормативiв безпеки працi;

- обов’язки роботодавця щодо гарантування працівнику умов працi згiдно з встановленими нормативами безпеки, гiгiєни працi та виробничого довкілля, підвищення наявного рівня охорони праці, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям i пожежам.

3. Виділяти на фінансування охорони праці суму не меншу нiж 0,5% вiд суми реалізованої продукції у господарстві, як цього вимагає Закон України „Про охорону працi”.

4. Налагодити громадський контроль за додержанням законодавства про охорону працi, обравши уповноваженого вiд трудового колективу господарства.

5. Забезпечити всiх працiвникiв на виробничих процесах вирощування зернових культур та тваринницьких фермах всіма необхідними засобами iндивiдуального захисту та спецодягом.

6. Забезпечити працiвникiв на виробничих процесах у полi, на фермах та у майстернi необхiдною кiлькiстю технічної i питної води.

7. Організувати проходження обов’язкового щорічного медичного огляду всіх працiвників, що працюють у шкідливих та важких умовах (з агрохiмiкатами, механiзаторiв, доярок, зварювальників, водiїв та iн.).

8. Перед початком роботи проводити встановлені види iнструктажiв з охорони працi з усiма працiвниками (зокрема для працiвникiв, що виконують роботи з агрохiмiкатами з метою запобiгання професійним захворюванням).

9. Провести навчання з питань охорони праці для керiвникiв i посадових осіб господарства.

ПРИКЛАД 3

План виробництва

Для вирощування картоплі ПСП „Маяк” планує придбати необхідну техніку за власні кошти.

Виробництво буде проводитись за сучасними технологіями з використанням потужних енергетичних засобів, що дасть змогу збільшити продуктивність машино – тракторного агрегату і тим самим зменшити собівартість продукції. Інформацію про існуючу технологію виробництва с/г продукції використовую з технологічної карти підприємства, де описуються всі технологічні цикли та технологічні операції вирощування картоплі.

Для обчислень приймаємо два варіанти комплексів машин, один з яких традиційний, а інший – проектний, з використанням нової техніки.

Необхідну кількість машинних агрегатів для виконання заданого об’єму робіт у встановленні агротехнічні строки знаходжу за формулою:

,(1.46)

де  – площа зайнята під культуру, га;

– тривалість зміни, год;

– коефіцієнт змінності;

– тривалість робіт відповідно з агровимогами, днів;

 – продуктивність машинного агрегату за годинну змінного часу, га/год.

, (1.47)

де – робоча ширина захвату машини, м;

– робоча швидкість, км/год.;

– коефіцієнт використання часу зміни.

Наприклад для технологічної операції оранка:

 га/год.

Аналогічно проводимо розрахунки для інших операцій та заносимо їх в технологічну карту.

Визначаємо фактичне завантаження в рік енергетичних засобів та сільськогосподарських машин та разом з іншими показниками (балансовою ціною, нормативним річним завантаженням, нормою відрахувань на ТО).

По технологічній карті підбираємо витрати робочої сили і палива на гектар і заносимо в таблицю 1.27.

Таблиця 1.27

Показники виробництва сільськогосподарської продукції

Показники	Значення показників
	Традиційний (існуючий) варіант	Запроектований варіант
Затрати робочого часу, люд.·год./га	8,5	6,1
Витрати дизельного палива, кг/га	124	104,5

 

Аналіз забезпеченості господарства ресурсами

Для виробництва продукції буде використовуватись наявна с/г техніка, обладнання та будівлі. Необхідно буде закупити близько 50 т дизельного палива у нафтотрейдерів, а саме у компаній „Житомирнафта” та „Бердичівнафта” за ціною 7 грн./л. Там же планується закупити інші ПММ (оливи, солідол та ін.). Загальна ціна необхідних ПММ становитиме близько 360 тис. грн.

Для зменшення енергозатрат планується придбати два трактори ХТЗ 17221-09, трактор МТЗ 80.1.26 та деякі с/г машини, перелік яких вказаний в фінансовому плані курсового проекту.

Економічне обґрунтування. Економічне обґрунтування виконується з метою визначення раціонального варіанту технології за сукупністю економічних критеріїв. У технологічній карті розрахована витрата палива на гектар для базового і проектного варіантів і затрати праці на гектар.

Розрахунок затрат на придбання технологічних матеріалів

Складові затрат представленні в таблиці 1.28. Вони розраховуються для основних робіт.

Вихідні дані для визначення витрат технологічних матеріалів.

Таблиця 1.28

Розрахунок затрат на придбання насіння:

Технологічні матеріали	Норма внесення, т/га	Ціна, грн./га	Вартість, грн./га
Мінеральні добрива	0,5	700	350
Органіка	40	30	1200
Пестициди	0,004	106000	424
Насіння	3	2400	7200
Всього			9174

Розрахунок затрат на придбання насіння

, грн./га (1.48)

де  – ціна насіння, грн./т. Приймаємо  грн./т;

 – норма посадки, т/га.  т/га;

Підставивши значення у формулу (4) отримаємо:

 грн./га.

Розрахунок затрат на придбання міндобрив

, грн./га (1.49)

де – ціна мінеральних добрив, грн./т.  грн./т;

– норма внесення міндобрив, т/га.  т/га.

Підставивши значення у формулу (5) отримаємо:

 грн./га.

Розрахунок затрат на придбання органіки

, грн./га (1.50)

де – ціна органічних добрив, грн./т.  грн./т;

– норма внесення органіки, т/га,  т/га.

Підставивши значення у формулу (6) отримаємо:

 грн./га

Розрахунок затрат на придбання засобів захисту рослин

, грн./га, (1.51)

де – ціна отрутохімікатів, грн./кг.  грн./т;

– норма витрати отрутохімікатів, кг/га.  т/га.

Підставивши значення у формулу (7) отримаємо:

 грн./га.

Дані розрахунків заносимо в таблицю 6.

Розрахунок прямих експлуатаційних затрат на виробництво сільськогосподарської продукції

Вартість паливно-мастильних матеріалів

, грн./га, (1.52)

де – комплексна ціна одного кілограма палива, грн./кг.

Приймаємо  грн./кг

– витрата палива, кг/га.

Витрата палива на одиницю роботи приймається за нормами, а при їх відсутності визначається за формулою:

, кг/га,(1.53)

де – питома витрата палива, г/кВт·год. Значення  береться з довідників;

– номінальна потужність двигуна, кВт;

– коефіцієнт завантаження двигуна (для енергомістких операцій , для малоенергомістких – 0,6...0,7);

– продуктивність агрегату за годину змінного часу.

Для першої операції (навантаження органіки):

 кг/т.

Враховуючи, що норма внесення органіки 40 т/га, витрата палива становить: кг/га.

Аналогічно проводимо розрахунки для інших операцій і дані заносимо в технологічну карту.

Підбивши витрату палива, отримаємо загальну витрату на гектар:

 кг. (1.54)

Підставивши значення у формулу (8) отримаємо:

 грн./га.

Основна заробітна плата

, грн./га (1.55)

де – кількість працівників на агрегаті і-ої кваліфікації;

– сплата праці за змінну норму виробітку робочого і-ої кваліфікації, грн. (оплата праці за змінну норму виробітку робочого 6-го розряду дорівнює 7,34 грн.);

– змінна продуктивність агрегату, га.

Для першої операції (навантаження органіки):

 грн./т. (1.56)

Враховуючи, що норма внесення органіки 40 т/га, зарплата становить:  грн./га.

Аналогічно проводимо розрахунки для інших операцій і отримані дані заносимо в технологічну карту. Загальна заробітна плата на 1 га становить:

 грн./га (1.57)

 

Додаткова заробітна плата

, грн./га (1.58)

де – плановий коефіцієнт нарахування додаткової заробітної плати, %. (). Приймаємо

Підставивши дані у формулу (13) отримаємо:

 грн./га.

Відрахування на соціальні заходи

, грн./га, (1.59)

де ПФ – відповідно відрахування в пенсійний фонд;

ФСС – фонд соціального страхування;

ФЗ – фонд зайнятості.

Вони розраховуються за формулами:

, грн./га (1.60)

, грн./га (1.61)

, грн./га (1.62)

де К_ПФ – відповідно коефіцієнт відрахування в пенсійний фонд, %;

К_ФСС – коефіцієнт відрахування у фонд соціального страхування, %;

К_ФЗ – коефіцієнт відрахування у фонд зайнятості, %; (К_ПФ=37,2%, К_ФСС=2,8%, К_ФЗ=2,5%).

ФОП – фонд заробітної плати.

Він розраховується за формулою:

, грн./га. (1.63)

Підставивши значення у формулу (18) отримаємо:

ФОП = 24,5+4,9 = 29,4 грн./га

Тоді:

 грн./га,

 грн./га,

 грн./га.

Підставивши значення у формулу (14) отримаємо:

 грн./га.

Розрахунок балансової вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань

Відрахування на амортизацію будівель машинного двору

 

, грн. (1.64)

де К₀ – коефіцієнт, що показує, яка частина продукції (або зарплати) припадає на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

К_АБ – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію будівель машинного двору, %,(К_АБ=2,5...3,5%);

С_буд – вартість будівництва, грн.

, грн. (1.65)

де Ц_буд – вартість будівництва 1м³ будівель машинного двору, грн./м³. (Ц_буд=450...600 грн.). Приймемо Ц_буд=500 грн./м³;

V_буд – загальний об’єм, м³. Приймемо V_буд=2100 м³,

Ц_т – витрати на благоустрій території машинного двору, грн./м². (Ц_т=80...160 грн./м²). Приймаємо Ц_т=80 грн./м²;

S_т – площа території, м². Приймаємо S_т=18000 м².

Підставивши дані у формулу (20) отримаємо:

грн.

Тоді:

 грн.

на амортизацію обладнання машинного двору

, грн. (1.66)

де К_АО – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію обладнання машинного двору, %. (К_АО=15…25%);

С_обл – балансова вартість обладнання, грн. Приймаємо 520000 грн.

Підставивши значення у формулу (21) отримаємо:

грн.

Відрахування на амортизацію та капітальний ремонт МТП

, грн./га; (1.67)

де Б_Т – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Б_зч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Б_м – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

а_тр – норма відрахувань на амортизацію відповідного трактора, %. Приймаємо 15 %;

а_зч – норма відрахувань на амортизацію відповідної зчіпки, %. Приймаємо 15 %;

а_м – норма відрахувань на амортизацію відповідної сільськогосподарської машини, %. Приймаємо 15 %;

t_тр – зональне річне завантаження трактора, год.;

t_зч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

t_м – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

n_м – кількість машин в агрегаті.

Підставивши значення у формулу (1.68) отримаємо (для операції навантаження органіки):

 грн./т.

Враховуючи, що норма внесення органіки становить 40 т/га, амортизаційні відрахування становлять: грн./га

Аналогічно проводимо розрахунки для інших операцій і отримані дані заносимо в таблицю 26.

Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування МТП

, грн./га (1.68)

де Б_Т – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Б_зч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Б_м – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

Р_Т – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО трактора, %

Р_зч – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО зчіпки, %

Р_м – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО сільськогосподарської машини, %

t_тр – зональне річне завантаження трактора, год.;

t_зч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

t_м – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

n_м – кількість машин в агрегаті.

Підставивши значення у формулу (1.69) отримаємо (для операції навантаження органіки):

 грн./т.

Враховуючи, що норма внесення органіки становить 40 т/га, амортизаційні відрахування становлять: грн./га

Аналогічно проводимо розрахунки для інших операцій і отримані дані заносимо в таблицю 1.8.

Розрахунок загальновиробничих та загальногосподарських витрат

Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати включають затрати на спецодяг, витратні матеріали для забезпечення робото здатності оргтехніки, телефонного зв’язку, санітарного стану побутових приміщень та інші непередбачені додаткові затрати на загальногосподарські потреби.

, грн. (1.69)

де К_ЗВ – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальновиробничі витрати, %. Приймаємо К_ЗВ=1,5%;

С_ПЕ – прямі експлуатаційні витрати;

, (1.70)

Тоді загальновиробничі витрати будуть складати:

 грн.

Розрахунок загальногосподарських витрат

Зарплата керівникам господарства, бухгалтерам, освітлення вулиць та інші:

, грн. (1.71)

де К_зг – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальногосподарські витрати, %. (К_зг=0,5...3,5%). Приймаємо К_зг=2%.

Підставивши значення у формулу (26) отримаємо:

 грн.

Розрахунок виробничої собівартості

Собівартість всього обсягу продукції

Виробнича собівартість всього обсягу продукції:

, грн. (1.72)

де А – поточні прямі приведені витрати на весь обсяг продукції, грн.;

Б – разові непрямі витрати на весь обсяг продукції, грн.;

n – обсяг продукції, т.

Поточні і разові витрати

Поточні і разові витрати визначаємо як,

 (1.73)

де И – урожайність культури, т/га

 грн./га

 (1.74)

де К₀ – коефіцієнт, що показує, яка частка продукції (або зарплати) приходить на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

S – площа вирощування певної культури, га.

грн.

Підставивши дані у формулу (27) отримаємо:

 грн.

Собівартість одиниці продукції

Виробнича собівартість одиниці продукції:

  , грн./т (1.75)

Підставивши значення отримаємо:

 грн./т.

 

1.5 Організаційний план

У цьому розділі мова йде про те, з ким ми збираємось організувати свою справу і як плануєте налагодити роботу персоналу.

1. На наявних робітників ми даємо стислу характеристику: кваліфікація, досвід роботи і їх корисність для нашого підприємства.

2. Якщо необхідно набрати робітників, то пред'являються вимоги до них і намічаються шляхи прийняття на постійну роботу або в якості сумісників.

3. Приводиться організаційна схема підприємства, з якої повинно бути чітко очевидно:

- хто і чим буде займатись,

- як будуть взаємодіяти;

- хто кому буде підпорядковуватись;

- хто кого буде контролювати.

4. Обумовлюються питання оплати праці і її стимулювання.

ПРИКЛАД 1

Організаційний план

Високі кваліфікаційні вимоги – основна умова побудови успішного бізнесу. Оптимальна виробнича структура дільниці – це такий склад співробітників і фахівців, коли найменші виробничі витрати приносять найбільший можливий прибуток. Вона передбачає оптимальну структуру управління та оптимальний підбір складу фахівців. Саме оптимальне управління пов'язане з мінімальними втратами на організацію виробництва і максимально – можливим прибутком. Для планованої діагностичної дільниці структурна схема може бути такою (рис. 1.5):

Структура управління підібрана з фахівців своєї справи з досвідом роботи (не менше 2 років), які добре знають технологічних процес проведення діагностики, сильні і слабкі сторони конкурентів, можуть впроваджувати новітні технології обслуговування та зниження витрат. Заробітна плата управлінському персоналу віднесена до постійних витрат і в основному не залежить від об'ємів надання послуг. Заробітна плата робітників, які безпосередньо виконують роботи пов'язані з діагностикою, буде залежати від кількості виконаних робіт. Розроблені спеціальні положення про економічні методи стимулювання робіт.

ПРИКЛАД 2

Органiзацiйний план

Системою управління безпекою праці сільськогосподарського підприємства „Потилко” являє собою процес об’єднання профілактичних засобів, виконуваних на всіх рівнях виробництва, в єдину систему з метою їх ефективного впливу на підвищення рівня безпеки виробничого обладнання, технологічних і трудових процесів (рис. 1.6).

Правління СГП „Потилко” складає 16 осіб, з них 11 – керівники структурних підрозділів, 4 – головні спеціалісти та голова підприємства.

Голова підприємства – Тарасенко Микола Федорович 1958 року народження. Займає дану посаду з моменту створення підприємства.

Марченко Сергій Степанович працює головним агрономом СГП, 1956 року народження, закінчив Державний агроекологічний університет, має 25 років виробничого стажу за фахом.

Петренко Роман Анатолійович – головний інженер СГП, 1967 року народження, закінчив Державний агроекологічний університет, має 9 років виробничого стажу за фахом.

Мартинюк Петро Йосипович працює головним енергетиком СГП, 1963 року народження. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут, має 12 років виробничого стажу.

Куц Марина Іванівна – головний зооінженер, 1968 року народження, закінчила Державний агроекологічний університет, має 10 років виробничого стажу за фахом.

Всі керівники структурних підрозділів мають вищу освіту за фахом.

Розроблені і затверджені правлінням професійні обов’язки управління СГП. Всі службовці підрозділів працюють у постійному штаті. Основні робітники залучаються, як на постійній так і тимчасовій основі.

Оплата праці робітників у сезон виробництва – погодинна відповідно до існуючих тарифів. Для стимулювання оплати праці передбачено додатковий фонд оплати праці в розмірі 20 % від основного фонду оплати.