2.2 Обґрунтування режиму і розрахунок річних фондів часу майстерні, робочих, обладнання
Режим-роботи ремонтної майстерні визначається числом робочих днів на протязі тижня, тривалістю зміни і кількістю змін.
Тривалість зміни, згідно з трудовим законодавством встановлюється із розрахунку роботи 41 час на тиждень для нормальних умов праці.
Кількість змін роботи відділків майстерні встановлюється згідно з виробничими умовами і програмою ремонту.
Під фондом часу розуміється час в годинах. Що затрачується на протязі плануємого періоду року, кварталу, місяця, робочим місцем, робочим станком.
Фонд часу ділиться на номінальний днів за запланований період без врахування можливих затрат. Він визначається за наступними формулами:
- номінальний фонд часу робочого місця /майстерні/ Фм
Фм = [(dк – db - dn)t - dnn]n; год (2.52)
- номінальний фонд часу робочого Фнд
Фнд = (dк – db - dn)t - dnn; год (2.53)
- номінальний фонд часу обладнання Фно
Фно = [(dк – db - dn)t - dnn]n; год (2.54)
де dк, db, dn – кількість календарних, вихідних і святкових днів за плануємий період;
t – середня тривалість робочої зміни, год. при одному вихідному дні в неділю t = 6,83 год, при двох вихідних днях t = 8,20 год;
dnn – число передсвяткових днів за запланований період;
n – кількість робочих змін.
Дійсний фонд часу враховує в вимушені втрати часу по різних причинах. Він визначається по формулах:
дійсний фонд часу Фдр
Фдр = [(dк – db - dn - dо)t - dnn]nр; год (2.55)
дійсний фонд робочого часу Фдо
Фдо = Фно n0; год (2.56)
де dо – тривалість відпустки робочого за запланований період, днів;
nр – коефіцієнт, враховуючий втрати робочого часу за поважними причинами, приймається рівним 0,96;
nо – коефіцієнт, враховуючий простої обладнання при ремонті і технічному обслуговуванні, приймається рівним 0,95-0,98.
2.3 Розрахунок площі майстерні
За своїм функціональним призначенням площа приміщення поділяється на дві основні групи виробнича і допоміжна.
До виробничих відносять площі зайняті технологічним обладнанням і є об'єктами ремонту та ТО, що знаходяться на робочих місцях, а також проходами і проїздами між обладнанням і робочими місцями.
До допоміжних відносять площі, зайняті санітарно-побутовими приміщеннями, складами, приміщеннями для культурного обслуговування, допоміжним і енергетичним обладнанням.
Площу дільниці будемо розраховувати за формулою:
,(2.57)
де – виробнича площа дільниці, м2;
– програма дільниці в умовних ремонтах;
В – питома площа, що припадає на один умовний ремонт, м2;
А – площа, що не залежить від програми дільниці, м2.
Допоміжна площа майстерні визначається за формулою:
,(2.58)
де РД – загальна чисельність персоналу дільниці;
– питома площа допоміжних приміщень на одного працюючого, м2/люд.
Значення залежить від кількості працюючих, воно знаходиться в межах = 4,0...8,0 м2/люд. Сумарна площа дільниці визначається за формулою:
,(2.59)
2.4 Енергетична частина
2.4.1 Розрахунок річної потреби в освітлювальній і силовій електроенергії
Для розрахунку сумарної річної потреби силової енергії, необхідної для даної дільниці по відомості устаткування визначити потужність електроприймачів () розрахувати активну потужність по формулі:
(2.60)
де – коефіцієнт попиту, що враховує недовантаження (по потужності) і неодночасності роботи, електроприймачів, втрати в мережі й в електродвигунах, для електросталі =0,10, устаткування для миття деталей =0,25, верстат настільно-свердлильний =0,15, верстат точильно-шліфувальний =0,15.
Річна витрата силової енергії для виробничого підрозділу визначаємо за формулою:
, кВт(2.61)
– дійсний фонд часу обладнання;
– коефіцієнт завантаження устаткування за часом, = 0,75...0,8,
Річну витрату освітлювальної електроенергії на дільниці визначаємо за формулою:
Ег.ос = (Тг.ос Fуч So)/1000,кВт(2.62)
де – річне число годин використання максимального освітлювального навантаження, для підприємств розташованих в одній географічній широті і працюючих в одну зміну: 40° широти - 650 годин, 50° - 800 годин, 60° - 850 годин; у двох змін відповідно 2300 годин, 2500 годин, 2700 годин;
Fуч – площа ділянки, м2;
So – питома потужність освітлювального навантаження, Вт/м.
... і чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо. Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 1.2): · власний досвід практичної діяльності; · безпосередні контакти з майбутніми споживачами, ...
... ємством, так і зовнішні, обумовлені, зокрема, взаєминами з іншими фірмами і організаціями. Завдяки бізнес-плану з'являється можливість поглянути на роботу підприємства як би з боку. Сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, постійно спонукає мобілізуватися. У ринковій економіці бізнес-план є виключно ефективним робочим інструментом як для ...
... 1. В першому розділі роботи розглянуті теоретичні питання: - сутності бізнес-планування на підприємстві; - основного інструментарію економічного обґрунтування ефективності бізнес –плану підприємства 2. У другому розділі роботи: проаналізована робота ТОВ «ДКБ «РОТЕКС» на внутрішньому ринку упаковки, досліджений його внутрішній потенціал; проаналізовані з застосуванням експертних методів цінові ...
... і пасивів. Цей документ показує чисту вартість і ліквідність фірми. Кредитори, як правило, запитують балансовий звіт. Останній також необхідний при подачі податкової декларації. 4.РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ МПП «СОФ» 4.1. РЕЗЮМЕ Дійсний проект розроблений із метою обгрунтування доцільності створення Торгового комплексу по наданню широкого спектра торгових і інших видів послуг населенню і ...
0 комментариев