Міністерство аграрної політики України
Дніпропетровський державний аграрний університет
Кафедра «Механізації виробничих процесів у тваринництві»
Пояснювальна записка
на тему:
«Проект комплексної механізації лінії ветеринарно-санітарної обробки тварин на відгодівельній фермі великої рогатої худоби»
Дніпропетровськ 2009
ВСТУП
Головна задача агропромислового комплексу – вирішення продовольчої проблеми, інакше надійне забезпечення населення держави продуктами харчування. Україна має усі необхідні умови для ефективного розвитку сільського господарства.
На першому плані ще залишається інтенсифікація виробництва на базі комплексної механізації, меліорації та хімізування земель в науково – об основаних нормах.
Серед усіх ланок сільського господарства основне значення має тваринництво. Найважливіший фактор індустріалізації тваринництва – подальше покращення технічного оснащення ферм та підвищення енергооснащення праці.
Для усіх ланок сільського господарства створено та постійно розширюється „Система машин”. Практичне використання її дозволяє: закінчити комплексну механізацію та автоматизацію працеємких процесів в тваринництві та птахівництві і ввести прогресивні технології, забезпечуючи підвищення продуктивності тварин, економне використання кормів, енергоресурсів; підвищити умови праці, зберегти та підвищити параметри навколишнього середовища;продовжити подальший розвиток спеціалізації та концентрації виробництва продукції тваринництва та інше.
Ефективність виробництва продукції тваринництва в значній мірі залежить від того, на скільки надійна антиінфекційна та проти зараження до хвороб ланки господарства, що в більшості визначає високу якість отримуємих продуктів. Особливе значення для промислового тваринництва має точне та своєчасне виконання комплексу ветеринарно – санітарних робіт, забезпечуючи надійну профілактику зараження інфекційними та іншими хворобами на тваринницьких фермах, швидку ліквідацію центрів захворювань у випадку їх появи.
Для забезпечення високого стану ферм, скорочення втрат у тваринництві систематично очищують та дезінфікують виробничі приміщення, обладнання, обробляють тварин розчинами, емульсіями, імунними засобами. Великий об’єм робіт потрібен для проведення дезінфекції, дезінвації та дератизації в тваринницьких приміщеннях.
В даному курсовому проекті особливу увагу приділяють проведенню ветеринарно – санітарних робіт.
1 РОЗРАХУНОК ПРОЕКТУЄМОЇ ФЕРМИ
1.1 Розрахунок структури стада
Приймаємо наступну технологію виробництва м’яса: на ферму завозять телят 15...20 денного віку масою 45 кг. У перший період утримання (115 днів) вирощують телят, доводячи їх живу масу до 128 кг. По завершенню першого періоду (вирощування) тварин переводять в сектор дорощування та відгодівлі. Тут молодняк утримується 277 днів до завершення відгодівлі та досягнення кожної тварини середньої живої маси 450 кг. Таким чином, загальна тривалість вирощування та відгодівлі складає 392 дні [3].
Виходячи з цього знаходимо добовий приріст:
- телят: Gm =
- молодняку: Gm =
Приймаємо середній приріст однієї тварини Gтв=
Визначаємо поголів’я тварин за формулою [2] :
Птв= (1.1)
Де В-річне виробництво м’яса, по завданню В=2500т;
Gтв – добовий приріст однієї тварини, Gтв=1,08
D – кількість днів відгодівлі ВРХ до 400…450 кг,
D=392дн [3] ;
К – коефіцієнт, враховуючий нерівномірність прирісту тварин, приймаємо
К=0,95 [2].
Знаходимо поголів’я тварин :
Птв =
Перевіряємо загальне поголів’я ВРХ на фермі, використовуючи дані [3], де по типовому проекту ТП801-376 річне виробництво м’яса Вm = 4830 m, а ємкість комплексу Пm=12000гол (скотомісць).
Тоді для виробництва В=2500m м’яса необхідне поголів’я тварин, присутніх одночасно на комплексі
Птв = (1.2)
Тому приймаємо поголів’я тварин п=6215гол., з них телята до 4…6 місяців 30% [3].
Пm= (1.3)
Молодняк на дорощування та відгодівлю
Пm=6215 – 1865 = 4350 гол
Поголів’я молодняку поділяємо по рекомендаціям [2] :
- молодняк на дорощування від 6 до 14 місяців – 70% ;
- молодняк на відгодівлю від 14 до 16 місяців – 30% ;
Тоді: Пдор=.,
Пвід=.,
Отримана структура стада
телята – 1865гол,
молодняк, взагалі – 4350гол,
в тому числі:
на дорощування – 3045гол.,
на відгодівлю – 1305гол.
Взагалі – 6215гол.
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... . Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів. TOB ім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавського району Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промислових підприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря і ...
... нця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування). 3.4 Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна» на 2009 – 2015 роки На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого ...
0 комментариев