Установка сушильна тунельна

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут “

Кафедра теоретичної та промислової теплотехніки

Курсова робота з дисципліни

“Теплотехнологічні процеси та установки”

Варіант № 5

Установка сушильна тунельна

ТП 72.94.0008.ПЗ

Виконавець: Курченко В.В.

Група ТП-72

Керівник: доц. Мінаковський В.М.

Київ 2010

Опис документів

1.  Завдання для курсової роботи

2.  Графік виконання роботи

3.  Пояснювальна записка

4.  Додатки

Завдання на курсову роботу з дисципліни «Теплотехнологічні процеси та установки»

Виконати тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки, визначити тривалість сушіння, розміри установки, вибрати вентилятор для подавання зовнішнього повітря, димосос, привідні електродвигуни, газові пальники та циклон, на підставі таких вихідних даних.

Сушильна установка розташована в населеному пункті, в якому параметри зовнішнього повітря t_o=-12,2 ^oC, j_o=89%, B=759 мм рт. ст. взимку (січень) і t_o=19,4 ^oC, j_o=68%, B=746,3 мм рт. ст. влітку (липень).

Як сушильний агент використано суміш топкових газів із зовнішнім повітрям, яка надходить на вхід до сушильного тунелю з температурою t_см=500 ^oC і використовується в ньому одноразово.

Паливо – природний газ – має нижчу теплоту згоряння палива на суху масу за нормальних умов Q_н^с=36491 кДж/м³_н і склад у процентах за об’ємом:

CH₄=92,8%;

C₂H₆=2,8%;

C₃H₈=0,9%;

C₄H₁₀=0,4%;

C₅H₁₂=0,1%;

N₂=2,5%;

CО₂=0,5%.

Температура палива t_П дорівнює температурі зовнішнього повітря відповідно у січні і липні. ККД топки h_Т=0,95. Продуктивність установки за готовим продуктом G₂=2000 кг/год. Початковий вологовміст об’єкта сушіння u_o=0,075 кг/кг, кінцева вологість готового продукту w_к=1,0%. Питома масова теплоємність висушеного матеріалу С_м=1,35 кДж/(кг∙К). Рівноважна вологість готового продукту, яка відповідає параметрам сушильного агента на виході з тунелю w_р=0,8%. Питома площа поверхні об’єкта сушіння F_пит=0,08 м²/кг. Матеріал надходить на сушку з температурою q₁, що дорівнює відповідно температурі за мокрим термометром, яка відповідає параметрам зовнішнього повітря, влітку і температурі зовнішнього повітря взимку. Температура висушеного матеріалу на виході із сушильного тунелю q₂=t₂–Dt=90–10=80 ^oC, де t₂=90^oC – температура сушильного агента на виході із тунелю; Dt=10 ^oC.

Матеріал переміщується в сушильному тунелі транспортними пристроями – на вагонетках з піддонами – в одному напрямку із сушильним агентом. Питома масова теплоємність транспортних пристроїв С_тр=0,5 кДж/(кг∙К). Температура транспортних пристроїв на вході в сушильний тунель t'_ТР дорівнює температурі зовнішнього повітря відповідно влітку і взимку, а на виході із тунелю – температурі висушеного матеріалу, тобто t''_ТР=q₂.

Об’єкт сушіння перебуває в піддонах з розмірами а_під × в_під × с_під= =900×912×50 мм. Піддони встановлені на вагонетках, розміри яких а_в × в_в × × с_в =2200×950×1500 мм. Кількість піддонів на вагонетці n_під=30шт. Маса піддона m_під=1 кг; маса вагонетки m_в=100 кг. Піддони розташовані на вагонетці як це зображено на рисунку 1.

Рисунок 1 – Схема розташування піддонів на вагонетці

Насипна густина готового продукту r_2,м=650 кг/м³. Характерна довжина матеріалу (визначальний розмір) у напрямку обтікання його сушильним агентом l_o=1,4м. Швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, яка відповідає першому періоду сушки w_o=1,4 м/с.

Питомі витрати теплоти сушильною установкою в навколишнє середовище q₅ становлять а=10% від сумарної питомої витрати теплоти на сушіння q.

Зведення вихідних даних для розрахунку приведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Вихідні дані до розрахунку сушильної установки

Графік виконання роботи

Завдання одержав 08.09.10

Із графіком виконання роботи ознайомлений 08.09.10

Зміст

1.  Загальні відомості про тунельні сушильні установки

2.  Технічна характеристика розробленої установки

3. Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки

3.1  Розрахунок горіння палива і параметрів сушильного агента

3.2  Аналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушіння в сушильному тунелі

3.3  Аналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі

3.4  Графоаналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушіння в сушильному тунелі

3.5  Графоаналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі

3.6  Розрахунок тривалості процесу сушіння.

3.7  Розрахунок розмірів сушильного тунелю

4. Вибір допоміжного устаткування

4.1 Загальні зауваження

4.2 Вибір газових пальників

4.3 Вибір циклона

4.4 Розрахунок і вибір дуттьового вентилятора і димососа

4.5 Вибір електродвигунів привода

5. Зведення результатів розрахунку

Висновки

Список літератури

1. Загальні відомості про сушильні установки

До цієї групи сушарок відносяться такі, в яких матеріал, що висушується, за допомогою транспортних засобів переміщується вздовж тунелю з періодичними зупинками. Матеріал або вільно кладуть на транспортний засіб, або закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Переміщуючись від завантажувального відділу до вихідного, матеріал контактує із сушильним агентом. Відмінна особливість таких сушарок – нерухомість часточок матеріалу під час сушіння.

В даних апаратах можна сушити як листові, так і штучні (картон, плити із синтетичних матеріалів, шкірки и т.д.), так і зернисті, пастоподібні, рідкі (в лотках), волокнисті та ін. Ці сушарки розрізняються в основному транспортними засобами (вагонетка, стрічка, рама), які повинні відповідати властивостям матеріалу, що сушиться.

За принципом руху матеріалу і сушильного агента розрізняють сушарки з прямим, паралельним і змішаним струмом. В залежності від властивостей матеріалу і вимог щодо процесу сушіння, використовують однозонні і багатозонні тунельні сушарки, при чому в різних зонах однієї сушарки може одночасно відбуватись кілька процесів: сушка, зволоження, прогартовування, охолодження. Кожна зона може працювати при за різних температур і вологості сушильного агента.

Циркуляція агента сушіння може бути повздовжньою (за віссю тунелю) або поперечною. В останньому випадку потребуються підвищені кількості сушильного агента. При цьому використовуються осьові вентилятори, які мають велику продуктивність, але малий напір. При повздовжній циркуляції найчастіше використовуються відцентрові вентилятори.

Тривалість сушіння і якість висушеного матеріалу дуже залижить від способу подачі сушильного. В залежності від форми виробу і виду матеріалу свіжий агент сушки подають знизу через розподільче вікно або збоку з обох сторін по всій висоті камери. Для більш рівномірного розподілу агента сушки його бокова подача (або відсмоктування) відбувається через решітки або лопатки, що регулюються. Звичайно агент сушки відсмоктується через вікно у верхньому чи нижньому перекритті камери.

При великій висоті тунелю і великих зазорах між вагонетками і стінками дуже важливо рівномірне розподілення сушильного агента по перерізу камери. Швидкість газів зазвичай приймають такою, щоб не відбувалося запилення матеріалу, перевертання чи поворот виробів, але не менше 1,0-1,5 м/с (на повний переріз тунелю) для забезпечення рівномірного розподілу газів і відповідно сушки матеріалу.

В якості агента сушіння використовують повітря, топкові гази чи перегрітий пар. При сушінні підігрітим повітрям парові калорифери роблять виносними (зазвичай розташовані зверху на камері) або встановлюють відповідно в камері чи поряд у спеціальних відсіках.

Рисунок 2 - Тунельна сушарка

1 - вхід вологого матеріалу; 2 - вхід агента сушки; 3 - вагонетки;4 – механізм переміщення вагонеток; 5 – траверсний візок; 6 - вихід суміші, що відпрацювала; 7 – розсувні двері; 8 - обхід; 9 – вихід висушеного матеріалу.

На рисунку 2 показана схема тунельної сушарки з транспортуванням матеріалу у вагонетках. Сушильний агент подають через вхід 2 і відсмоктують через вихід 6, або через отвір на стелі. При горизонтальному укладанні матеріалу агент сушки подається боковими каналами.

Вагонетки заповнюють увесь коридор, тому при зштовхуванні однієї вагонетки весь ряд вагонеток, які стоять упритул одна до одної, переміщується до виходу. Переміщення коридором відбувається під ухилом (1/200) або за допомогою спеціального при штовхача, який встановлений з боку завантаження і діючого окремого приводу, встановленого зовні сушарки. Штовхач обладнаний роликами, які насаджені на однин чи два ланцюги. Ролики нажимають на спеціальні упори, приварені до вагонеток. Хід ланцюга відповідає переміщенню вагонетки на її довжину.

Двері сушильної камери повинні бути герметичними. Вони, як правило, бувають пільними, відкотними чи підйомними, в залежності від вільного об’єму цеху. Для повернення пустих вагонеток необхідний обхідний шлях.

Основним недоліком сушарки, зображеної на рисунку 1, є нерівномірність сушіння по висоті вагонетки через розшарування теплого газу. У залежності від температури повітря чи топкових газів обгородження камери роблять цегляним, бетонним чи металічним із зовнішньою ізоляцією. Довжина таких сушарок більше 50 м; ширина коридору визначається в основному допустимим прогоном перекриттів (зазвичай не більше 3,5 м). Зазор між вагонеткою і стінкою камери повинен не перевищувати 70 - 80 мм. Для попередження можливості перетікання сушильного агента над вагонеткою, під нею і між боковими стінками, роблять спеціальні ущільнення – м’які «козирки», які при переміщенні вагонеток можуть легко відхилятися.

Похожие работы

Автоматизована система керування заводу по виготовленню цегли

Скачать

59291

8

18

... ів визначається технічними вимогами, що пред'являються до процесу вимірювання температури.Термопара (термоелектричний перетворювач) складається з двох з'єднаних на одному з кінців провідників, виготовлених із металів, що володіють різними термоелектричними властивостями. Рис.13. Термопара(схеми) З'єднані кінці, які звуться робочим спаєм, опускають у вимірюване середовище, а вільні кінці ( ...

Виробництво цегли пластичним способом

Скачать

31740

1

0

... іко-трубний комбінат, Мукачівський завод будівельної кераміки – у найсприятливіші для будівництва 80-ті роки випускали близько 4–5 млн цеглин на місяць, що становило лише 3–4% від загального обсягу виробництва цегли в Україні. Водночас у розвинутих європейських країнах частка облицювальної керамічної цегли становить у загальному виробництві понад 70%. Імпорт: Окрім вітчизняної продукції, украї ...

Керамическая плитка

Скачать

56673

18

2

... 1) температура 2) время обжига Тунельная печь Постоянно Автоматически 1030–1050 °С Зч 45 мин Оператор 4. Технические требования к продукции В соответствии с ГОСТ 6141–91 керамическая плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать следующим показателям.   4.1 Характеристики Глазурованная плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать требованиям ...

Керамічна цегла: добування і обробка сировини, виробництво

Скачать

64238

10

21

... правило, працюють на твердому пилевугільному паливі. Пальники і форсунки розташовуються в робочому об'ємі печей. Для дроблення обпаленого шамота застосовують щічні дробарки.   Обробка сировинних матеріалів Глину, що поступає у виробництво, піддають первинному дробленню в стругачах, каменевидних і дезінтеграторних вальцях, призначених також для одночасного видалення з маси твердих включень. ...