3.2.13 Тепловий ККД сушильної установки
(36)
де - питома витрата теплоти на випаровування вологи з матеріалу, кДж/кг вол.;
ентальпія водяного пара, що міститься в сушильному агенті, що видаляється із сушильного тунелю, кДж/кг;
Оскільки в теоретичній сушильній установці температури матеріалу
q1=q2=0 oC, то
і ККД такої сушильної установки визначаємо з виразу
(37)
а) літній режим
.
Для перевірки правильності розрахунків обчислимо ККД установки за наступним виразом
(38)
б) зимовий режим
Для перевірки правильності розрахунків обчислимо ККД установки за виразом (38)
Рисунок 5 – Процеси в теоретичній сушильній установці.
3.3 Аналітичний розрахунок статики дійсного (враховуючи втрати теплоти) процесу сушки
3.3.1 Задача розрахунку
Визначити кількість випареної вологи в сушильній камері, загальні та питомі витрати теплоти, палива і сухих газів на сушку, а також ККД сушильної установки.
3.3.2 Вихідні дані
3.3.2.1 Літній режим.
а) температура
1) зовнішнього повітря to,л=19,4 oC;
2) сушильного агента на виході із тунелю t2=90 oC;
б) відносна вологість jо,л=68%;
в) ентальпія зовнішнього повітря hо,л=45,37 кДж/кг;
г) атмосферний тиск Bл=746,3 мм рт. ст.;
д) маса сухих газів в продуктах згоряння GС.Г.=79,7 кг/кг;
е) ентальпія сушильного агента на вході в сушильний тунель
hсум,л=669,75 кДж/кг;
ж) теплоємність транспортних засобів CТР=0,5 кДж/(кг∙К);
з) продуктивність установки по готовому продукту G2=2000кг/ч;
и) кількість випареної вологи W=0,036 кг/с;
к) теплоємність матеріалу Cм=1,3 кДж/(кг∙К);
л) питомі втрати сушильної установки в зовнішнє середовище в процентах від повних втрат теплоти на сушку a=0,10.
3.3.2.2 Зимовий режим
а) температура зовнішнього повітря to,з= -12,2 oC;
б) відносна вологість jо,з=89%;
в) ентальпія зовнішнього повітря hо,з= -8,34 кДж/кг;
г) атмосферний тиск Bз=759 мм рт. ст.;
д) маса сухих газів в продуктах згоряння GС.Г.=76,4 кг/кг;
е) ентальпія сушильного агента на вході в сушильний тунель
hсум,з=669,75 кДж/кг.
3.3.3 Загальні зауваження по розрахунку дійсного процесу сушки
Із-за наявності втрат теплоти в дійсній сушильній установці вологовміст d2д сушильного агенту на виході із сушильного тунелю такої установки нижчий, ніж в теоретичній установці (d2д<d2) з такими ж температурами сушильного агенту на вході и виході, що і в дійсній установці. Оскільки в цьому випадку hсум¹h2д, то значення h2д сушильного агентау на виході із сушильного тунелю невідоме і вологовміст d2д неможна визначити так, як це було зроблено при розрахунку теоретичного процесу сушки.
Для розрахунку вологовмісту d2д використовують ту обставину, що витрати палива на сушку повинені бути такими, щоб забезпечити витрати сушильного агенту, достатні для виконання ним функцій одночасно тепло- і вологоносія. В цьому випадку
, (39)
Звідки випливає,що
(40)
де питомі витрати абсолютно сухого сушильного агента:
.(41)
Врівноваження теплового балансу дійсної сушильної установки можна записати у вигляді:
,(42)
де qм, qТР, q5 – питомі втрати теплоти відповідно на нагрів висушеного матеріалу, транспортних засобів для матеріалу і в навколишнє середовище через огодження сушильного тунелю, кДж/кг вл.
Враховуючи, що
q5=a.q,(43)
(44)
формула (42) приймає вид:
(45)
Прирівняємо формули (40) и (45) :
(46)
Помноживши праву і ліву частину на 103 і розділивши обидві частини отриманого вище рівняння на l з врахуванням формул (41) отримаємо
(47)
Виразивши d2д отримаємо кінцевий вираз
(48)
3.3.4 Визначаємо температуру матеріалу q1, oC, що поступає в сушильний тунель для літнього режиму.
3.3.4.1 Визначаємо температуру точки роси tр, оС для стану зовнішнього повітря за формулою
(49)
3.3.4.2 Визначаємотемпературу за мокрим термометром tм,оС.
а) Приймаємо в першому наближені
(50)
1) Визначаємо тиск насичення PН, бар, по співвідношенню
(51)
тоді Pн=0,01995 бар.
2) Визначаємо вологовміст dм, г/кг, за формулою
(52)
.
3) Визначаємо ентальпію hм , кДж/кг
(53)
Похибка при цьому складає
,
.
б) Приймаємо в другому наближені
1) Визначаємо тиск насичення PН, бар, по співвідношеню (51)
тоді Pн=0,01862 бар.
2) Визначаємо вологовміст dм, г/кг, за формулою (52)
3) Визначаємо ентальпію hм” по (53), кДж/кг
Похибка при цьому складає
Отримаємо, що температура матеріалу, що поступає в сушильний тунель в літній період року
3.3.5 Температура матеріалу q1, oC, що поступає в сушильний тунель для зимнього режиму
3.3.6 Кінцевий вологовміст Uк,%
(54)
3.3.7 В переохолодженому рідкому вигляді в матеріалі залишається лише зв’язана волога. Вільна волога замерзає. В курсовій роботі вологовміст Uл, %, при якому в матеріалі залишається не замерзлою переохолоджена волога визначаємо по співвідношеню
, (55)
3.3.8 Визначаємо кількість замерзлої вологи Gл, кг/год, за формулою
(56)
де G1 – масові витрати матеріалу, що поступає на сушку, кг/c, який знаходимо по сіввідношеню
G1=G2+W, (57)
G1=2000+129,6=2129,6 кг/год ,
3.3.9 Питомі втрати теплоти qм на нагрів висушенного матеріалу.
... ів визначається технічними вимогами, що пред'являються до процесу вимірювання температури.Термопара (термоелектричний перетворювач) складається з двох з'єднаних на одному з кінців провідників, виготовлених із металів, що володіють різними термоелектричними властивостями. Рис.13. Термопара(схеми) З'єднані кінці, які звуться робочим спаєм, опускають у вимірюване середовище, а вільні кінці ( ...
... іко-трубний комбінат, Мукачівський завод будівельної кераміки – у найсприятливіші для будівництва 80-ті роки випускали близько 4–5 млн цеглин на місяць, що становило лише 3–4% від загального обсягу виробництва цегли в Україні. Водночас у розвинутих європейських країнах частка облицювальної керамічної цегли становить у загальному виробництві понад 70%. Імпорт: Окрім вітчизняної продукції, украї ...
... 1) температура 2) время обжига Тунельная печь Постоянно Автоматически 1030–1050 °С Зч 45 мин Оператор 4. Технические требования к продукции В соответствии с ГОСТ 6141–91 керамическая плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать следующим показателям. 4.1 Характеристики Глазурованная плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать требованиям ...
... правило, працюють на твердому пилевугільному паливі. Пальники і форсунки розташовуються в робочому об'ємі печей. Для дроблення обпаленого шамота застосовують щічні дробарки. Обробка сировинних матеріалів Глину, що поступає у виробництво, піддають первинному дробленню в стругачах, каменевидних і дезінтеграторних вальцях, призначених також для одночасного видалення з маси твердих включень. ...
0 комментариев