Оскільки склад палива заданий у процентах за об’ємом, то перерахуємо його у процентах за масою

57091
знак
5
таблиц
9
изображений

3.1.8 Оскільки склад палива заданий у процентах за об’ємом, то перерахуємо його у процентах за масою.

 (5)

де

;

;

;

;

;

;

.

Перевірка:

;

Похибку відносимо до компоненту з найбільшим масовим складом, тобто істинний масовий склад метану:

.

3.1.9 Визначаємо вищу теплоту згоряння природного газу Qвр, кДж/кг, за співвідношенням

, (6)

,

3.1.10 Визначаємо теплоємність природного газу Сп, кДж/(кг·К), вважаючи його сумішшю ідеальних газів. Теплоємність суміші Ссум, кДж/(кг·К)

Cсм=ΣmiCi, (7)

де теплоємності Сi компонентів можуть бути розраховані за співвідношенням Ci=Cµi.

Сµ=37,68 кДж/(кмоль.К) і Сµ=29,31 кДж/(кмоль.К) – молярні теплоємності при постійному тиску для багатоатомних і двохатомних газів.

3.1.11 Визначаємо теоретично необхідну кількість сухого повітря для згоряння 1 кг палива Lo, кг/кг

, (8)

кг/кг.

3.1.12 Визначаємо ентальпію водяної пари hпар, кДж/кг, що міститься у продуктах згоряння

hпар =2500+1,97.tсум, (9)

hпар =2500+1,97.500=3485 кДж/кг;

3.1.13 Визначаємо теплоємність сухих продуктів згоряння CСГ,кДж/(кг·К) при tсум=500 oC. У першому наближенні приймаємо його рівним значенню питомої масової теплоємності Cс.пов сухого повітря за температури tсум

, (10)

де  – молярна теплоємність сухого повітря;

m - молекулярна маса повітря, кмоль/кг.

,

.

3.1.14 Визначаємо коефіцієнт надлишку повітря a, необхідний для отримання газів з температурою tсум=500oC.

 (11)

,

.

3.1.15 Визначаємо масовий склад сухих газів у продуктах згоряння:

, (12)

, (13)

, (14)

де CO, CO2, N2, CmHn – складові природного газу у процентах за масою.

а) зимовий режим

б) літній режим

.

3.1.16 Визначаємо масу сухих газів у продуктах згорання GСГ, кг/кг, що припадають на 1кг газоподібного палива

, (15)

3.1.17 Визначаємо теплоємність сухих газів ССГ, кДж/(кг·К), у продуктах згоряння

 (16)

де теплоємності складових газів визначаються при tсг=tсум за даними табл. П.1.3. [2]

  

а) літній режим

Оскільки розраховане значення Сс.г. відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то необхідно обчислити відносну похибку.

б) зимовий режим


Оскільки розраховане значення Сс.г. відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то необхідно обчислити відносну похибку.

Так як похибка при обчислені значення Сс.г більше 0,5%, то повторюємо процедуру обчислення α.

3.1.18 Визначаємо коефіцієнт надлишку повітря a, необхідний для отримання газів з температурою tсум=500oC.

,

.

3.1.19 Визначаємо масовий склад сухих газів у продуктах згоряння:

а) літній режим

б) зимовий режим

.

3.1.20 Визначаємо масу сухих газів у продуктах згорання GСГ, кг/кг, що припадають на 1кг газоподібного палива

3.1.21 Визначаємо теплоємність сухих газів ССГ, кДж/(кг·К), у продуктах згоряння

 (16)

а) літній режим

Оскільки розраховане значення Сс.г. не відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то відносну похибку дорівнює нулю.

б) зимовий режим


Оскільки розраховане значення Сс.г. не відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то відносну похибку дорівнює нулю.

Так як похибка при обчислені значення Сс.г дорівнює нулю, то перераховувати Сс.г не потрібно.

3.1.22 Визначаємо масу водяної пари Gпар, кг/кг, у продуктах згоряння

 (17)

3.1.23 Визначаємо вологовміст суміші dсм, г/кг, на вході в сушильний тунель

 (18)

;

3.1.24 Визначаємо ентальпію поткових газів hсум, кДж/кг, на вході до сушильного тунелю

а) літній режим

, (19)


Ентальпія топкових газів може бути визначені за співвідношенням:

 (20)

.

б) зимовий режим

Ентальпія топкових газів може бути визначені за співвідношенням (20)

3.1.25 Визначаємо густину сухих газів rсум, кг/м3н, за формулою

, (21)

3.1.26 Визначаємо об’єм сухих газів VСГ, м3/кг, за наступним виразом

, (22)

3.1.27 Визначаємо повний об’єм суміші Vсум, м3н/кг

, (23)

,

.

3.1.28 Визначаємо об’єм суміші Vo, м3н/кг на 1 кг сухих газів

, (24)

,

Рисунок 3 - Процеси змішування продуктів згоряння із зовнішнім повітрям: 1 – літній режим; 2 – зимовий режим


 

3.2 Аналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушки

3.2.1 Задача розрахунку

Визначити кількість випарної вологи в сушарці, загальні і питомі витрати теплоти, палива і сухих газів на сушку, а також ККД сушильної установки. Розрахунки виконати для літнього й зимового режимів роботи.


Рисунок 4 - Пневмогазова функціональна схема тунельної сушильної установки

1 - вентилятор; 2 - топка; 3 - камера змішування; 4 - сушильний тунель.

3.2.2 Вихідні дані.

3.2.2.1 Літний режим.

а) початковий вологовміст об’єкта сушки uo=7,5%;

б) кінцевий вологовміст готового продукту wк=1,0%;

в) вологовміст сушильного агента на вході до сушильної камери dсум,л=36 г/кг;

г) ентальпія сушильного агента на вході до сушильної камери hсм,л=669,75 кДж/кг;

д) ККД топки hТ=0,95;

е) продуктивність установки за готовим продуктом G2=2000 кг/год;

ж) температура сушильного агента на виході із тунелю t2=90oC.


Информация о работе «Установка сушильна тунельна»
Раздел: Промышленность, производство
Количество знаков с пробелами: 57091
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 9

Похожие работы

Скачать
59291
8
18

... ів визначається технічними вимогами, що пред'являються до процесу вимірювання температури.Термопара (термоелектричний перетворювач) складається з двох з'єднаних на одному з кінців провідників, виготовлених із металів, що володіють різними термоелектричними властивостями. Рис.13. Термопара(схеми) З'єднані кінці, які звуться робочим спаєм, опускають у вимірюване середовище, а вільні кінці ( ...

Скачать
31740
1
0

... іко-трубний комбінат, Мукачівський завод будівельної кераміки – у найсприятливіші для будівництва 80-ті роки випускали близько 4–5 млн цеглин на місяць, що становило лише 3–4% від загального обсягу виробництва цегли в Україні. Водночас у розвинутих європейських країнах частка облицювальної керамічної цегли становить у загальному виробництві понад 70%. Імпорт: Окрім вітчизняної продукції, украї ...

Скачать
56673
18
2

... 1) температура 2) время обжига Тунельная печь Постоянно Автоматически 1030–1050 °С Зч 45 мин Оператор 4. Технические требования к продукции В соответствии с ГОСТ 6141–91 керамическая плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать следующим показателям.   4.1 Характеристики Глазурованная плитка для внутренней облицовки стен должна соответствовать требованиям ...

Скачать
64238
10
21

... правило, працюють на твердому пилевугільному паливі. Пальники і форсунки розташовуються в робочому об'ємі печей. Для дроблення обпаленого шамота застосовують щічні дробарки.   Обробка сировинних матеріалів Глину, що поступає у виробництво, піддають первинному дробленню в стругачах, каменевидних і дезінтеграторних вальцях, призначених також для одночасного видалення з маси твердих включень. ...

0 комментариев


Наверх