Психологічні аспекти дослідження тривожності у сучасній психології
Види, функції та причини тривожності
Функція сигналу - має пристосувальне значення - сигналізує про невизначену небезпеку й спонукає до її пошуку
Вплив зміненого стану самих пожежних. У малих групах людей, зокрема пожежний розрахунок виникає своєрідна спільність емоцій
Вивчення тривожності у робітників мнс
Методика «Мотивація успіху й острах невдачі» (Додаток Г)
Аналіз зв’язку рівня тривожності з мотивацією у працівників МНС
Виявлення взаємозв’язку тривожності зі схильністю до ризику
Методичні розробки тренінгових вправ спрямованих на корекцію тривожності
Навчання прийомам м'язового розслаблення - релаксації
Навигация
Навчання прийомам м'язового розслаблення - релаксації
Прояв тривожності в професійній діяльності працівників МНС
107869
знаков
4
таблицы
4
изображения
1. Навчання прийомам м'язового розслаблення - релаксації.
2. Скласти так називану "Ієрархію страхів", що являє собою список ситуацій, здатних викликати страх, а значить і тривогу (приблизно 10-15 позицій). Список починається із ситуації, що володіє найменшим впливом, закінчується - "найстрашнішої".
3. Формування реакції м'язового розслаблення замість реакції страху. Суть цього кроку в наступному: перебуваючи в стані релаксації (перший пункт), треба штучно "викликати" спогад про ситуації, що приводять до виникнення страху, а потім за допомогою тієї ж релаксації знімати виникаючу тривогу. Ситуації варто представляти один по одному від менш страшних до більше страшних, навіть жахливих. У результаті цього поступово тривога просто перестане виникати. Це порозумівається тим, що релаксація (або розслаблення) - стан, прямо протилежне тривозі (напрузі). Але щоб зуміти пройти цей етап успішно, необхідно добре опанувати метод релаксації.
4. Щоб результати можна було проконтролювати треба завести щоденник і записувати туди свої успіхи і невдачі у боротьбі з тривожністю. За кожний, навіть, малий успіх себе необхідно хвалити, невдачі аналізувати, щоб в схожій ситуації їх знов не повторювати. Цей пункт допоможе, також, покращити свою самооцінку, як відомо у тривожних людей самооцінка занижена.
5. Щоб запобігти тривожності у незнайомих, нових ситуаціях, можна продумувати план своїх дій заздалегідь, наприклад, перед важливою подією продумати свою поведінку. Таким чином,ситуація вже не буде настільки нова і стресова.
Висновки до розділу 3
На сучасному етапі існування та розвитку держави виникає загострення суперечностей між природою і суспільством, що призводить до великих катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, які потребують негайного реагування. Для своєчасної та умілої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій повинні залучатись добре підготовлені фахівці, які вимушені працювати в екстремальних умовах, де діє велика кількість стресогенних чинників.
До таких професій належить професія пожежних-рятувальників. Професійна діяльність цих людей здійснюється в ризиконебезпечних умовах: дія високої температури, задимленість, небезпека попасти під уламки будівель, загроза поранитись або загинути.
В цих умовах у працівників пожежно-рятувальних підрозділів може виникати тривожність, яка детермінують негативні зміни в психіці і діяльності. Ці розлади, безумовно, повинні піддаватись психокорекції, а боротися з їх виникненням треба заходами психопрофілактики.
Тренінгові вправи, розроблені нами, направлені на навчання особистості контролюванню та корекції власних емоційних станів. Для цього були обрані вправи направлені на глибоку релаксацію та опанування способами самоконтролю.
Емпіричне дослідження тривожності до та після проведення тренінгового зайняття показали, що обрана нами форма корекції надмірної тривожності є дійсно ефективною. Для вирішення подібних проблем, або навіть деяких форм дезадаптації мі пропонуємо використовувати ці вправи. Також, нами були розроблені методичні рекомендації, якими можна користуватися у повсякденному житті.
Висновки
У ході написання магістерської дипломної роботи нами був визначений ряд певних завдань. У ході вирішення цих завдань ми зробили наступні висновки.
1.Проаналізувавши психологічну літературу по проблемі тривожності особистості можемо зробити висновок про те,що тривожність - це не одномірний явище, а сукупність психологічних явищ, що супроводжують тривожність і підкріплюють одне одного, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта. У психологічній літературі немає єдиного погляду на те, як формується тривожність, і які фактори впливають на цей процес. По цьому питанню існує ряд точок зору, у захист кожної з яких приводяться переконливі аргументи. Безсумнівно, це пояснюється складністю такого явища, як тривожність.
Тривожність або стан втрати рівноваги, виникає, коли випробовуваний людиною рівень стресу не відповідає оптимальному для його конституції. Спокій, або стан рівноваги або псєвдорівноваги, виникає при оптимальному рівні стресу, що відповідає конституції індивідуума, як у випадку здорового балансу (рівновага), так й у випадку нездорового балансу (псєвдорівновага).
Прагнення до самоствердження, до того, щоб за допомогою діяльності задовольнити свої високі притягання, за інших рівних умов, швидше породжує афективні реакції, чим діловий мотив, тобто зацікавленість у самій роботі.
Виникла тривожність, напруженість, внутрішня незадоволеність жадають від людини пошуків виходу. Людина повинна зрозуміти, що їй потрібно змінити у своєму житті, від чого вона повинна відмовитися, щоб знайти щось нове. Розвиток людини, його "ріст" іде лише тоді, коли він робить внутрішню психологічну роботу, що вимагає нова життєва ситуація.
Ця робота складається насамперед у виявленні з тим часом, хто він є насправді й ким би хотів бути; що він має й що він хотів би мати. Ця робота включає й вироблення точного реального подання про саму нову ситуацію, про дійсне відношення його до значимого для нього людям. Лише зробивши ці дії, людина може починати будувати своє нове життя на реальній основі.
2. Проведення емпіричного дослідження та аналіз його результатів показав що рівень тривожності працівників МНС, в загальному вигляді не перевищує норму. Лише третя частина досліджуваних продемонструвала високий та вищий за середній рівень тривожності.
3. Розробка системи заходів, спрямованих зниження тривожності у професійній діяльності дала нам змогу зробити певні висновки. Тренінгові вправи, розроблені нами, направлені на навчання особистості контролюванню та корекції власних емоційних станів, опануванню методів розслаблення. Для цього були обрані вправи направлені на глибоку релаксацію та виведення сприйняття проблемної зони професійного становлення з емоційної нестабільності.
4. Повторне вимірювання тривожності після проведення тренінгового зайняття показали, що обрана нами форма корекції тривожності є ефективною. Для вирішення подібних проблем, або навіть деяких форм дезадаптації ми пропонуємо використовувати ці вправи. Вони також можуть використовуватись особисто людиною, яка потрапила в стресову ситуацію, у формі аутотренінгу.
5. Нами були розроблені методичні рекомендації, що до зниження тривожності, які можна використовувати у повсякденному житті, вони прості і ефективні і не потребують особливих умов.
Отож, підсумовуючи інформацію, викладену в дипломному дослідженні, ми можемо сказати, що ціль, яка була обрана на початку дослідження досягнута повною мірою. Розроблені тренінгові заняття мають ефективний вплив на успішність подолання психологічних особливостей професійного становлення.
Список використаної літератури
1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань : Изд-во КазГУ, 1992. .-.158с.
2. Александровский Ю.А. «Пограничные психические расстройства». М.: Медицина, 1993. – 239с.
3. Анохин П.К. Эмоции. \ Психология эмоций. - М.: Педагогика, 1990, с.214-276.
4. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы.- М.: Институт психологии РАН, 1995. – 146с.
5. Бодров В.А. Информационный стресс: Учеб.пос..-М.:ПЭРСЭ, 2000,- 352 с
6. Божович Л.И. «Проблемы формирования личности» под ред. Д.И. Фельдштейна, М.,1995. с 352
7. Бороздина Л.В., Залученова Е.А. Увеличение индекса тревожности прит расхождении уровней самооценки и притязаний //Вопросы психологии,1993, №1, с.104 - 113.
8. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справовчник по психодиагностике. – СПб., 1999. – 239с.
9. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения.- М.: Педагогика, 1990. – 211с.
10. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М., МГУ, 1991.– 112с.
11. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций. – М.:Педагогика, 1990 – 165с.
12. Додонов Б.И. В мире эмоций. - Киев, 1995. - 189с.
13. Изард Кэррол Э. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2000. – 274с.
14. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. – 366с.
15. Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий – СПб.: Питер, 2004 – 386с.
16. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб., 2000. – 427с.
17. Китаев Н.С., Смык Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1990.- 96с.
18. Короленко Ц.П. Психология человека в экстремальных условиях. - Л.: Наука, 1990. -271с.
19. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – М.,Питер, 1991. – 215 с.
20. Куликов Л.В. Психологические исследования: Методические рекомендации по проведению.- СПб.: Речь, 2001,-184 с.
21. Леонова А.Б., Чернышева О.Н. Психология труда и организационная психология: современное состояние и перспективы развития.-М.:Радикс, 1995. – 319с.
22. Лук А.Н. Эмоции и личность. М., 2004. – 195с.
23. Лучшие психологические тесты. / Под ред. А.Ф.Кудряшова.- Петрозаводск,1992. – 285с.
24. Майерс Д. Социальная психология. С –Пб., МОДЭК, 1997.– 342с.
25. Наенко Н.И. Психическая напряженность. -М.:Изд-во МГУ,1990,-112 с.
26. Немов Р. С. Психология: Учеб. Пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – кн. 3: Психодиагностика. Введение в научно – психологическое исследование с элементами математической статистики – 3-е изд. – М.: Гуманит. Центр ВЛАДОС, 1998. – 632 с.
27. Панин Л.Е., Соколов В.П. Психосоматические взаимоотношения при хроническом эмоциональном напряжении. - Новосибирск: Наука, 1981. - 176с.
28. Прихожан А. М. Причины, профилактика и преодоление тревожности.//Ж. «Психологическая наука и образование» 1998, №2.
29. Психические состояния./Сост. И общ.ред. Л.В.Ку-ликова.-СПб.:Питер, 2000. – 317с.
30. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 400 с.
31. Рудик П. А. Мотивы поведения деятельности. М.,Наука, 1990. – 136 с.
32. Соколова Е. Т., Николаева В.В. Особенности личности при пограничных расстройствах и соматических заболеваниях. М., Просвещение, 1991.– 204с.
33. Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М., МГУ, 1990.– 352с.
34. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги. //Стресс и тревога в спорте. -М.: Спорт, 1991. – 142с.
35. «Тревога и тревожность». Сост. и общая редакция В.М.Астапова. СПб.: Питер, 2001.
36. Тревога. Тревожность. Явления тревожного ряда./Психологический словарь (Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г.Мещерякова)- М.: Педагогика-Пресс, 1999, с.385-386.
37. Ханин Ю.Л. Исследование тревоги в спорте. //Вопросы психологии. - 1998. №6.- с.94-106
38. Хорни К. Невроз и развитие личности. М., МОДЭК, 1998.– 267с.
39. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. М., Владос-Пресс, 1997.– 498с.
40. Эмоции и личность. Учебное пособие: практикум / сост. Строков Тюмень: ТГУ, 1998 – 342с.
Додаток Б
Тревожность личности. Шкала Тейлор
Если ваше утверждение соответствует вашему поведению или характеру напишите “да”. В противном случае — напишите “нет”. Если вы затрудняетесь с ответом, напишите “не знаю”. Работать нужно быстро, не пропускать вопросов, представлять себе наиболее типичные ситуации. Никаких дополнительных надписей делать не следует .
1. Обычно я работаю с большим напряжением.
2. Ночью я засыпаю с трудом.
3. Для меня неприятны неожиданные изменения в привычной обстановке.
4. Мне нередко снятся кошмарные сны.
5. Мне трудно сосредоточиться на каком-либо задании или работе.
6. У меня чрезвычайно беспокойный и прерывистый сон.
7. Я хотел бы быть таким же счастливым, как, на мой взгляд, счастливы другие.
8. Безусловно, мне не хватает уверенности в себе.
9. Мое здоровье сильно беспокоит меня.
10. По временам я чувствую себя совершенно бесполезным.
11. Я часто плачу , у меня “глаза на мокром месте”.
12. Я замечаю, что мои руки начинают дрожать, когда я пытаюсь сделать что-нибудь трудное или опасное.
13. Временами , когда я нахожусь в замешательстве, у меня
появляется сильная потливость, и это чрезвычайно беспокоит и
смущает меня.
14. Я часто ловлю себя на мысли , что меня что-то тревожит.
15. Нередко я думаю о таких вещах, о которых не хотелось бы говорить 16. Даже в холодные дни я легко потею.
17. У меня бывают периоды такого беспокойства, что я не могу усидеть на месте.
18. Жизнь для меня связана с необычайным напряжением.
19. Я гораздо чувствительнее, чем большинство людей.
20. Я легко прихожу в замешательство.
21. Мое положение среди окружающих сильно беспокоит меня.
22. Мне очень трудно сосредоточиться на чем-либо.
23. Почти все время я испытываю тревогу из-за кого-нибудь или из-за чего-нибудь.
24. Временами я становлюсь таким возбужденным, что мнетрудно заснуть.
25. Мне приходилось испытывать страх даже в тех случаях, когда я точно знал, что мне ничего не угрожает.
26. Я склонен принимать все слишком всерьез.
27. Мне кажется порой, что передо мной нагромождены такие трудности, которые мне не преодолеть.
28. Порой мне кажется, что я ни на что не годен.
29. Я почти все время чувствую неуверенность в своих силах.
30. Меня весьма тревожат возможные неудачи.
31. Ожидание всегда нервирует меня.
32. Бывали периоды, когда тревога лишала меня сна.
33. Иногда я расстраиваюсь из-за пустяков.
34. Я человек легковозбудимый .
35. Я часто боюсь, что вот-вот покраснею.
36. У меня не хватает духа вынести все предстоящие трудности.
37. Порой мне кажется, что моя нервная система расшатана, и я вот-вот выйду из строя.
38. Обычно мои руки и ноги достаточно теплые.
39. У меня обычно ровное и хорошее настроение.
40. Я почти всегда чувствую себя вполне счастливым.
41. Когда нужно чего-либо долго ждать, я могу это делать спокойно.
42. У меня редко бывают головные боли после пережитых волнений и неприятностей.
43. У меня не бывает сердцебиения при ожидании чего-либо нового или трудного.
44. Мои нервы расстроены не больше, чем у других людей.
45. Я уверен в себе.
46. По сравнению с другими я считаю себя вполне смелым.
47. Я застенчив не более, чем другие.
48. Обычно я спокоен, и вывести меня из себя нелегко.
49. Практически я никогда не краснею.
50. Я могу спокойно спать после любых неприятностей.
Додаток В
Методика для диагностики ситуативной и личностной тревожности Спилбергера
| Инструкция: Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните соответствующую цифру справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете в данный момент. | Инструкция: Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните соответствующую цифру в зависимости от того, как вы себя чувствуете обычно. | ||||||||
| нет, не так | пожа-луй так | верно | совер-шенно верно | никогда | иног-да | часто | почтивсег-да | ||
| 1.Я спокоен | 1 | 2 | 3 | 4 | 1.У меня бывает приподнятое настроение | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2. Мне ничего не угрожает | 1 | 2 | 3 | 4 | 2.Я бываю раздражительным | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 3.Я чувствую напряжение | 1 | 2 | 3 | 4 | 3.Я легко могу расстроиться | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 4.Я внутренне скован | 1 | 2 | 3 | 4 | 4.Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5.Я чувствую себя свободно | 1 | 2 | 3 | 4 | 5.Я сильно переживаю и долго не могу забыть неприятности | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 6.Я расстроен | 1 | 2 | 3 | 4 | 6.Я чувствую прилив сил и желание работать | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 7. Меня волнуют возможные неудачи | 1 | 2 | 3 | 4 | 7.Я спокоен, хладнокровен и собран | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 8.Я ощущаю душевный покой | 1 | 2 | 3 | 4 | 8. Меня тревожат возможные трудности | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 9.Я встревожен | 1 | 2 | 3 | 4 | 9.Я переживаю из-за пустяков | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 10.Я испытываю чувство удовлетворения | 1 | 2 | 3 | 4 | 10. Я бываю вполне счастлив | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 11.Я уверен в себе | 1 | 2 | 3 | 4 | 11.Я все принимаю близко к сердцу | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 12.Я нервничаю | 1 | 2 | 3 | 4 | 12. Мне не хватает уверенности в себе | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 13.Я не нахожу себе места | 1 | 2 | 3 | 4 | 13.Я чувствую себя беззащитным | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 14Я взвинчен | 1 | 2 | 3 | 4 | 14.Я стараюсь избегать трудностей | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 15.Я не чувствую скованности, | 1 | 2 | 3 | 4 | 15.У меня бывает хандра | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 16.Я доволен | 1 | 2 | 3 | 4 | 16.Я бываю доволен | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 17.Я озабочен | 1 | 2 | 3 | 4 | 17. Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 18.Я слишком возбужден и мне не по себе | 1 | 2 | 3 | 4 | 18. Бывает, что я чувствую себя неудачником | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 19. Мне радостно | 1 | 2 | 3 | 4 | 19.Я - уравновешенный человек | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 20.Мне приятно | 1 | 2 | 3 | 4 | 20. Меня охватывает беспокойство, когда я думаю о своих делах | 1 | 2 | 3 | 4 |
Додаток Г
Методика диагностики степени готовности к риску Шуберта
Оцените степень своей готовности совершить действия, приведенные ниже. При ответе на каждый из 25 вопросов поставьте соответствующий балл по следующей схеме:
2 балла – полностью согласен, полное «да»;
1 балл – больше «да», чем «нет»;
0 баллов – ни «да», ни «нет», нечто среднее;
-1 балл - больше «нет» ,чем «да»;
-2 балла – полное «нет».
Вопросы.
Превысили бы Вы установленную скорость, чтобы быстрее оказать необходимую медицинскую помощь тяжелобольному человеку?
Согласились бы Вы ради хорошего заработка участвовать в опасной и длительной экспедиции?
Стали бы Вы на пути убегающего опасного взломщика?
Могли бы Вы ехать на подножке товарного вагона при скорости более 100 км/час?
Можете ли Вы на другой день после бессонной ночи нормально работать?
Стали бы Вы первым переходить очень холодную реку?
Одолжили бы Вы другу большую сумму денег, будучи не совсем уверенным, что он сможет Вам вернуть эти деньги?
Вошли бы Вы вместе с укротителем в клетку со львами при его заверении, что это безопасно?
Могли бы Вы под руководством извне залезть на высокую фабричную трубу?
Могли бы Вы без тренировки управлять парусной лодкой?
Рискнули бы Вы схватить за уздечку бегущую лошадь?
Могли бы Вы после 10 стаканов пива ехать на велосипеде?
Могли бы Вы совершить прыжок с парашютом?
Могли бы Вы при необходимости проехать без билета от Таллина до Москвы?
Могли бы Вы совершить автотурне, если бы за рулём сидел Ваш знакомый, который совсем недавно был в тяжёлом дорожном происшествии?
Могли бы Вы с 10-метровой высоты прыгнуть на тент пожарной команды?
Могли бы Вы, чтобы избавиться от затяжной болезни с постельным режимом, пойти на опасную для жизни операцию?
Могли бы Вы спрыгнуть с подножки товарного вагона, движущегося со скоростью 50 км/час?
Могли бы Вы в виде исключения вместе с семью другими людьми, подняться в лифте, рассчитанном только на шесть человек?
Могли бы Вы за большое денежное вознаграждение перейти с завязанными глазами оживлённый уличный перекрёсток?
Взялись бы Вы за опасную для жизни работу, если бы за неё хорошо платили?
Могли бы Вы после 10 рюмок водки вычислять проценты?
Могли бы вы по указанию Вашего начальника взяться за высоковольтный провод, если бы он заверил Вас, что провод обесточен?
Могли бы Вы после некоторых предварительных объяснений управлять вертолётом?
Могли бы Вы, имея билеты, но без денег и продуктов доехать из Москвы до Хабаровска?
Додаток Д
Мотивация успеха и боязнь неудачи
Инструкция.
Соглашаясь или нет с нижеприведенными утверждениями, необходимо выбрать один из ответов – «да» или «нет». Если Вы затрудняетесь с ответом, то вспомните, что «да» подразумевает как явное «да», так и «скорее да, чем нет». То же относится и к ответу «нет». Отвечать следует достаточно быстро, подолгу не задумываясь. Ответ, первым пришедший в голову, как правило, является и наиболее верным.
Включаясь в работу, надеюсь на успех.
В деятельности активен.
Склонен к проявлению инициативы.
При выполнении ответственных заданий стараюсь по возможности найти причины отказа от них.
Часто выбираю крайности: либо заниженно лёгкие задания, либо нереально трудные.
При встрече с препятствиями, как правило, не отступаю, а ищу способы их преодоления.
При чередовании успехов и неудач склонен к переоценке своих успехов.
Продуктивность деятельности в основном зависит от моей целеустремлённости, а не от внешнего контроля.
При выполнении достаточно трудных заданий в условиях ограниченного времени результативность моей деятельности ухудшается.
Я склонен проявлять настойчивость в достижении цели.
Я склонен планировать своё будущее на достаточно отдалённую перспективу.
Если рискую, то с умом, а не бесшабашно.
Я не очень настойчив в достижении цели, особенно если отсутствует внешний контроль.
Предпочитаю ставить перед собой средние по трудности или слегка завышенные, но достижимые цели.
В случае неудачи при выполнении задания его притягательность для меня снижается.
При чередовании успехов и неудач я больше склонен к переоценке своих неудач.
Предпочитаю планировать своё будущее лишь на ближайшее время.
При работе в условиях ограниченного времени результативность деятельности у меня улучшается, даже если задание достаточно трудное.
В случае неудачи я, как правило, не отказываюсь от поставленной цели.
Если я сам выбрал для себя задание, то в случае неудачи его притягательность только возрастает.
Похожие работы
... інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора. Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного і ...
... застосовуються у випадках, коли пасивні заходи не забезпечують необхідної ефективності захисту ОІД. Установленню підлягають тільки сертифіковані Державною службою України з питань технічного захисту інформації (ДСТЗІ) засоби просторового зашумлення, до складу яких входять: - надширокосмугові генератори електромагнітного поля шуму (генератор шуму); - система рамкових антен; - пульт сигналізації ...
... діяльності підприємств в умовах конкурентної ринкової економіки. Розділ 2. Характеристика ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА 2.1. Характеристика організації і аналіз господарської діяльності В даній роботі узагальнення практичного досвіду управління ціновою політикою проводиться на матеріалах ТОВ «Едемо», що спеціалізується на наданні послуг охорони об’єктів і осіб. Підприє ...
0 комментариев