Розрахунки потреби в матеріалах

2. Розрахунки потреби в матеріалах

Оцінка загальної потреби в матеріалах. Витрата матеріалів на програму випуску розраховується по формулі:

, (2.1)

Де Qi – чиста маса матеріалау і - го вида , кг;

N - програма випуску, шт;

ni - коефіцієнт використання і - го матеріалу.

Розрахуємо загальну кількість матеріалів;

8248275.862тис.кг=8248.276 тис.т.

2.1  Розрахунок потреби в матеріалах по видам.

Pmi - кількість матеріалу і-го виду, т;

в - питома вага необхідного матеріалу, %;

Таблиця 2.1 Розрахунок потреби в матеріалах по видам

3.Економічне обґрунтування розміщення проектованого підприємства.

Необхідно обґрунтувати район будівництва підприємства, виходячи з основних принципів розміщення промислових підприємств.

Вибір району будівництва підприємства здійснюється по етапах:

1)Відстань між пунктами споживання готової продукції.

Табл.3.1. Дані по відстані між пунктами споживання , км.

2)Кількість рухомого складу, який перевозиться для перевезення по кожному місту.

Кількість вагонів розраховується по формулі:

 (3.1)

Де Pmi – загальна кількість матеріалів

Ni - коефіцієнт використання матеріалу

K - коефіцієнт споживання;

G - вантажопідйомність транспорту,т;

Z - коефіцієнт заповнення транспорту

За допомогою формули 3.1. розрахуємо кількість вантажних вагонів по Чернівцях:

Табл.3.2 Кількість вагонів для перевезення.

3)Використовуючи чинні тарифи на перевезення , розрахуємо витрати на транспортування готової продукції до споживача.

Витрати на транспортування розраховується по формулі:

 (3.2)

Транспортування матеріалів від Камянця – Подольського до Чернівців:

(грн.)

Табл.3.3 Витрати на транспортування готової продукції

Місця споживання	Чернівці		Камянець-Подольський		Хмельницький		Віниця		Ковель
	Тариф, грн.	Витрати на тр-ня	Тариф, грн.	Витрати на тр-ня	Тариф, грн.	Витрати на тр-ня	Тариф, грн.	Витрати на тр-ня	Тариф, грн.	Витрати на тр-ня
Чернівці			340	17340	380	7220	430	7310	540	3240
Камянець-Подольський	360	12600			360	6840	390	6630	510	3060
Хмельницький	380	13300	360	18360			365	6205	475	2850
Віниця	430	15050	390	19890	365	6935			570	3420
Ковель	540	18900	510	26010	475	9025	570	9690

Всього витрат на транспортування:

Чернівці – 35110

Камьянець – Подольський - 29130

Хмельницький – 40715

Віниця - 45295

Ковель – 63625

4)Відстань між містами постачальників і споживачів

Табл.3.4 Відстань від можливих пунктів споживання до постачальників, км

постачальники	споживачі
	Чернівці	Камянець-Подольський	Хмельницький	Віниця	Ковель
Дніпропетровськ	868	778	683	562	886
Кіровоград	624	534	440	319	757
Маріуполь	1155	1064	940	849	1181
Лебедин	584	494	400	279	660
Знаменка	674	583	489	368	728

5)Необхідна кількість рухомого складу для транспортування матеріалу й комплектуючих.

Кількість вагонів визначається по формулі:

 (3.3)

Де Pv - кількість вагонів для транспортування матеріалу,шт

Pmi - Кількість матеріалу,шт

G - Вантажопідйомність транспорту,т

Z - Коефіцієнт заповнення транспорту

Розрахуємо кількість вагонів по чавунному литтю по формулі 3.3 , шт:

Табл 3.5 Необхідна кількість рухомого складу для транспортування матеріалів

Найменування	Кількість вагонів
Чавунне лиття	31
Сталеве лиття	21
Кольорове лиття	47
Поковки	34
Інші матеріали	15

6) Здійснимо розрахунок витрат на транспортування матеріалів до можливих пунктів споживання.

Витрати на транспортування розраховуються по формулі:

 (3.4)

Где Уср –середньоринкова ціна по кожному постачальникові;

Уці –відхилення цін від середньо ринкових на матеріали по кожному постачальнику , %

Розрахуємо затрати на транспортування чавунного лиття:

Табл 3.6 Розрахунки по всім видам матеріалів

Постачальники	Види матеріалів
	Чавунне лиття	Сталеве лиття	Кольорове лиття	Поковки	Інші матеріали
Дніпропетровськ	720	1017.9	3744	528	459.4
Кіровоград	1008	739.5	4032	720	739.2
Маріуполь	648	565.5	5068.8	960	396
Лебедин	720	1218	6912	570	733
Знаменка	648	565.5	5068.8	360	369.6

Визначення витрат на купівлю матеріалів у кожного постачальника

 (3.5)

де З мат і – витрати на покупку матеріалів, грн.

Ц мат і – відпускні ціни на матеріали і-того виду в кожного постачальника,грн.

Р м і – потреба матеріалів по видам, т.

Чавунне лиття:

Табл 3.7 Витрати на покупку матеріалів

Постачальники	Види матеріалів
	Чавунне лиття	Сталеве лиття	Кольорове лиття	Поковки	Інші матеріали
Дніпропетровськ	1247112	1175470.9	9881913.6	1001668.8	378926.9
Кіровоград	1745956.8	853974.6	10642060.8	1365912	609714.3
Маріуполь	1122400.8	653039.4	13378590.7	1821216	326632.7
Лебедин	1247112	1406546.4	18243532.8	1081347	604600.4
Знаменка	11224400.8	653039.4	13378590.7	682956	304857.2

7)Визначення витрат на транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу:

Витрати на транспортування розраховується по формулі:

 (3.6.)

 - кількість рухомого складу, вагони.

 - тариф на 1 вагон, грн.

Використовуючи наведені дані в таблиці 3.4., розрахуємо витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача. Розглянемо на прикладі постачання до Чернівців:

Інші дані наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Витрати на транспортування матеріалів до Чернівців

Види Матеріалів	Кількість рухомого складу	Постачальники
		Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	31	26908	19344	35805	18104	20894
Сталеве лиття	21	18228	13104	24255	12264	14154
Кольорове лиття	47	40796	29328	54285	27448	31678
Поковки	34	29512	21216	39270	19856	22916
Інші	15	13020	9360	17325	8760	10110

Таблиця 3.9. Витрати на транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського

Види Матеріалів	Кількість рухомого складу	Постачальники
		Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	31	24118	16554	32984	15314	18073
Сталеве лиття	21	16338	11214	22344	10374	12243
Кольорове лиття	47	36566	25098	50008	23218	27401
Поковки	34	26452	18156	36176	16796	19822
Інші	15	11670	8010	15960	7410	8745

Таблиця 3.10. Витрати на транспортування матеріалів до Хмельницького

Види Матеріалів	Кількість рухомого складу	Постачальники
		Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	31	21173	13640	29140	12400	15159
Сталеве лиття	21	14343	9240	19740	8400	10269
Кольорове лиття	47	32101	20680	44180	18800	22983
Поковки	34	23222	14960	31960	13600	16626
Інші	15	10245	6600	14100	6000	7335

Таблиця 3.11. Витрати на транспортування матеріалів до Віниці

Види Матеріалів	Кількість рухомого складу	Постачальники
		Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	31	17422	9889	26319	8649	11408
Сталеве лиття	21	11802	6699	17829	5859	7728
Кольорове лиття	47	26414	14993	39903	13113	17296
Поковки	34	19108	10846	28866	9486	12512
Інші	15	8430	4785	12735	4185	5520

Таблиця 3.12. Витрати на транспортування матеріалів до Ковеля

Види Матеріалів	Кількість рухомого складу	Постачальники
		Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	31	27466	23467	36611	20460	22568
Сталеве лиття	21	18606	15897	24801	13860	15288
Кольорове лиття	47	41642	35579	55507	31020	34216
Поковки	34	30124	25738	40154	22440	24752
Інші	15	13290	11355	17715	9900	10920

8)Визначення витрат на купівлю и транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу, знаходиться за формулою:

 (3.7.)

Де  - витрати на покупку матеріалів у кожного постачальника, грн.

 - витрати на транспортування матеріалів від постачальника до споживача (він же можливий виробник), грн.

Розрахуємо витрати на купівлю и транспортування матеріалів з Дніпропетровська до Чернівців:

(грн.)

(грн.)

(грн.)

(грн.)

(грн.)

Таблиця 3.13.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Чернівців

Матеріали	Постачальники					Мінімальні витрати
	Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	1274020	1765300.8	1158205,8	1265216	11245294,8	1158205,8
Сталеве лиття	1193698.9	867078,6	677294,4	1418810,4	79493,4	79493,4
Кольорове лиття	9922709.6	10671388,8	13432875,7	18270980,8	13410268,7	9922709.6
Поковки	1031180.8	1387128	1860486	1101203	705872	705872
Інші	391946.9	619074,3	343957,7	613360,4	314967,2	314967,2
Сума:	12181248

Таблиця 3.14.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Камьянця-Подольського

Матеріали	Постачальники					Мінімальні витрати
	Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	1271230	1762510,8	1155384,8	1262426	11242473,8	1155384,8
Сталеве лиття	1191808,9	865188,6	675383,4	4075840	665282,4	665282,4
Кольорове лиття	9918479,6	10667158,8	13428598,7	18266750,8	13405991,7	9918479,6
Поковки	1028120,8	1384068	1857392	1098143	702778	702778
Інші	390596,9	617724,3	342592,7	612010,4	313602,2	313602,2
Сума:	12755527

Таблиця 3.15.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Хмельницького

Матеріали	Постачальники					Мінімальні витрати
	Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	1268285	1759596,8	1151540,8	1259512	11239559,8	1151540,8
Сталеве лиття	1189813,9	863214,6	672779,4	1414946,4	663308,4	663308,4
Кольорове лиття	663308,4	10662740	13422770,7	18262332,8	13401573,7	663308,4
Поковки	1024890,8	1380872	1853176	1094947	699582	699582
Інші	389171,9	616314,3	616314,3	610600	312192,2	312192,2
Сума:	3489931,8

Таблиця 3.16.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Віниці

Матеріали	Постачальники					Мінімальні витрати
	Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	1264534	1755845,8	1148719,8	1266220	11232830,8	1148719,8
Сталеве лиття	1187272,9	860673,6	670868,4	1412405,4	660767,4	660767,4
Кольорове лиття	9908327,6	10657053,8	13418493,7	18256645,8	13395886,7	9908327,6
Поковки	1020776,8	1376758	1850082	1090833	695468	695468
Інші	387356,9	614499,3	339367,7	608785,4	310377,2	310377,2
Сума:	12723660

Таблиця 3.17.Витрати на купівлю та транспортування матеріалів до Ковеля

Матеріали	Постачальники					Мінімальні витрати
	Дніпропетровськ	Кіровоград	Маріуполь	Лебедин	Знаменка
Чавунне лиття	1274578	1769423,8	1159011,8	1267572	11246968,8	1159011,8
Сталеве лиття	1194076,9	869871,6	677840,4	1420406,4	668327,4	668327,4
Кольорове лиття	9923555,6	10677639,8	13434097,7	18274552,8	13412806,7	9923555,6
Поковки	1031792,8	1391650	1861370	1103787	707708	707708
Інші	392216,9	621069,3	344347,7	614500,4	315777,2	315777,2
Сума:	12774380

1)  Визначення загальних витрат:

 (4.12)

де  – витрати на закупівлю та транспортування матеріалів від постачальників до можливого місця будівництва заводу;

 – витрати на транспортування матеріалів;

В таблиці 3.18 розраховані загальні витрати,дані взяті в таблиці 3.3.

Таблиця 3.18 Розрахунок загальних витрат

Виробники	Витрати на закупку і доставку	Витрати на транспортування ГП	Загальні витрати
Чернівці	12181248	35110	12216358
Камянець-Подольський	12755527	29130	12784657
Хмельницький	3489931,8	40715	3530646,8
Віниця	12723660	45295	12768955
Ковель	12774380	63625	12838005

Підприємство вигідніше всього будувати в м. Хмельницькому, а матеріали слід везти з наступних міст:

- Чавунне лиття,сталеве лиття,поковки та інші – зі Знаменки;

- Кольорове лиття – із Дніпропетровська

4.Механозбірний цех

Механо-складальний - основне для цеху виробництво. Розрахунок по ньому проводиться по двум визначенням: механічному і складальному. При розрахунку по механічному відділенню цеху слід визначити його виробничу і загальну площу і чисельність працюючих. Розпочати розрахунок доцільно з визначення величини і структури верстатного парку цеху. Визначимо розрахункову кількість верстатів даного виду:

 (4.1)

Де Qr - маса готової продукції,що випускається за рік в тонах

Qydi - зйом готової продукції з одного верстата при роботі в одну зміну,т.

C - число змін роботи верстатів в році

Kz - коефіцієнт загрузки станків

За формулою розрахуємо токарно-винторізні, вальце-токарні, спеціальні, агрегатні:

Табл.4.1 Випуск продукції на одиницю виробничого устаткування

Станки	Випуск устаткування	Розрахункова кількість станків	Прийнята кількість станків
токарно-винторізні,вальце-токарні, спеціальні, агрегатні	43.6	0.62	1
Горизонтально- та координатно - розточувальні	48	0.56	1
Токарно – револьверні	51	0.53	1
Різьбошліфувальні, червячно- та зубо- шліфувальні	18	1.5	2
Шліфувальні	18.9	1.43	1
Зубооброблюючі	37	0.73	1
Довбальні	18	1.5	2
Свердлувальні	16.8	1.6	2
Розточувальні	22.4	1.2	1
Токарні автомати	17.5	1.54	2
Важкі токарні та ін.	58.5	0.46	0
Дрібні токарні	30-35	0.83	1
Загальна сума станків			15

Після визначення загальної кількості верстатів для всього цеху прийняту кількість устаткування розбиваємо по типах, тобто по питомій вазі окремих груп верстатів загалом верстатному парку.

. Де Nc – загальна кількість верстатів. Розрахуємо токарні і розточувальні верстати по формулі :15*0.41=6.15

Табл 4.2 Склад устаткування в механічному цеху % від всього парку

Назва верстату	Питома вага, %	Кількість, од
токарні і розточувальні	41	6.15
свердлильні	14	2.1
фрезерні	20	3
спеціальні	10	1.5
шліфувальні	12	1.8
інші	3	0.45
Всього	100	15

Загальну площу цеху підрозділяють на виробничу, допоміжну і площа обслуговуючих приміщень. Виробнича – площа, займана технологічним обладнанням, виробничим інвентарем, проходами і проїздами між обладнаннями, місцями для складування заготівель і відходів. Для визначення виробничої площі обладнання в залежності від потужності розбивають на групи і по питомій площі на один верстат визначають площа верстатного відділення, а потім необхідно визначити площу всього механічного відділення й окремих його служб.

Таблиця 4.3. Розрахунок виробничої площі

Верстати	Потужність, кВт	Склад,%	Питома площа	Прийнята питома площа	Кількість, шт	Загальна площа, м2
Малі	2	25	07-10	8	3,75	30
Середні	4	30	10-20	18	4,5	81
Великі	7	30	20-60	40	4,5	180
Особливо великі	8	15	70-170	150	2.25	337,5
Сума					15	628,5				670,4

Виробниче устаткування цеху дорівнює 15 одиниць, виробнича площа = 628.5 м2

Допоміжна – площа, займана складами, залізничними коліями, головними проїздами і допоміжними ділянками (бюро цехового контролю, інструментально-роздавальна комора, ремонтний і заточувальної ділянки).

Площі допоміжних відділень обчислюють у такий спосіб: площа цехового складу разом із заготівельним відділенням розраховується у відсотках верстатної площі. Для визначення площі заточувальної ділянки механічного відділення на початку потрібно обчислити кількість заточувальних верстатів, потім (у відсотках від їхньої кількості) можна визначити кількість доводочних верстатів і після цього по питомій площі на один верстат може бути знайдена площа заточувального відділення.

1)  Загальна кількість заточувальних верстатів складає 5 % верстатів обслуговування заточенням:

(од.)

2)  Кількість доводочних верстатів складають 50% кількості заточувальних:

(од.)

3)  Загальна питома вага на 1 верстат відділення дорівнює 10 м2, тоді площа заточувальної ділянки дорівнює:

4)  Площа заготівельного відділення і складу цеху складає 18% верстатної площі:

Площа ремонтного відділення так само, як і заточувального, знаходитися на підставі загальної кількості одиниць устаткування ремонтного відділення і площі, що приходиться на один верстат.

5)  Кількість верстатів ремонтного відділення приймається в межах до 2% виробничих верстат цеху:

6)  Питома вага на 1 верстат ремонтного відділення складає 10 м2. Таким чином площа ремонтного відділення дорівнює:

Площа інструментально-роздавальної комори визначається з розрахунку на один метало ріжучий верстат цеху, що обслуговується при роботі в дві зміни . Площа контрольного відділення визначається в процентному відношенні від верстатної площі.

7)  Кількість метало ріжучих верстатів в цеху складає:

8)  Питома площа для збереження інструмента – 0,4. Площа для збереження інструмента дорівнює:

9)  Питома площа для збереження абразивів з обліком тільки шліфувальних, заточувальних і доводочних верстатів – 0,4. Площа для збереження абразивів дорівнює:

10)  Питома площа для збереження пристосувань – 0,2. Таким чином площа для збереження пристосувань дорівнює:

11)  Площа контрольної ділянки складає 5 % площі верстатного відділення:

12)  Майстерня з ремонту пристосувань:

а) число верстатів складає 3 % верстатного парку:

б) питома площа на 1 верстат у майстерні складає 12 м. Значить площа майстерні з ремонту пристосувань дорівнює:

13)  Загальна площа допоміжного відділення визначається як сума площ вище знайдених:

14)  Визначення загальної площі механічного відділення механоскладального цеху:

15)  Визначення обсягу механічного відділення механоскладального цеху, при умові, що висота цеху приймається 5м.

16)  Визначення площі складального відділення механоскладального цеху:

Площа складального відділення визначається у відсотковому відношенню до площі механічного відділення і дорівнює:

в серійному виробництві – 40% площі механічного відділення:

17)  Визначення загальної площі механоскладального цеху:

18)  Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху розраховується за формулою 4.3.

 (4.3)

де  - ефективний річний фонд часу верстату при роботі в одну зміну,год

С - кількість змін роботи

Nпр – прийнята кількість верстатів

- ефективний річний фонд часу одного працюючого, год

- коефіцієнт багатоверстатного обслуговування

 - коефіцієнт виконання норм виробітки

a)  Визначення ефективного річного фонду часу верстату при роботі в одну змін, за формулою 5.3.

 (4.4)

де D - кількість робочих днів

t – кількість робочих годин в день

 - коефіцієнт простою обладнання при роботі в одну зміну (5,5%)

(год.)

b)  Визначення ефективного річного фонду часу одного працюючого, за формулою 5.4.

 (4.5)

де D - кількість робочих днів

t – кількість робочих годин в день

 – коефіцієнт втрати робочого часу (11%)

(год.)

19) Визначення чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху визначається за формулою 5.2.

(чол.)

20) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 35% кількості основних робітників:

(чол.)

21) Визначення загальної чисельності робітників механічного відділення механоскладального цеху:

(чол.)

22) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

23) Визначення чисельності робітників складального відділення механоскладального, кількість слюсарів складає 115% верстатників:

(чол.)

24) Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 30% кількості основних робітників:

(чол.)

25) Визначення загальної чисельності робітників складського відділення механоскладального цеху:

(чол.)

26) Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

5.Термічний цех

Термічні цехи за своїм призначенням можуть бути поділені на дві групи: до першої відносяться цехи по обробці відливок, а до другої – цехи по обробці деталей після механічної обробки. Розрахунки проводимо лише для другої групи, так як в даній роботі відсутні дані по цеху по обробці відливок.

1.  Обсяг роботи для цехів другої групи або їх відділень дорівнює 45% маси деталей, що обробляються в механоскладальному цеху:

(т) Чисельність працюючих в термічному цеху визначається через показник виробітку на одного працюючого в тоннах, для другої групи - 96 т(формула 5.1):

 (5.1)

де  - обсяг роботи;

 - виробіток на одного працюючого в тоннах;

- коефіцієнт виконання норм виробітки.

(чол.)

2.  Визначення чисельності допоміжних робітників, котрі складають 18% кількості основних робітників:

(чол.)

3.  Визначення загальної чисельності робітників термічного цеху:

(чол.)

4.  Визначення чисельності керівників, спеціалістів та службовців, котрі складають 15% загальної кількості робітників:

(чол.)

5.  Визначення площі термічного цеху:

 (5.2)

де ВП – загальний випуск продукції, т;

 - випуск продукції з 1м2 площі (8 т)

()

6.  Визначення допоміжної площі термічного цеху, яка складає 11% виробничої площі:

()

7.  Визначення загальної площі термічного цеху:

()

6.Інструментальний цех

1.  Кількість верстатів інструментального цеху, складає 24% кількості верстатів в основних цехах:

(од.)

2.  Визначення чисельності робітників за формулою 6.1

 (6.1)

де  - кількість робітників на 1 верстат при роботі в одну зміну (1,7);

 - кількість верстатів.

(чол.)

3.  Кількість слюсарів складає 34% кількості верстатників :

(чол.)

4.  Кількість термістів, зварників, ковалів і робітників по металопокриттям складає 8% кількості верстатників:

(чол.)

5.  Кількість допоміжних робітників складає 15% виробничих робітників:

(чол.)

6.  Кількість ІТР складає 10% загальної кількості робочих:

(чол.)

7.  Кількість СКП складає 1,5% загальної кількості робочих:

(чол.)

8.  Кількість МОП складає 1,2% загальної кількості робочих:

(чол.)

9.  Загальна кількість робітників інструментального цеху:

(чол.)

10.  Визначення площі цеху:

А) Площа цеху для верстатів. Питома площа на 1 верстат складає 25 м2:

()

Б) Площа цеху для місць слюсарів – інструментальників. Питома площа на 1 місце слюсарів – інструментальників дорівнює 5 м2; кількість слюсарів - 2(чол.):

()

В) Для допоміжних приміщень. Питома площа на 1 верстат =4 м2:

()

Загальна площа:

()

7.Ремонтно-механічний цех

1.  Кількість верстатів ремонтно-механічного цеху складає 8% кількості верстатів в основних цехах:

(од.)

2.  Площа ремонтно-механічного цеху. Питома вага на 1 верстат =28 м2:

()

3.  Площа відділів допоміжних приміщень складає 15% від площі ремонтно-механічного цеху:

()