1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог
Нормативний строк освоєння основної професійної освітньої програми за фахом «Апаратник широкого профілю» при очній формі навчання:
- на базі середньої (повної) загальної освіти – 1 рік - 1 рік 5 місяців;
- на базі базової загальної освіти - 3 роки.
Навчальний процес на рівні початкової професійної освіти включає: теоретичне навчання, виробниче навчання, виробничу практику, виховну роботу. Навчальне навантаження становить 36 годин на тиждень, згідно ДСТУ.
Час роботи на виробничій практиці встановлюється відповідно до законодавства про працю (6 годин на день ).
Теоретичне навчання, практичні заняття для закріплення теоретичного матеріалу і формування необхідних професійних умінь, що вивчаються, і навичок, проводяться в кабінетах, які забезпечені необхідними навчальними посібниками, натуральними зразками товарів, обладнанням, інвентарем. У навчальних кабінетах організовувалася самостійна робота учнів по розроблених індивідуальних завданнях.
Прядок освоєння освітніх програм визначається відповідними навчальними планами і програмами.
Усі освітні програми реалізовані по спеціальностях початкової професійної освіти відповідають вимогам Державного освітнього стандарту.
Система оцінки якості підготовки фахівців включає оцінку їхніх знань по дисциплінах навчального плану, що проводиться під час іспитів, здача пробних виробничих робіт з підсумків виробничої практики, захист письмових екзаменаційних робіт, завершальною формою навчання є кваліфікаційний іспит.
Поточний контроль знань учнів по освоєнню ними дисциплін здійснюється шляхом щомісячного підведення підсумків рубіжного контролю. По дисциплінах навчального плану викладачами розробляються завдання для самостійних і контрольних робіт, питання до заліків, завдання для проведення практичних занять, тематика рефератів, тематика письмових екзаменаційних робіт і інші форми і методи активізації навчального процесу.
Результати оцінки поточного контролю аналізуються і визначається оцінка результативності навчального процесу як викладачами, так і учнями та намічаються заходу щодо поліпшення якості знань учнів.
Рівень знань учнів початкової професійної освіти визначається шляхом усного опитування, проведення письмових контрольних робіт, які плануються в календарно-тематичних планах за рахунок годин, відведених на предмет. Повторення навчального матеріалу, заліки, контрольні роботи проводяться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення даної дисципліни.
По спеціальних дисциплінах, по яких навчальним планом іспити не передбачені, проводяться заліки наприкінці вивчення курсу.
Відповідно до навчальних планів і програмам на рівні початкової професійної освіти проводиться виробниче навчання і виробнича практика відповідно до Державного стандарту і Положенням про виробничу практику.
Основними документами по плануванню виробничого навчання є:
- план уроку (занять) виробничого навчання, складається майстром на кожне заняття.
- перелік учбово-виробничих робіт із професії, складається на навчальне півріччя по кожній професії роздільно при навчанні учнів у навчальних лабораторіях і в умовах виробництва.
Перспективний-тематичний план виробничого навчання групи складає майстер виробничого навчання на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку учбово-виробничих робіт для кожної професії.
- інструкційно-технічні карти і схеми розробляються майстром виробничого навчання по кожній темі виробничого навчання.
- журнали по техніці безпеки.
Виробниче навчання включає:
- навчальну практику, що проводиться в лабораторіях, кабінетах навчального закладу, на хімічних підприємствах (листопад, грудень).
- виробнича практика проводиться у навчальних лабораторіях.
- переддипломна виробнича практика проводиться тільки на кращих діючих виробничих підприємствах ( з 18 травня по 28 червня ) останній тиждень приділяється на кваліфікаційні іспити.
Учні направляються на виробничу практику тільки після вивчення ними відповідних розділів навчальних програм теоретичного навчання за професією і засвоєннями безпечного виконання всіх видів робіт, передбачених навчальною програмою виробничого навчання.
На початку навчального року учні піддаються повному медичному огляду і одержують особисту медичну книжку.
Виробнича практика учнів має наступні цілі: закріплення і поглиблення професійних знань, умінь, навичок.
Усі види практики проводяться під безпосереднім керівництвом і контролем майстрів виробничого навчання і керівників базових підприємств.
Під час практики учні оформляють щоденники, звіти, за підсумками переддипломної виробничої практики одержують характеристики за підписом керівників баз практики.
Метою практики є закріплення і удосконалювання теоретичних знань, умінь і навичок, отриманих учнями в процесі вивчення дисциплін професійного циклу.
Перед учнями під час проходження практики стоять наступні завдання:
- вивчення і дотримання діючих на підприємстві правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог; - застосовувати на практики теоретичні знання по технологічному забезпеченню діяльності підприємств;
- вивчення новітньої техніки і технології, застосовуваної на виробництві, прийомів і методів праці кращих робітників за професією, оволодіння якими дає можливість учням-практикантам успішно виконувати виробничі завдання, домагатися високої якості робіт.
Переддипломна виробнича практика закінчується виконанням учнів кваліфікаційної (пробної) виробничої роботи, письмової екзаменаційної роботи і у перевірці знань, умінь і навичок учнів у межах вимог кваліфікаційних характеристик.
До здачі випускних кваліфікаційних іспитів допускаються учні, які закінчили повний курс навчання по затверджених навчальних планах і програмах, що мають позитивні підсумкові оцінки по всіх навчальних дисциплінах, виробничому навчанню, виробничій практиці і позитивну поведінку.
Атестаційна комісія складається за три місяці до проведення атестації. До складу атестаційної комісії входять:
- Голова комісії – представник підприємства, для якого готують;
- Члени комісії:
- викладач по профільному предмету;
- майстер по виробничому навчанню;
- інспектор з охорони праці (районний, обласний, міський);
- директор навчального закладу.
... результати своєї праці, що сприяло виникненню пізнавального інтересу до оволодіння конкретною професією. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ 2.1 Практичні заняття у виробничому навчанні Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закрі ...
... П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с. 63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с. 64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с. ДОДАТОК А Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями ...
... СЗШ№126 м. Києва. А з іншого боку, об’єднали отримані дані в цілісне новоутворення, яке відображає взаємозв’язок досліджуваних процесів. Метою дослідження є особливості взаємозв’язку життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ. Задача нашого дослідження полягає у вивченні ціннісних орієнтацій студентів першого курсу Київського механіко-технологічного коледжу, ...
... тичні системи, трансформація командної економіки, яка базувалася на державній власності в ринкову економіку, зі змішаною структурою власності. Причини, які викликали революційний переворот у Чехословаччині і крах комуністичної системи закладалися ще із становленням комунізму на території країни після Другої Світової війни. Адміністративно-командна система базувалася на пануванні однієї політичної ...
0 комментариев