1.3.3 Вибір системи виробничого навчання
Для того щоб розробити програму професійної практичної підготовки, необхідно у відповідності з установленою групою трудових процесів обрати систему виробничого навчання (СВН).
СВН – це об’єктивна єдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних засобів, які забезпечують учню послідовне оволодіння трудовими процесами, операціями, прийомами. Відомо багато видів СВН - це: предметна, операційна, операційно-комплексна, операційно-потокова, операційно-предметна, ЦІТ, проблемно-аналітична, прийомно-комплексно-видова, процесуальна і т.д.
Сучасна практична професійної підготовки фахівців здійснюється, як правило, засобами декількох СВН, які змінюють одна одну на тому або іншому етапі. Більше того, здійснювана локальна підготовка по одній СВН, глобально може здійснюватися по інший СВН.
Визначимо систему виробничого навчання при підготовці фахівців зі спеціальності «Апаратник широкого профілю». У цьому випадку ступінь розмаїтості предмета діяльності фахівця невелика і щораз істотних змін у діях фахівця і послідовності їхнього виконання не відбувається. Це обґрунтовується тим, що в основі професійної діяльності апаратника лежить відбиття господарських операцій у технологічному процесі підприємства шляхом виконання потрібних операцій, складання технологічних карт, таблиць бракеражу, заповнення сировинних відомостей, розрахунку норм закладки сировини, складання асортименту виготовляємо продукції, тобто даний фахівець повинен чітко і правильно виконувати окремі операції (що характерно для першої групи трудових процесів). Тому в основу практичної підготовки апаратника варто покласти операційно-комплексну СВН.
Таким чином, вірно встановлена СВН є запорукою успішного формування професійно необхідних умінь і навичок у майбутнього фахівця.
Таблиця 1.8 – Характеристики систем виробничого навчання(СВН)
| Найменування СВН і її зміст | Переваги СВН | Недоліки СВН |
| Операційно-комплексна СВН: передбачене чергування засвоєння учнями основних прийомів виконання операції і поступове ускладнення комплексних робіт; групування і послідовність операцій; а також добірка об'єктів і розташування їх у певній послідовності взаємозалежні. | - досліджувані операції постійно закріплюються при виконанні наступних комплексних робіт; - учні навчаються прийомам і способам виконання робіт у тих сполученнях, які можуть зустрітися на виробництві. | - розрахована на навчання робітників ручним і машино-ручним професіям безпосередньо у навчальних умовах. |
1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки спеціаліста
На основі всіх виконаних розробок формується зведено-тематичний план підготовки фахівця і робоча програма дисципліни. Зведено-тематичний план повинен включати тематику спеціальних дисциплін, регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їхнє вивчення, посеместрове членування навчальних курсів, відбивати форми навчання (лекції, практики). Робоча програма повинна включати послідовність вивчення тем, кількість годин, що відводять на їхнє вивчення, і форми навчання (лекції, практичні заняття).
На відміну від зведено-тематичного плана робоча програма повинна містити послідовність вивчення тем, кількість годин, що відводяться на їх вивчення, та форми навчання (лекції, лабораторні). Розробимо робочу програму з дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології».
Таблиця 1.9 - Робоча програма дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології»
| № з/п | Форма заняття | Кількість годин | Зміст заняття |
| І півріччя |
| 1 | Лекція | 2 | Введення. Мета, завдання, цілі дисципліни. Характеристика економічного стану хімічних підприємств. Обов’язки апаратника. Підготовка робочого місця апаратника. |
| 2 | Лекція | 4 | Основні закономірності хімічної технології. Закон збереження маси та енергії. Матеріальний баланс. Швидкості хімічних процесів та хімічна рівновага. |
| 3 | Лекція | 6 | Хімічний процес та хіміко-технологічні системи. Виробництво, ієрархічна організація процесів у хімічному виробництві. ХТП. Термодинамічні розрахунки ХТП. |
| 4 | Лабораторне заняття | 2 | Визначення оптимального технологічного режиму. |
| 5 | Лекція | 6 | Типи технологічних процесів і схем. Класифікація технологічних процесів. Каталітичні процеси. Типізація хіміко-технологічних процесів. Аналіз процесу та вибір технологічних схем |
| 6 | Лекція | 2 | Схема видобування соди аміачним способом. Особливості фізико-хімічних властивостей реакцій у технологічних процесах. Відходи содової промисловості. Принципова схема виробництва соди аміачним способом. |
| 7 | Лабораторне заняття | 4 | Способи видобування соди. Хімічні реакції, які є основою виробництва соди аміачним способом |
| 8 | Лекція | 2 | Видобування вапна та вуглецю. Фізико-хімічні основи процеси випалювання карбонатної сировини; апаратура відділу вапняних печей, норми технологічного режиму |
| 9 | Лекція | 4 | Приготування вапняного молока; |
| 10 | Лекція | 2 | Попереднє очищення сирого розсолу; |
| 11 | Лекція | 2 | Приготування амонізованого розсолу; |
| 12 | Лекція | 2 | Карбонізація амонізованого розсолу |
| 13 | Лекція | 2 | Фільтрація суспензії бікарбонату натрію; |
| 14 | Лекція | 4 | Кальцинація бікарбонату натрію; |
| 15 | Лабора-торне заняття | 4 | Відновлення відходів виробництва; регенерація аміаку з рідин содового виробництва; |
| | Підсу-мок: | Аудиторних – 46, з них: лекцій – 34, лабораторних – 12. |
ІІ півріччя
| 1 | Лекція | 8 | Контроль виконання робіт. Організація аналітичного контролю виробництва. Контрольні крапки виробництва. Державний стандарт. Відділ технічного контролю (ВТК), його функція. Сучасні методи іспитів та контролю якості. |
| 2 | Лекція | 4 | Питання з охорони праці та техніки безпеки. Безпека праці при роботі у відділенні вапняних печей; безпека труда у відділенні вапняного молока; техніка безпеки у відділенні абсорбції; техніка безпеки у відділенні карбонізації; техніка безпеки у відділенні фільтрації; техніка безпеки у відділенні дистиляції; техніка безпеки при виробництві очищеного бікарбонату натрію |
| 3 | Лекція | 6 | Продуктивність технологічного обладнання. Теоретична продуктивність, її визначаючі фактори. |
| 4 | Лекція | 6 | Апаратура відділення вапняних печей |
| 5 | Лекція | 6 | Апаратура відділення вапняного молока |
| 6 | Лабора-торне заняття | 4 | Вапняно-обжигова піч. Промивник газу вапняних печей. Електрофільтр вапняних печей. Гаситель вапна. Сортувальні барабани для крупного та дрібного недопалу. Вібраційне сито. Чашевий класифікатор. Лотковий живильник. Змішувач очищеного вапняного молока. |
| 7 | Лекція | 6 | Апаратура відділення очистки розсолу |
| | Підсу-мок: | Аудиторних – 42, з них: лекцій – 32, лабораторних – 10. |
ІІІ півріччя
| 1 | Лекція | 8 | Сировина, вода та енергетика хімічної промисловості. Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Види сировини. Флотація, флотаційні машини. Комплексне використання сировини. Вода в хімічній промисловості. Характеристика природних вод. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод. Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості. |
| 2 | Лекція | 2 | Сировина та допоміжні матеріали, які використовують у виробництві кальцинованої соди. Характеристика та склад сировини для виробництва соди. Вимоги до сировини. Природні та штучні розсоли. Паливо. Склад та характеристика. Вимоги до палива. Вода. |
| 3 | Лекція | 4 | Виробнича структура підприємства. Уявлення про виробничу структуру підприємства. Загальна схема виробничої структури підприємства. Призначення та взаємозв’язок складових частин виробничої структури підприємства. Передові підприємства країни даної галузі. |
| 4 | Лабора-торне заняття | 4 | Визначення якості сировини та готової продукції. Навчитися правильно працювати з нормативно-технічною документацією. Відпрацювати прийоми заповнення журналу обліку. |
| 5 | Лекція | 4 | Перспективи вдосконалення технології. Основні задачі покращання якості продукції, покращання продуктивності праці, зниження собівартості продукції. |
| 6 | Лабора-торне заняття | 4 | - Комплексна автоматизація та механізація основних та допоміжних виробничих процесів. |
| | Підсу-мок: | Аудиторних – 26, з них: лекцій – 18, лабораторних – 8. |
| за 18 місяців | Аудиторних – 114, з них: лекцій – 84, лабораторних – 30. |
2. Проектування технологій навчання за темою «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології»
2.1 Проектування дидактичних матеріалів
2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання та вибір джерел інформації
Рівень оперативного цілеутворення включає навчання окремим темам, розділам дисципліни і конкретизується до цілей окремих уроків.
Оперативна мета – це обов’язкові знання і вміння, які необхідно сформувати в процесі вивчення розділів, тем і на окремих заняттях по даній дисципліні для успішного здійснення професійної діяльності.
До оперативної мети відносяться розвиваючі цілі навчання – формування необхідних механізмів психіки, які визначають здібності людини (сприйняття, мислення, мова, пам'ять, психомоторні вміння). До оперативної мети також відноситься формування творчих вмінь, які відрізняються від репродуктивних.
Відповідно до теорії В.П. Безпалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:
- на першому рівні учень сприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об’єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення певного виду завдань: у когнітивній області – упізнання об’єктів, порівняння їх властивостей; в афективній області – усвідомлення мети діяльності, наявність професійної спрямованості та інтересу. Таким чином, формуються мотиви і спрямованість діяльності, що визначає подальшу поведінку учнів у процесі навчання, відбувається усвідомлення мети і прагнення її досягти.
- другий рівень характеризує алгоритмічну (репродуктивну) діяльність по пам’яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення завдань по заданому алгоритму. У когнітивній області – інтерпретація і перетворення навчального матеріалу, усвідомлення взаємозв’язків між процесами і явищами, переказ і відтворення навчального матеріалу. В афективній області – це пригадування окремих фактів, методів, відтворення термінів, основних понять, правил і принципів. Другий рівень характеризується розумовими діями пов’язаними з розумінням, усвідомленням, формулюванням основних понять. Ключовим у цьому випадку є процес запам’ятовування, що реалізується у відтворенні навчального матеріалу.
- третій рівень характеризує етап продуктивної дії в розумовій і матеріальній формі. Цей етап формує творче мислення. У когнітивній області – узагальнення, систематизація, алгоритмізація навчального матеріалу, зіставлення варіантів дій і вибір оптимального, використання понять і принципів у нових ситуаціях, застосування законів і теорій для рішення конкретних завдань, виділення головного, поділ на складові частини. В афективній області – це побудова власних планів, поява власної точки зору, виникнення потреби в діяльності. Головна роль на цьому етапі приділяється вмінням вирішувати завдання. Розумові дії здобувають творчий характер.
- четвертий рівень характеризує продуктивну дію і науково-дослідну діяльність. На цьому етапі формулюються вміння самостійно отримувати нову інформацію. В когнітивній області – оцінка логіки, побудова навчального матеріалу, рішення нестандартних завдань із подальшим аналізом помилок, оцінка мети і отримання результату, вибір шляхів удосконалення. В афективній області – це поява самовизначення, самостійності, ініціативи в діяльності.
Проаналізувавши виділені рівні засвоєння навчального матеріалу, можна зробити висновок, що в нашому випадку формуються лише перші три рівні.
Виділивши рівні засвоєння навчального матеріалу ми можемо поставити оперативні цілі:
Таблиця 2.1 - Постановка оперативних цілей за темою «Сировина в хімічному виробництві»
| № рівня | Цілі, які виражені в переліку дій учня | Еталони |
| Умови | Результат | Критерії оцінки |
| 1 | З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», такі, як сировина, відходи, викопна сировина – рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, збагачення сировини, флотація, комплексне використання сировини, фізичні та хімічні властивості води, природні води. | Знання класифікації сировини, принципів збагачення сировини, фізичні та хімічні властивості води. | Правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», фізичні та хімічні властивості води, природні води. | 80% правильних відповідей, 20% допущені неточності при визначенні видів збагачення сировини. |
| 2 | Вміти описувати особливості збагачення сировини, вміти класифікувати на підвиди всі існуючі види сировини, вміти описувати особливості використання води у хімічному виробництві. | Виконання дій першого рівня: правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві» . | Правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві | 90% правильних відповідей; 10% допущені недоліки при описуванні особливостей збагачення сировини. |
| 3 | Вміти підбирати згідно класифікації принципи збагачення сировини, та промислової водопідготовки | Виконання дій першого та другого рівнів: правильне описання основних понять теми, правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві | Правильно виконаний опис сировини, якості води, правильно виконані такі операції: гравітаційне збагачення, флотація, термічне та хімічне збагачення. | 75% правильних відповідей; 25% допущені недоліки при виконанні операцій. |
Раздел:
Педагогика Количество знаков с пробелами: 104934
Количество таблиц: 26
Количество изображений: 0
... результати своєї праці, що сприяло виникненню пізнавального інтересу до оволодіння конкретною професією. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ 2.1 Практичні заняття у виробничому навчанні Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закрі ...
... П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с. 63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с. 64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с. ДОДАТОК А Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями ...
... СЗШ№126 м. Києва. А з іншого боку, об’єднали отримані дані в цілісне новоутворення, яке відображає взаємозв’язок досліджуваних процесів. Метою дослідження є особливості взаємозв’язку життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ. Задача нашого дослідження полягає у вивченні ціннісних орієнтацій студентів першого курсу Київського механіко-технологічного коледжу, ...
... тичні системи, трансформація командної економіки, яка базувалася на державній власності в ринкову економіку, зі змішаною структурою власності. Причини, які викликали революційний переворот у Чехословаччині і крах комуністичної системи закладалися ще із становленням комунізму на території країни після Другої Світової війни. Адміністративно-командна система базувалася на пануванні однієї політичної ...
0 комментариев