Навигация
Особливості емоційної сфери оптантів
109352
знака
4
таблицы
3
изображения
2.3 Особливості емоційної сфери оптантів
Аналіз результатів за методикою Будинок-Дерево-Людина (Рисунок 2.3.1.) виявилося, що у ЖСН більше вираженими є: потреба в емоційній теплоті (100%), травматичний невроз (100%), потреба відчувати себе захищеною (99,1%), агресія направлена на себе (98,5%), страх (96,3%), тривожність та бажання контролювати її (94,6%), занепокоєння (83,6%), сексуальні проблеми (79,6%), зниження загального фону настрою (76,5%), залежність від інших (78,5%), чутливість (75,9%), депресивні реакції(65,7%), агресія направлена на інших (59,6%), відчуження від дійсності (56,4%), пильність(54,2%); найменше виражені: ворожість (33,5%), гнів (16,3%).
Рис. 2.3.1. Особливості емоційної сфери жінок, що зазнали сексуального насилля
У жінок, що не зазнали сексуального (Рис.2.3.2.) насилля найбільша кількість вираженості прослідкувалася за наступними показниками: потреба в емоційній теплоті (100%), потреба відчувати себе захищеною (98,6%), чутливість (89,6%), агресія направлена на інших (64,9%), пильність (56,9%), тривожність та бажання контролювати її (55,8%), залежність від інших (56,2%); найменша вираженість прослідкувалася за показниками: занепокоєння (41,2%), зниження загального фону настрою (34,6%), гнів (28,4%), страх (23,1%), агресія направлена на себе (14,3%), ворожість (13,5%), депресивні реакції (6,9%), травматичний невроз (4,6%). У жінок з лінійного управління не проявилися зовсім сексуальні проблеми (0%) та відчуження від дійсності (0%).
Рис. 2.3.2. Особливості емоційної сфери жінок, що не зазнали сексуального насилля
Потреба в емоційній теплоті проявилася однаково у всіх групах (100%). У 100% досліджуваних проявився травматичний невроз. Статистично достовірна різниця не була прослідкована в наступних якостях: залежність від інших, чутливість, ворожість, потреба відчувати себе захищеною, гнів.
За даними методики Будинок-Дерево-Людина (див.табл.2.3.1.) з'ясувалось, що статистично достовірна різниця спостерігається за показниками: з Р=0,01 – занепокоєння, тривожність та бажання контролювати її, депресивні реакції; з Р=0,001 – відчуження від дійсності, травматичний невроз, агресія направлена на себе, сексуальні проблеми, страх; з Р=0.05 - зниження загального фону настрою.
Таблиця 2.3.1.
Особливості відмінностей несвідомих аспектів особистості (за даними методики Будинок-Дерево-Людина), %.
| № п/п | Показники якостей | Жінки, що зазнали сексуального насильства | Жінки, що не зазнали сексуального насильства | φ | Р |
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. |
| 1. | Занепокоєння | 86,3 | 41,2 | 2,173 | 0,01 |
| 2. | Тривожність та бажання контролювати її | 94,6 | 55,8 | 2,163 | 0,01 |
| 3. | Страх | 96,3 | 23,1 | 3,852 | 0,001 |
| 4. | Зниження загального фону настрою | 76,5 | 34,6 | 1,916 | 0,05 |
| 5. | Депресивні реакції | 65,7 | 6,9 | 2,992 | 0,01 |
| 6. | Гнів | 16,3 | 28,4 | 0,62 | - |
| 7. | Сексуальні проблеми | 79,6 | 0 | 4,844 | 0,001 |
| 8. | Агресія направлена на інших | 50,1 | 64,9 | 0,66 | - |
| 9. | Агресія направлена на себе | 98,5 | 14,3 | 4,671 | 0,001 |
| 10. | Пильність | 54,2 | 56,9 | 0,119 | - |
| 11. | Ворожість | 33,5 | 13,5 | 1,061 | - |
| 12. | Потреба відчувати себе захищеною | 99,1 | 98,6 | 0,045 | - |
| 13. | Відчуження від дійсності | 56,4 | 0 | 3,733 | 0,001 |
| 14. | Залежність від інших | 78,5 | 56,2 | 1,06 | - |
| 15. | Чутливість | 75,9 | 89,6 | 0,814 | - |
| 16. | Травматичний невроз | 100 | 4,6 | 5,962 | 0,001 |
| 17. | Потреба в емоційній теплоті | 100 | 100 | 0 | - |
Отже, виникнення зазначених психологічних характеристик, у жінок, які зазнали сексуального насилля (агресія направлена на інших, зниження загального фону настрою, агресія, направлена на себе, депресивні реакції та відчуження від дійсності, ворожість потреба в емоційній теплоті, потреба відчувати себе захищеною, травматичний невроз), можна пояснити тим, що вони пережили екстремальну ситуацію.
Оскільки, зґвалтування — це ситуація напруги в якій джерелом травми для жертви є взаємодія з насильником то у них виникає тривожність та бажання контролювати її, занепокоєння, чутливість, пильність, гнів та страх. Саме тому їх подальше спілкування з оточуючими і значущими близькими може утруднюватися та сексуальні проблеми.
Похожие работы
... виниклі в результаті дії травмуючих подій, впливають один на одного і зазнають динамічні зміни. Проаналізувавши всі вище перелічені характеристики жінок - жертв сімейного насилля, у корекцію негативних станів потрібно включати: - соціальну роботу з налагодження зв'язків; - педагогічну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спілкування (вирішення конфліктів, адекватне висловлювання), ...
... ігровими формами. Фігура “значущого іншого” конструюється підлітками виходячи з ідентифікаційних матриць друзів та образів мас-медіа. Аналіз реалій сьогодення дозволив дійти висновку, що сексуальна культура сучасних українських підлітків відрізняється певною маргінальністю, об’єднуючи риси традиційної та постмодерної культур. З одного боку, в ній присутня лібералізація установок щодо статевих ві ...
... стовне формування послуг державної підтримки повинне мати чітке формулювання критеріїв допомоги та швидку дію у досягненні поставлених цілей протидії насильству. РОДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї 3.1 Проект Кризовий Центр для жертв насильства в сім'ї «Родина» В даний час популярним і ефективним є метод проектів. У ...
... з тим у структурі потерпілих з'явилися особи нових соціальних верств населення (підприємці, бізнесмени, банкіри, фермери, спортсмени та ін.) Збільшується кількість потерпілих серед людей похилого віку, пенсіонерів, інвалідів. 2.2 Причини злочинної жорстокості Залежно від набору криміногенних явищ, а також структури і процесів, що лежать в основі міжособистісних криміногенних конфліктів, ...
0 комментариев