Навигация
Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних
109352
знака
4
таблицы
3
изображения
2.4 Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних
Аналізуючи результати за методикою FPI (див.рис.2.4.1.) у жінок, що зазнали сексуальне насильство ми прослідкували високі показники за такими шкалами, сором’язливість (98,6%), як депресивність (68,5%), емоційна лабільність (45,5%). Зовсім не проявилися високі показники за наступними шкалами: маскулінність, роздратованість, врівноваженість
У жінок, що не зазнали сексуального насильства спостерігаються високі показники за такими шкалами, як: врівноваженість (83,4%), товариськість (68,5%), відвертість (56,3%). Зовсім не проявилися високі показники за наступними шкалами: роздратованість, невротичність, сором’язливість та емоційна лабільність.
Рис. 3.4.1. Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних
Перевіряючи результати за методикою FPI (див.табл.2.4.1.) з'ясувалося, що у ЖСН, страждаючих “травматичним неврозом”, розвивається: постійна пильність і надчутливість до загроз зовнішнього світу; в міжособовому спілкуванні з'являється дратівливість, схильність до вибухових агресивних реакцій; збудливість, дратівливість; нестримний тип реагування на раптові подразники; фіксація на обставинах події, що травмувала; відхід від реальності; схильність до некерованих агресивних реакцій.
Таблиця 2.4.1.
Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних (за даними методики FPI), %.
| № п/п | Шкали | Жінки, що зазнали сексуального насильства | Жінки, що не зазнали сексуального насильства | φ | Р |
| 1. | Невротичність | 39,8 | 0 | 3,003 | 0,001 |
| 2. | Спонтанна агресивність | 13,2 | 2,1 | 0,997 | - |
| 3. | Депресивність | 68,5 | 1,4 | 3,764 | 0,001 |
| 4. | Роздратованість | 0 | 0 | 0 | - |
| 5. | Товаристкість | 35,5 | 68,5 | 1,481 | - |
| 6. | Врівноваженість | 0 | 83,4 | 5,064 | 0,001 |
| 7. | Реактивна агресивність | 15,3 | 23,8 | 0,473 | - |
| 8. | Сором’язливість | 98,6 | 0 | 2,904 | 0,001 |
| 9. | Відвертість | 20,9 | 56,3 | 1,643 | 0,05 |
| 10. | Екстраверсія | 9,6 | 40,1 | 1,674 | 0,05 |
| 11. | Інтроверсія | 13,3 | 2,4 | 0,959 | - |
| 12. | Емоційна лабільність | 45,5 | 0 | 1,481 | - |
| 13. | Маскулінність | 0 | 14,2 | 1,701 | 0,05 |
| 14. | Фімільність | 45,6 | 32,6 | 0,589 | - |
| 15. | Невротичність | 39,8 | 0 | 3,003 | 0,001 |
| 16. | Спонтанна агресивність | 13,2 | 2,1 | 0,997 | - |
| 17. | Депресивність | 68,5 | 1,4 | 3,764 | 0,001 |
| 18. | Роздратованість | 0 | 0 | 0 | - |
| 19. | Товаристкість | 35,5 | 68,5 | 1,481 | - |
Високі оцінки за шкалою сором’язливість віддзеркалюють схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, які виражаються в пасивно-захисному характері. Високі показники за шкалою емоційна лабільність свідчать про нестійкість емоційного стану, труднощі в оцінці значущості зовнішніх стимулів, вибуховість агресивних реакцій, наявність сильних негативних емоцій, роздратованість, недостатність саморегуляції.
Результати дослідження за методикою FPI дають змогу стверджувати, що жінкам, які не зазнали сексуальне насильство притаманні наступні психологічні характеристики: комунікабельність, бажання будувати довірчі, відкриті стосунки з іншими при високому рівні самокритичності, стійкість до стресів, оптимістичність, активність, впевненість у собі.
Аналіз таблиці 3.4.1. показав, що статистично достовірна різниця спостерігається за шкалами: з Р=0,001 – невротичність, депресивність, сором’язливість врівноваженість; з Р=0,05 – маскулінність, відвертість, екстраверсія.
Оскільки різниці за шкалами фімільність та маскулінність між жінками, що зазнали сексуальне насильство і жінками що не зазнали сексуальне насилля не значна то можна стверджувати, що зазначений показник не залежить від впливу психотравмуючої травми.
Отже, на основі результатів дослідження за методикою FPI можна стверджувати, що жінкам, які зазнали сексуальне насильство притаманні: тривожність; скованість та невпевненість внаслідок чого є труднощі в соціальних контактах; заторможеність; порушення концентрації уваги; нав'язливі спогади; порушення сну; прагнення уникати ситуацій, що яким-небудь чином нагадують травматичну подію. Зазначені характеристики є ознаками наявності у цих жінок ПТСР.
Похожие работы
... виниклі в результаті дії травмуючих подій, впливають один на одного і зазнають динамічні зміни. Проаналізувавши всі вище перелічені характеристики жінок - жертв сімейного насилля, у корекцію негативних станів потрібно включати: - соціальну роботу з налагодження зв'язків; - педагогічну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спілкування (вирішення конфліктів, адекватне висловлювання), ...
... ігровими формами. Фігура “значущого іншого” конструюється підлітками виходячи з ідентифікаційних матриць друзів та образів мас-медіа. Аналіз реалій сьогодення дозволив дійти висновку, що сексуальна культура сучасних українських підлітків відрізняється певною маргінальністю, об’єднуючи риси традиційної та постмодерної культур. З одного боку, в ній присутня лібералізація установок щодо статевих ві ...
... стовне формування послуг державної підтримки повинне мати чітке формулювання критеріїв допомоги та швидку дію у досягненні поставлених цілей протидії насильству. РОДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї 3.1 Проект Кризовий Центр для жертв насильства в сім'ї «Родина» В даний час популярним і ефективним є метод проектів. У ...
... з тим у структурі потерпілих з'явилися особи нових соціальних верств населення (підприємці, бізнесмени, банкіри, фермери, спортсмени та ін.) Збільшується кількість потерпілих серед людей похилого віку, пенсіонерів, інвалідів. 2.2 Причини злочинної жорстокості Залежно від набору криміногенних явищ, а також структури і процесів, що лежать в основі міжособистісних криміногенних конфліктів, ...
0 комментариев