Організація діяльності юридичної служби по захисту інтересів митних органів у випадку порушення договірних зобов’язань

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін КУРСОВА РОБОТА З дисципліни: Організація правової та претензійно-договірної роботи митних органів

на тему: Організація діяльності юридичної служби по захисту інтересів митних органів у випадку порушення договірних зобов’язань

Виконав: курсант гр. П 03-3

Малихіна Я.О.

Перевірив: доц. Зуєв В.А.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

2008

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Господарський договір — регулятор господарських відносин

1.1 Визначення “господарського договору”

1.2 Ознаки господарських договорів

1.3 Функції господарського договору

ІІ. Договірна діяльність митних органів

2.1 Порядок підготовки та розгляду проектів договорів

2.2 Контроль за виконанням укладених договорів. Взаємодія структурних підрозділів

ІІІ. Претензійно-позовна робота

3.1 Організація претензійної роботи

3.2 Порядок розгляду претензій

3.3 Порядок пред'явлення претензій

3.4 Порядок розгляду позовів

3.5 Порядок пред'явлення позовів митницею

3.6 Аналіз претензійної та позовної роботи

Висновок

Література

Вступ

 

Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва.

Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.

Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з договірним регулюванням господарсько-правових відносин, які складаються між митними органами та підприємствами і організаціями, та розв’язання спорів, що виникають, як логічний результат недотримання та порушення договірних зобов’язань, зумовлена не лише недостатністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики .

Метою курсової роботи являється дослідження організаційних та правових аспектів діяльності юридичних служб по захисту інтересів митних органів у випадках порушень договірних зобов’язань.

Завданнями є: дослідження поняття “господарського договору”, виокремлення його ознак та функцій; з’ясування питань пов’язаних із договірною діяльністю та претензійно-позовною роботою юридичних служб в митних органах.

І. Господарський договір — регулятор господарських відносин

1.1  Визначення “господарського договору”

 

Відповідно до ч.І ст. 179 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ГУ (далі: ГК України), майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами, якою і являється митний орган, на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

ГК України, однак, не містить визначення господарського договору.

Виходячи із змісту вказаної норми, Беляневич О.А., Знаменський Г.Л., Щербина В.С. та інші вважають, що господарський договір можна визначити як засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов'язальне правовідношення між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін у сфері господарювання [1].

У науковій літературі визначення поняття господарського договору та виділення його особливих ознак здійснюється також такими авторами, як Танчук І.А., Мамутов В.К., Хахулін В.В. та ін.

Слід зазначити, що поняття господарського договору поки що не є загальновизнаним у юридичній літературі. Деякі вчені, таких як Гуревич Г.С., Клейн Н.І., Луць В.В., Малиновська В. та ін., розглядають господарські договори як особливу групу цивільно-правових договорів та відносять до них не всі договори, що укладаються підприємствами, установами, організаціями між собою у зв'язку із здійсненням ними господарської діяльності, а тільки ту чи іншу частину із різного роду мотивів. На підставі викладеного маємо підстави стверджувати, що відсутність законодавчого визначення поняття "господарський договір" викликає його неоднозначне визначення і тлумачення у науковій літературі.

Серед науковців немає єдиного підходу як до визначення поняття "господарського" договору, так і до виділення його особливих ознак. Пропонуємо наступне визначення:

Господарський договір — це регулятор конкретних (одиничних) господарських відносин (зв'язків) між суб'єктами господарської діяльності, умови дії якого визначають самі ці суб'єкти.