1.1 Поняття інформації, інформаційних відносин, інформаційної політики

 

Інформація (від лат. informatio – „роз’яснення”, „сповіщення”) - відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймають людина, машини та інші системи.

Відповідно до ст. 1 закону України „Про інформацію” під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Діяльність митних органів нерозривно пов’язана з інформацією. Тому природно, що збирання та обробка інформації, її ефективне використання є необхідною умовою ефективної діяльності митних органів. У митних органах використовується безліч джерел необхідної інформації. На перший план можна вивести офіційну інформацію, що надходить у вигляді правових актів, документів нормативно-розпорядчого характеру з офіційних друкованих чи електронних джерел. Наступним джерелом є службова комунікація, тобто процес ділового спілкування у колі керівників, колег, підлеглих, наради, переговори, робочі зустрічі [8; 20].

Інформація відіграє важливу роль в процесі організації роботи митних органів. Визначення наявних ресурсів, резервів, вивчення потенційних можливостей кожного працівника, правильна розстановка сил, та найбільш ефективного шляху вирішення поставлених задач - така організаційна діяльність вимагає постійного детального аналізу різноманітних даних.

У митних органах України використовується великий обсяг інформації, яку можна класифікувати за різними критеріями:

- за ступенем співвідношення інформації із дійсністю та реальними процесами, що в ній відбуваються: офіційна та неофіційна, загальна та галузева, горизонтальна та вертикальна;

- в залежності від часу використання: інформація про минуле, сьогодення й майбутнє;

- за типом зв'язку митного органу та зовнішнього середовища: інформація, що циркулює в прямому та зворотному напрямі між митними органами, митними органами й державними органами управління митною справою, між митними органами та зовнішнім середовищем;

- за формальною визначеністю: усна доповідь, повідомлення на папері у вигляді текстів, таблиць, електронний варіант - надходження електронною поштою;

- за ступенем перетворення: основна чи пояснювальна інформація, оброблена у вигляді аналітичних і прогнозних нотаток; теле-, радіо-, фотоматеріали; інформація, згрупована в інформаційні щотижневики, бюлетені й інші інформаційні повідомлення;

- за межами фіксації: інформація, що підлягає або не підлягає реєстрації;

- за сферою застосування: універсальна інформація, яка може бути використана в будь-яких управлінських структурах митних органів (довідки, положення, накази керівництва); спеціалізована – придатна для застосування тільки в тих чи інших підрозділах;

- за ступенем комплектності: комплектна документальна, тобто придатна для використання у первісному вигляді; некомплектна, тобто така, що використовується лише з іншими видами даних та зведень;

- за об'ємністю і стабільністю: вичерпна, така, що не потребує доповнення; така, що потребує доповнення; постійна й перемінна;

- за формою та способом одержання: така, що одержується з органу управління, за допомогою вивчення статей та інших публікацій, проведення моніторингів, дослідження та вивчення суспільної думки, обміну досвідом роботи різних підрозділів митних органів;

- за упорядкованістю: систематизована; відомості про нормативно-правові акти, прийняті державними органами управління митною справою; регламентована в часі, просторі, за колом осіб, джерелами опублікування й змістом тощо [6; 65-66].

Щодо змісту інформації в митних органах існують певні обов’язкові вимоги. В цілому - це доцільність та вірогідність інформації, її повнота та актуальність. Лише вірогідна інформація, знання конкретних окремих фактів, дійсних процесів життя може зумовити правильне прийняття рішення та своєчасне передбачення й усунення помилок.

Уся інформація, що належить митним органам, незалежно від змісту, форм, часу і місця створення, входить до інформаційних ресурсів митних органів України. Інформаційні ресурси на сучасному етапі розвитку суспільства є одним з найважливіших стратегічних ресурсів [3; 367]. Митні органи формують свої ресурси та вільно розпоряджаються ними.

Інформаційні ресурси є основою формування інформаційного простору митних органів України. Інформаційний простір найчастіше визначається як сукупність суттєвих зв’язків (відносин) між знаннями [13; 45].

Основними компонентами інформаційного простору є: 1) інформаційні ресурси - в широкому значенні - сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації; 2) інформаційна інфраструктура - система організаційних структур, що забезпечують функціонування і розвиток інформаційного простору і засобів інформаційної взаємодії; 3) засоби інформаційної взаємодії.

Обіг інформації у митній системі дає підстави для висновку про існування такого виду суспільних відносин, як інформаційних. Таким чином, під інформаційними відносинами можна розуміти врегульовані інформаційно-правовою нормою інформаційні суспільні відносини, сторони якого виступають як носії взаємних прав і обов'язків, встановлених і гарантованих інформаційно-правовою нормою.

До основних елементів інформаційних відносин відносяться:

1. Суб'єкти, які вступають у відносини при здійсненні інформаційних процесів:

- виробники, або творці, інформації, зокрема автори;

- власники інформації (інформаційних об'єктів);

- споживачі інформації.

Митні органи за цією класифікацією являються одночасно і виробниками і споживачами інформації, як і переважна більшість органів державної влади. Так, наприклад, для підготовки та опублікування звітів про результати діяльності митних органів за певний період необхідно вивчити та опрацювати внутрішню інформацію про роботу митних органів за визначений період.

Відповідно до ст. 7 закону України „Про інформацію” суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни України, юридичні особи, держава, інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

Також, залежно від обсягу прав та обов'язків в інформаційній сфері можна виділити загальних та спеціальних суб'єктів [15;82]. Загальними суб'єктами інформаційно-правових відносин є держава та її органи, крім органів, що володіють спеціальною компетенцією в інформаційній сфері; фізичні особи та юридичні особи, для яких інформаційна діяльність не є основним видом діяльності. До цього кола відносяться і митні органи України.

До кола спеціальних суб'єктів інформаційно-правових відносин належать юридичні особи, установчими документами яких передбачено інформаційну діяльність як основну: інформаційні агентства, друковані засоби масової інформації, видавництва, телерадіокомпанії, провайдери Інтернет, бібліотеки тощо.

2. Поведінка (дія, бездіяльність) суб'єктів при здійсненні ними інформаційних відносин (наприклад, отримання та надання інформації, тиражування і розповсюдження інформаційних об'єктів та інші аналогічні дії);

3. Об'єкти, у зв'язку з якими суб'єкти вступають в інформаційні відносини. Об'єктами інформаційних відносин відповідно до ст. 7 закону України „Про інформацію” є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах (наприклад, документована інформація, елементи інформаційної безпеки; інформаційні технології і засоби їх забезпечення, інші об'єкти в інформаційній сфері).


Информация о работе «Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні»
Раздел: Таможенная система
Количество знаков с пробелами: 83982
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
54408
2
1

... є в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює у встановленому ...

Скачать
95556
0
1

... однієї професії налагоджувати зв'язки, регулювати конфліктні ситуації, мати єдину систему професійних цінностей і соціальних зобов'язань в процесі документування управлінської діяльності. 3. Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах здійснюється на основі: 1.  Конституція ...

Скачать
256255
8
5

... ї академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2003. – 20 с. 11.                   Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1976. – 264 с. 12.                  Даніл’ян В.О. Глобальне інформаційне суспільство: культура і людина // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного ...

Скачать
101829
17
5

... ість. Ми бачимо, що величину одного і того ж податку можна розраховувати декількома способами. ВИСНОВКИ Перший розділ даної роботи містить теоретичні відомості про амортизаційну політику підприємства в ринкових умовах господарювання. В другому розділі курсової роботи розроблено комерційну ідею нового підприємства, розглянуто чинники, на основі яких можна зробити висновки щодо дієвості ідеї. ...

0 комментариев


Наверх