1.1 Стан реалізації пректно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання в теорії і практиці сучасної школи
Актуальність дослідження теоретичних та методичних аспектів використання проектної технології на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах зумовлена тим, що в нових умовах соціально-економічного розвитку України відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що спричиняє відповідні зміни на ринку праці. Тому трудова підготовка має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвітніх шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.
Відвідування та аналіз занять, спостереження за діяльністю вчителя та учнів на уроках трудового навчання показує, що ні зміст навчально-трудової діяльності, ні методи та форми, що застосовуються на заняттях не забезпечують повною мірою розвиток творчого потенціалу учнів.
Опитування учнів основної школи свідчить, що їх інтерес до уроків трудового навчання спадає з року в рік. Традиційна предметно-операційна система, за якою складалися програми з трудового навчання, розроблена методика вичерпала свої можливості в нових умовах реформування загальноосвітньої школи, переходу її на 12-річний термін навчання.
У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається" відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним змістом трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудового навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти. Причинами, що викликали незадоволення у суспільстві існуючою системою трудового навчання, слід вважати:
недостатню сформованість особистості учня до трудової діяльності у нових соціально-економічних умовах;
відрив змісту трудової підготовки від потреб сучасного суспільства та ринку праці, недооцінку сучасних досягнень в галузі техніки і технологій;
надмірну спрямованість трудового навчання на виробниче середовище і применшення інших життєво необхідних сфер діяльності — господарчої, надання послуг соціального обслуговування тощо;
низьку інтелектуальну насиченість змісту предмета, що призвело до уповільнення саморозвитку учнів, а трудове навчання — до розряду другорядних у навчальному плані;
розрив, який посилюється від класу до класу, між системами загальноосвітньої і трудової підготовки і знецінення її в очах учнів та їхніх батьків;
відчуження учнів від процесу реалізації виготовленої ними продукції, що призвело до деформації розуміння цивілізованих соціально-економічних відносин і зсуву в структурі мотивації діяльності школярів;
недостатнє використання різноманітних форм організації трудового навчання. [2.9.14.]
Слід відзначити й те, що в сучасній трудовій підготовці на зміну фактично ремісничому, тренувальному навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання - створювати умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня. [13]
Все це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань. [6.15]
Основою побудови оновленого змісту трудового навчання повинен стати проектно-технологічний підхід, який базується на гнучкій організації процесу навчання учнів, де пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям, та який дає можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів відмітив Ящук С., Коберник О., та інші.[10.7.16.]
Проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту і націлена на досягнення єдиної мети освіти: забезпечення інтелектуального, фізичного і соціального розвитку школяра. На відміну від інших систем трудового навчання у структуру проектно-технологічної діяльності входять такі під структурні елементи, як моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки і лише така цілеспрямована діяльність суб'єкта і спеціальна методика вивчення об'єкта можуть дати потрібний результат у цілісному розвитку школяра. [8]
Організація проектно-технологічної діяльності дає змогу повніше забезпечити сучасні вимоги до розвитку особистості учня, врахувати його індивідуальні інтереси і здібності, засвоїти не тільки конкретні трудові дії, але й навчити у системі розв'язувати різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.
В свою чергу Т. Куценко наголошує, що метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів виконувану під керівництвом учителя. Важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями. Практичне втілення проектів включає обов'язкове складання обґрунтованого плану дій кожного з учнів на основі виявлених можливих рішень проблеми і обговорення найбільш оптимального шляху її реалізації Завдання вчителя при цьому добитися більшої самостійності учнів на всіх етапах виконання проекту — від ідеї до втілення її. [11]
З досвіду С. Ящука, А. Терещука випливає висновок про те що, важливо кожному учневі надати; змогу висловити свою думку щодо доцільності й необхідності певних об'єктів, їх значеним на даний час для нього, сім'ї, суспільства. Так кожен школяр вносить свою частку до створеним колективного об'єкта проектування на уроці. Вчитель має привчати учнів до використаним слів «на мою думку», «мені», «я пропоную» тощо.[16]
Важливе значення цієї роботи для вчителя трудового навчання полягає в тому, що він залучає учнів до колективного обговорення та засвоєння першого елементу проектування — пошуку проблеми та усвідомлення проблемної сфери.
У цілому. всі практичні роботи повинні стати ареною експериментування. При цьому може бути виробництво за ради виробництва. Головною метою стає усвідомлення учнями зв’язку між використовуваним матеріалом і знаннями, які вони мають на даний момент. Усі пропоновані учнями технічні рішення необхідно розташовувати в технологічній послідовності, це дозволяє краще осмислити технічні зміни що відбуваються.
О.Бойченко говорить про те що, створюючи проект, необхідно чітко визначити і довести до кожного учня мету проекту, критерії оцінювання, джерела знань складові проектної папки, дату виставлення «контрольних» оцінок за технологічні операцію та дату презентації. Якщо проект і колективний (груповий), по. перш за все, необхідно вільно, не нав'язуючи своєї думки, розділити клас на групи. Групи формуються за місцем проживання, уподобаннями, звичками.... Проектна робота учнів у складі малих груп, на відмін від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, до активного засвоєння навчального матеріалу. Таким чином, особливістю проектної роботи школярів у малих групах є можливість учитися не лише з підручників та віл учителів, а й один віл одного. Адже під час і групової роботи активізується діяльність, усіх без винятку її виконавців і відзначається вища якість знань, аніж при фронтальній формі організації навчання. Це пояснюється тим, що прагнення кожної члена групи не підвести товаришів, виглядати не гіршим за них, зберегти відповідний статус у групі, утриматися в ній. не втратити друзів концентрують увагу учня на виконанні спільного завдання, стимулюють його працездатність. Спільні дії позитивно впливають не лише на обсяг, а і на якість роботи. Створюється доброзичлива атмосфера дружнього спілкування, де кожен почувається комфортно серед друзів. Усе це полегшує навчання школяреві,- і сильному і слабкому. [3]
Аналіз зазначених перешкод, які виникають піл час навчання дітей проектної діяльності, та додаткові спостереження за роботою учнів 5 — 7 класів дали змогу визначити принципи, на які варто спиратися під час розробки відповідної методики навчання:
1)творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;
2)проектувати певний виріб треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов'язаних між собою завдань. Завдання відповідно до структури проектно-технологічної діяльності та їхнього змісту доцільно класифікувати за трьома групами: з організації праці, конструкторські, технологічні;
3)спостереження за роботою дітей переконують, що процес творчого пошуку має бути спрямований головним чином на вибір учнями (особливо це стосується школярів 5 — 7 класів) певної форми або конструкції виробу;
Важливим та невід'ємним елементом проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання є контроль навчальних досягнень учнів.
В цілому, в результаті проведених вище досліджень та проведених нами спостережень видно що все це стосується лише технічних видів праці та обслуговуючої праці
При вивчені розділу «технологія вирощування рослин» методика проектно-технологічної діяльності не розроблена, метод проектів в школах України не використовується повною мірою.
... нковим стандартам і можуть бути реалізовані без шкоди для самоповаги. За вимогами програми вчитель забезпечує конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань з трудового навчання. Формування соціальної активності на уроках трудового навчання у четвертому класі є початковим етапом оволодівання елементами проектної творчості. Це виявляється у виконанні завдань з технічної графіки (ескізів, ...
... майбутнього вчителя трудового навчання[9,7]. Що ж розуміють під словом «підготовка»? Під цим словом розуміють розвиток у особистості майбутнього вчителя трудового навчання таких якостей та набуття ним здібностей, які б максимально відповідали сучасним вимогам до вчителів, та здійснювали як найкращий ефект при подальшій педагогічній діяльності. Також при підготовці повинна закладатись здатність ...
... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...
... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...
0 комментариев