Суть проектно-технологічної діялбності у процесі сільськогосподарської діяльності

1.2 Суть проектно-технологічної діялбності у процесі сільськогосподарської діяльності

В нормативних документах освіти проектно-технологічна діяльність позначений як «спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з метою вирішення проблем, зв’язаних в проектуванням, створенням та виготовленням реального об’єкту (продукту праці)». [4.]

В процесі такої діяльності, яка представляє собою виконання завдань інтелектуально-практичного характеру, в учнів повинні розвиватися як розумові здібності, так і практичні вміння та навички. З позиції методики проектний метод представляє собою комплексний узагальнюючий процес раціонального сполучення репродуктивної та продуктивної діяльності школярів, що дозволяє з’єднати формальні знання з практичним досвідом.

Проектно-технологічна діяльність забезпечує виконання сучасних вимог до розвитку особистості учнів з врахуванням їх індивідуальних інтересів та здібностей. Учні виконують та засвоюють не тільки конкретні трудові дії, але і одночасно вирішують різноманітні проблеми. [7.9.13.]

Організовуючи учнівський проект, вчитель повинен включити школяра в обгрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність, спрямовану на формування певної системи інтелектуальних і практичних умінь. Ця діяльність містить у собі:

·  вибір мети (що й чому потрібно зробити);

·  розробку або вибір раціональної технології;

·  виготовлення й реалізацію виробу, продукту або виконання комплексу робіт;

·  проведення екологічної й економічної оцінки виконаної роботи, а також найпростіших робіт з маркетингу (вивчення попиту та пропозиції на зроблену продукцію й можливостей її реалізації). [4.8.10]

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, у якому обґрунтовується вибір теми, описується хід роботи, приводяться необхідні розрахунки, малюнки й ескізи. Проект оцінюють не тільки за результатами практичної роботи, але й по сукупності проміжних робочих матеріалів, економічної ефективності. Він може виконуватися учнями як індивідуально, так і в бригаді. У сільському господарстві виконання може полягати в одержанні якої-небудь продукції, випробуванні нових сортів або прийомів вирощування (дослідницька робота), проведенні дослідження ефективності агротехнологій, історії їхнього розвитку й т.д.[12.1.]

Однією з основних умов, необхідних для організації проектної діяльності, є наявність значимої соціальної або особистої проблеми, що вимагає для свого рішення інтегрованого знання й дослідницького пошуку.

Чим проект принципово відрізняється від практичної роботи? Психологи вважають, що суть проектної діяльності в тім, що той хто навчається діє по власному задумі, відповідно до самостійно поставленими цілями, знаходячи свої способи реалізації задуманого. Таким чином, стрижнем проектування є зв'язок задуму й реалізації.

При роботі з методу проектів принципово змінюються позиції вчителя й учня: учень стає активним учасником освітнього процесу, учитель - організатором самостійної пізнавальної діяльності.[3.9.]

Основним критерієм оцінки діяльності школярів у цьому випадку є володіння способами пізнавальної діяльності (навички у використанні різних джерел інформації й методів дослідження); уміння працювати в колективі, приймати чужу думку, протистояти труднощам; здатність до самоорганізації й рефлексії.[1]

Проектна діяльність містить у собі кілька етапів.

I. Пошуково-дослідницький

1. Коротке формулювання завдання, пошук і аналіз проблеми або теми проекту (об'єкта проектної діяльності). У сільськогосподарських проектах проблемою може стати необхідність підбора й випробування нових сортів сільськогосподарських культур, удосконалення агротехнологій і т.д.

Таблиця 1 Особливості виконання практичної роботи й проектного завдання

2. Збір, вивчення й обробка необхідної інформації й пророблення оптимальної ідеї.

3. Планування проектної діяльності:

·  визначення критеріїв, яким повинне відповідати проектований виріб;(або розроблення технологій)

·  дослідження варіантів конструкції об'єкта праці (моделі, виробу) на основі вимог дизайну й економічної оцінки; (або варіантів агротехнічних процесівів)

·  вибір і пророблення найбільш оптимального варіанта конструкції й технології виготовлення виробу.

П. Технологічний

1.  Складання конструкторської й технологічної документації (у сільському господарстві - розробка технологічної карти).

2.  Виконання запланованих тренувальних вправ, необхідних для якісного виготовлення виробів. (використання агротехнічних прийомів)

3.  Практична реалізація проекту, підбор необхідних матеріалів, інструментів, пристосувань і встаткування відповідно до наявних можливостей і ресурсами.

4.  Внесення при необхідності змін у конструкцію й технологію вирощування рослин.

5.  Дотримання технологічної дисципліни й культури праці.

6.  Поточний контроль якості виконання виробу (у сільському господарстві - якості виконання основних прийомів догляду за рослинами, тваринами).

III. Заключний

1.  Оцінка якості реалізації проекту (виготовленого об'єкта праці), включаючи його вплив на навколишнє середовище.

2.  Аналіз результатів виконання теми проекту (об'єкта проектної діяльності), випробування його на практиці, захист (презентація).

3.  Вивчення можливостей використання результатів проектної діяльності, реального попиту виробу на ринку товарів, участь у конкурсах і виставках.

Наведена поетапна схема виконання проекту є узагальненої, зразкової. Існують і інші варіанти. Число етапів (кроків) може змінюватися залежно від віку й розвитку учнів, від складності самого проекту.

В узагальненому змісті педагогічне значення такої діяльності полягає в тім, що вона є засобом створення середовища для здійснення самостійної освітньої діяльності учнів, причому на межпредметній основі.

У технологічній підготовці сільських школярів вона може виконувати наступні функції:

·  формування системних знань про технології одержання продукції (цілісне подання про технологічний процес, включаючи економічні, екологічний і технічний аспекти);

·  створення системи позапредметних знань і вмінь (комунікативні, цілеспрямовані, планування й організація роботи, самоосвіта, саморегуляція);

·  здійснення сільськогосподарської підготовки в різних видах діяльності учнів (навчання технології й загальноосвітніх предметів, позакласні й позашкільні заходи, домашня робота й т.д.);

·  методична допомога вчителеві в організації практичної діяльності й формуванні її змісту;

·  використання різної учбово-матеріальної бази, у тому числі особистих підсобних господарств батьків, тобто створення педагогічних умов для реалізації зв'язку змісту утворення з умовами сільського соціуму, включення соціокультурного простору села в освітню діяльність школи як середовище навчання, формування установки учнів на активну діяльність у сучасних перетвореннях села;

·  створення умов для використання школярами різних джерел інформації;

Шляхи включення проектної діяльності школярів у навчальний процес сільської школи можуть бути всілякіми.

Варіант 1. Проектна діяльність освоюється як окрема тема програми.

Аналіз розроблених на підставі обов'язкового мінімуму змісту загальної освіти навчальних програм показує, що більшість учителів включають у них самостійну тему «Проект». При такій організації основний процес навчання побудований традиційно, з поділом на теоретичне навчання й практичні роботи. Виконанням проекту завершується освоєння матеріалу всього навчального року. Саме так організоване виконання проектів у курсах обслуговуючої й технічної праці. На жаль, реального досвіду виконання сільськогосподарських проектів при такій організації навчального процесу поки не описано.

Варіант 2. Весь процес навчання організується й проводиться як система проектних завдань різного обсягу й складності.

Варіант 3. Проект розглядається як форма підсумкової атестації учнів.

Варіант 4. З урахуванням специфіки навчання сільськогосподарській праці можна проектну діяльність здійснювати як форму організації обов'язкової літньої практики.

Оскільки вже є певний досвід використання методу проектів, з'являються спроби розробити їхню типологію. Проекти класифікують по всіляких підставах: тривалості виконання, кількості учасників, що домінує формі діяльності (визначена, позаурочна, позашкільна й т.д.), реалізації міжпредметних зв'язків та ін. На підставі вивчення сформованої практики сільськогосподарської підготовки школярів і отриманих експериментальних даних про реалізації проектів у сільських школах пропонується наступна типологія проектів.

Виробничий проект — одержання сільськогосподарської продукції (вирощування рослин, тварин). Результатом такого проекту є конкретна сільськогосподарська продукція, а критерієм оцінки - урожайність вирощуваної культури або продуктивність тварин. Цей тип проекту найбільш доступний, тому що він може виконуватися учнями різного віку як індивідуально, так і в групі в особистому підсобному господарстві або на навчальній досвідченій ділянці. Проекти можуть бути дуже простими й короткими, особливо в початковий період. Змістом проекту може стати будь-яка робота з господарства, що постійно виконують школярі, тому що всяка трудова діяльність є пізнавальною й у будь-якому виді праці є освітній потенціал, реалізувати який можна за допомогою цілеспрямованого керівництва з боку дорослих і спеціально розробленого учбово-методичного забезпечення.

Комплексний загальношкільний проект, виконуваний практично всіма учнями школи протягом навчального року, дозволяє реалізувати в тім або іншому ступені всі зазначені вище типи проектів. Такий проект доступний практично всім сільським школам і дозволяє об'єднати навчальну й позаурочну діяльність учнів різновікових груп.

Найбільш доступні й цікаві проекти-свята. Наприклад, осінній «Свято врожаю» може бути організований одночасно як комплексний загальношкільний проект і як своєрідна форма захисту й презентації багатьох приватних проектів, виконуваних учнями протягом навчального року.

Комплексний соціально-орієнтований проект припускає активну й різноманітну діяльність школярів у сільському соціумі. Ціль такого проекту - виявити яку-небудь актуальну місцеву проблему й сприяти її дозволу. Це можуть бути питання, пов'язані із благоустроєм і озелененням села, підвищенням культури ведення особистого підсобного господарства, допомоги соціально незахищеним групам населення (наприклад, забезпечення незаможних пенсіонерів вирощеними силами учнів насіннями сортових рослин і іншим посадковим матеріалом). Такі проекти мають важливе значення, тому що саме з їхньою допомогою можна значно розширити освітній простір для вивчення технології.

Похожие работы

Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах

Скачать

115567

1

8

... нковим стандартам і можуть бути реалізовані без шкоди для самоповаги. За вимогами програми вчитель забезпечує конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань з трудового навчання. Формування соціальної активності на уроках трудового навчання у четвертому класі є початковим етапом оволодівання елементами проектної творчості. Це виявляється у виконанні завдань з технічної графіки (ескізів, ...

Психологічні вимоги до особистості майбутнього вчителя трудового навчання

Скачать

53218

0

0

... майбутнього вчителя трудового навчання[9,7]. Що ж розуміють під словом «підготовка»? Під цим словом розуміють розвиток у особистості майбутнього вчителя трудового навчання таких якостей та набуття ним здібностей, які б максимально відповідали сучасним вимогам до вчителів, та здійснювали як найкращий ефект при подальшій педагогічній діяльності. Також при підготовці повинна закладатись здатність ...

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів

Скачать

134765

3

1

... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...