Планування занять з трудового навчання

2.2 Планування занять з трудового навчання

Великого значення при навчанні прийомам роботи на горизонтально-фрезерному верстаті у 8-9 класах надається підготовці навчальному процесу, створюються передумови для своєчасного матеріального та методичного забезпечення; розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Від правильного планування навчального процесу залежить і ефективність занять із трудового навчання. Розділивши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках з інших предметів.

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. Учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з виявлення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу. Ця вимога покладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібно точність виробу не завжди просто. Треба знати умови, в яких вироби використовуватимуся, і вимоги, до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших вчителів.

За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показала для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі. Треба підібрати об'єкти для моделювання так, щоб принцип дії моделі був зрозумілий учням, тобто не виходив за межі їх знань з основ наук.

Керівники шкіл прагнуть будувати заняття в майстернях на базі замовлень різних підприємств, бо в такому випадку досягається продуктивних характер праці учнів.

Очевидно, праця учнів стає від цього свідомою, що не може не вписувати позитивно на якість роботи.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні.

Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов'язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів. Аналіз роботи передових учителів показує, що будуючи систему уроків з тієї чи іншої теми, треба висвітити такі питання: 1) місце теми в навчальному курсі, її ідеї і коло зізнань, умінь і навичок, яких повинні набути учні; 2) зв'язок теорії з практикою з навчально-виробничою практикою; 3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів; 4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми); 5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних тем, розподілу навчального матеріалу на уроках; 6) творчі роботи учнів; 7) очікувальний результат вивчення теми.

Знаючи зміст кожного заняття учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

Велике знання має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об'єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин: 1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом; 2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; 3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів затрачається до 10% навчального часу.

Помилки можуть виникати з різних причин, інколи - з провини вчителя, якщо він не зумів зрозуміло подати новий матеріал, досить чітко продемонструвати виконання трудового прийому, інколи - з провини учня, якщо він неуважно слухав пояснення вчителя, займався сторонніми справами. Помилки можуть бути і з об'єктивних причин. Так, інколи фізичний розвиток учнів буває недостатнім для правильного виконання прийомів з ручної обробки деревини.

Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх. Очевидно, виконати це завдання можна тільки тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель праці систематично шукає шлях для усунення причин, що призводять до вивчення яких теж можливі пошуки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план, і поточне - результатом якого план конспект.

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин»

Основною метою експериментальної методики є перевірка розробленої методики проведення занять з розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Експериментальна робота проводилась нами з розділу ”Технології вирощування рослин” в 7 класах в. В експериментальному дослідженні брало участь дві групи дві групи семикласників.

Під час дослідження ми використовували такі методи: бесіди, анкетування, спостереження за діяльністю учнів на заняттях і т. д.

На першому етапі з допомогою контрольної роботи ми перевірили рівень знань і вмінь учнів 7 класів з попередньої теми, яка передбачала перевірку знань. Вона була представлена в двох варіантах, в кожному з яких було по кілька питань, які ми складали на основі глибокого аналізу діючих програм. Результати констатуючого зрізу, який проводився з учнями наведені в.3 таблиці

Результати констатуючого зрізу та виконання теоретичної частин контрольної роботи учнів 6 класів

Результати константувального зрізу дозволили нам також значною мірою визначити експериментальні і контрольні групи,

За результатами констатувальної контрольної роботи ми визначились з експериментальною та контрольною групами: 7-А і 7-Б класи.

В цілому, особливо на основі аналізу результатів контрольної роботи, можна зробити висновок, що на основі недостатньо глибоких знань, а також на відсутності деяких знань учні не можуть свідомо застосувати їх у своїй практичній діяльності.

Як видно із таблиць, результати контрольної роботи показують доволі низький рівень засвоєння навчального матеріалу учнями як у контрольних так і в експериментальній класах.

В той же час відсоток засвоєння знань учнів знаходиться приблизно на однаковому рівні в усіх групах, щоб його підвищити ми застосували розроблену методику з використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

У ході проведення експерименту з метою перевірки рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу та ефективності використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за методикою описаною вище ми провели контрольні роботи після вивчення розділу “ Технологія вирощування рослин”.

Узагальнені результати підсумкових контрольних робіт наведені нами у таблицях. При заповненні таблиці, користуючись методами математичної статистики, ми визначали такі важливі статичні параметри процесу навчання, як середній бал.

Результати теоретичної підсумкової контрольної роботи 6 класів

Порівнюючи величини середніх оцінок, за результатами всіх контрольних робіт, ми зробили висновок, про те, що в класі 7Б більш низький рівень успішності. Дані результати говорять на користь класу, який займався за експериментальною методикою з використанням проектних технологій технологій навчання.

Це свідчить про високу ефективність розробленої методики.

В цілому результати експериментального дослідження використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за експериментальною методикою дозволяють зробити такі висновки:

-  запропонована методика використання системи колективно-групових технологій навчання доцільна для учнів;

-  використання системи проектних технологій на заняттях з трудового навчання значно активізує діяльність симикласників.

Таким чином, результати експерименту показали, що методика використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах може бути запроваджена у практиці трудового навчання в школі.

Висновки

Зміни, що відбуваються у нашій країні, висувають нові вимоги до трудової підготовки учнів. Завдання удосконалення ефективності навчального процесу, якості трудової підготовки учнів не можуть бути вирішені без корекції навчально-виховного процесу, без використання педагогічних інноваційних технологій. Трудова підготовка передбачає також виховання всебічно розвиненої особистості, розширення її пізнавальної та інтелектуальної діяльності, особистих здібностей, інтересів та мотивів, духовності, менталітету, формування сучасного світогляду тощо.

У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним пояснювально-ілюстративними технологіями трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудовою навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти.

Оскільки у сучасному суспільстві перед людиною, у зв’язку з розвитком науки і техніки, постає ряд нових завдань та вимог до її творчого потенціалу. То сьогодення висуває особливі вимоги до неї, і одна із цих вимог активність. Створення умов для розвитку творчого потенціалу, творчої активності учнів є одним із важливих завдань предмета трудового навчання. А, отже, вчитель має здійснювати пошук шляхів для формування технологічно грамотної, комунікабельної особистості, яка зможе самостійно навчатись у продовж всього життя. У цьому зв’язку виходячи із завдань і змісту трудового навчання у учнів потрібно формувати життєво важливі основи технічних знань і вмінь, залучати їх до різних видів практичної, колективно-групової діяльності з урахуванням економічної, екологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду, а також формувати в них прагнення до самовизначення, самореалізації, забезпечити оволодіння знаннями і вміннями в галузі технології, економіки, організації й екології сучасного підприємства, формування уявлень про перспективи його розвитку; виховувати загально-трудові якості.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій, які забезпечують цілісність розвитку особистості учня, становлення його творчого потенціалу. До таких необхідно віднести проектну технологію, що забезпечує одночасний розвиток і навчання учнів шляхом включення їх в активну творчу діяльність, результатом якої є розвиток творчого потенціалу, зростає цікавість до процесу навчально-трудової діяльності.

На відміну від методик, проектні технології начання не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Проведені дослідження показують, що проектні технології на уроках трудового навчання допомагають учням:

-  аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань на уроках трудового навчання більш доступним;

-  навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

-  навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

-  моделювати різні агротехнологічні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в ці життєві ситуації і переживання їх;

-  знаходити розв’язання проблеми;

Внаслідок використання запропонованої нами методики проведення занять з використанням проектних технологій навчання нам вдалось підвищити процес формування знань та вмінь учнів на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах у порівнянні з аналогічними показниками учнів із контрольної групи. Аналіз ”питомої ваги” різних компонентів розробленої нами експериментальної методики проведення занять на основі проектних технологій навчання показав, що проведення занять за даною методикою мало більший ефект, ніж використання переважно традиційних (пояснювально-ілюстративних) технологій навчання проведення занять. Звідси, підкріплення вивчення теоретичного і практичного матеріалу відповідно за розробленою методикою проведення занять є обов'язковим каталізатором досягнення мети формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

В цілому, результати проведеного дослідно-експериментального дослідження підтвердили правомірність розробленої нами, мети, завдань дослідження, тобто правильність запропонованого нами шляху розв'язання завдання по використанню проектних технологій на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Література

1. Бербець В.Контроль навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти - №2-203-с.21-25.

2. Бербец Т Самостійна робота учнів під час виготовлення творчих проектів // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-204 – с.13-15.

3. Бойченко О. Заняття та їх роль в інформаційно-технологічній підготовці навчальних проектів.// Трудова підготовка в закладах освіти -№4 – 2007- с. 14-18.

4. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів. // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-2007-с.

5. Горобець О. Проектування виробів з конструкційних матеріалів // Трудова підготовка в закладах освіти -№1- 2007-с.17-19.

6. Дежавний стндарт базової і повної середньої освіти (Освітня галузь «Технологія») // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 1-6.

7. Коберник О. ,Бербець В., СидоренкоВ., Яшук С. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу. –Умань: УДПУ, 2004-с. 114.

8. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу.–Умань: УДПУ, 2004-с. 486.

9. Коберник О. Урок трудового навчання В умовах проектно-технологічної системи//Трудова підготовка в закладах освіти.-№1-2006-с. 2-4.

10. Кооберник О., Яшук С. Методика організації проектно-технологічної учнів на уроках трудового навчання.-Умань,2001-с.82.

11. Куценко Т. Метод проектів у навчальній діяльності школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№4-2006-с. 25-29.

12. Михальчук В. Ціль уроків з розділу «Технологія вирощування рослин» // Трудова підготовка в закладах освіти. -№10-2004-с. 1-6.

13. Сидоренко В. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтовного навчання. // Молодь і ринок,-2004-№1- с.19-24.

14. Сидоренко В. Проектно-технологічний підхід як основа змісту трудового навчання школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 2-4.

15. Трудове навчання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 класів – К. : Ірпінь , 2005- с.250.

16. Янцур М. Проектування виробів з конструкційних матеріалів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2007-с. 17-19.

План-конспект заняття трудового навчання

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Технологія вирощування кущових декоративних рослин.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

1. Теоретичні відомості: місце декоративних рослин в озелененні території. Загальна характеристика декоративних кущів (калина, бузок, жасмін), їх оцінка і добір для конкретних умов регіону. Способи розмноження, садіння, догляду за рослинами. Захист від шкідників.

2. Практична робота Відбір та висаджування саджанців. Догляд за рослинами.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна навчити учнів характеризувати декоративні рослини, ознайомитись зїх сортами, дати поняття про способи розмноження і догляду за рослинами. Формувати вміння висаджувати саджанці декоративних рослин.

2. Виховна виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

3. Розвивальна сприяти розвитку сенсорної сфери, пам’яті, спостережливості, логічного мислення.

4. Профорієнтаційна ознайомити учнів з професією садівника.

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ саджанці декоративних рослин (калини, бузку жасміну).

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

–  підручник (навчальний посібник): Трудове навчання 7 кл

–  робочий зошит проекту декоративних кущових рослин;

–  плакати: “Будова декоративних кущових рослин”.

–  Інструкційна карта на висаджування декоративних рослин.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ садові лопати, живці бузку калини,жасміну, граблі, розмічальні кілочки.

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:висаджування саджанців декоративних рослин. .

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Розповідь; бесіда; показ; демонстрація; фронтальне опитування; практична робота; метод проектів.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: Фронтальна; групова; робота в парах.

Тип ЗАНЯТТЯ: Комбінований

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________2 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________ 5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ____________5 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________10 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________5 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ________________________________ 10 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. _40хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _______________________________ 3хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.4 хв.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________ 5хв.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ________

1)  Учнів ввожу в майстерню після дзвінка.

2)  Перевіряю присутність учнів за журналом, наявність заповняю журнал.

3)  перевірка підготовленості учнів до заняття (наявність зошита проекту, підручника, наявність спецодягу та інше);

4)  призначаю чергових за журналом;

5)  ознайомлюю учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

1)  аналіз домашнього завдання (перевірка виконання проектного завдання винесеного на самостійне опрацювання). Він наведений у Ş2.1. Проводжу усне опитування за такими запитаннями:

ü  Якми розмножують калину?

ü  Яке значення декоративних рослин в озелененні території?

ü  Чим відрізняється калина, бузок жасмин від інших садових рослин?

ü  В які строки висаджують калину?

ü  Які біологічні особливості калини?

ü  У чому суть догляду за калиною?

2)  Опитування проводжу фронтально за списком у класному журналі.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів :

Вирощування кущових декоративних рослин має свої особливості. Розповідаю про важливість вирощування кущових рослин, показую на проекторі ролик «Озеленення території з допомогою кущових рослин».

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ___:

Похожие работы

Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах

Скачать

115567

1

8

... нковим стандартам і можуть бути реалізовані без шкоди для самоповаги. За вимогами програми вчитель забезпечує конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань з трудового навчання. Формування соціальної активності на уроках трудового навчання у четвертому класі є початковим етапом оволодівання елементами проектної творчості. Це виявляється у виконанні завдань з технічної графіки (ескізів, ...

Психологічні вимоги до особистості майбутнього вчителя трудового навчання

Скачать

53218

0

0

... майбутнього вчителя трудового навчання[9,7]. Що ж розуміють під словом «підготовка»? Під цим словом розуміють розвиток у особистості майбутнього вчителя трудового навчання таких якостей та набуття ним здібностей, які б максимально відповідали сучасним вимогам до вчителів, та здійснювали як найкращий ефект при подальшій педагогічній діяльності. Також при підготовці повинна закладатись здатність ...

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів

Скачать

134765

3

1

... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...