1. Загальна характеристика кущових декоративних рослин (калини, бузку, жасмину).

Розповідь учителя.

Серед поширених рослин, які використовують для декоративного оформлення, є бузок, калина, жасмин тощо.

Бузок — кущова декоративна рослина заввишки до 5 м, з великою кількістю гілок, на яких утворюються суцвіття з квітками, діаметром 2,5 см кожна. Зацвітають вони у травні і квітнуть упродовж 20 днів. Квітки, залежно від виду рослини, можуть бути білого, оранжевого, фіолетового кольорів або їх відтінків. Квіти мають приємний, ароматний запах. Нині селекціонерами виведено близько 300 видів бузку. Усі ці рослини невибагливі до вологи і родючості ґрунту, але краще ростуть і квітнуть на удобрених і добре оброблених ґрунтах.

Листя блискуче, темно-зеленого кольору. Восени листя деяких видів бузку стають фіолетовими зверху і жовтими знизу, що робить рослину особливо декоративно привабливою.

Калина — гіллястий кущ або невелике (2—4 м) дерево. Листя на калині протягом літа зелене, а восени — жовтого, червоного, пурпурового кольорів з різними відтінками. Черешки листків довгі з була-воподібними залозками при основі. Квітки білі, пахучі. Плоди —червоні кулясті, зібрані у грона, достигають у жовтні і довго тримаються на гілках.

Калина зимостійка та вимоглива до вологи рослина, стійка до загазованості повітря. її можна зустріти в лісах, на берегах річок, озер, боліт. Розмножується здерев'янілими та зеленими живцями, відсадками, насінням. Однак насіннєвий спосіб незручний тим, що потребує тривалого періоду передпосівної підготовки, а також тим, що сіянці на два-три роки пізніше починають плодоносити. Офіційно зареєстрованих сортів калини не існує. Проте вже виділено та розмножується сорт Київська садова № 1.

Жасмин — кущова рослина з духмяними квітами. Відомо близько 300 її видів. Вирощується як декоративна рослина або для отримання з квіток ефірного масла, яке використовується в парфумерії, у харчовій промисловості для ароматизації виробів тощо.

2. Особливості планування озеленення території.

Розповідь учителя.

Декоративне оформлення присадибної ділянки розпочинають з розробки її плану. З цією метою на ньому наносять у масштабі розмір земельної ділянки, місця розташування будинку, надвірних штувань, планують місця майбутніх клумб, газонів, бордюрів тощо.

Як же правильно розмістити рослини на присадибній ділянці? Для прикрашання входу до присадибної ділянки використовують великі дерева, а по краях доріжок, алей — висаджують кущові декоративні рослини. Кущові рослини заввишки 1 —1,2 м, висаджені вздовж алей, доріжок, називають бордюрами.

Бордюри із кущових рослин восени періодично «стрижуть», надаючи їм певної геометричної форми, для їх формування можна використати жасмин, бузок, калину та інші кущові рослини. Низькорослі кущові рослини висаджують на передньому плані, вищі дерева — на задньому плані, де вони виконують захисну або фоноутворюючу функцію.

Формуючи декоративні насадження на присадибній ділянці, необхідно враховувати, що бузок, жасмин — світлолюбні рослини, гарно квітнуть при значному попаданні на них сонячного проміння. Менша їх квітність у затінених місцях. Калина порівняно менш вимоглива до світла, але більше потребує вологи, тому її часто висаджують для декоративного оформлення поблизу криниць, басейнів, фонтанів.

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.
Розповідь учителя.

Розмножують кущові рослини вегетативно, здебільшого кореневими пагонами (рис. 31, с. 141). Для цього ранньою весною або восени, після завершення цвітіння рослини, добре розрослі та розвинені кореневі паростки відкопують садовою лопатою і пересаджують на постійне місце. Цей спосіб має ряд переваг. Рослини швидко ростуть, повністю зберігають декоративні форми материнської рослини, тоді як вирощеним з насіння ці властивості вдається зберегти рідко.

Утворені кореневі паростки можна викопувати разом із коренем материнської рослини і не боятись, що вони можуть пошкодитись, а рослина — загинути. Навпаки, материнська рослина при цьому збільшує кількість кореневих паростків та краще квітне.

4. Технологія висаджування та догляду за кущовими декоративними рослинами.

Розповідь учителя.

Важливим етапом вирощування кущових декоративних рослин є висаджування. Практично його можна виконувати в будь-яку пору року з весни до осені. Проте кращий результат дає висаджування ранньою весною до початку активного росту рослини або восени після її цвітіння.

Кущова рослина: а — материне-рослина; б — однорічні кореневі пагі

Крони кущових рослин формують ранньою весною до поча соковиділення або восени після завершення цвітіння, коли температура навколишнього середовища не перевищує 4—5°С. при цьо видаляють секатором зламані, перекручені, пошкоджені, перехрещені гілки та частини рослини, які можуть надати їй непривабливого зовнішнього вигляду. Необхідно стежити також, щоб під час відрізання пошкодженої або зайвої гілки не утворилось тріщин на основній частині рослини,,відшарування чи ушкодження кори, надто великих залишків частини гілки, що видаляється. При відрізанні товстих гілок садовою пилкою необхідно спочатку виконати надріз з нижнього боку на 1/3 її діаметра, а потім продовжити цю саму операцію зверху.

Місця зрізування покривають спеціальною суспензією (варом), яка реалізується в торговельній мережі, або масляною фарбою світлого кольору. Квітки, що відцвіли, треба також обрізати, оскільки вони споживають із рослини поживні речовини. У результаті зменшується їх доступ до тих частин рослини, що квітнуть.

Восени рослини необхідно підготувати до зимівлі. Листя в цей період краще не прибирати. Воно захищає кореневу систему від промерзання.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ___:

Задаю питання для закріплення вивченого матеріалу.

1) Які ви заєте біологічні осбливості кущових декоративних росли?

2) Роль декоративних рослин в озеленинні території?

3) Особливості розміщення бузку, калини, жасміну при формуванні декоративних насаджень?

4) Способи вегетативного ьрозмноження декоративних рослин?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Тема практичної роботи:

Відбір та вирощування саджанців декоративних кущових рослин.

Мета: Навчитися висаджувати декоратині кущі рослин з метою озеленення території.

Повідомляємо учням, що при виконанні данноїпракитчної роботивони одночасно виконують технологічну частину проекту, якій вони розробляють (Калина окраса довкілля), а потім будуть його захищати. Робтувони будуть виконувати за розробленою ними технологічною картою, одночасно ведучі робочі зошти проектуза визначеними завданнями. (Перелік завдань наведено у

§ 2.1.).

Інструктаже до виконання практичної роботи.

Учитель повідомляє, що, комбінуючи розміщення цих росможна декоративно оформляти будь-яку земельну ділянку. Проте для цього необхідно знати, які з рослин більш, а які менш вимогливі до родючості ґрунту, які сонцелюбні, а які — тінелюбні, які морозостійкі, а які — т любні, які швидко ростуть, а яким для цього потрібно більше часу. При декоративному оформленні необхідно також враховувати колір листя, кори, квіток у різні пори року, форму і структуру крони, висоту в різні періоди розвитку. Із урахуванням цих особливостей можна формувати різні варіанти композиції.

Кущові рослини, наприклад жасмин, висаджують групами на відстані 0,5—2 м один від одного, а бузок на відстані 1—З'м. Групу із кущових рослин можна висаджувати суцільно або з невеликими проміжками між окремими групами від 2 до 5 м.

За принципом побудови групи можуть бути симетричними, тобто з висадженими у вершинах трикутника, чотирикутника тощо, або компактними — висадженими по кілька штук один біля одного, чи вільно висадженими.

При висаджуванні кущових декоративних рослин необхідно знати їх вимогливість до ґрунтів. Калина і бузок — не досить вимогливі до родючості, а перед висаджуванням жасмину ґрунт необхідно удобрити перегноєм та торфом. В усіх випадках після висаджування рослини ретельно поливають.

Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання робіт між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-іміта-ції, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.

Інструктаж з безпеки праці.

Пропонується використати такі ігрові форми:

1)  Учитель демонструє виконання правила та озвучує його початок, учні повинні його продовжити; учні виконують роботу у групах; учитель оцінює яка група скоріше надасть закінчення правил.

Учитель демонструє виконання правил із порушенням, учні повинні його виправити, озвучивши правильно правило.

Виконання практичної роботи.

Практична робота виконується відповідно до пори року:

1)  Садіння декоративних рослин.

2)  Відбір та висаджування саджанців.

3)  Естетичне оформлення (фігурне обрізування) кущів і дерев.

4)  Догляд за рослинами (видалення сухих пошкоджених гілок, прибирання).

Зміст практичної роботи наведений у підручнику.

Роботу учнів весь час треба контролювати, вчасно поправляючи тих, хто допускає помилки.

Доцільно час від часу нагадувати прийоми безпечної праці і старанно контролювати їх роботу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель просить самих учнів оцінити виконану роботу, аналізує якість виконання робіт, зазначає недоліки, пояснює способи їх усунення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника. Виконати завдання до проекту «Сама ефективна малина».

VІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Домашнє завдання. Виконати у робочих зоштах проекру проектні задання для проекту «Сама ефективна малина». Опрацювати теми з підручника. (Перелік завдань наведено у § 2.1.).

План-конспект заняття.

Тема: Технологія вирощування плодоягідних культур.

Зміст заняття:

І. Теоретичні відомості: Значення ягід у харчуванні. Основні плодоягідні культури (малина, смородина, порічки) та їх біологічні особливості.

Вегетативне розмноження плодоягідних культур. Догляд за ними. Основні шкідники і хвороби рослин. Методи боротьби з ними.

ІІ. Практична робота: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними.

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями. Формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними. Забезпечити умови для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями.

Виховна: виховувати культуру праці.

Розвивальна: розвивати увагу та спостережливість.

Профорієнтаційна: ознайомити учнів з умовами праці садівника.

Об’єкт праці: саджанці плодоягідних культур (малини, смородини, порічок).

Дидактичні засоби: підручник з трудового навчання, робочий зошит проекту, плакати „Агротехніка вирощування плодоягідних культур”, „Будова плодів плодоягідних культур”, інструкційна карта на вирощування плодоягідних культур.

Обладнання, інструменти, матеріали: муляжі плодів плодоягідних культур, лопати садові, граблі, садовий метр, садовий ніж.

Трудові дії, прийоми та операції: висаджування саджанців плодоягідних культур, підготовка ґрунту.

Методи навчання: розповідь, бесіда, демонстрація, показ, практична робота, метод проектів.

Форми організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, групова.

Словникова робота: плодівництво, плодоягідні культури, ягода, вегетативне розмноження, паросток, відросток, стеблові бруньки.

Тип заняття: комбінований.

План заняття.

Структура заняття

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III.Вивчення нового матеріалу

1.Плодівництво як галузь рослинництва.

2.Загальна характеристика плодоягідних культур. Особливості вегетативного розмноження рослин.

Практичні роботи: «Заготівля і зберігання, живців» «Висаджування плодоягідних культур»,

ІV Підсумки уроку

V. Домашнє завдання.

Хід заняття.

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальна бесіда.

1)  Назвіть ягідні культури.

2)  Яка агротехніка їх вирощування?

,3) Яке значення мають ягідні культури в харчуванні людини?

4)  Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням ягідних культур?

5)  Назвіть біологічні особливості ягідних культур.

Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно повідомити, що плодові рослини поділяють на зерняткові (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, слива, абрикос, черешня), горіхоплідні (ліщина, волоський горіх), ягідні (малина, смородина, порічки, аґрус, суниця, виноград). Пояснення супроводжується демонстрацією зображення плодів цих рослин в натуральному вигляді та в розрізі з можливістю пояснення біологічних особливостей.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ


Информация о работе «Основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 114599
Количество таблиц: 9
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
115567
1
8

... нковим стандартам і можуть бути реалізовані без шкоди для самоповаги. За вимогами програми вчитель забезпечує конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань з трудового навчання. Формування соціальної активності на уроках трудового навчання у четвертому класі є початковим етапом оволодівання елементами проектної творчості. Це виявляється у виконанні завдань з технічної графіки (ескізів, ...

Скачать
53218
0
0

... майбутнього вчителя трудового навчання[9,7]. Що ж розуміють під словом «підготовка»? Під цим словом розуміють розвиток у особистості майбутнього вчителя трудового навчання таких якостей та набуття ним здібностей, які б максимально відповідали сучасним вимогам до вчителів, та здійснювали як найкращий ефект при подальшій педагогічній діяльності. Також при підготовці повинна закладатись здатність ...

Скачать
414733
5
2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Скачать
134765
3
1

... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...

0 комментариев


Наверх