Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2

3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2.

Таблиця 2

3.16 Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм (додаток 7, п.6) і передбачати переважно пряме бічне освітлення.

Освітлення другим (непрямим) світлом допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків, фрамуги та засклені двері суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.

Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних, коморах (включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської), а також душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.

3.17 Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі, що трансформуються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, залу кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130 град. - 275 град для районів, які розташовані північніше 48 град. пн.ш., і на сектор горизонту 90 град. - 200 град. для районів 45 град. - 48 град. пн.ш.

Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку.

3.18 Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.

Приміщення дитячих груп

3.19 Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках - у приміщеннях житлового осередку. Груповий (житловий) осередок, призначений для дітей даного віку, має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень.

В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку.

3.20 Групові осередки для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі.

Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, майстерні з ремонту взуття та одягу, а також приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.

3.21 Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється. Другий (евакуаційний) вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу, житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається - із спальні.

Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше 0,8 м.

3.22 У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1-го типу. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.

3.23 Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м2.

Таблиця З

3.24 У приміщення групи короткочасного перебування дітей (див. п. 1.6) слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних коридорів.

3.25 Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м загальної площі на одне місце.

3.26 Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.

Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.

У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).

У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.

3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

3.28 Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10). Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.

3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон. Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год.) заввишки 1,8-2,0 м.

3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0.6 години.

3.31 Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.

3.32 Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.

3.33 Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.

3.34 Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м/місце.

3.35 Їдальня - окреме приміщення для приймання їжі передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків, їдальня не може бути прохідною, повинна мати окремий вхід і розміщуватись суміжно з буфетною.

3.36 Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення. Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 х 0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні - унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін. В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни - душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).и Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.

3.37 Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.

3.38 Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50 - 70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованною плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках ІІ, ІІІ, ІІІ, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів. Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор

3.39 Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м .

3.40 Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

3.41 Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м.кв. на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу - не менше 5 м.кв.. У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускається приймати 4 м.кв. на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площу залів слід приймти не меншою 5 м.кв. на місце в ясельній або дошкільній групі.

3.42 Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м.кв. кожне. Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м.кв. і логопедичний кабінет площею не менше 12 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.

3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: 2-4 дитини - для будинків дитини; 10 дітей (1 підгрупа) - у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку; 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше - для групи дошкільних закладів, у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі «ясла-садок - початкова школа».

3.44 До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.

3.45 У басейнах, що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних у п. 3.44, необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м.кв. кабінет завідуючого - 9 м.кв., кімнату відпочинку - 50 м.кв. В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м.кв. У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м.кв., а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше - приміщення площею не менше 60 м.кв. з коморою інвентаря 6 м.кв.

3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 х 6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей - ванною не менше 7 х 3 м. Ванна розміром З х 2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру. Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт заввишки 0,15 м над підлогою і завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.

3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м - при 20. Біля кожної роздягальны слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник. В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина - 0,1 м.

3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом і коридору площею не менше 6 м.кв. у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м.кв. у басейнах більшого розміру. Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м.кв. повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10 м.

3.49 Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їх площі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд (додаток 7, п.21).

3.50 Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях цементну, в решті - з лінолеуму.

3.51 Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Медичні приміщення

Похожие работы

Особливості дитячих телевізійних програм на українському телебаченні

Скачать

108024

0

0

... ї аудиторії в цих прикордонних віках було цікаво дивитися програму. Але для створення якісних дитячих телевізійних програм, потрібні сучасні технології.[73, с.245] РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ: ОБ’ЄМ ТА СТРУКТУРА ВІЩАННЯ   2.1 Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні Якщо оглянути технічне покриття українських телеканалів на всій території кра ...

Особливості проведення занять з образотворчого мистецтва в учнів першого класу

Скачать

121549

2

0

... , художні техніки, відчуття кольору, зорове сприйняття, композиційна культура, художні здібності формуються у процесі практичної діяльності учнів. У першому класі діти отримують первинне уявлення про видовий поділ образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, знайомляться з основними та похідними кольорами, з хроматичною та ахроматичною гамою, вивчають розбіл та затемнення кольору тощо. ...

Озеленення інтер’єру та офісу

Скачать

108693

0

0

... екземпляри, само собою, зрозуміло, потребують особливого догляду, спеціальної турботи. Методика розміщення рослин в інтер'єрі і побудови художньо-декоративних композицій заснована на знанні еколого-географічних особливостей кожного ботанічного виду і законів сучасного аранжування. Декоративне озеленення дасть бажаний результат при поєднанні трьох моментів: умілого вибору рослинного вигляду, вигі ...

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...