2. Розбір за будовою (морфемний аналіз).

Словотвір — розділ мовознавства, щовивчає лексичні одиниці (слова) за структурою, способом їх творення.

Спосіб словотворення — це певний шлях утворення нового слова (за допомогою мовних ресурсів чи переосмислення слова).

Словотворчий аналіз — встановлення способу словотворення аналізованого слова (визначення творчої основи та словотворчих афіксів). Різниця з морфемним аналізом: поділ на морфеми відбувається (при морфемному аналізі) безвідносно до способу творення і з'ясування, за допомогою яких словотворчих засобів виникло аналізоване слово.

Додаткові матеріали

Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів і в стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функ ціями. Наприклад, правда — неправда, воля — неволя, рука — ручище, рученька, ручечка...

Стилістичні можливості словотвору виявляються, насамперед, у синонімії словотвірних афіксів. Одні суфікси використовуються для творення від якоїсь основи слів з відмінними значеннями — рука — ручний, рушник, рукав; воля — вільний, вольовий, воліти.

Вони сприяють збагаченню словникового складу мови, використовуються як засіб значеннєвого розрізнення лексичних одиниць, що розвиваються з одного кореня. Це суфікси з лексико-семантичним значенням. Інші суфікси (з лексико-граматичним значенням), приєднуючись до кореня, не змінюють семантики слова, а вносять додаткові відтінки означально-обставинного й експресивного характеру (сестра — сестричка, сестронька; кіт — котик, котичок, котяка, котяра, котюча). Ці суфікси, як правило, надають словам і висловлюванню взагалі певного стилістичного забарвлення, тому частіше використовуються зі стилістичною метою. Стилістичні властивості слів, утворених певним способом, виявляються при зіставленні лексем, що мають один корінь і значення, але різне словотвірне оформлення. (За О. Пономарівим) орфограма префікс суфікс

Суфікси: -ння, -ття, -зтв(о), -цтв(о), -ість, -ств(о).

Інші іменникові суфікси з лексико-семантичним значенням е мають виразного стилістичного забарвлення, їхні стилістичні можливості залежать від семантики основи, від місця слова в історії розвитку мови, від належності його до певної лексико-семантичної групи: до термінологічної лексики, поетичної, розмовної тощо. За наявності паралельних суфіксальних утворень часто одне з них є нейтральним, друге — стилістично маркованим: висота, глибина, ширина (нейтральні) — височінь, глибінь (глибочінь), широчінь (уживані переважно в художньому, рідше в публіцистичному стилі).

(За О. Пономарівим)

Суфікси з лексико-семантичним значенням: -юх-, -л-, -ил-,-есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.

Збірно-зневажливі суфікси: -юг-, -ищ-, -н(я), -в(а). (їжачня, татарва, ручище, катюга...).

Щодо стилістичних можливостей префікси поступаються суфіксам.

Префікси, префіксоїди: па-, про-, анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра-... надають словам книжного відтінку.

Публіцистика використовує утворення з такими префіксами для надання викладові гумористичного, іронічного чи сатиричного спрямування.

Основоскладання — це поєднання компонентів з відмінною семантикою, часто належних до різних частин мови. Такий засіб словотвору властивий усім функціональним стилям мови, але найбільше поширений він в офіційно-ділових, наукових і публіцистичних текстах: гідроканал, демократія, макросистема...

Компоненти: само-, мало-, багато-, -лог, -філ, -фоб, -ман, -зна- вство.

Стилістичне забарвлення утворених цим способом слів пов'язане здебільшого з новим значенням.

Словоскладання (поєднання синонімічних пар) використовується в мові не стільки, як словотворчий, скільки як стилістичний засіб. Адже поєднання двох синонімів є першим ступенем їх ампліфікації (стилістичної фігури). Через те майже всі слова, сконструйовані в такий спосіб, зберігають образність та експресивність. Виняток становлять терміни типу ампер-виток, кіловат-година, інженер-економіст, інженер-технолог, лікар-терапевт, мовознавець-лексикограф, технік-механік.

Наприклад: цар-жайворонок, цариця-миша, голубчику-братику, смуток-жаль, обнімала-пригортала, молила-просила (За О. Пономарівим).

Додаток

• Суфікси з абстрактним, узагальнювальним значенням: -анн, -енн, -от, -ість, -ізн, -ізм, -ств, -утв.

• Професійні слова та їх суфікси: -ник, -щик, -чик, -льник, -тель.

• Суфікси для утворення слів книжних стилів: -альн ( увальн, -ювальн), -арн ( ярн), -ичн ( ічн-, -їчн ).

• Творення слів-термінів: -ист, -уват, -атист.

• Науковий стиль: -ння, -ття.

• Суфікси пестливості, зменшення, згрубілості: -есеньк-, -юсіньк-,-ісіньк-, -н-, -в-, -щ-, -ущ- (-ЮЩ-), -ськ-, -юх-, -ил-.


 

Створення «Дерева мови»

Кожний отримує аркуш паперу, на якому написана одна літера з абетки (у всіх, відповідно, літери різні). На ньому слід записати всі наймелодійніші слова на цю літеру (можна додавати префікси, суфікси, основоскладання тощо).

Робота з картками

• Вказати стилістичні засоби словотвору.

• Розкрити стилістичне забарвлення значущих частин слова.

• Чи є у названих морфем синоніми? Доведіть.

• Поясніть орфограми, вжиті у поезіях.

Картка № 1

Розвійтеся з вітром, листочки зів'яли,

Розвійтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани, невтішені жалі,

Завмерле є в серці кохання.

(І. Франко)

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне...

(І. Франко)

Картка № 2

Втім — цить!

Яке ж то тихеньке ридання

В повітрі, мов тужне зітхання,

Тремтить?

(І. Франко)

В чарах кохання має дівування

Хочу я вільно, як пташка, прожить:

Вільне кохання і вільне обрання,

Серденьку воля, як хоче любить!

(К. Білиловський)

їжачком сонце золотаве

Заповзає в темну гущину...

(І. Доценко)

Картка № З

Я часто йшов крізь тьму глуху по бездоріжжю,

Я кидав світ легкої суєти,

Я кидав виклик мимобіжжю,

Ішов туди, де віщувалась ти.

(О. Булига)

Вертаю у рожевий ясен-світ.

Отут колись у лободу лапасту

Скотилося моє дитинство з віт...

Сюди прийдімо, друзі, рано-рано,

Коли ще видно на траві сліди.

Десь соловей витьохкує піано,

Йде пара від студеної води...

(П. Ребро)

Картка № 4

Ця земля й зелена кураїна,

Що покотиться аж до села,

Кажуть, завтра буде Україна

Так, як з віку-правіку була...

(М. Лиходід)

Було колись, і я ставав навшпиньки,

Щоб дотягтись до медовичок-груш.

Сміялись тато: «Ну попробуй, синку!

Дістанеш їх, а чи іще не дуж?»

(М. Буряк)

Картка № 5

Цей вечір повен смутку й доброти,

І ніжності, й роздумливості повен.

Душі моєї занімілий човен

Переплива в немріяні світи.

Вода тонка, ясна прикаламутлість...

І тиха синь... І жовклий верболіз...

Уранці був бездумний оптимізм,

А нині — смуток, доброта і мудрість...

(С. Тельнюк)

Картка № 6

З якого ти саду, чудовая рожа?

Тебе й морозище зв'ялити не може!

(А. Кримський)

Кують громи на Хортиці підкову,

В копита б'ють Славуту-скакуна —

Аж іскри в рань багряно-волошкову!

Аж сивим степом котиться луна!

(В. Чабаненко)

Златоглаво над світом звелись

Ваші сонячні храми-собори...

(В. Чабаненко)

Картка № 7

Душа під срібними снігами

Поворухнулась на весну.

А січень білими хрестами

Вкриває тишу мовчазну.

І самота,

Немов черниця,

Зачаєно мовчить в кутку.

Береться кригою криниця

У спорожнілому садку.

(О. Абліцов)

Колишні мої яворята

Уже зовсім явори.

І мамами стали дівчата

В сусідчиному дворі.

(А. Рекубрацький)

Картка № 8

В мені моя маленька «батьківщина»

Перероста крізь миті і роки

В вітчизну, неосяжне і глибинне,

І словокорінь спільний в них — батьки!

(О. Шостак).

Я любив тебе

На заздрість голубам,

Голубу мою голубоньку голубив!

(О. Шостак).

Мамо, спочиньте, присядьте на стільчик,

Можете й сад прилучить до розмови...

(О. Шостак)

Картка № 9

За вікнами у травах така дзвінколунність,

Що землю свою у труді молодім

Обнімем з тобою й покотимо в юність...

(М. Вінграновський)

Тут всякі були прогнози.

Перекупки і шмаровози...

Були там чесні пустомолки...

Ласощохлисти походжали...

(І. Котляревський)

Не убивай себе днів павутинням, бджілонько.

Зглянься, без тебе світ вже не воскресне, жінонько.

Наче з душі сльоза, вийди ходою тихою.

Я не люблю тебе. Я вже тобою дихаю...

(Г. Лютий)

Картка № 10

Там сонце, як серце, дзвенить-виграє,

Кленовий листочку, дівчатко моє!

Злотава доріжка од сонця вій...

Кленочок-листочок танцює на ній.

Там Лади-Ладусі співають пісень,

Там ночі блакитні й фіалковий день,

Там срібні ковалики квіти кують

Там зорі-комарики в небі снують.

Ой тіні рожеві, ой сон золотий,

Ой стежка-мережка й дівчатко на ній —

Дівчатко-кленчатко, золотава струна...

Ой пісня блакитна, ой срібна луна...

(С. Тельнюк)

Гуманний будь, і хай твоя гуманність

Пливе з криниці чистої любові,

Якої не мутить тиха й захланність.

(І. Франко)

Творча лабораторія

Продовжіть рядки:

1) Ріднесенький краю мій,

Тепла сторінонька.

2) Зроду-віку милуюся

На дивовижну красу,

На мою Батьківщину,

Яку я безмежно люблю...

• Дібрати з виставки книг, журналів, картин, фотоілюстрацію до власної поезії.

• Презентувати роботу «Ти вкрала серце моє, Українонько...»

• Вказати використані словотвірні засоби стилістики.

Виразно прочитайте

О, любі судді грішного мого життя,

І пам'ятливо, й непомильні, й невблаганні,

До вас у слові озиваюся останнім,

Аби сказати коротко і до пуття:

Не ждать од мене ні на йоту каяття

І не моє не сподівайтесь виправдання:

Я лиш собі — аж до останнього зітхання —

Належу вам, як є, своїм земним буттям.

Прийму ваш присуд без обурення і болю...

(За О. Шостаком)

• Вкажіть стилістичні особливості словотворчих засобів, вжитих у поезії.

• Виконайте морфемний і словотворчий аналіз слів невблаганні, сподівайтесь, виправдання, зітхання, обурення, прийму, присуд.

• Доберіть спільнокореневі слова до біль, сподівання, життя.

• Доберіть форми слова від суддя, обурення.

• Підкресліть орфограми, вжиті у тексті.

Обґрунтуйте їх уживання.

«Брейн-ринг» (брейнрайтинг)


Информация о работе «Написання орфограм в коренях, префіксах і суфіксах. Тренувальні вправи»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 25676
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
146491
1
1

... ідним і порівняння звукового та буквеного складу слів, орфоепічної та орфографічної форм [74, 16]. Воно зумовлене потребою враховувати взаємовплив між вимовними та правописними діями учнів, особливостями формування орфоепічних навичок у молодших школярів, що полягає в необхідності удосконалювати та коригувати вимовні навички дітей, набуті в дошкільні роки, приводити їх у відповідність з вимовними ...

0 комментариев


Наверх