1.1.2.2 Задача аналізу розімкнутої системи з очікуванням (потоки вимог Пуасоновські)

а) Постановка задачі.

Нехай дана деяка система масового обслуговування, для котрої справедливі наступні гіпотези:

1)  ймовірність надходження вимог не залежить від прийнятого початку відліку часу, а залежить тільки від часу періоду спостереження (потік стаціонарний)

2)  не надходять до систему і не покидають її одночасно 2 чи більше вимог (потік стаціонарний)

3)  надходження однієї вимоги не залежить від надходження іншої (відсутність післядії). Відомі також інтенсивність надходження потоків вимог (середнє число обслуговування за одиницю часу - ). Потрібно визначити основні характеристики системи, а саме:

-  P – ймовірність простою каналу обслуговування

- ймовірність того, що в системі знаходяться n-вимог

 - середнє число вимог, що знаходяться в системі

 - середнє число вимог, що знаходяться в черзі

 - середній час очікування вимог в системі.

Потік вимог, що володіє якостями стаціонарності, ординарності та відсутністю післядії, називають простішим. В нашій задачі потік вимог простіший. Основним поняттям при аналізі процесу системи масового обслуговування є стан системи. Знаючи стан системи можна передбачити у ймовірностному сенсі її поведінку. Простіший потік – це стаціонарний Пуасоновський потік. Якщо всі потоки подій, що переводять систему із одного стану до іншого являються Пуасоновськими, то для цих системи ймовірність стану описується за допомогою систем звичайних диференційних рівнянь. В більшості задач не прикладного характеру заміна неПуасоновського потоку подій Пуасоновським з тими ж інтенсивностями призводить до отримання рішення, котре мало відрізняються від істинного, а іноді і зовсім не відрізняється. В якості критерію відмінності реального стаціонарного потоку від Пуасоновського можна розглядати близькість математичного очікування числа дисперсій подій, що надходять на визначеній ділянці часу в реальному потоці.

Існує визначений математичний прийом, що значно полегшує вивід диференційного рівняння для ймовірностного стану. Спочатку будується розмічений граф стану з показом можливих переходів. Це полегшує дослідження та робить його більш наглядним. Граф стану, на котрому проставлені не тільки стрілки переходів, але й інтенсивність відповідних потоків подій називають розміченим.

Закреслимо розмічений граф стану одноканальної розімкнутої системи масового обслуговування з очікуванням (рисунок 1.3):

 

........

S0

 

Sn+1

 

Sn

 

Sn-1

 

S1

 
 

Рисунок 1.3

Якщо складений розмічений граф стану, то для побудови математичної моделі, тобто для складання системи звичайних диференційних рівнянь рекомендується використовувати наступні правила:

- Похідна  ймовірності перебування системі у стані n дорівнює алгебраїчній сумі наступних величин: число величин цієї суми дорівнює числу стрілок на графі стану системи, що з’єднує стан n з іншими станами.

- Якщо стрілка направлена в стан n, то відповідна величина береться зі знаком “+” .

- Якщо стрілка направлена зі стану n – то зі знаком “-“.

- Кожна величина суми дорівнює добутку ймовірностей того стану, з котрого направлена стрілка на інтенсивність потоку подій, що переводять систему по даній стрілці.

У відповідності з розміченим графом стану, використовуючи даний стан, запишемо систему звичайних диференційних рівнянь ймовірностей стану таким чином:

;

б) Дослідження математичної моделі.

Обмежемся дослідженням режиму роботи що встановився замкнутої одноканальної системи. Тоді:

 (n=0,1,...)

Дійсно, замість системи диференційних рівнянь отримуємо систему алгебраїчних рівнянь:

Використовуючи отриману систему алгебраїчних рівнянь легко виразити ймовірності стану системи у вигляді квадратної рекурентної формули . З першого рівняння визначається ймовірність присутності однієї вимоги в системі.

Із другого рівняння ймовірність присутності двох вимог в системі:

І в результаті отримуємо:

Аналогічно проводиться перетворення для

І врешті сумуємо отримані значення  та знаходимо суму:

Використовуючи формулу геометричної прогресії отримуємо:

і при  , сума:

Звідки ми маємо:

1)  ймовірність простою каналу обслуговування:

2)  знаходимо ймовірність того, що в системі знаходиться вимог:

3)  середнє число вимог, що знаходяться в системі:

Остання дужка є похідною від наступного виразу:

,

тобто цей вираз дорівнює:

В результаті отримуємо:

4)  Далі знаходимо середнє число вимог, що знаходяться в черзі:

5)  Знаходимо середній час очікування вимоги в системі, котрий можливо визначити, знаючи середнє число вимог, що знаходяться в системі:


Информация о работе «Моделювання задач масового обслуговування ЕОМ»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 93795
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
20320
0
6

....................................... 23 Додаток Г – результати роботи програми............................................................. 24 Вступ Темою данної курсової роботи є моделювання процесу надходження до ЕОМ повідомлень від датчиків та вимірювальних пристроїв. Це обумовлено тим, що постійне впровадження системи збирання та обробки інформації вимагає збільшення кількост ...

Скачать
30775
0
2

... їх обробки на ЕОМ можна представити у вигляді СМО. Тобто, модель заданої системи є дискретною стохастичною системою. Виконання імітаційного моделювання вказаного процесу надходження повідомлень від датчиків до ЕОМ та їх обробки на ЕОМ потребує проведення моделювання (імітацію) всіх подій, які можуть статись – отримання інформаційних повідомлень від датчиків, вхід і звільнення пам'яті ЕОМ, втрату ...

Скачать
79093
54
9

... кта та алгоритму його функціонування, або алгоритму процесу, а також уявлення опису на різноманітних мовах здійснюється взаємодією людини і ЕОМ. Система автоматизованого проектування - це комплеск засобів автоматизації проектування, взаємозв’язаних з необхідними підрозділами проектної організації або колективом спеціалістів (користувачем системи), які виконують автоматизоване проектування. САПР ...

Скачать
73749
1
1

... модель, яка опосередковує відносини між об’єктом, який вивчається, та суб’єктом, який пізнає (системним аналітиком). Головним гальмом для практичного застосування математичного моделювання в економіці є проблема наповнення розроблених моделей конкретною та якісною інформацією. Точність і повнота первинної інформації, реальні можливості її збору й опрацювання справляють визначальний вплив на виб ...

0 комментариев


Наверх