Навигация
Становлення та розвиток діловодства з IX по XIX ст.
84927
знаков
0
таблиц
0
изображений
Європейський університет
кафедра документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності
Курсова робота
на тему:
Становлення та розвиток діловодства з IX по XIX ст.
Виконала:
студентка ІІ курсу, групи № 222
заочної форми навчання
Давиденко Олександра Олександрівна
Київ-2009
Зміст
1. Історія діловодства в дореволюційній Росії (до Великої жовтневої соціалістичної революції). Діловодство в епоху феодалізму.
1.1 Зародження діловодства; документування до утворення централізованої багатонаціональної російської держави (ІХ – ХV ст.)
1.2 Документування в період феодальної роздробленості
2. Діловодство в період освіти і розвитку централізованої, багатонаціональної російської держави (наказове діловодство XV – XVIII ст.)
2.1 Загальне наказове діловодство
2.2 Спеціальне документування
3. Діловодство в Російській імперії XVIII ст.: Колезьке діловодство
3.1 Загальне колезьке діловодство
3.2 Спеціальні системи документування
Висновок
Список використаної літератури
1. Історія діловодства в дореволюційній Росії (до великої жовтневої соціалістичної революції). Діловодство в епоху феодалізму
1.1 Зародження діловодства. документування до утворення централізованої багатонаціональної Російської держави (IX-XV ст.)
Виникнення російської писемності і документування.
Питання про час виникнення писемності на Русі давно цікавить істориків. Для відповіді на це питання використовуються відомості, що містяться в письмових джерелах (літописах, вістях іноземців), письмові документи, що дійшли до нас, а також археологічні і лінгвістичні джерела.
Так, в літописі передається вміст договорів Київської держави з Візантією, князів Олега в 911 р. і Ігоря в 944 р. Договірні стосунки з греками, згідно зі свідченнями літопису, були і раніше: у 876 р. був відновлений договір з греками. Договори полягали і з іншими народами, наприклад, князя Володимира з волжськимі болгарами, про якого згадує літопис від 985 і 1006 рр.
У договорі 911 р. згадується про вживання росіянами письмових заповітів, в договорі 944 р. про постачання російських кораблів, що вирушали до Візантії, грамотами.
Арабський письменник Ібн-Фадлан в своїй книзі про подорож на Волгу (920 921 рр.), розповідаючи про похорони знатного русява, відзначає, що на могилі була розміщена дошка з ім'ям померлого. Ібн-ель-Недін у вигадуванні "Каталог книг", розповідає, що в 987 р. він бачив російський напис.
Болгарський письменник початку X ст.- Хоробрий свідчить про те, що слов'яни задовго до кирилиці користувалися "межами і резамі". До XI ст історична наука відносить виникнення такого чудового письмового пам'ятника російського права, як "Російська правда" (1030 1040 рр. "Правда Ярослава", 1054 1074 рр. -"Правда Ярославічей"). З XI ст починається російське літописання. Від XI ст. до нас дійшли такі пам'ятники російської писемності, як Остромірово євангеліє (1056 1057 гг), та збірки (збірки повчальних статей 1073 1076 рр.), пам'ятник староруської епіграфіки Тмутараканськнй камінь, з написом про вимір ширини Керченської протоки (1068 р.).
Від XII ст. збереглися - дарована грамота на землю, виробництво суду, збір дані, дана великим князем Мстиславом Володимировичем (сином Володимира Мономаха) спільно з сином князем новгородським Всеволодом Новгородському монастирю Юрьеву (біля 1130 р.). Іншою справжньою грамотою XII ст. є вкладна грамота Варлаама Хутинського (у миру багатого новгородського боярина Олексія Михайловича), що є записом дарування землі, городів, рибних ловів заснованому Варлаамом недалеко від Новгорода Хутинському монастирю.
Від XII ст до нас дійшли в копіях: грамота новгородського князя Всеволода Мстіславича, дана їм церкви Івана Предтечи на Опоках, якою встановлювалися привілеї купців, що торгували воском (близько 1134-1135 рр.); статут Всеволода Мстіславича "Про церковні суди і торгівельні мірила"; статут новгородського князя Святослава Олеговича (1137 р.) про доходи новгородської єпископії і ін.
Чудові знахідки археологічної експедиції проф. А. В. Арциховського в Новгороді в 1951-1955 рр. поповнили число прадавніх пам'ятників російської писемності.
Так, експедиція 1951 р. при розкопках на Неревськом кінці знайшла десять грамот, написаних на бересті, з яких одна датується XI ст, а інша XI-XII ст. Обидва документи представляють приватні листи новгородців (з останніх грамот одна, також лист, відноситься до XIII ст, а сім до XIV ст). Ще багатшими є знахідки експедиції в подальші роки.
Як вказує проф. А. Арциховський, знайдені грамоти не представляють якого-небудь архіву. Вони знайдені на ділянці розкопаної новгородської вулиці, де грамоти були кинуті або загублені. Насиченість розкопок берестяними грамотами, по висновку А. Арциховського, така, що можливість нових знахідок грамот при подальших роботах може ймовірно обчислюватися тисячамі.
Приведені дані свідчать про те, що писемність в цей період використовувалася і як засіб запису і як засіб обміну кореспонденцією (листування), що вона була покликана задовольнити зростаючі потреби державного і приватного життя, що ускладнюються. Розвиток виробництва, класових стосунків, зміцнення держави, зростання внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків, з'явилися тими рушійними силами, які мали вирішальне значення для поширення документування і листування. Введення християнства, діяльність церковних місіонерів, зокрема, Кирила і Мефодія, грали допоміжну роль в цьому процесі, допомагаючи впорядкуванню окремих елементів писемності, створенню кадрів писарів. Зародження писемності і її розвиток - тривалий процес, пов'язаний з діяльністю багатьох людей, впродовж довгого історичного періоду, а не винахід однієї особи. У феодальній державі застосовується документування правових стосунків, перш за все, в цілях зміцнення прав і привілеїв панівного класу феодалів. Охорона приватної власності (даровані, вкладні грамоти, письмові заповіти), зміцнення влади феодальної держави і окремих феодалів, їх прославляння (літописи, написи на могилах), використання релігії (церковна література) як ідеологічна зброя закабалення народних мас, - все це ланки єдиного ланцюга розвитку у документування в даний час. Писемність проникає і в приватне життя. І тут на перше місце висувається документування феодальних стосунків, а також торгівельних зв'язків (листування).
Похожие работы
... та віросповіданням народів, які залишили багату спадщину господарювання на багатій, родючій бесарабській землі. До початку ХІХ століття основне населення було представлено українцями, болгарами, росіянами, молдаванами, німцями і поляками. РОЗДІЛ ІІ.ЗАСНУВАННЯ МІСТА АРЦИЗ Арциз був заснований в 1816 роц і. [28;10]. Місто лежало приблизно в середині Акерманського округу. Від окружного міста ...
... Обмінний фонд як самостійна облікова структура не існує. З науково-допоміжного фонду також може виділятися обмінний фонд, який фіксується у книзі обліку. РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА В МУЗЕЇ 3.1. Облік музейних фондів Облік музейних предметів і колекцій забезпечує систему збирання даних і реєстрації необхідної інформації (відомостей) про пам’ятки, які є національно-культурним ...
... , наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. 3. Етапи становлення музеєзнавства в Україні 3.1 Перші музеї на етнічній території України У кінці XIX ст. в Україні було засновано кілька історико-археологічних музеїв у Одеській (1825 р.), Миколаївській областях (1898 р.), Херсонський ліцей ( ...
... з новітніми інформаційними технологіями, правильне розуміння свого місця і ролі в сучасному інформаційному суспільстві. [27] Висновки Таким чином, наш матеріал показує, що бібліотечна справа в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції епохи Просвітництва. За тривалий період становлення ні ...
0 комментариев