2.2 Спеціальне документування
діловодство документування наказовий колезький
Поряд із загальним діловодством, в період, що вивчається, поступово зароджуються і системи спеціального документування. Так, документування діяльності Розрядного наказу, що відав людьми служивих, дає цілий ряд специфічних видів документів. З діяльністю Маєткового наказу, що відав дворянськими і церковно-монастирськими землями, зв'язана поява документації статістіко-економічного характеру. У зв'язку з фінансовою діяльністю наказів створюються системи документування в області бухгалтерського обліку. У судових наказах процес документування відбивався у рішеннях суду і судових справах. Діловодство Посольського наказу, з діяльністю якого пов'язано здійснення зовнішніх стосунків, мало свої специфічні особливості, що характеризують російську дипломатичну документацію цього періоду.
Спеціальні види документування, приймаючі усе більш певні і виразні форми і що складалися в системи, можна відзначити для таких областей як: а) організація озброєних сил;
б) діяльність суду;
в) зовнішні стосунки;
г) облік.
Серед документів по організації озброєних сил відзначимо боярські книги – іменні списки бояр, окольничих, думних дворян, думних дяків, стольників, стряпчих, дворян московських, початкових людей, дяків в наказах. У книгах вказувалися маєткові і грошові оклади і зміни в службовій діяльності. У боярські списки вносилися поіменно люди служивих московських чинів. У списки жителів записувалися поіменно дворяни, зобов'язані по черзі знаходиться в Москві для різних доручень ("мешканці").
Десятні представляли іменні списки городових дворян і дітей боярських, таких, що складалися при розборі (розбірні десятні), верстанні (верстальні десятні) і роздачі грошової платні (роздавальні десятні). Окрім цього відзначимо ті, що застосовувалися в озброєних силах:: полкові і сотенні списки; городові, засічні, строїльні книги; накази полковим воєводам, списки останніх та інші.
В процесі документування судової діяльності створювалися грамоти (праві, судні і ін.), судові вироки, чолобитні, доручні записи, мови розпитів, обшуків і казки.
У складі документації по зовнішніх стосунках застосовувалися договори (хресні і докончальні), акти оголошення війни – замітні, розмітні, доладні грамоти, небезпечні і проїжджі грамоти (на проїзд на території держави).
Російські посли, прямуючи в іноземну державу, отримували накази, пам'яті, віруючі грамоти. Про свою діяльність посол докладав уряду статейним списком, що представляв звіт посла по статтях наказу. Статейні списки, як правило, не пересилалися, а представлялися особисто при поверненні з-за кордону.
Розвиток обліку господарської діяльності (бухгалтерський облік) і різних сторін і явищ соціально-економічному життю (статистичний облік), привело до поступового створення систем документування і в цих областях.
У даний період застосовувалася проста система обліку господарської діяльності. У самий початковий період розвитку обліку велася зазвичай одна облікова книга, в якій відбивалися всі господарські операції. У облікових книгах не було графління і виділення тих, що підлягають підрахунку цифр в стовпець.
Але вже в XV – XVI ст. для окремих видів операцій заводяться самостійні книги. Так, грошові операції записуються в прибутково-видаткових книгах грошової казни; для обліку мит на внутрішніх митницях заводяться митні книги; для обліку урожаю – змолотні, для обліку хліба – прибутково-видаткові книги хлібних запасів і так далі.
Поступово в книгах для зручності підрахунку цифри виписуються стовпцем, з'являється графління, ліві сторінки книги відводяться під прибуткові операції, а праві під витратних.
Через розширення торгівельних зв'язків, коли операції здійснювалися на стороні, а не в самому господарстві, коли потрібно було мати докази їх здійснення, - з'являються виправдувальні документи (розписки, розписи і ін.) в здобутті грошових і матеріальних цінностей.
Значення облікових книг мають розписні списки, що складалися при передачі міста одним воєводою іншому, кошторисні списки і книги, що містять припущення по доходах і витратах, платежніци для обліку вступу податків і ін.
При системі простого обліку, таким чином, велися одна або декілька книг, на підставі яких, проте, не можна було отримати загальних результатів господарської діяльності. Це виявилося можливим лише при подвійній системі обліку шляхом складання балансу підприємства – особливої таблиці про стан господарства на певне число, з вказівкою джерел засобів і їх розміщення.
Потім, що в російському законодавстві, включаючи і Укладення 1649 р., немає вказівок про ведення обліку. Лише у Новоторговом статуті 1667 р. міститися вказівки про облік про облік торгівельних операцій, особливо при веденні торгівлі з іноземцями.
Книгами, які можна розглядати як книги статистичного обліку, були писцові, переписні, дозорні, книги приправ. Особливо важливе значення мають писцові книги. Вони містили найчастіше опис міста з повітом, що відноситься до нього. При опису міста наголошувалися його зміцнення, церкви і монастирі, вулиці, лавки, населення (по вулицях і слободі), міські землі. При опису повіту вказувалися села, лагодження, пустки, населення. Писцові книги складалися в цілях обліку і опису податних сил, перевірки прав користування землею і закріплення цих прав. Після закріпачення селянства писцові книги мали значення кріпосних документів, Валові описи міста і повіту, унаслідок їх дорожнечі, вироблялися рідко, через 20 і більше років.
Дозорні книги, представляли записи результатів перевірки скарг населення дозорцями, коли та або інша місцевість піддавалася розоренню (у наслідку воєн, епідемій і т. д.).
Переписні книги містять загальні подвірні переписи населення, які були зроблені в 1646 і 1678 рр.
Книги приправ представляли списки з пісцових, дозорних і інших книг і документів XVI ст, які довалися писарям XVII ст Для довідок.
Всі ці книги містять коштовний первинний статистико-економічний матеріал.
У наказовому діловодстві, таким чином, поряд із загальною системою документування поступово розвиваються і складаються системи спеціальної документації. Ці системи є віддзеркаленням подальшого розвитку виробництва і ускладнення економічного і суспільного життя. Спеціалізація документування стає об’єктивною необхідністю. Ця необхідність зумовила і подальший розвиток спеціальних систем документування в подальший історичний період.
... та віросповіданням народів, які залишили багату спадщину господарювання на багатій, родючій бесарабській землі. До початку ХІХ століття основне населення було представлено українцями, болгарами, росіянами, молдаванами, німцями і поляками. РОЗДІЛ ІІ.ЗАСНУВАННЯ МІСТА АРЦИЗ Арциз був заснований в 1816 роц і. [28;10]. Місто лежало приблизно в середині Акерманського округу. Від окружного міста ...
... Обмінний фонд як самостійна облікова структура не існує. З науково-допоміжного фонду також може виділятися обмінний фонд, який фіксується у книзі обліку. РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА В МУЗЕЇ 3.1. Облік музейних фондів Облік музейних предметів і колекцій забезпечує систему збирання даних і реєстрації необхідної інформації (відомостей) про пам’ятки, які є національно-культурним ...
... , наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. 3. Етапи становлення музеєзнавства в Україні 3.1 Перші музеї на етнічній території України У кінці XIX ст. в Україні було засновано кілька історико-археологічних музеїв у Одеській (1825 р.), Миколаївській областях (1898 р.), Херсонський ліцей ( ...
... з новітніми інформаційними технологіями, правильне розуміння свого місця і ролі в сучасному інформаційному суспільстві. [27] Висновки Таким чином, наш матеріал показує, що бібліотечна справа в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції епохи Просвітництва. За тривалий період становлення ні ...
0 комментариев