1.1.2 Встановлення підшипників
Працездатність, надійність і довговічність підшипників кочення залежить не тільки від матеріалу і якості виготовлення їх деталей, але й від того, як вони встановлені. Підшипники кочення мають точно фіксувати положення вала і не відчувати додаткових навантажень від температурних деформацій вала, перенатягу при монтажі тощо. Довгі вали можуть мати значні температурні деформації і тому кріплення їх в корпусі здійснюється однією нерухомою опорою, інші опори цих валів виконують „плаваючими”, тобто такими, які допускають осьове переміщення вала (рис.7, а). Для здійснення вільних осьових переміщень найбільш підходять радіальні роликові підшипники і радіальні шарикопідшипники з незакріпленими зовнішніми кільцями.
Рис. 7. Встановлення довгих (а) і коротких (б) валів
Короткі вали при відсутності значного нагріву можна кріпити двома опорами таким чином, щоб одна з них утримувала вал в одному, а друга – в іншому осьовому напрямках (рис.7, б). Для усунення можливості защемлення тіл кочення в радіальних підшипниках передбачають осьовий проміжок (0,2÷0,3) мм між кришкою підшипника і зовнішнім кільцем, а в радіально-упорних – осьове регулювання шляхом змін загальної товщини набору прокладок між фланцем кришки підшипника і його корпусом. Якщо в опорах вала встановлені тільки радіальні підшипники, то підшипником, який фіксує вал від осьового зміщення і сприймає осьове зусилля, рекомендується приймати той, який має найменше радіальне навантаження. При наявності упорного або радіально-упорного дворядного або багаторядного підшипника всі радіальні підшипники цього вала мають бути „плаваючими”. Обидва кільця підшипників, що фіксують вал від осьового зміщення, а також кільця, які обертаються, для запобігання їхнього обертання за посадочними поверхнями при динамічних навантаженнях відповідно закріплюють на валах і в корпусі. Це закріплення виконують за допомогою посадок кілець на вали і в корпусах з натягом, а також за допомогою інших засобів закріплення.
Посадки внутрішніх кілець підшипників кочення на вал виконують за системою отвору, а посадки зовнішніх кілець в корпусах – за системою вала. Поля допусків валів і отворів корпусів для встановлення підшипників кочення надані в таблиці 1 і 2.
Таблиця 1. Рекомендовані посадки підшипників кочення на вал
Машини і підшипникові вузли | Умови, які визначають вибір посадки | Посадки кілець підшипників класів точності 0 і 6 | |||
Обертання вала | Вид навантаження | Режим роботи | Діаметри підшипників d, мм | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Ролики стрічкових транспортерів, ролики конвеєрів | Немає | Місцеве | Легкий або нормальний | g6 | |
Колеса автомобілів (не приводні), тракторів, вагонеток, літаків | Те ж | Нормальний або важкий | Всі діапазони розмірів | h6 | |
Центрифуги, відцентрові насоси, вентилятори | Є | Циркуляційне | Легкий або нормальний | До 40 Понад 40 До 140 | k6 k6; h6 |
Коробки передач автомобілів і тракторів, великі редуктори | Є | Циркуляційне або комбіноване | Нормальний або важкий | До 40 Понад 40 До 140 Понад 100 До 200 | k6; j86 m6 n6; p6 k6 |
Редуктори коробок швидкостей верстатів, ланцюгові передачі | Є | Циркуляційне | Легкий або нормальний | До 40 Понад 40 До 140 | k6; h6; j86 |
Примітка: Кільце упорних шарико- та роликопідшипників усіх типів встановлюють на валу за допуском j86. Кільця підшипників по валу у процесі регулювання саджають за допуском h6.
Таблиця 2. Рекомендовані посадки підшипників кочення у чавунний або сталевий корпус
Машини і підшипникові вузли | Умови, які визначають вибір посадки | Посадки кілець підшипників класів точності 0 і 6 | |||
Обертання вала | Вид навантаження | Режим роботи | Діаметри підшипників D, мм | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Ролики стрічкових транспортерів, ролики конвеєрів | Є | Циркуляційне | Важкий | M7 | |
Колеса автомобілів (не приводні), тракторів, вагонеток, літаків | Те ж | Нормальний або важкий | Всі діапазони розмірів | Р7 | |
Центрифуги, відцентрові насоси, вентилятори | Немає | Циркуляційне або комбіноване | Нормальний або важкий | К7 | |
Коробки передач автомобілів і тракторів, великі редуктори | Немає | Місцеве | Нормальний | К7 | |
Редуктори коробок швидкостей верстатів, ланцюгові передачі | Немає | Циркуляційне або комбіноване | Нормальний або важкий | К7 |
Примітка: Кільця підшипників, що пересуваються по корпусу у процесі їх регулювання, саджають за допуском Н7.
При встановленні підшипників на вал і в корпус обов’язковим є виконання наступної умови: осьове зусилля має передаватися безпосередньо на те кільце, яке напресовується або знімається. Це зусилля не повинне передаватися через тіла кочення (кульки або ролики), інакше на доріжках і самих тілах кочення утворюються вм’ятини.
Існують три види навантаження кілець підшипників:
1) кільце обертається відносно радіального навантаження, зазнаючи так зване циркуляційне навантаження;
2) кільце нерухоме відносно радіального навантаження і зазнає місцеве навантаження;
3) кільце навантажене рівнодіючою радіального навантаження, яка не здійснює повний оберт, а коливається на певній частині кільця; таке навантаження буде коливальним.
Внутрішні кільця підшипників додатково закріплюють на валу виступом вала, розпірною втулкою і стопорним кільцем, яке закладують в канавку вала (рис.7, рис.8, б), торцевою шайбою, яка закріплена на валу гвинтами (рис.8, в), упорною гайкою зі стопорною шайбою, в якій внутрішній зуб входить в паз на валу, а один із зовнішніх зубців відгинається в шлиць гайки (рис.7 а, 8, г), та іншими методами закріплення. Закріплення внутрішніх кілець підшипників кочення на валах постійного діаметра (наприклад, трансмісійного) здійснюють за допомогою конічної розрізної фіксуючої втулки і упорної гайки зі стопорною шайбою (рис.8, д).
Рис.8. Закріплення внутрішніх кілець підшипників
Зовнішні кільця підшипників кочення закріплюють у корпусі, який обертається, за допомогою відповідної посадки (звичайно напруженої або щільної) і додатково наступними засобами: для усунення можливого переміщення в одному осьовому напрямку – виступом (заплечиком, буртиком) в корпусі (рис.9, а), стакані або кришці підшипника (рис.7, рис.9, б), для усунення можливих переміщень в обох осьових напрямках – поєднання виступів у корпусі і в кришці (рис.9, в) або в стакані і в кришці (рис.9, г).
Рис.9. Закріплення зовнішніх кілець підшипників
Для кілець, які рухаються , у „плаваючих” підшипниках або для кілець радіально-упорних підшипників кочення, які отримують осьове переміщення під час регулювання їхнього встановлення, має бути підібрана відповідна посадка.
... -ням З голчастими роликами: сферичні Дворядні однорядні комбіновані сферичні Приведемо коротку експлуатаційну характеристику основних типів підшипників. 2. Експлуатаційні характеристики підшипників 2.1 Кулькові підшипники радіальні однорядні Кулькові підшипники радіальні однорядні найбільш ...
... класу точності підшипника ГОСТ 520 передбачає п'ять класів точності підшипників. Клас точності підшипника вказується однією цифрою, що розташовується через тире перед цифрою умовної позначки підшипника. Установлюються наступні класи точності і їхнє позначення: нормальний клас точності позначається цифрою 0, надвисокий клас точності цифрою 2, а потім у порядку зниження точності 4, 5, 6 і 0. ...
... (кульками, роликами) і кільцями. Внаслідок малих допусків зазорів і малої допустимої різнорозмірності комплекту тіл кочення кільця підшипників і тіла кочення підбирають селективним методом. Повна взаємозамінність по приєднувальних поверхнях дозволяє організувати їх малосерійний випуск на спеціалізованих заводах, а отже, зробити більш дешевим їхнє виробництво, а також швидко монтувати і заміняти ...
... ів, sH £ [sH] ; 2) витривалість зубів шестірні, sF1 £ [sF]1 ; 3) витривалість зубів колеса, sF2 £ [sF]2 . 2. ДРУГИЙ ЕТАП ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ. РОЗРАХУНКИ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ РЕДУКТОРА Для виконання розрахунків підшипників кочення використовується інформація з розділів 1.4, 1.6 і 1.7. 2.1 Визначення ресурсу підшипників проміжного вала редуктора Розрахункова ...
0 комментариев