Основні засоби, їх грошова оцінка і ефективність використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення
Оборотні засоби аграрних підприємств, джерела їх формування і методика визначення ефективності використання оборотних засобів
Розділ. Природно-економічна характеристика аграрного підприємства
Економічна ефективність виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення і оборотних фондів
Досвід використання основних виробничих фондів і оборотних фондів в сільськогосподарських підприємствах України
Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Навигация
Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах
93127
знаков
8
таблиц
0
изображений
3.3 Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Найбільша частка оборотного капіталу знаходиться у виробничих запасах. Це пояснюється необхідністю забезпечення безупинності виробництва. Економістами і менеджерами давно з’ясовано, що безупинність може бути забезпечена за різного обсягу запасів матеріальних цінностей. Але оскільки створення цих запасів з економічного погляду є заморожуванням коштів, то стає очевидним, що найбільший господарський ефект досягається за їх мінімальної величини, достатньої для нормального функціонування виробництва.
Індивідуальний норматив оборотного капіталу – це мінімальна потреба в його окремому виді, яка забезпечує безперервну роботу підприємства. Сукупний норматив оборотного капіталу по підприємству визначається як сума індивідуальних нормативів, що відображає загальну проблему підприємства в цьому ресурсі.
В аграрних підприємствах нормування оборотного капіталу здійснюється відповідно до «Методичних рекомендацій по нормуванню оборотних засобів підприємства аграрного сектора АПК» (К., ІАЕ УААН, 1998).
При нормуванні виробничих запасів враховують обсяг виробничого споживання їх відповідного елементу (добрив, отрутохімікатів, пального тощо) і час знаходження (завантаження) засобів в обороті. Норма запасів (Нр) на ці види матеріальних цінностей визначають за формулою:
Нр = М * К,
де М – час знаходження кожного виду виробничих запасів в обороті; К – коефіцієнт наростання споживання кожного виду запасів.
Час знаходження оборотних засобів в обороті розраховується з вразу:
М = Д : Пф,
де Д – річна зважена завантаженість відповідного виду виробничих запасів в обороті. Щоб її визначити, потрібно спожитий у кожному кварталі ресурс помножити на дні його знаходження в обороті й одержані результати по всіх кварталах підсумувати;
Пф – річна потреба оборотного засобу в.
Коефіцієнт наростання споживання оборотного засобу (К) визначається так:
К = Д : Дк,
де Дк – календарна завантаженість оборотного засобу в обороті, яка дорівнює добутку вартості виробничо спожитого засобу за рік на 365.
Норматив на кожний вид виробничих запасів (Н) обчислюється за формулою:
Н = С * Нр,
де С – сума середньоденного споживання оборотного засобу, що визначається як частка від ділення вартості спожитого ресурсу за рік на 365.
За наведеними формулами нормативи розраховуються тільки на перший плановий рік, а на наступні роки їх можна встановити в процентах до річного обсягу виробничого споживання за формулою:
Нпр = (Н : Взс) *100,
де Взс – вартість спожитого оборотного засобу за рік.
Для того щоб визначити норматив по молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, необхідно спочатку розрахувати суму оборотних засобів по кожному виду тварин шляхом додавання до середньої вартості однієї голови тварин на початок року планових витрат на її утримання у плановому році. Норматив розраховується множенням вартості однієї голови на кількість голів, яка передбачена на кінець року по плановому обороту стада, або множенням живої маси тварини на кінець року на планову собівартість центнера живої маси.
Фактором підвищення ефективності використання оборотного капіталу, прискорення його кругообігу є впровадження у виробництво нових, більш урожайних і скоростиглих сортів с/г культур, а також інтенсивних технологій їх вирощування, внесення оптимальних доз мінеральних добрив 1кг органічних за оптимального співвідношення в них NPK. За таких умов не затягується вегетаційний період рослин, відбувається їх своєчасне дозрівання, а значить не порушується нормальний процес кругообігу оборотного капіталу. Прискорити швидкість обороту цього ресурсу можна скороченням часу перебуванням коштів у сфері обігу завдяки розвитку виробничої інфраструктури і впорядкуванню взаєморозрахунків із заготівельними організаціями та переробними підприємствами, а також постачальниками аграрних підприємствам предметів праці промислового походження.
Напрямом поліпшення використання оборотного капіталу є режим економії. Науково-дослідними установами розроблені обґрунтовані нормативи витрачання окремих видів оборотних фондів на одиницю продукції, 1га, 100ткм, 100км пробігу тощо.
Порівняння фактичних витрат цих ресурсів з нормативами дає змогу об’єктивно оцінити стан справ з їх використанням, зясувати причини. , що призвели до перевитрати і вжити заходів для їх усунення.
Ефективне використання оборотного капіталу досягають за умови збалансування джерел його формування – власних і позичкових. Через сезонність с/г виробництва аграрні підприємства вимушені в окремі періоди року авансувати у виробництво значні оборотні засоби для створення яких нерідко не вистачає власних коштів. У таких випадках закономірним є використання підприємством кредиту, тобто капіталу кредитних установ за умови його повернення в установлені строки з одночасною витратою процентів. Масштаби використання кредиту підприємством на такі цілі обмежується його платоспроможністю. За сприятливого зовнішнього середовища у джерелах формування оборотного капіталу аграрних підприємств питома вага кредиту може досягти до 35-40%, тоді як на кінець 2000р. цей показник, за відомих причин, становив лише 1,8%. Про важливість підвищення ролі кредиту у формуванні оборотного капіталу свідчить досвід фермерських господарств США, Німеччини, інших розвинутих країн, де цей параметр також знаходиться близько зазначених меж.
В країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства, організації що поставляють фермерам корми, добрива, інші некапітальні ресурси, використовують так званий порядок відкритого рахунку за схемою «3/10 повна 30». Ця схема передбачає стимулювання постачальниками покупців як найшвидше оплачувати рахунки шляхом надання їм знижок за куплену продукцію, але за умови що вони оплачують її не пізніше встановленого терміну – 10 днів з початку періоду кредитування.
Висновки і пропозиції
ТОВ «Ясні зорі» – це багатогалузеве сільськогосподарське підприємство, що знаходиться в Кодимському районі Одеської області. ТОВ “Ясні зорі” розташоване в сприятливій для вирощування технічних культур грунтово-кліматичній зоні.
Найбільшу питому вагу по доходам підприємства належить зерновим, в середньому за досліджуваний період складає 62,62 %. Так, доходи від реалізації зернових у звітному періоді порівняно з базисним зросли від 1826 тис грн. до 8557 тис. грн., а інша продукція рослинництва навпаки зменшилась на 96 тис. грн. Прослідковується тенденція збільшення доходів від реалізації порівняно з базисним 2005 роком. Дане підприємство спеціалізується тільки на виробництві продукції рослинництва, тваринництво відсутнє.
Рівень спеціалізації слабкий.
Площа сільськогосподарських угідь у 2007 році зменшилась на 2,76 %. Вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення коливалась на протязі досліджуваного періоду і зменшилась у звітному році на 19,05% порівняно з базисним. Середньорічна кількість працівників залишилась незмінною.
Розглянемо об’єми виробництва основної продукції господарства. Так виробництво зерна зменшилось на 42,41 %, а це на 4862 т. менше ніж у 2005 році. Виробництво соняшнику у звітному році збільшилось у 2,6 раз.
Показники таблиці 2.3 свідчать, що вартість валової продукції зменшилась в звітному році на 4,44 % порівняно з 2005 році. Такий показник, як окупність виробничих витрат, показує, скільки на 1 грн. затрат приходиться вартості валової продукції, він зменшився на 2,8 % порівняно з базовим роком.
Загальний рівень рентабельності на протязі досліджуваного періоду збільшувався і склав 117,4 %.
Виручка від реалізації на протязі досліджуваного періоду має тенденцію до підвищення і в 2007 році, порівняно з 2005 збільшилась на 13015 тис.грн.. Валовий прибуток збільшився у звітному періоді на 7297 тис.грн.
Фінансові результати від операційної діяльності збільшились у 2007 році на 9109 тис.грн. по відношенню до 2005 року. Також збільшився і чистий прибуток у звітному році по відношенню до базисного, збільшення відбулося на 7553 тис.грн.
Досліджуючи показники рівня економічної ефективності інтенсифікації, нам потрібно виділити, що урожайність зернових культур зменшилась на 2,64 %, а в натуральному виразі на 0,7 ц/га більше ніж у базисному році.
Такий показник, як окупність виробничих витрат, показує, скільки на 1 грн. затрат приходиться вартості валової продукції. Цей показник зменшився на 2,8% по відношенню до базисного 2005 року.
Так роблячи аналіз показників інтенсивності, ми визначаємо, що виробничі витрати на 1 га зернових на протязі досліджуваного періоду має тенденцію до підвищення. В той же час виробничі витрати на 1 га соняшника знижуються в цьому періоді
Збільшилась виручка від реалізації по всім видам продукції. Прибуток від реалізації також збільшився по всім видам продукції, крім 2005 року по зерну ми отримали збиток у сумі 179 тис. грн.. Рівень рентабельності на зерно у звітному році склав 23,88%, а соняшника аж у 2,46 раз.
В таблиці 2.7 розглядаючи склад та структуру основних засобів ТОВ «Ясні зорі», можна відмітити, що основну частку на протязі досліджуваного періоду, займають машини та обладнання, частка яких із року в рік збільшується. Їх часка на протязі цього періоду має тенденцію до зниження. Далі йдуть інструменти, прилади та інвентар. Його частка в загальній структурі майже не змінилася. Лише в середині і кінці досліджуваного періоду вона збільшилася. На останніх місяцях в структурі основних засобів знаходяться інші основні засоби і малоцінні необоротні матеріальні активи.
Далі розглянемо показники забезпеченості основними виробничими фондами. Розраховуючи частку вартості основних виробничих фондів по відношенню до 100 га с/г угідь, потрібно зазначити, що вона зменшилась відносно базисного року і скала 1,05. І їх же частка, яка припадає на 1 середньорічного працівника, на протязі 2005-2007 років також має тенденцію до зниження.
Показники рівня використання основних виробничих фондів ми проаналізували так: капіталовіддача, яка показує скільки вартості валової продукції припадає на 1 грн. вартості основних засобів, на протязі досліджуваних років підвищується і у 2007 році склала 6 копійок; капіталомісткість, цей показник є оберненим до капіталовіддачі, тобто показує яка частка вартості основних засобів припадає на 1 грн. валової продукції, відповідно цей показник зменшився в кінці досліджуваного періоду; розглядаючи норму прибутку, який показує яка частка прибутку припадає на суму вартостей основних та оборотних фондів, можемо сказати, що цей показник на протязі досліджуваних років має тенденцію до збільшення, і в 2007 році вже склав 29,9%
Виходячи з даних таблиці 2.8 можна сказати, що найбільшу питому вагу оборотних засобів складають засоби обігу, частка яких коливається від 63,16% до 85,45%. Розглядаючи вартість валової продукції, можна відмітити, що вона зменшилась в звітному році на 263 тис грн., в порівнянні з 2005 роком. Виручка від реалізації на протязі досліджуваного періоду має тенденцію до підвищення і в 2007 році, порівняно з 2005 збільшилась на 8487 тис.грн.
Проводячи аналіз розрахункових показників ефективності використання, спочатку роздивимось коефіцієнт обігу, який показує яка частка виручки від реалізації приходиться до 1 грн. оборотних засобів. Отже на протязі досліджуваного періоду збільшився на 51 копійку у 2007 році по відношенню до 2005. Тривалість одного обігу має тенденцію до зменшення на протязі досліджуваного періоду, тому що залежить від коефіцієнту обігу. Матеріаловіддача ,що показує частку вартості валової продукції, яка припадає на 1 грн. оборотних засобів, зменшилась у звітному році по відношенню до базисного на 18 копійок. А показник матеріалоємності, який є оберненим до матеріаловіддачі, тобто показує частку основних засобів, що припадає на 1 грн. вартості валової продукції, отже він збільшився у 2007 році на 6 копійок.
Також можна зробити висновок, що підприємство має в наявності достатньо трудових ресурсів для ведення своєї господарської діяльності.
Раціональне використання матеріальних ресурсів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань щодо економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії.
Найбільші за величиною резерви підвищення рівня використання найважливіших видів матеріальних ресурсів пов'язані з комплексною і ефективною переробкою сировини та оптимальним використанням відходів, тобто вторинних ресурсів.
Для розвитку своєї діяльності дане підприємство взаємодіє з юридичними і фізичними особами укладаючи з ними певні договори. Виробничий напрямок підприємства - зерновий.
Отже, можна зробити висновок що в цілому ТОВ „Ясні зорі” має вдале економічне і географічне розташування.
Всі економічні, географічні та насамперед кліматичні умови дають змогу для доброго розвитку господарства в даному регіоні.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про інвестиції»//Голос України.-1992.-2 листопада.-№226.
2. Закон України «Про інноваційну діяльність»//Урядовий кур’єр.-2002.-7 серпня.-№143
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку.-К.: ІАЕ УААН.-2002.-С.131-135.
4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-анал. зб./За ред.П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С.618.
5. Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва. // Економіка АПК. – 2005. - №5. – С.52-63.
6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. Підручник. – К.:ІЗМН, 2002. – 624с.
7. Байша І.М. „Економіка підприємства” – Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей, 2001 р., ст. 298.
8. Бабенко А.Г. Державне регулювання та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору//Економіка АПК.-2008.-№5.-С.85-87.
9. Бутинець Ф.Ф. та ін Бухгалтенрський управлінський облік: Підручник. – Житомир: ПП:Рута№, 2005. – 480с.
10. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник для вузів / Ю.Я.Литвин, Н.Я.Хомин, В.С.Совінський та ін. За ред.Ю.Я.Литвина. – Тернопіль:Чарівниця, 1995. – 824с.
11. Бабієнко М.Ф., Лайко П.А. та ін. Удосконалення інноваційної діяльності в АПК- вимоги часу//Економіка АПК.-2007.-№12.-С.85.
12. Білозур Л.В. Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції в аграрній сфері//Економіка АПК.-2004.-№9.-С.88-93.
13. Бурковський А.Д., Іртищева І.О. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку аграрного виробництва//Економіка АПК.-2005.-№12.-С.71-73.
14. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч.посіб. – К.:Знання, 2004. – 580с.
15. Горкавий В.К. Комплексне використання сттистичних методів в управлінні економічними процесами // Економіка АПК. – 2005. - №10 – С.57-61.
16. Гоченко О.Ф. Роль ціни у розвитку національної економіки // Економіка АПК. – 2005. - №9. – С. 80
17. Гражевська Н. Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному постіндустріальному вимірі//Економіка України.-2008.-№9.-С.-54-63.
18. Євчук Л.А. Теоретичні аспекти розвитку конкурентоспроможності підприємств в агропромисловому виробництві. // Економіка АПК. – 2005. - №8. –С.120-123.
19. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №27.
20. Закон України „Про підприємства в Україні” від 21.03.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №24. – ст. 272.
21. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства: Навч.посіб. – Львів:”Інтелект-Захід”, 2003. – 208с.
22. Кушнір І.В. Економічна оцінка інтенсифікації виробництва рослинницької продукції в Україні. // Економіка АПК. – 2005. - №5. – С.28-30.
23. Малій О.Г. Удосконалення фінансової підтримки аграрного виробництва. // Економіка АПК. – 2005. - №3. – С.97-101.
24. Мацибора В.І.Економіка підприємства.-2003.-С.-153-165.
25. Мельничук Г.М. Анализ хозяйственной деятельности в примышлености: Учеб. – К.: Вища шк., 1990. – 318с.
26. Мойса М.Я., Крюкова І.О. – „Організаційно-економічний механізм функціонування аграрних підприємств та напрями його удосконалення”. Аграрний вісник Причорномор’я, випуск №22 Одеса, 2003 р. ст.. 348.
27. Месель-Веселяк В.Я. Розвиток та ефективність організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві України//Економіка АПК. –2004. - №11 – С.21.
28. Наказ міністерства фінансів України „Про затвердження Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” від 31.03.1999р. // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №6.
29. Нелеп В.М., Дробот В.І., Садовник О.В. Диференційований підхід при обгрунтуванні продуктово-ринкових стратегій розвитку сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. - №9 – С.94-98.
30. Нестерчук Ю.О. Пріоритетний характер інвестицій у спільні підприємства аграрної сфери економіки // Економіка АПК. – 2005. - №5 – С.53-57.
31. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства.-Підручник-К.: КНЕУ.-2001.-С.-528.
32. Плаксієнко В.Я., Дацій О.І. Методика визначенння фінансових результатів та відображення їх в обліку. // Облік і фінанси АПК. – 2005. - №2 – С.16-19.
33. Приймачук Т.Ю. Економічна ефективність виробництва зернових культур. // Економіка АПК. – 2005. - №7 – С.108-113.
34. Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств. Опорний конспект лекцій. Україна в цифрах у 2004 році: Короткий статистичний довідник / За ред О.Г. Осауленка. – К., 2004.
35. Уманець Т.В.,Пігарєв Ю.Б. Статистика:Навч.посібн. – К.:Вікар, 2003. – 623с.
36. Саблук П.І. Економічні інтереси як основа розвитку аграрного виробництва // Економіка АПК. – 2004. - №8. – С. 4-9.
37. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – 328с.
38. Слав’юк Р.А. Економіка сільського господарства. Навч.посібн. – Луцьк: „Вежа”, 1999. – 196с.
39. Ткачук В.А. – „Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в реформованих підприємствах”, Економіка АПК, 2001 р. №4.Сучасна аграрна політика України: проблема становлення // За ред. П.Т.Саблука, В.В.Юрчишина, К.:ІАЕ УААН, 1996. – 548с.
40. Філон І.В. Методичні підходи щодо визначення рівня врожайності с/г культур. // Економіка АПК. – 2005. - №3. – С. 27.
41. Ціни, витрати, прибутки агробиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України. За ред Академіка Шпичака О.М. – К.:ІАЕ УААН, 2001. – 585с.
42. Червінська С.Л. Методичні підходи щодо управління фінансовими результатами аграрних підприємств. // Економіка АПК. – 2005. - №3. – С. 86-90.
43. Шепельська Н.М. С/г бізнес в Україні // Зерно. – 2006. - №7 – С.69-71.
Похожие работы
... Наука. Технологія. Освіта”, 31 травня – 1 червня 2007р. – Мукачівський технологічний інститут. –Мукачево, 2007. – С.76-77. 9. Харківський Д.Ф., Козаченко Л.А. Методичні рекомендації з управління формуванням капіталу виноробних підприємств // Одеса: ПП „Ксерокс”, 2007. – 67с. (автору належить: обґрунтування підходів щодо оптимізації структури капіталу). АНОТАЦІЯ Козаченко Л.А. Управління ...
... нар. наук.-практ. конф. “Європейська наука ХХІ століття – 2007”. – Т. 3. Економічні науки. – Дн. : Наука и образование, 2007. – С.67-69. АНОТАЦІЯ Крячко В.Г. Формування та ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
0 комментариев