Аналіз та інтерпретація результатів

2.4 Аналіз та інтерпретація результатів

2.4.1 Аналіз результатів за методои "Графічне шкалування"

За результатами проведення методу "Графічне шкалування" всіх досліджуваних можна розділити на 2 групи: 1 група - ті, хто демонструє високий рівень готовності до фінансового самозабезпечення (35 чоловік - 58% всіх випробовуваних, серед них 31% - дівчата, 69% - юнаки) , 2 група - ті, хто демонструє низький рівень готовності до фінансового самозабезпечення (25 осіб - 42% всіх випробовуваних, серед них 36% - юнаки і 64% - дівчата).

Виконання даного завдання супроводжувалося наступними висловлюваннями з боку досліджуваних: "Можу або не можу?", "Звичайно можу!", "Ні, ще не можу". Це свідчить про те, що серед досліджуваних присутні студенти, які впевнені в тому, що вони вже повністю самостійні і можуть собі самостійно забезпечити, такі, які впевнені в тому, що ще не можуть себе самостійно забезпечити і такі студенти, які ще не знають, чи можуть вони себе забезпечити чи не можуть, що говорить про те, що у них немає впевненості в собі, в тому, що вони вже повністю самостійні. Таким чином можна сказати, що якщо студент готовий до матеріального самозабезпечення, він може сказати про це без коливань, впевнено. А якщо студент не готовий самостійно себе забезпечувати, він може коливатися при відповіді на поставлене питання.

Дані результати говорять про те, що більша частина студентів випускних курсів вже думає про те, що надалі при влаштуванні на роботу їм необхідний буде досвід роботи, а також про те, що на даний момент вже необхідно самостійно себе забезпечувати, обходитися без допомоги батьків. Більшу самостійність проявляють молоді люди, тому серед представників 2 групи знаходиться більше дівчат.

Таблиця 1. Якісні та кількісні склади груп студентів з різним рівнем готовності до фінансового самозабезпечення

2.4.2 Аналіз результатів, отриманих за допомогою методу анкетування

За допомогою методу анкетування студентів, ми визначили розподіл випробовуваних за відповідями на питання, пов'язані з наявністю роботи на момент проведення дослідження або досвіду роботи і яким чином вони рапреділяють наявні у них гроші.

Таблиця 2. Даны розподілу відповідей на питання про наявність досвіду роботи в досліджуваних групах студентів

Таблица 3. Дані розподілу відповідей на запитання про те, як студенти отримують гроші і як розподіляють наявні у них гроші

Таблица 4. Дані розподілу відповідей на запитання про те, працювали б студенти, якщо б була можливість не працювати

За результатами анкетування в 1 групі (ті, хто демонструє високий рівень готовності до матеріального самозабезпечення) 100% випробовуваних мають досвід роботи. На даний момент 63% з них працює, а 37% з них не працює. З них 74% вважають за краще самостійно заробляти гроші; 14% - отримують допомогу від батьків, 12% - розраховують на стипендію. 74% представників 1 групи витрачають більшу частину наявних у них грошей на продукти харчування; 40% - на розваги, 20% представників цієї групи витрачають велику частину грошей на дорогі товари, такі як електротовари та техніка. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Були дані наступні відповіді: 34% відповідей - відкрив би свою справу; 16% - витратив би на відпочинок; решта відповідей (віддав би на благодійність, на навчання, на допомогу близьким людям, на машину, на свої потреби) отримали по 10%.

Дані результати говорять про те, що всі представники 1 групи можуть оцінити, готові вони до матеріального самозабезпечення чи ні, тому що вони вже мають досвід роботи. Велика частина представників цієї групи витрачають велику частину грошей на продукти харчування, що говорить про те, що вони знають ціну грошам, і не витрачають гроші на непотрібні речі. Те, що студенти можуть витрачати гроші на розваги, але на них йдуть не всі гроші, що теж свідчить про здатність студентів оцінювати значимість самостійно зароблених грошей. Здатність деяких представників цієї групи оплачувати своє навчання свідчить про високий рівень самостійності і небажанні обтяжувати своїх батьків своїми труднощами. Готовність 71% представників цієї групи працювати навіть у тому випадку, якщо буде можливість не працювати, говорить про те, що ці студенти відносяться до роботи не тільки як до способу заробити гроші, але і як до можливості самореалізуватися, підвищити свою самооцінку і використовувати свої здібності .

Бажання віддати частину виграних грошей батькам говорить про те, що студенти прагнуть віддячити своїм батькам за їх допомогу і допомогти у свою чергу їм. Готовність вкласти виграні гроші у відкриття свого бізнесу говорить про прагнення студентів до самореалізації та прагнення працювати на себе і заробляти кошти для такого життя, яку кожен для себе хоче. Решта відповідей свідчить про прагнення студентів до хорошого життя, до життя, в якій є все необхідне.

За результатами дослідження у 2 групі також 100% випробовуваних мають досвід роботи. При цьому 60% з них працюють на даний момент, а 40% - не працюють.

Серед представників 2 групи 32% віддають перевагу самостійно заробленим грошам; 24% - отримують допомогу від батьків, 44% - розраховують на стипендію. Велика частина представників даної групи (80%) витрачають велику частину грошей на продукти харчування. 12% студентів, що входять в 2 групу, витрачають гроші на розваги і 8% витрачають гроші на дорогі товари. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Випробовувані дали такі відповіді: 23% відповідей - "витратив би на свої потреби", відповіді "на допомогу близьким", "на відпочинок" та "поклав б в банк "отримали по14%, такі відповіді як "на благодійність "," на навчання "," відкрив би свою справу ", "купив би машину" і "витратив би на підвищення свого професіоналізму" були дані в 7%.

Дані результати говорять про те, що досвід роботи дозволяє студентам оцінити свої можливості по відношенню до фінансового самозабезпечення. Наявний досвід роботи дозволяє студентам оцінити те, як гроші заробляються, тому й представники і цієї групи прагнуть не витрачати гроші на непотрібні речі (велика частина студентів витрачає гроші на продукти харчування і на необхідні їм речі). Бажання витрачати гроші на розваги, відправитися в подорож, свідчать про те, що студенти хочуть розважатися, відпочивати і не готові повністю бути самостійними. Те, що деякі студенти поклали б виграні гроші в банк, говорить про те, що вони не знають, як ними правильно розпорядитися, що свідчить про відсутність у деякого числа випробовуваних самостійності. Бажання придбати на виграні гроші машину і відкрити свій бізнес - це свідчення прагнення до самостійності і бажання стати повністю незалежними. Отже, серед студентів, що входять до складу 2 групи, є і самостійні і несамостійні студенти. Те, що велика частина представників 2 групи (80%) виявила бажання працювати навіть у тому випадку, якщо буде можливість не працювати, свідчить про те, що робота сприймається студентами як невід'ємна частина життя, як необхідність.