3.2 Локомотивне депо "Жовтень"
На рис.3.1 зображено один из цехів локомотивного депо "Жовтень".
Рисунок 3.1 – Локомотивне депо "Жовтень"
В 1869 році разом з початком руху поїздів на ділянці Бєлгород - Харків поруч зі станцією побудовані паровозні майстерні. Ці майстерні стали першим локомотивним підприємством Південної залізниці. Відкриті вони влітку 1869 р.
Надалі підприємство перетворене в паровозне, а пізніше в електровозне депо "Жовтень" (з 1962 р.).
З 1960 року по теперішній час електровози серії ЧС2 становлять приписний парк депо "Жовтень". Із цього ж року бригади депо повели вантажні поїзди по маршруту Харків - Белгород. На початку 1963 року колектив локомотивних бригад депо запропонував нову схему обслуговування пасажирського руху московського напрямку. Їхня ініціатива була схвалена МШС, і вже із травня того ж року на всьому протязі шляху від Москви до Іловайська електровози від пасажирських поїздів не відчіплювалися. Скоротилися зупинки пасажирських поїздів у Курську й Харкові, а в Лозовій вони пропускалися без затримки. В 80-90 р. у депо стали надходити нові потужні машини - пасажирські двосекційні електровози постійного струму ЧС7. Їхня максимальна швидкість дорівньює 180 км/годину.
У найстаршому депо Південної залізниці освоєні всі види ремонтів і технічного обслуговування локомотивів, у тому числі капітальний ремонт електровозів ЧС2 і ЧС7, що дозволило підвищити рівень технічного стану парку локомотивів і заощадити значні фінансові засоби залізниці.
4. КОТЕЛЬНЯ ЛОКОМОТИВНОГО ДЕПО
4.1 Загальний стан
Дільниця котельні розташована в південній частині міста Харкова на території електровозного депо "Жовтень".
Межами ділянки є:
з півдня, півночі та сходу – будівлі та споруди депо "Жовтень";
з заходу – залізничні колії.
Рельєф ділянки спокійний. Місто Харків відноситься до II-В будівельно-кліматичного району.
На дільниці розташовані: котельні з бункером мокрого зберігання солі, димова труба, продувочний колодязь.
В котельні встановлено два парові котли типу МЕ-4-1,4-ГМ, працюючих на природному газі.
Встановлена потужність в котельні 8 т/год пари або 4,48 Гкал/год.
Разом з котлами в котельні встановлена хімводоочистка з чотирма натрій катіонітовими фільтрами діаметром 1000 мм і солерозчинником.
Відведення димових газів здійсняється в металічну димову трубу діаметром 800 мм, висотою 31,815 м.
Дегазація живильної води відбувається в атмосферному деаераторі ДА-15. Повернення конденсату з виробництва здійснюється в деаератор.
Для пом’якшення води передбачено двохступінчате натрій-катіонування в чотирьох фільтрах.
Накопичення живільної води в ємкості 6,3 м3. Поставлення солі автотранспортом, до бункеру вологого зберігання солі.
Передбачена утилізація конденсату випару, який надходить до охолоджувача випару.
4.1.1 Газопостачання
Постачання газу до котельні здійснюється від внутрішньої мережі по газопроводу середнього тиску Р = 2 кгс/см2 (Рmin = 1 кгс/см2).
Зниження тиску газу з Р = 2 кгс/см2 до Р = 0,4 кгс/см2 здійснюється в запроектованій ГРУ, розташованій на другому поверсі в добудованому приміщенні до котельні.
ГРУ обладнано фільтром ФСС-50, лічильником газу ЛГК-150-400-6,3, запобіжним запірним клапаном ПКН-100, регулятором тиску РДУК-2-50, запобіжним клапаном ПКС-50С. Котли обладнані системою автоматики зі щитом ШДЕ-6.
Річна витрата газу – 900 т.у.п. (776 тис.м3/рік).
Продування газопроводів перед пуском котла – через продувні свічки в атмосферу.
На газоходах котлів передбачене встановлення газоаналізатору кисню та термометра для замірів температури відхідних газів.
4.1.2 Архітектурно-будівельна частина
Проект "Котельні електровозного депо "Жовтень" Південної залізниці розроблено для будівництва в II-В кліматичному районі згідно СНіП 2.01.01-82. Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря згідно СНіП 2.01.01-82 – 23 ºС.
Нормативне навантаження згідно СНіП 2.01.07-85:
Повітряне – 30 кг/м2 для II повітряного району.
Снігова – 70 кг/м2 для II снігового району.
Клас будови – II.
Ступінь вогнестійкості – II.
Згідно технологічному звіту про інженерно-геологічні пошуки, виконані інститутом "Укрзалізницяпроект" в 1998 р. Основами фундаментів є ґрунти шару "2" – суглинок жовто-сірий, зеленувато-сірий, напівтвердий.
Ґрунтові води скриті на глибині 2,3-2,5 від поверхні землі і можуть підійматися на 1,0 м вище зафіксованого рівня. Глибина промерзання ґрунтів – 1,5м.
Розміри і майданчики технологічних приміщень прийняті на підставі норм розміщення обладнання. Санітарно-побутові приміщення розраховані згідно СНіП 2.09.04-87.
Будівля котельні складається з існуючої частини та добудови.
Існуюча частина має розміри 13,28 * 20,13 * 6,45 м.
Добудована частина має розміри 5,7 * 17,0 * 8,2 м.
Будівля котельні зроблена з цегли.
В існуючій частині передбачені нові побутові приміщення. Добудована частина запроектована за змішаною схемою: каркасною і з несучим уздовж ними і поперечними стінами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою стін і плит перекриття. Зв’язок стін і плит перекриття здійснюється шляхом приварки закладних деталей плит покриття до закладних деталей монолітного поясу.
Зовніш ні та внутрішні стіни вироблені із силікатної цегли (ГОСТ 379-79), перегородки зі звичайної глиняної цегли (ГОСТ 530-80), балки, колони та сходи – металічні.
Покрівля котельні – рулонна, з трьох шарів руберойду, утеплювач керамзитобетон 600кг/м3.
... ,що в формулі (1.5); δi, λiр – те саме, що в формулі (1.3). Після визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару δут для утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина Rqmin. Утеплення стелі адміністративного приміщення: . Утеплення стелі складу: Результати розрахунку необхідної товщини теплоі ...
... холодного водопостачання. Підключене теплове навантаження на гаряче водопостачання згідно договору становить 5,5520 Гкал/місяць. 1.4.3 Система електропостачання Електропостачання ДНЗ №7 здійснюється на підставі договору між Управлінням освіти Сумської міської ради та ВАТ «Сумиобленерго». Оплата за спожиту електроенергію здійснюється щомісячно, на основі показань приладів обліку і рахунків ...
... 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє. 4 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області 4.1 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна Заготівлі сіна з ...
... іки; - поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих; - скоротити витрати на невиробничі процеси. 2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ” 2.1 Агротехніка вирощування соняшнику В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га ...
0 комментариев