4.3 Розрахунок споживання палива для цехів електровозного депо
Так як в даному дипломному проекті планується зробити перехід декількох виробничо-ремонтних цехів з центрального опалення на інфрачервоне опалення, необхідно зробити розрахунок витрат теплоти і палива згідно наказу від 25.04.2003 №117-Ц "Інструкції з нормування витрат тепла і палива для стаціонарних установок залізничного транспорту".
Норму витрат теплоти і палива для опалення і вентиляції розраховують індивідуально для кожної будівлі окремо. При цьому їх необхідно розподілити на такі групи:
- з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні;
- з центральним опаленням при індивідуальній котельні;
Крім того, при нормуванні будівлі розподіляють:
-виробничі (у тому числі з регулярним вводом і виводом рухомого складу);
-невиробничі (житлові, суспільно-комунальні й адміністративні). Для будівель з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні від центральної котельні або від ТЕЦ нормують витрату теплоти, яка вимірюється на вводах в опалювальні системи із зовнішньої теплової мережі. У цьому випадку для встановлення норми витрати палива, що спалюється в котельні для опалення і вентиляції будівель, до витрати теплоти на вводах додаються втрати теплоти в мережі і таким шляхом визначають величину відпущеної і виробленої теплоти і нормальної пари, а потім нормативну витрату палива для даної котельні.
Для будівель з центральним опаленням і індивідуальною опалювальною котельною, а також будівель із пічним опаленням норму витрати підраховують у кілограмах палива в умовному обчисленні (кг.у.п.).
Норму витрати теплоти на опалення будівель невиробничого і виробничого призначення, при експлуатації яких не передбачається регулярне введення і виведення із приміщень рухомого складу, визначають як витрату теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження з урахуванням інфільтрації.
Для виробничої будівлі, при експлуатації якої регулярно здійснюється введення і виведення рухомого складу витрата теплоти на опалення складається з витрат теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження (стіни) і витрат теплоти на зігрівання рухомого складу і відновлення в приміщенні температурного режиму, який порушується при відкриванні воріт для впускання і випускання рухомого складу.
Норму витрати теплоти і палива для опалення і вентиляції кожної окремої будівлі визначають за характеристиками її опалювально-вентиляційного паспорту. Дані в опалювально-вентиляційному паспорті виробничої будівлі, пов'язані з режимом обслуговування та експлуатацією рухомого складу, повинні бути завірені керівником підприємства.
Будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні.
Норму витрат теплоти, ГДж, або Гкал, на ліквідацію теплових втрат у будівлі (на вводі в опалювальну систему) визначають за формулою:
Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.1)
де Vбуд - розрахунковий зовнішній об'єм будівлі, обумовлений її паспортом,м3;
τ - тривалість періоду, для якого розраховується норма, год;
tВП- розрахункова внутрішня температура, °С;
tСПСЕР - середня зовнішня температура за період, для якого розраховується норма, °С;
qвід - теоретична питома опалювальна характеристика будівлі, кДж/год*м3*°С, або ккал/год*м3*°С;
kекс - експлуатаційний коефіцієнт;
kдо6 - коефіцієнт, що враховує змінність дії опалення.
Значення tВП приймають за [2]. Якщо будівля включає до себе кілька приміщень з неоднаковими внутрішніми температурами, значення tВП приймають усереднене або об'єм будівлі розбивають на декілька об'ємів, які включають до себе приміщення з визначеними значеннями tВП.
Розмір Qвід підраховують для кожної частини самостійно, а потім підсумовують.
При розрахунку норми на майбутній період (місяць, квартал, опалювальний сезон) розмір tСПСЕР приймається за [2]. При розрахунку норми за визначений період величину tСПСЕР приймають по довідкам місцевої метеорологічної служби.
Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі qвід являє собою величину годинної теплової втрати через зовнішні огородження, піднесена до 1м3 розрахункового об'єму будівлі і до 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур. Величина qвід приймається теоретично. До неї не включаються втрати теплоти від інфільтрації. Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі qвід визначається за [2] у залежності від:
- типу будівлі (виробниче чи невиробниче);
- середньої зовнішньої температури tСПСЕР;
- висоти або етажності і наявності верхнього освітлення;
- матеріалу і товщини зовнішніх стін;
-питомого зовнішнього периметра Р будівлі (тобто довжини периметру в метрах, віднесеного до площі забудови в квадратних метрах);
- засклонованості будівлі w (тобто відношення сумарної площі усіх віконних і дверних прорізів до повної площі зовнішніх стін).
Для виробничих будівель вище 10 м і всіх невиробничих будинків ступінь засклонованості визначають на підставі безпосередніх вимірів і заносять у паспорт будівлі.
Експлуатаційний коефіцієнт kекс враховує вплив:
- інфільтрації в залежності від середньої швидкості вітру;
- системи опалення (парове, водяне, повітряне, змішане).
Величина kекс залежить від типу будівлі, швидкості вітру і системи опалення. У [2] наведені значення kекс для виробничих і невиробничих будівель з центральним опаленням.
Коефіцієнт kдо6 , що враховує змінність дії опалення визначається з [2].
Норма витрати теплоти на ліквідацію теплових втрат через огородження, визначена по формулі (4.1) для будівлі, не захищеної від дії найбільш сильних і тривалих вітрів, збільшується на 10%. Для нової збудованої будівлі на перший сезон експлуатації норма витрати теплоти (палива) збільшується додатково на 10%.
При наявності проекту опалення будівлі (типового чи індивідуального) величина qвід може бути прийнята на підставі даних, приведених проектною організацією. Це повинно бути обумовлено і затверджено цією організацією для розрахунку норм витрати теплоти (чи палива) на опалення.
Будівлі з центральним опаленням при індивідуальній опалювальній котельні. Норма витрати палива, т.у.п, для опалення будівель з центральним опаленням при індивідуальній котельній розраховується за наступними формулами. Для твердого палива
Ввід=0,23*Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.2)
Для мазуту і газу
Ввід=0,20*Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6(4.3)
де Ввід - норма відпуску палива, т.у.п.
Будівлі з опаленням на твердому паливі.
Норму витрати палива, т.у.п., для будівель з пічним опаленням за визначаємий період розраховують за формулою
Ввід=5,5*Vбуд * τдоб* (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * 10-6 (4.4)
де Vбуд - зовнішній об'єм будівлі, м3 ;
τдоб - тривалість періоду, для якого розраховується норма витрати палива, діб.
Додаткові витрати теплоти на опалення для виробничих будівель пов’язаних з регулярним введенням і виведенням рухомого складу.
Витрата теплоти, ГДж, або Гкал. на зігрівання рухомого складу визначають відповідно до планової кількості постановок у приміщення цеху(депо) кожного локомотива (вагона) за період нормування і його повної теплоємності, яка залежить від тривалості перебування в приміщенні
Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6(4.5)
де n - число постановок секцій локомотивів (одиниць вагонів) у депо (цех), яке враховує тип і тривалість перебування їх в депо;
qp.c - кількість теплоти, яка необхідна для зігрівання секції локомотива чи вагона за час перебування в приміщенні і віднесена до однієї секції (вагона) та до одного градуса різниці внутрішньої і зовнішньої температур;
m - число секцій в обліковій одиниці рухомого складу.
Значення qp.c, виражене в ккал/секц*°С (кДж/секц*°С), або ккал/ваг.*°С (кДж/ваг.*°С) приймають за [2], в залежності від роду і типу локомотива (вагона) і тривалості його перебування в приміщенні.
Для локомотивів (вагонів) серій і типів, не зазначених у цих додатках значення qp.c приймають виходячи з паспортних даних конкретної одиниці з перерахуванням пропорційно їх ваги.
Витрата теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму в приміщенні, що порушується відкриванням воріт для введення і виведення рухомого складу, розраховують на одну постановку локомотива (вагона) в депо, а потім множать на кількість постановок за період.
Витрати теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму, віднесені до однієї постановки локомотива або вагона (вхід і вихід), тобто для дворазового відкривання воріт визначаються за формулою
Qвід.≈600*∑n*(tВП-tСПСЕР)*10-6(4.6)
де ∑n - число постановок у приміщення секцій локомотивів або вагонів різних видів і типів.
Кількість теплоти, що витрачається на теплові завіси, встановлені на вхідних і вихідних воротах, чисельно дорівнює кількості теплоти, яке витрачається на відновлення температурного режиму.
Розрахунок норм витрати теплоти на вентиляцію будівель.
Норму витрати теплоти, Гкал (ГДж), для визначеного періоду на вентиляцію будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні підраховують за формулою:
Qвент=Vбуд * τдоб* τвент* (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6(4.7)
де qвент - питома вентиляційна характеристика будівлі, ккал/год*м *°С (кДж/год*м3*0С). Значення qвент приймають за [2].
τвент - щодобова кількість годин дії вентиляції, яка враховує добовий режим її експлуатації. Величина τвент не може бути більше офіційно встановленої кількості годин роботи. Для житлових будівель τвент =24 год/доб.
Для будівлі з центральним опаленням при індивідуальній котельні, а також для будівлі з пічним опаленням норму витрати палива в умовному обчисленні, т.у.п., на вентиляцію на період визначають за наступними формулами:
Для твердого палива
Ввент=5,5*Vбуд * τдоб* (tВП-tСПСЕР)* qвент * (τвент/24) * 10-6(4.8)
Для мазуту і газу
Ввент=4,8*Vбуд * τдоб* (tВП-tСПСЕР)* qвент * (τвент/24) * 10-6(4.9)
Таким чином згідно формул які наведені вище ми розраховуємо необхідну кількість тепла на опалення ремонтно-виробничих цехів депо.
4.3.1 Цех періодичного ремонту
Дані для розрахунку:
Кількість поверхів-1;
Матеріал – Цегла; Товщ. стін – 2цегли;
Внутрішня температура будівлі – 16 оС;
Площа будівлі по зовнішньому обміру – 1618 м2;
Об’єм будівлі по зовнішньому обміру – 13800м3;
Середня висота – 8,5м;
Зовнішній периметр будівлі – 189м; Відносний периметр будівлі – 0,12
Число годин роботі вентустановки – 6,4год;
Число заходів локомотивів за опалювальний період і час їхнього перебування в будівлі:
Електровози ЧС2 – 6 заходів по 48 час;
ЧС7 – 3 -//-//-//- 96час;
118 -//-//- 24час;
118 -//-//- 12час;
Кліматичні данні по Харківському вузлу:
τ=189діб; tСПСЕР=-5,2оС; tН=-23оС;υсрветра=3,0 м/сек.;qвід=0,447; kекс=1,34;kсут=0,7[2].
Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення:
Qвід=Vбуд * τ * (tВП-tСПСЕР)* qвід * kекс * kдоб * 10-6=
=13800*189*(16-(-5,2))*0,447*1,34*0,7*10-6=23,2 Гкал
Таблиця 4.2 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех
ТР-2 | ЧС2 – 6од – m – 1 | qп.с.=12350ккал/секц*град |
ЧС7 – 3од – m – 2 | qп.с.=22230 -//-//- | |
ТР-1 | ЧС2 – 57од – m – 1 | qп.с.=12350 -//-//- |
ЧС7 – 61од – m – 2 | qп.с.=22230 -//-//- | |
ТО-3 | ЧС2 – 59од – m – 1 | qп.с.=10520 -//-//- |
ЧС7 – 59од – m – 2 | qп.с.=18936 -//-//- |
Розраховуємо згідно формули (4.5)
Qp.c.=∑(n*m*qp.c.)*(tВП-tСПСЕР) * 10-6 = (6*1*12350 + 3*2*22230 + 57*1*12350 + 61*2*22230+59*1*10520+59*2*18936) =(16-(-5,2))*10-6=137,35 Гкал
Розраховуємо згідно формули (4.6)
Qвос.=600*∑n*(tВП-tСПСЕР) * 10-6=600*490*21,2*10-6=6,23 Гкал
Розраховуємо згідно формули (4.7)
Qвент=Vбуд * τдоб* τвент* (tВП-tСПСЕР)* qвент * 10-6=
13800*0,1(21,2)*189*6,4*10-6=35,4 Гкал
Загальна кількість тепла:
Qзаг= Qвід+ Qр.с.+ Qвос+ Qвент=
23,2+137,35+6,23+35,4=202,18 Гкал
... ,що в формулі (1.5); δi, λiр – те саме, що в формулі (1.3). Після визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару δут для утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина Rqmin. Утеплення стелі адміністративного приміщення: . Утеплення стелі складу: Результати розрахунку необхідної товщини теплоі ...
... холодного водопостачання. Підключене теплове навантаження на гаряче водопостачання згідно договору становить 5,5520 Гкал/місяць. 1.4.3 Система електропостачання Електропостачання ДНЗ №7 здійснюється на підставі договору між Управлінням освіти Сумської міської ради та ВАТ «Сумиобленерго». Оплата за спожиту електроенергію здійснюється щомісячно, на основі показань приладів обліку і рахунків ...
... 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє. 4 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області 4.1 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна Заготівлі сіна з ...
... іки; - поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих; - скоротити витрати на невиробничі процеси. 2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ” 2.1 Агротехніка вирощування соняшнику В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га ...
0 комментариев