Джерела забруднення відкритих водойм

1.3 Джерела забруднення відкритих водойм

З розвитком промисловості річки й озера стали все більше забруднюватися викидами недостатньо очищених стічних вод, промисловими відходами і термічними водами гідроелектростанцій.

У більш пізній період забруднення річок і озер явно зросло внаслідок змивання добрив, пестицидів і гербіцидів. Забруднення промисловими відходами, сільськогосподарськими добривами і пестицидами стало реальною загрозою всій гідрографічній системі Землі та існуванню людини.

Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруднення яке спричинене спуском у водойми теплих вод від енергетичних установок. Величезна кількість тепла, що надходить з нагрітими водами в річки й озера, істотно змінює їхній термічний і біологічний режим. Серед теплових забруднювачів гідросфери перше місце посідають АЕС. Як свідчать спостереження у ріках, які розташовані нижче від діючих ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражаються хворобами й паразитами.

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є:

-  стічні води промислових та комунальних підприємств;

-  відходи від розробок рудних і нерудних копалин;

-  води рудників, шахт, нафтопромислів;

-  відходи деревини при заготівлі, обробці, сплаві лісових матеріалів (кора, тирса, тріска, колоди, хмиз та ін.);

-  викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту.

Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні харчові та текстильні підприємства, гірничорудні і металургійні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.

Дуже небезпечним є сплавлення лісу, обробленого сильнодіючими отрутохімікатами – антисептиками, що застосовується в лісовій промисловості. Вода стає непридатною для споживання і для життя водних організмів.

Сільське господарство – один з найбільших споживачів і, одночасно, забруднювачів природних вод внаслідок використання міндобрив, пестицидів та інших хімікатів, функціонування великих тваринницьких комплексів, зрошування земель. 1) [Джигерей, 2000; с. 88]

Дуже небезпечними є синтетичні мийні засоби, котрі потрапляють у водоймища, і навіть незначна їх кількість викликає неприємний смак і запах води та утворює піну і плівку на поверхні, що утруднює доступ кисню та призводить до загибелі водних організмів. До особливих видів забруднення належить також заростання водойм водоростями, особливо синьо-зеленими, гниття яких викликає захворювання і загибель риби.

Особливо небезпечними для здоровۥя людини є забруднення природних вод побутовими стоками. 1) [Джигерей, 2000; с. 89]

РОЗДІЛ 2. Методи дослідження (якості) води водойм

Вода характеризується складом та властивостями, котрі визначають її придатність для конкретних видів водокористування. Оцінка якості води дається за ознаками, котрі вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування. Один з показників води вважається лімітуючим. Лімітуючою вибирають ознаку, що характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у воді. Узагальнена числова оцінка якості води дається за індексом, котрий є сукупністю основних показників за видами водокористування. Якість, склад та властивості води у водоймах регламентується гігієнічними вимогами та санітарними нормами.

Для гігієнічної оцінки води використовують такі показники:

− температура;

− запах;

− кольоровість у градусах;

− колір;

− поріг зникнення кольору (в розведенні);

− муть, осад;

− прозорість;

− плаваючі домішки плівки;

− завласі речовини;

− рН;

− розчинний кисень;

− БСК – 5;

− БСК – 20;

− окисність;

− ХСК;

− Лужність;

− кислотність;

− загальна жорсткість;

− сухий залишок;

− кальцій;

− магній;

− залізо загальне;

− хлориди;

− сульфати;

− аміак;

− нітрити;

− фтор;

− СПАР;

− нафтопродукти;

− феноли;

− ціаніди

− мідь;

− свинець;

− цинк;

− хром (III);

− хром (VI);

З даного переліку не всі хімічні речовини використовують для дослідження складу води поверхневих водойм. В залежності від регіону наявності апаратури, приладів, реактивів досліджуються найбільш важливі показники, а також ті показники, які характерні для місцевих умов

При проведенні контролю за станом вод та стоків використовують фізичні, хімічні, біологічні та органолептичні методи.

Фізичні методи використовуються для визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води і стоків.

Хімічні методи використовують для визначення кислотності, лужності, металів, солей, органічних та синтетичних речовин.

Бактеріальний аналіз виконується за спеціальними методами в лабораторіях санітарно – епідеміологічних станцій. Заслуговує на звану контроль забрудненості за допомогою бактерій – біотестування. Деякі бактерії при появі забруднень починають світитися. Чим більше у воді токсичних речовин, тим сильніше світяться бактерії.

Для визначення хімічних речовин у воді використовують різні методики. Вода повинна відповідати державному стандарту, яким визначені основні її властивості. Методики для визначення деяких показників води, наведено нижче.