Визначення лужності

10. Визначення лужності

Відміряють 100мл дистильованої води, добавляють 0,1 мл (2 краплі) 0,5% фенолфталеїн і титрують на білому фоні 0,1н. хлороводневою кислотою до повного знебарвлення. Для більш точного досягнення кінця титрування визначення слід вести з контролем, для чого поряд з титрованою пробою ставлять другу порцію досліджуваної води, добавляючи таку ж кількість індикатора.

Розрахунок лужності (мг – екв/л) проводять за формулою:

,

де А – об’єм 0,1н. хлороводневої кислоти, витраченої на титрування по фенолфталеїну (мл); К – виправний коефіцієнт до 0,1н. розчину хлороводневої кислоти; V – об’єм проби, взятої для дослідження (мл).

11. Визначення сухого залишку.

250 -500 мл профільтрованої через паперовий фільтр «синя стрічка» води випарюють досуха на водяній бані, заповненою дистильованою водою, у фарфоровій чашці, попередньо доведеної до постійної маси. Чашку з сухим залишком вносять в сушильний шкаф, нагрівають до 110˚С і сушать, як чисті чашки, до постійної маси. Величину сухого залишку (мг/л) вираховують по формулі:

,

М - маса чашки з залишком після висування (мг); М2 – маса чистої чашки (мг); V – об’єм проби взятої для аналізу.

12. Визначення хлоридів.

Визначення хлоридів повинно проводити при рН у межах від 6 до 10. якщо величина рН виходить за вказані межі, то воду необхідно нейтралізувати за допомогою фенолфталеїну.

Мутну забарвлену воду або воду з кольоровістю вище 50˚С попередньо знебарвлюють і висвітлюють коагуляцією суспензії гідроксиду алюмінію (6 мл на 200 мл води) або струшують з активованим вугіллям, яке не містить хлоридів (0,5г на 100 мл води), з наступним фільтруванням через товстий паперовий фільтр «біла стрічка», попередньо промитий дистильованою водою. Перші порції фільтрату викидають. Відміряний об’єм води вносять в дві конічні колби і добавляють по 1мл розчину хромовокислого калію. Одну пробу титрують розчином азотнокислого срібла до появи блідо – оранжевого відтінку, другу пробу використовують в якості контрольної проби.

Обробка результатів

Вміст хлор – йона (Х) в мг/дм³ вираховують по формулі:

,

де v – кількість азотнокислого срібла, витраченого на титрування;

К – виправний коефіцієнт до титру розчина нітрата срібла;

g – кількість хлор – йона, відповідає 1мл розчину азотнокислого срібла, мг.

13. Визначення нітритів

Якісне визначення з наближеною кількісною оцінкою. Приблизну кількісну оцінку вмісту нітритів можна дати візуально за допомогою якісної реакції. Для цього в коло метричну пробірку діаметром 13 – 14мм наливають 10мл досліджуваної води і 1мл нітратного реактива (реактив Грісса) і нагрівають до 70 -80˚С на водяній бані. Через 10хвилин з’явиться забарвлення, яке порівнюють зі шкалою візуального визначення.

Приблизне визначення вмісту нітритів

Забарвлення при розгляданні збоку	нітрити, мг/дм³
Відсутнє Ледь помітне рожеве Дуже блідо-рожеве Блідо – рожеве Світло – рожеве Рожеве Сильно рожеве Червоне	0,0003 0,002 0,004 0,015 0,030 0,060 0,150 0,300

14. Визначення нітритів

Для аналізу відбирають 10 або 100 мл прозорої води, добавляють розчин сірчанокислого срібла в кількості, еквівалентному вмісту хлор – йона в досліджуваній пробі. Випарюють у фарфоровій чашці на водяній бані досуха. Після охолодження сухого залишку добавляють в чашку 2 мл розчину фенолдисульфатної кислоти і зразу ж розтирають скляною паличкою до повного змішування з сухим залишком. Добавляють 20 мл дистильованої води і близько 5 – 6 мл концентрованого розчину аміаку до максимального забарвлення. Забарвлений розчин переносять в коло метричний циліндр місткістю 100 або 50мл і доводять дистильованою водою до мітки. Порівняння забарвлення досліджуваної проби проводять візуальним методом, користуючись шкалою стандартних розчинів.

Вміст нітратів (Х) в мг/дм³ вираховують по формулі у перерахунку на нітритний азот:

,

де С – вміст нітритів, знайдений по шкалі стандартних розчинів, мг/дм³;

V - об’єм забарвленої проби (100 або 50 мл);

V – об’єм проби, взятої для аналізу, мл.

РОЗДІЛ 3. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм

Нормування якості води полягає у встановленні для неї сукупності допустимих значень показників її хімічного складу і властивостей, при яких надійно захищаються здоров’я людей, створюються сприятливі умови водокористування й екологічне благополуччя водного об’єкта.

Якість води належить до найважливіших показників, що визначають можливість раціонального використання водних ресурсів. Оцінюється вона за фізико-хімічним, біологічними і мікробіологічними показниками, аналіз яких дає змогу встановити відповідність чи невідповідність води певного водного об’єкта вимога, які ставляться водокористувачами. Критерієм оцінки допустимості насичення вод речовинами забруднення є гранична допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в них, а також їх загально-санітарна характеристика. ГДК – це той поріг чи межа, при яких хімічні речовини, що спричиняють несприятливі наслідки в організмі можуть зумовити мінімальні (порогові) зміни в ньому. За нижчих концентрацій речовина не має шкідливої дії і її наявність вважається безпечною для життя людини.

Оцінка якості води залежить від мети і характеру використання водних ресурсів. Як уже зазначалось, у різних водокористувачів вимоги до якості води різні. Вимоги до якості вод, які використовують для господарсько – питних, культурно – побутових і рибогосподарських потреб, вкладено в „Правила охорони поверхневих вод від забруднення з стічними водами (1990р.)”.

Правилами встановлено загальні вимоги щодо попередження забруднення поверхневих вод, введена вимога дотримання ГДК шкідливих речовин у воді, введено поняття лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ) речовин у воді рекомендовані контрольні створи (пункти) за видами водокористування, в яких має забезпечуватись дотримання нормативів ГДК.

Склад і властивості води водних об’єктів господарсько – питного і культурно – побутового водокористування мають відповідати нормативам у створі, розташованому на водостоках на відстані 1км вище найближчого за течією пункту водокористування (водозабору для господарсько – питного водопостачання, місця купання, організованого відпочинку, території населеного пункту), а на водоймах – на відстані 1км по обидва боки від пункту водокористування. При складанні стічних вод у межах населеного пункту вимоги, встановленні до складу і властивостей води водостоку чи водойми, мають стосуватися і самих стічних вод.

У Правилах приведенні технічні умови відведення стічних вод, вказується, в яких випадках скидання їх у водні об`єкти заборонене, даються загальні рекомендації для розрахунків змішування і розведення стічних вод, визначено порядок узгодження умов відведення у водні об`єкти та порядок контролю за ефективністю очистки, знешкодження та знезаражування стічних вод.

У випадках одночасного використання об’єкта для різних потреб при визначенні умов скидання стічних вод керуються більш жорсткими вимогами нормативів якості, які ставляться окремими водокористувачами.

Основні вимоги до якості вод, які використовуються для господарсько – питних і культурно – побутових потреб.(Табл.3.1)

Таблиця.3.1

Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води

Показники складу та властивостей води		Категорії водокористування
		Для господарсько – питного водопостачання		Для купання, спорту та відпочинку населення
Запах		Вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю 1 бала.
Кольоровість		Не повинна перевищувати 30˚
Прозорість		Не повинна виявлятися в стопчику  20см 10см
	Завислі речовини		Вміст завислих речовин не повинен збільшуватися більше, ніж на:  0,25мг/дм³ 0,75 мг/дм³
	Розчинний кисень		Не має бути менше, як 6 мг/дм у будь – який період року в пробі
	БСК -5		Не має перевищувати при 20˚С  3,0мгО2/ дм³ 6,0мгО2/ дм³
	Окиснюваність		Не повина перевищувати 15мгО2/дм3
	Лужність		Не повина перевищувати 6,5 моль/дм3
	Сухий залишок		Не повинен перевищувати 1000 мг/ дм³
	Хлориди		Не повинні перевищувати 350 мг/ дм³
	Нітрати		Не повинні перевищувати 45,0мг/ дм³
	Нітрити		Не повинні перевищувати 3,0 мг/ дм³

ГДК шкідливих речовин у воді водних об’єктів, які використовуються для господарсько – питних і культурно – побутових потреб, визначені більш як для 1000 інградієнтів. Це велика кількість речовин про те вона не охоплює всіх забруднювачів антропогенного походження, яких за орієнтовними даними є не менше 5-6 тис.

При визначенні ступеня чистоти вод водостоків і водойм використовують класичні і гідробіологічні поняття, зокрема оцінка їх трофності, яка пов`язується із характеристиками водогосподарських показників якості природної води.

Показники якості вод за прийнятою оцінкою ступеня чистоти поділяються на такі групи:

1.  загально фізичні показники і показники концентрації, тобто кількість даної речовини в одиниці обєма;

2.  загальні показники концентрації органічних речовин;

3.  показники концентрації неорганічних промислових забруднюючих речовин;

4.  біологічні показники.

Єдиними критеріями якості вод надано також рекомендації щодо нормативів якості поверхневих вод із екологічних позицій. Виділено шість класів якості води:

-  перший – дуже чиста;

-  другий – чиста;

-  третій – майже не забруднена;

-  четвертий – незначно забруднена;

-  п`ятий – надто забруднена;

-  шостий – дуже забруднена.

Від класу якості води залежить можливість в її використанні в певній галузі народного господарства. Якщо проаналізувати якість води відкритих водойм за зимово-весняний період 2008 року, то ми побачимо, що перевищення гранично допустимих концентрацій у воді не виявлено (таб. 3.2)

Таблица 3.2

Аналіз води відкритих водойм в зимово-весняний період 2008 року

№ п/п	Дата	Місце відбору проби, адрес	Температура в градусах °С		Інтенсивність в балах	Характер (описати)	Поріг зникнення (в розведенні)	Кольоровість у градусах	Колір (описати)	Поріг зникнення кольору (в розведенні)	Муть, осад (описати)	Прозорість (в см)	Плаваючі домішки, плівки	Завислі речовини мг/дм³	pH	Розчинений кисень ( мг/дм³)	БСК-5 ( мгО2/ дм³)	Окисність ( мгО2/ дм³)	ХСК ( мгО2/ дм³)	Лужність ( мг-екв.)	Сухий залишок ( мг/дм³)	Хлориди ( мг/дм³)	нітрити	нітратів
			Повітря	води
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
1.	14.02	р. Веселуха місце неорганізованого купання с. Кух. Воля	+3	+7	1	річк.	1:3	30	св. жовтий	1:5	відс.	5,0	відс.	2,2	6,8	4,8	3,0	0,86		3,0	204,6	12,0	0,72	0,8
2.	13.03	р. Стир с. При витівка , вхід в район	+5	+7	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:7	відс.	2,0	відс.	3,4	7,0	4,8	3,0	1,2		2,8	95,6	30,0	0,8	1,2
3.		р. Стир смт. Зарічне, пляж	+5	+7	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:7	відс.	2,0	відс.	3,4	7,0	4,6	3,0	1,0		3,0	223,7	30,0	0,46	1,2
4.	18.03	р. Стубла с. Серники , місце неорганізованого відпочинку	+10	+7	1	річк.	1:2	25	світло-жовтий .	1:3	відс.	5,0	відс.	1,4	6,8	4,4	2,6	0,8		2,8	193,1	18,0	0,42	1,0
5.		р. Стир с.Іванчиці, вихід в району	+10	+7	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:8	відс.	2,0	відс.	3,2	7,0	4,8	3,0	1,2		2,8	229,7	38,0	0,88	1,4
6.	29.04	р. Стубла с. Олександрово , місце неорганізованого відпочинку	+12	+10	1	річк.	1:3	30	зеленкув. світло-жовтий .	1:4	н/з.	2,0	відс.	2,4	7,0	4,8	3,2	1,6		2,8	185,03	16,0	0,74	1,4
7.		р. Стир смт. Зарічне, пляж		+10	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:5	н/з.	2,0	відс.	2,2	7,0	4,6	3,2	1,4		2,8	268,7	14,0	0,8	1,8
8.		р. Стир с.Старі Коні, місце неорганізованого відпочинку		+10	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:6	н/з	2,0	відс.	2,2	7,0	4,8	3,4	1,4		2,8	186,2	14,0	0,86	1,8
9.	13.05	р. Стубла с. Олександрово , місце неорганізованого відпочинку	+17	+12	1	річк.	1:2	25	світло-жовтий .	1:4	н/з.	4,0	відс.	1,4	7,0	4,6	3,0	1,2		2,8	193,8	18,0	0,7	1,4
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
10.	18.03	р. Стубла с. Серники , місце неорганізованого відпочинку		+12	1	річк.	1:2	25	світло-жовтий .	1:4	н/з.	4,0	відс.	1,6	7,0	4,6	3,0	1,2		2,8	227,8	16,0	0,8	1,4
11.		р. Стир с.Іванчиці, вихід в району		+10	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:6	н/з	2,0	відс.	2,4	7,0	4,8	3,4	1,6		3,0	224,5	20,0	0,84	1,8
12.		р. Стир смт. Зарічне, пляж		+10	1	річк.	1:3	30	зеленкув.	1:6	н/з	2,0	відс.	2,6	7,0	4,8	3,4	1,6		3,0	198,2	24,0	0,86	1,8

Якість, склад та властивості води у водоймах регламентуються гігієнічними вимогами та санітарними нормами.

Користуючись даними обласного санітарно – епідеміологічної станції ми можемо простежити за якістю води відкритих водойм 2007 року.

Межа спостережень лабораторій санепідслужби області, за якістю води поверхневих водойм налічує 67 визначених створів, які розташовані на 19 малих ріках. Проведено 405 досліджень на санітарно – хімічні показники, із них не відповідали нормативним вимогам 52, що становить 12,8% (2006 – 16,1%).

Не відповідність якості води із поверхневих водойм за хімічними показниками фіксувалась, як і в 2006 році, по вмісту завислих та органічних речовин, нафтопродуктах, формальдегіду, аміаку, залізу загальному.

Найбільш забрудненими річками області є ріка Устьє і озеро Басів Кут ( по вмісту органічних та завислих речовин, аміаку), річка Зайчисько (по вмісту заліза, нафтопродуктів, формальдегіду, органічних речовин), р. Стубелка та Чаква (по вмісту заліза, аміаку, завислих та органічних речовин), р. Горинь ( по вмісту заліза та органічних речовин).

Крім основних органолептичних показників та даних мінерального складу води для поверхневих водойм, важливими показниками являються наявність та концентрація специфічних шкідливих речовин, характерних для даного регіону. Найбільш специфічними забруднювачами являються формальдегід (р. Замчисько), залізо ( річки Бережанка, Бунів, Корчик, Стир, Слуг, Стубла).

ВИСНОВКИ

Діяльність людини щодо використання водних ресурсів, як і інших видів природних ресурсів, неминуче призводить як до позитивних, так і негативних наслідків. Одним із проявів негативного впливу людини а водні ресурси є їх забруднення, засмічення та виснаження.

Відомо, що природні й антропогенні процеси, які відбуваються в басейнах річок, відбуваються на їх гідрологічному режимі, твердому і водному стоках, руслових процесах ступені забруднення. Проте на малих річках все це проявляється значно швидше і відчутніше, ніж на середніх, а тим паче—на великих! Зараз на малі річки припадає найбільше антропогенних навантажень, що є закономірним, екологічно і соціально зумовленим історичним процесом. Проте на певному етапі розвитку ці навантаження необхідно регулювати, щоб уникати негативних наслідків і зберегти малі річки від кількісного й якісного виснаження їх вид, замулення і зникнення.

Нині малі річки значно більше забруднюються водами, що стікають з басейнів і змивають у річки продукти ерозії, мінеральні добрива, отрутохімікати, біогенні та інші речовини.

Як показати дослідження хімічних показників води за зимово-весняний період 2008 року їх перевищень не виявлено.

Хоча невідповідність якості води поверхневих водойм за хімічними показниками фіксувалась, як і в2006 році, так і в 2007 році по річках, які протікають територією району (річки Стир, Стубла—перевищений вміст заліза). Зустрічається в річці Стир і перевищений вміст формальдегіду (село Привітівка), який надходить до нас водневими стоками з інших районів.

Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти.

Найрадикальнішим шляхом охорони водних ресурсів від забруднення і виснаження є припинення скидання стічних вод у водні об’єкти або очистка стічних вод і проведення інших ефективних заходів.

Список використаної літератури

Монографії: один, два автори	Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник.- К.: «Знання», 2000.-203 с.
	Левківський С.С. , Падун М.М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів: Підручник.- К. «Либідь», 2006.-278 с.
	Макарова Н.С. , Гармідер Л.Д., Михальчук Л.В. Економіка природокористування: Навчальний посібник.-К.: «Центр учбової літератури», 2007.-319 с.
Стандарти	ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством .- Москва: Издательство стандартов, 1984.- 9 с.
Депоновані наукові праці	Новиков Ю.В., Ласточкина К.О., Болдина З.Н. Методы определения вредных веществ в воде водоемов.-Москва: Медицина, 1981.-89 с.
	Новиков Ю.В., Ласточкина К.О., Болдина З.Н. Методы исследования качества воды водоемов.-Москва: Медицина, 1990.-65 с.
Аналіз діяльності санітарно-гігієнічних відділів міськрайСЕС за 2007 рік	Рівненська обласна санітарно-епідеміологічна станція.-Рівне, 2008.-14 с.
Електронний ресурс	Реферат з гігієни на тему: «Гігієна води»