3.2 Економіко-математичне обґрунтування впровадження логістичних систем
Для обґрунтування впровадження логістичних систем необхідним є проведення таких етапів:
етап 6 – проведення теоретичних досліджень і експериментів;
етап 7 – опрацювання і оцінка реальних варіантів заходу;
етап 8 – подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод, а також перешкод впровадження;
етап 9 – підготовка до затвердження плану впровадження [21].
Для того, щоб визначити оптимальне місце розташування складу необхідно визначити головних клієнтів АТЗТ «Харківмаш». Споживачів необхідно розділити на три групи по вагомості клієнтів. Це можна зробити за допомогою АВС-аналізу.
Даний метод використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність клієнтів ділиться на три частини [19]:
група А - невелика кількість споживачів, яка приносить більшу частину прибутку підприємству;
група В - середня кількість клієнтів, яка приносить середній дохід підприємству;
група С - велика кількість клієнтів, однак незначні з погляду доходу, який вони приносять АТЗТ «Харківмаш».
Основна увага у роботі зі споживачами приділяється клієнтам, віднесеним до групи А, меншою мірою - групи В та С.
Проведемо аналіз споживачів, представлених у таблиці 3.3, за допомогою АВС-аналізу.
Таблиця 3.3 - Вихідні данні
Клієнти | Фактичний об’єм закупок (Т), грн. |
НПП «Сігма» | 9123765 |
Турбомашина | 2657890 |
ВАТ «Південний ГОК» | 1000000 |
ВАТ «АЗОВСТАЛЬ» | 990200 |
НПВП «Електромонтаж» | 789000 |
Карловсікий механічний завод | 763288 |
УкрСпецмаш | 596000 |
ТЕСПО | 590265 |
Славутський ремонтно-монтажний завод | 576444 |
НКП «Шторм-10» | 543211 |
Промелектро | 500678 |
Львовантикор | 500535 |
ЗАТ «Краматорськгидропром» | 479999 |
ЯЮ 309/71 | 376900 |
ЗАТ «Нафтогазова техніка» | 345678 |
Стандарт | 290765 |
ВАТ «Будмаш» | 276400 |
Луцький завод «Електроапарат» | 256900 |
Сахидромаш | 234754 |
Електроапарат | 134245 |
Розрахунки представленні у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Розрахункова таблиця
№ п/п | Клієнти | Фактичний об’єм закупок (Т), грн | % від сукупних закупок | ∑% | % від кількості | ∑% | АВС |
1 | НПП «Сігма» | 9123765 | 43,4 | 43,4 | 5 | 5 | А |
2 | Турбомашина | 2657890 | 12,6 | 56,0 | 5 | 10 | |
3 | ВАТ «Південний ГОК» | 1000000 | 4,8 | 60,8 | 5 | 15 | |
4 | ВАТ «АЗОВСТАЛЬ» | 990200 | 4,7 | 65,5 | 5 | 20 | |
5 | НПВП «Електромонтаж» | 789000 | 3,8 | 69,2 | 5 | 25 | |
6 | Карловсікий механічний завод | 763288 | 3,6 | 72,9 | 5 | 30 | |
7 | УкрСпецмаш | 596000 | 2,8 | 75,7 | 5 | 35 | В |
8 | ТЕСПО | 590265 | 2,8 | 78,5 | 5 | 40 | |
9 | Славутський ремонтно-монтажний завод | 576444 | 2,7 | 81,3 | 5 | 45 | |
10 | НКП «Шторм-10» | 543211 | 2,6 | 83,8 | 5 | 50 | |
11 | Промелектро | 500678 | 2,4 | 86,2 | 5 | 55 | С |
12 | Львовантикор | 500535 | 2,4 | 88,6 | 5 | 60 | |
13 | ЗАТ «Уралгидропром» | 479999 | 2,3 | 90,9 | 5 | 65 | |
14 | ЯЮ 309/71 | 376900 | 1,8 | 92,7 | 5 | 70 | |
15 | ЗАТ «Нафтогазова техніка» | 345678 | 1,6 | 94,3 | 5 | 75 | |
16 | Стандарт | 290765 | 1,4 | 95,7 | 5 | 80 | |
17 | ВАТ «Будмаш» | 276400 | 1,3 | 97,0 | 5 | 85 | |
18 | Луцький завод «Електроапарат» | 256900 | 1,2 | 98,2 | 5 | 90 | |
19 | Сахидромаш | 234754 | 1,1 | 99,4 | 5 | 95 | |
20 | Електроапарат | 134245 | 0,6 | 100 | 5 | 100 | |
21 | Всьго | 21026917 | 100,0 | 100 |
Для наглядності результати представленні у вигляді графіка (рисунок 3.1)
Рис. 3.1 - Графік Авс-аналізу
Розрахунки показали, що найважливішими споживачами АТЗТ «Харківмаш» є клієнти групи А: НПП «Сігма», Турбомашина, ВАТ «Південний ГОК», ВАТ «АЗОВСТАЛЬ», НПВП «Електромонтаж», Карловсікий механічний завод. На обслуговування даних клієнтів потрібно виділяти більше часу, робити знижки, повідомляти про зміни в асортименті, підтримувати дружні стосунки.
До групи В відносяться: УкрСпецмаш, ТЕСПО, Славутський ремонтно-монтажний завод, НКП «Шторм-10». Цим клієнтам також приділяється увага, але у меншому обсязі, так як вони мають середній рівень питомої ваги для підприємства. З ними проводиться звичайне планування та облік.
До групи С відносяться: Промелектро, Львовантикор, ЗАТ«Уралгидропром», ЯЮ 309/71, ЗАТ «Нафтогазова техніка», Стандарт, ВАТ «Будмаш», Луцький завод «Електроапарат», Сахидромаш, Електроапарат, ВАТ «Південний ГОК». Ці споживачі складають більшу частину клієнтів, але мають маленьке значення вартісного показника.
Таким чином, АТЗТ «Харківмаш» має постійних клієнтів, з якими співпрацює вже довгий час, і постачає їм продукцію. Ці споживачі приносять підприємству більшу частину прибутку (72,9%) і тому їм приділяється більша увага та умови обслуговування.
Основні клієнти АТЗТ «Харківмаш»:
1. НПП «Сігма» (м.Кіровоград);
2. Турбомашина (м. Миколаїв);
3. ВАТ «Південний ГОК» (м. Кривий Ріг);
4. ВАТ «АЗОВСТАЛЬ» (м. Маріуполь);
5. НПВП «Електромонтаж»(м. Дніпропетровськ );
6. Карловсікий механічний завод (м. Маріуполь).
Більшість цих клієнтів частину продукціє закуповує У АТЗТ «Харківмаш», а деяку – у інших підприємств, так як в них нижча ціна (значну частину витрат складають витрати на транспортування). Для підвищення конкурентоспроможності, для більшого обхвату кількості споживачів, та для мінімізації витрат необхідно орендувати склад в одному із семи міст України.
Міста, де є можливість орендувати склад:
А – Дніпропетровськ;
Б – Миколаїв;
В – Маріуполь;
Г – Львів;
Д – Одеса;
Е – Київ;
Ж – Чернігів.
Данні для розрахунків представленні у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - Вихідні данні
№ клієн-та | Вантажообіг, т/кв | Відстань до пункту: | ||||||
А, км | Б, км | В, км | Г, км | Д, км | Е, км | Ж, км | ||
1 | 17 | 238 | 193 | 490 | 679 | 296 | 305 | 440 |
2 | 9 | 323 | 0 | 479 | 805 | 139 | 494 | 630 |
3 | 9 | 141 | 192 | 402 | 838 | 309 | 426 | 518 |
4 | 7 | 303 | 489 | 0 | 1181 | 618 | 730 | 811 |
5 | 4 | 0 | 323 | 303 | 939 | 460 | 446 | 501 |
6 | 4 | 303 | 499 | 0 | 1181 | 618 | 730 | 811 |
Визначимо оптимальне місце розташування додаткового складу з урахуванням мінімізації транспортних витрат (вантажообіг *відстань до пункту). Розрахунки представленні у вигляді таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 - Матриця найменших відстаней
А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | |
1 | 4046 | 3281 | 8330 | 11543 | 5032 | 5185 | 7480 |
2 | 2907 | 0 | 4311 | 7245 | 1251 | 4446 | 5670 |
3 | 1269 | 1728 | 3618 | 7542 | 2781 | 3834 | 4662 |
4 | 2121 | 3423 | 0 | 8267 | 4326 | 5110 | 5677 |
5 | 0 | 1292 | 1212 | 3756 | 1840 | 1784 | 2004 |
6 | 1212 | 1996 | 0 | 4724 | 2472 | 2920 | 3244 |
Сума | 11555 | 11720 | 17471 | 43077 | 17702 | 23279 | 28737 |
Розрахунки показали, що оптимальним місцем розташування додаткового складу буде місто Дніпропетровськ, так як він забезпечує найменші витрати на доставку та дає можливість обслуговувати більшу кількість споживачів за менший час. Це дає додаткові перспективи у розширенні ринку збуту та надає значні переваги у конкурентному середовищі. Тому для задоволення усіх цих потреб вигідно буде орендувати додатковий склад АТЗТ «Харківмаш» у Дніпропетровську.
Використання додаткового складу несе додаткові витрати на утримання запасів, але зменшує затрати на транспортування. Таким чином отримуємо синергічний ефект.
Розрахуємо витрати на оренду складу. Оптимальним варіантом буде оренда складського приміщення в ОАО ОПК "Орель", так як в наявності є необхідні умови: загальна площа складу - 200кв.м.; опалення автономне; вода – для санітарних потреб; нова електропроводка; нові труби; косметичне облогородження; висота стелі складу 8 метрів; встановлене багаторівневе стелажне обладнання; рівна підлога; існує система пожежної сигналізації складу з автоматичною системою пожежогасіння; автоматичні ворота докового типу з гідравлічним пандусом, що регулюються по висоті; система охоронної сигналізації складу і відео спостереження; офісні площі при складі; достатня територія біля складу для відстою та маневрування великовантажних автопоїздів; розташування на основних магістралях, що забезпечують зручний під'їзд, наявність автомобільних та залізничних рамп; наявність електрокарів та кранів для завантаження-розвантаження; наявність необхідного персоналу для обслуговування складського приміщення та ін..
Ціна оренди складає 10 грн. за 1кв.м
Ціна оренди загальної площі складу складає:
10*200=2000 грн./міс.
Контроль за функціонуванням складу у Дніпропетровську буде здійснювати логіст, відвідуючи його 1 раз у місяць на 2 дні. Таким чином зростуть витрати на відрядження: 300 грн. (сюди входять витрати на квитки, витрати на харчування та проживання).
Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Харкова до до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпропетровська.
АТЗТ «Харківмаш» користується послугами перевізника «Автолюкс». За перевезення габаритного вантажу вартість транспортування складає 1 грн. за 2 кг вантажу. Таким чином вартість транспортування з Харкова до Кіровограду (378 км, вага – 17т) складає: 17000/2 = 8 500 грн.;
з Харкова до Миколаєва (551 км, вага – 9т) складає: (9000/2)+(9000/2*0,3) = 4 500 + 900 = 5 850 грн.;
з Харкова до Кривого Рогу (379 км, вага – 9т) складає:
9000/2 = 4500 грн.;
з Харкова до Маріуполя (518 км, вага –7т) складає:
(7000/2) + (7000/2*0,3) = 4 550 грн.;
з Харкова до Дніпропетровська (228 км, вага – 4т) складає:
4000/2 = 2 000 грн.
з Харкова до Маріуполя (518 км, вага – 4т) складає:
(4000/2) + (4000/2*0,3) = 2 600 грн.
Таким чином, загальні витрати на транспортування з Харкова до Дніпропетровська, Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя (у міста, які входять у групу А) складають:
8 500+5 850+4550+4 200+2000+2 600 = 27 700 грн./квартал.
Середні витрати на транспортування в місяць складають:
27 700 /3 = 9 233,3 грн. або 27 700 *4= 110 800 грн./рік.
Обслуговування споживачів, які відносяться до групи В та С, здійснюється із складу підприємства у м. Харкові. Транспортні витрати при цьому складають 26 750 грн./рік і залишаються незмінними при оренді додаткового складу.
Розрахунки показують, що витрати на транспортування досить значні. Так як АТЗТ «Харківмаш» досить довго користуються послугами одного перевізника, існує необхідність переглянути пропозиції інших перевізників, так як в сучасній кризовій ситуації багато з них робить знижки на свої тарифи.
Оптимальним буде використання послуг перевізника «Український експрес», тому що при перевезенні великими партіями (більш 20т) надається знижка у розмірі 50% від вартості перевезення (Додаток Е). Тому вигідно перевозити весь вантаж в Дніпропетровськ на склад, а потім по місцям призначення.
Загальна вага вантажу складає: 17+9+9+7+4+4= 50т.
Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Харкова до Дніпропетровська. 50 000*0,4*0,5= 10 000 грн.
Для перевезення вантажу з Дніпропетровська до місця призначення доцільно користуватися послугами перевізника «ДЕКС-Транс», тому що в нього тариф на перевезення формується в залежності від відстані перевезення (Додаток Ж). В даному випадку вантаж транспортується на невеликі відстані невеликими партіями.
Розрахуємо витрати на транспортування вантажу з Дніпропетровська до Кіровограду (238 км, вага – 17т):
238*2,4*2= 1 142,4 грн.;
з Дніпропетровська до Миколаєва (323 км, вага – 9т):
323*2*2= 1 292 грн.;
з Дніпропетровська до Кривого Рогу (141 км, вага – 9т):
141*2*2= 564 грн.;
з Дніпропетровська до Маріуполя (303 км, вага – 7т+4т):
303*2,4*2= 1 454,4 грн.;
з Дніпропетровська до Дніпропетровська транспортні витрати відсутні, так як за умовою договору споживач самостійно забирає вантаж.
Таким чином, загальні витрати на транспортування вантажу з Харкова до Дніпропетровська, з Дніпропетровська до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя складають:
10 000+1 142,4+1 292+564+1 212= 14 452,8 грн./квартал.
Середні витрати на транспортування в місяць складають: 14 452,8 /3 = 4 817,6 грн. або 14 452,8 *4= 57 811,2 грн./рік.
Порівняємо витати на перевезення вантажу з Харкова до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпропетровська та з Харкова до Дніпропетровська, а з Дніпропетровська до Кіровограду, Миколаєва, Кривого Рогу, Маріуполя (з використанням додаткового складу у Дніпропетровську):
110 800 - 57 811,2 = 52 988,8 грн./рік.
Таким чином витрати фізичного перевезення (транспортні витрати) зменшаться на 52 988,8 грн./рік і становитимуть
137 550 - 52 988,8 = 84 561,2 грн./рік.
Так як для впровадження обраної логістичної системи необхідно орендувати склад у Дніпропетровську, витрати становитимуть:
2 000 * 12 = 24 000 грн./рік.
Таким чином витрати запасів збільшаться на 24 0000 грн. і становитимуть: 270 334 + 24 000 = 294 334 грн./рік.
Збільшаться також витрати фізичних надходжень на 3 600 грн. (300 * 12 = 3 600) і становитимуть 243 130 + 3 600 = 246 730 грн./рік.
Таким чином отримаємо синергічний ефект, розрахунок якого представимо у вигляді табл. 3.7.
Синергія – це ефект цілісності. Стратегія повинна враховувати можливості отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх попередніх елементів стратегії [15].
Таблиця 3.7 - Розрахунок синергічного ефекту від упровадження конкурентного (проектного) варіанта
Актуальний (реальний) варіант | Конкурентний (проектний) варіант | «+» - економія, «-» - додаткові витрати | ||
Логістичні витрати | Величина, грн | Логістичні витрати | Величина, грн | |
Витрати фізичного переміщення (транспортні витрати) | 137 550 | Витрати фізичного переміщення (транспортні витрати) | 84 561,2 | 52 988,8 |
Витрати запасів, | 270 334 | Витрати запасів, | 294 334 | - 24 0000 |
Витрати фізичних надходжень | 243 130 | Витрати фізичних надходжень | 246 730 | - 3 600 |
Витрати інформаційно-управлінських процесів | 48 010 | Витрати інформаційно-управлінських процесів | 48 010 | |
Разом | 699 024 | Разом | 637 635,2 | |
Синергічний ефект | 25 388,8 |
Загальний економічний ефект – скорочення загальних логістичних витрат на 25 388,8 грн., що являється значним показником. Очевидно, що впровадження логістичної системи і нової схеми управління збутовою діяльності на підприємстві економічно обґрунтовано.
... до 10000 кв. м., а загальна площа будівлі - до 16000 кв. м. Кожний торгівельний центр пропонує безкоштовне паркування до 920 місць. На початковому етапі проектування логістичних систем визначимо та проаналізуємо проблеми ТОВ “METRO Cash & Carry Україна”. Для цього проведемо внутрішній, зовнішній і технологічний логістичний аналіз. Результати аналізу оформимо у вигляді таблиць 2.1 - 2.3. ...
... ів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією з обов'язкових умов формування логістичної системи у торгівельному підприємстві є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на регіон, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, ...
... і збуту. Це означає розгляд логістики як функціональної сфери діяльності підприємства, для якої теж є характерним і необхідним формування: • логістичних цілей підприємства; • логістичної стратегії підприємства; • концепції логістичних рішень; • прийняття та організації виконання управлінських рішень з логістичного управління; • оцінки та контролю результатів логістичної діяльності. ...
... ВНДОХ после 4 лет -1% ВНДОХ после 5 лет 8% ВИСНОВКИ Виходячи з того, що метою даної курсової роботи було вивчення методів оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи, в роботі розглянуті наступні питання: · розгляд проблем інформаційної логістики, · інформаційного забезпечення логісти
0 комментариев