Поняття та значення фінансової безпеки України
Правове регулювання фінансової безпеки України
Основні складові фінансової безпеки України
Фактори впливу на стан фінансової безпеки України
Особливості сучасного стану фінансової безпеки України
Зовнішні загрози
Досвід зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави
Навигация
Поняття та значення фінансової безпеки України
Фінансова безпека України
70725
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.1 Поняття та значення фінансової безпеки України
Перш за все, слід з’ясувати що ж таке фінансова безпека. Для цього потрібно проаналізувати погляди різних вчених щодо даного поняття.
Науковці В. Шлемко та І. Бінько визначають фінансову безпеку як такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання
М. Арсентєв, у свою чергу, зазначає, що фінансова безпека це складова економічної безпеки країни, яка ґрунтується на незалежності, ефективності та конкурентоспроможності фінансово-кредитної сфери. Її можна виразити через систему індикаторів, що характеризують збалансованість фінансів, ліквідність активів і наявність необхідних грошових, валютних, золотих та інших резервів.
На думку І. Барановського категорію «фінансова безпека» слід розуміти як ступінь захищеності фінансових інтересів; рівень забезпеченості суб’єктів усіх рівнів управління фінансовими ресурсами; стан складових фінансового ринку; якість фінансових інструментів і послуг; стан фінансових потоків в економіці, що дає змогу вважати її одним з найважливіших системоутворюючих елементів економічної безпеки держави.
Г. Оперенко вважає, що фінансова безпека — багатопланове поняття, що визначається конкретними показниками її функціонування, головними з яких є розмір внутрішнього та зовнішнього боргів, рівень інфляції, стійкість національної валюти, сальдо платіжного балансу, рівень бюджетних надходжень та ін.
Виходячи з поглядів М. Єрмошенко, можна дійти висновку, що він дотримується думки, за якою безпечним слід вважати такий стан фінансово-кредитної сфери, який має характеризуватися збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.
А. Сухоруков та О. Ладюк визначають фінансову безпеку держави як захищеність інтересів держави у фінансовій сфері або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної систем, що гарантує здатність держави ефективно формувати, зберігати від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціально-економічного розвитку і обслуговування фінансових зобов’язань.
Ю. Трунцевський вважає, що фінансова безпека це умови існування та розвитку об’єкта відносин, а також процесу його створення та підтримки, здатність фінансової сфери гарантовано задовольняти відповідні потреби, безперервно розвиватися та функціонувати з мінімальним ризиком можливих порушень [2, с. 111-112].
Проаналізувавши різні погляди науковців, можна дійти висновку, що визначення фінансової безпеки як стану бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання, є таким, що об’єднує різні поняття в єдине ціле. Саме його і пропонується використовувати при визначенні фінансової безпеки.
Значення фінансової безпеки для нормального функціонування держави важко переоцінити, адже вона є найважливішою складовою економічної безпеки в умовах ринкової економіки. Це пояснюється тим, що фінансова безпека це такий стан фінансів і фінансових інститутів, при якому забезпечується гарантований захист національних економічних інтересів. Вона забезпечує гармонійний і соціально спрямований розвиток національної економіки, фінансової системи і всієї сукупності фінансових відносин і процесів у державі, а також готовність і здатність фінансових інститутів створювати механізми реалізації та захисту інтересів розвитку національних фінансів. Вона сприяє підтримці соціально-політичної стабільності суспільства, а також формуванню необхідного економічного потенціалу і фінансових умов для збереження цілісності та єдності фінансової системи навіть при найбільш несприятливих варіантах розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів і успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам фінансової безпеки [3, с. 31].
Для більш повного з’ясування значення фінансової безпеки необхідно дослідити історію змін її рівня, який прямо впливає на рівень життя громадян.
1.2 Історія змін рівня фінансової безпеки України
З початку 90-х років на території України спостерігається тривалість та галопуючий характер інфляції.
Так, наприклад, за 2005-2009 роки значну загрозу фінансовій безпеці становив високий рівень інфляції, проте у 2009 році почала відбуватися поступова стабілізація інфляційних процесів. Тривалість (з початку 90-х років) та швидкий характер інфляції (1998-1999, 2007-2008 рр.), cвідчать, що монетарні засоби боротьби з цією проблемою негативно впливають на економічне зростання.
За дослідженням авторів основними причинами інфляції є немонетарні фактори, такі як рух значної кількості грошей поза сферою виробництва, а саме в сфері торгівлі і споживання, вихід грошей на ринок без ув’язки з товарним забезпеченням, невідповідність обсягу виробництва товарів грошовим доходам населення. Це означає, що лише уряд політикою обмеженої грошової пропозиції і витрачання бюджетних коштів та взаємоузгодженими діями з Національним банком України (НБУ) спроможний вирішити цю проблему. Б.М. Данилишин у своєї праці наголошує на необхідності цілеспрямованої співпраці між НБУ та Кабінетом Міністрів України (КМУ), оскільки відсутність скоординованих дій призводить до небезпечних наслідків. Наприклад, у 2009 році НБУ не були передані до уряду «Основні засади грошово-кредитної політики» на наступний 2010 рік, через що не вчасно прийнятий Державний бюджет чим порушено вимоги статті 3 Бюджетного кодексу України. Згідно з цією статтею Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Оскільки «… стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів» складають законодавчо визначене поняття бюджетної безпеки, невчасне прийняття Державного бюджету є загрозою бюджетній та в цілому фінансовій безпеці України. Серед прямих наслідків несвоєчасного прийняття Державного бюджету, за відомими дослідженнями, найбільш загрозливими є: дезорганізація у соціально-економічній сфері, зниження інвестиційної активності, посилення інфляційних процесів, дестабілізація національної валюти, знецінення грошових доходів громадян. Державний бюджет України за 2005-2009 рр. можна охарактеризувати як дефіцитний. Згідно з офіційними даними у 2009 р. стан фінансової безпеки досяг загрозливого рівня, на якому держава вже неспроможна за рахунок доходів забезпечувати фінансування витрат, що сприяє зростанню державного боргу, перешкоджає ефективній взаємодії країни з міжнародними фінансовими організаціями, негативно відображається на економічному зростанні.
Важливою складовою фінансової безпеки держави є боргова безпека. Стан боргової безпеки в Україні у 2009 р. можна охарактеризувати як ризикований. Це означає, що наслідки такої ситуації можуть бути кризовими: зростання податків, інфляційні процеси в економіці, падіння обмінного курсу національної валюти. Девальвація гривні ускладнює обслуговування зовнішніх боргів, оскільки погашення іноземних кредитів напряму залежить від валютних коливань. Ще у 2005-2007 рр. у банківській системі України спостерігалося підвищення фінансової стабільності, що знайшло своє відображення у покращенні якості активів та зростанні депозитів, орієнтації на реальний сектор економіки та виконанні посередницьких функцій. Проте починаючи з 2007-2008 р. ситуація почала змінюватися. Першою загрозою ефективному функціонуванню банківської системи було збільшення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів. Підвищення курсу долара під впливом світової фінансової кризи призвело до зростання кількості неповернень за валютними кредитами та боргових зобов’язань, а нестача внутрішніх джерел капіталізації – до залежності банків від іноземних інвесторів. Розвиток вітчизняного банківського сектору у цей період досліджували вчені, які виявили, що головними проблемами для України стали дефіцит фінансових ресурсів, дисбаланс ліквідності, нестача внутрішніх джерел капіталізації, валютні ризики тощо. На їх думку для підтримки стійкості банківської системи потрібно: активізація політики рефінансування, розгляд можливості зменшення норм обов’язкового резервування, збільшення лімітів і послаблення вимог до застави при одержанні банками кредитів від НБУ; надання субординованих кредитів для підтримки вітчизняних банків; посилення контролю за спекулятивними угодами на міжбанківському валютному і ресурсному ринках; розширення спектра цінних паперів для роздрібного продажу та розвитку фінансової інфраструктури (зокрема страхової мережі); розроблення механізмів заміщення зовнішніх ресурсів у вигляді облігаційних позик та ін. [5, с. 57-59].
Аналіз рівня фінансової безпеки в Україні засвідчив, що необхідні зміни, які можуть забезпечити належний її рівень на сучасному етапі. Адже маючи таку історію змін фінансової безпеки, державі необхідні рішучі та кардинальні кроки, що сприятимуть встановленню високого її рівня. Однією з таких змін є забезпечення належного рівня правового регулювання фінансової безпеки України.
Похожие работы
... ій логіці капіталу”, використовуючи при цьому політику батога і пряника щодо доступу до міжнародних кредитів. 1.2.Характеристика елементів економічної безпеки України За роки незалежності значно послабився економічний суверенітет України, зросла економічна небезпека за багатьма параметрами розвитку національної економіки, що вимагає ґрунтовного комплексного вивчення механізму забезпечення ...
... їни та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад: · затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно- ...
... і засобів держави. Надійно діюча її система залучає в свою орбіту і позаекономічні засоби (політичні, правові, інформаційні, військові, культурно-духовні, екологічні тощо). Стратегія національної безпеки України Національний інтерес – визначальне джерело формування стратегічної мети, стратегічних завдань, об’єкту спрямувань і напрямків розвитку нації, механізму, методів і форм їх реалізац ...
... вирішальну роль для розвитку економіки та соціальної сфери. Державні фінанси, тобто система бюджетів держави, є на сьогодні найрозвиненішим. Упродовж усіх років утворення фінансової системи незалежної України у вдосконаленні підсистеми державних фінансів здійснено найрішучіших кроків. Це насамперед прийняття Закону про бюджетну систему України. Можна вважати цей закон одним з найпрогресивніших ...
0 комментариев