Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація

История Украины (шпаргалки)
Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви Соціально-економічні відносини на У у складі Речі Посполитої Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр Переяславська угода 1654 р. та її історичні наслідки Північна війна на У. Політика гетьмана Мазепи Ліквідація автономії У. у складі Росії у ІІ пол. 18 ст Суспільно-політичний рух на У у І стать. 19 ст Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у І пол. 19 ст Реформа 1861 р. та особливості її проведення в У Політичне становище в У у ІІ пол. 19 ст. Активізація національного руху Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація Революційний рух на У у 1905-1907 рр Політичне становище на У після поразки революції у 1905-1907 рр Західноукраїнські землі в роки І світової війни Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. причини громадянської війни в У Діяльність Директорії у 1919-1920 рр Відбудова народного господарства У. на засадах непу Політика Узації: причини, суть, наслідки Напад Німеччини на СРСР та окупація У Передумови національно-державного відродження У. в умовах перебудови 1985-1991 рр
172336
знаков
0
таблиц
0
изображений

32.  Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація.

 У історії У, її народу цей період характеризується підйомом ліберального, національного і демократичного прямування. Утворення національних партій У: Революційна укр.ая партія (РУП) - утворена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Фундатори партії -. Д. Антонович, М. Русов, Л. Матусевич, Д. Познавский і ін. У 1902 г, складалася з 6 організацій: у Києві, Харкові, Полтаві, Лубн, Прилук і Катеринославі - на чолі з центральним комітетом. Ціль партії - боротьба за національні права і соціальну революцію. Відстоювали соціальні інтереси селянства, що вважали основою укр.ой нації. Свої програмні вимоги викладали на сторінках нелегальних видань: газети «Селянин» і часопис «Гаснуло». Фракції: 1) Більшість членів РУПа на чолі з Н. Поршем, В. Винниченко і C. Петлюрою вважало, що ця організація повинна бути національною партією, у якій входять винятково українці і який об'єднує націоналізм і марксизм. Соціал-демократична орієнтація партії; 2) Група Н. Михновского виступала з націоналістичних позицій за «самостійну У» під гаслом «У. для українців». 3) Група М. Меленевского вважала, що РУП повинна відмовитися від національної орієнтації, стати автономною частиною Російської соціал-демократичної партії. У умовах що насувається революции- розкол був неизбежен. Народна укр.ая партія (НУП) - у 1902 р, група М Михневского вийшла з РУПа й організувала невеличку по чисельності НУП. «Спілка» - у 1904 р. із РУПа пішла. група під керівництвом М. Меленевского, що проголосила себе «укр. соціал-демократичною спілкою» («Спілка») і на початку 1905 р. влилася в меншовицьку фракцію РСДРП на правах її автономної частини. Чисельність «Спілки» у роки революції - до 6 тис. чел. , особливою підтримкою користувалася серед залізничників і з/х робітників. УСДРП - у 1905 р. частина, що залишилася, РУПа перейменувалася й Укр. соціал-демократичну робочу партію (3 тис. чоловік). Лідери: В. Винииченко, Н. Порш, Д. Антонович, С. Нетлюра. Вимоги партії: демократизація суспільного ладу, автономія У, конфіскація значної земельної власності. Укр.ая радикальна партія (УРП) виникнула в 1904 р. на чолі з письменниками А. Гринченко, С. Єфремовим, Д. Дорошенко й ін. Укр.ая демократична партія (УДП) - на чолі з А. Дотоцким і Е. Чикаленко виникнула в 1904 р. Обі партії, нечисленні по складі, стояли на ліберально-буржуазних позиціях, близьких до росіянкою кадетської партії. Вони виступали за конституційну монархію в Росії з наданням автономії У, земельну реформу. Загальноросійські партії на У. РСДРП - виникнула в 1898 р. Їхньої організації в основному діяли серед пролетаріату. Основні центри: м. Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Луганськ. Лідери партії на У: Н. Скрыпник, Г. Петровский, Артем (Сергєєв). Ідеологія: керівна роль пролетаріату в революції і диктатура пролетаріату. Не мали великого успіху на У. Партия соціалістів-революціонерів (ПСР) - утворилася на-рубежі 1899-1900 р. на основі з'єднання народницьких ідей із марксизмом. Керівники партії В. Чернов, на У - В. Дорошенко, В. Зензинов. Соціальна опора - селянство. Есери широко-практиковали терор: від міністрів до рядових поліцаїв. Конституционно-демократичесная партія (КДП) або Партія Народної Свободи - утворена в 1905 р. на основі об'єднання двох груп «Спілка Звільнення» і «Земцев-конституционалистов». Bo-главі партії вчені і суспільні діячі: П. Мілюков, П. Струве й ін. Цілі партії - конституційно-парламентська імперія з 2-палатним парламентом. Для всіх національностей - свобода культурного розвитку. «Спілка 17 жовтня» (октябристи) - виник наприкінці 1905 р.. Лідер партії - московський промисловець А. Гучков. У партію входили представники значної і середньої буржуазії, земські діячі. Програма партії: зберігання царської влади, єдиної і неподільної Росії, установлення конституційної монархії. «Спілка Російського Народу» - чорносотенна організація в главе-с А. Дубровиным, В. Вуришкевичем, М. Марковым. Виник у 1905 р. Программа: национал-шовинистическая, боротьба з євреями й іншими національними меншостями (поляками, українцями). Висновок: НА початку XX в. на У відбувається підйом ліберального, національного, демократичного прямування. У результаті виникнули укр. політичні партії, що виступають за автономію У и широкі соціальні реформи. Активно діяли на У и загальноросійські партії: РСДРП, ЕДП, ПСР, анархісти.

33.  Причини, характер та особливості революції 1905-1907 рр.

Соц.-економічни причини: головне протиріччя між капіталістичними виробничими відносинами загострюється. Вони все глибше розвивалися в с/г та в політичному житті країни. Розвивається війна між селянами та поміщиками; між пролетаріатом та буржуазією. Селянам не вистачало землі (1 сел. гос-во – 7 десятин землі, а 1 гос-во поміщика – 2300 дес. землі). 50 % селян – бідні селяни; 30 % – середняки. Таким чином аграрно-селянське питання було одним із головних питань революції. Поширюється боротьба селян за землю: 1895-1899 – 32 сел. повстання; 1900-1904 – 670 повстаннь. На стадії капіталізму погіршується становище робітників. Імперіалізм в Росії до краю загострив протиріччя між пролетаріатом і буржуазією. Пролетаріат не мав ніяких прав. Існувало соціальне гноблення, робітники не мали громадянських та інших прав. 1900-1904 – 925 страйків робітників (180000 чоловік). З’явилися якісні зміни. Наприкінці 19 століття робітники переважно висували економічні вимоги і тільки 8 % політичні вимоги. А вже на початку 20 століття 53 % страйків висували політичні вимоги (повалення самодержавства, встановлення республіки та ін.). загострюється і друга соціальна війна між пролетаріатом і буржуазією. 1901-1903 рр. – економічна криза, яка ще більше погіршила становище робітників. Поразка війни 1904-1905 рр. загострила становище. В Росії склалася революційна ситуація. Така революційна ситуація мала 3 ознаки: 1) верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому; 2) дуже сильно погіршується соц.-еконмічне становище народних мас; 3) активізується революційний рух народних мас. Революція 1905-1907 років мала буржуазно-демократичний характер. Цілі та завдання революції: 1) повалення самодержавства; 2) вирішення аграрно-селянського питання; 3) демократизація суспільного життя (встановлення прав та свобод); 4) вирішення національного питання. Форми та методи боротьби: страйк, політичний страйк, збройне повстання. Рушійні сили: пролетаріат, селяни, дрібна буржуазія. Особливості революції: 1) Це була пізня буржуазна революція; 2) це була народна революція; 3) це була революція буржуазна за характером, але народна за рушійними силами. Выcновок: вооруженная борьба против царизма потерпела поражение вследствие отсутствия единства действий среди революционных партий, разновременности выступлений, неорганизованности и слабой технической подготовки восставших, неопытности руководителей.


Информация о работе «История Украины (шпаргалки)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 172336
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
28088
6
0

... употребляется в сокращённой форме. ·             Иногда сокращал те слова, которые были употреблены в вопросе билета. ·             заменил на ~ Эта шпаргалка наклеивается сзади обычной школьной линейке! БИЛЕТЫ ПО ИСТОРИИ УКРАИНЫ (9 класс). Билет 1. 1.   Трипольцы – древнейшие хлеборобы. 2.   Люблинская Уния. 3.   Т. Шевченко в национально-освободительном движении. Билет 2. ...

Скачать
84030
4
0

... : 1 Авторитарная культура: обожествление лидера – морально-психологический аспект. 2 Идеологический – не создавал авторитарных предпосылок. Концепция марксизма в сталинской интерпретации.  Альтернативы 1917-1920 годов История октября – 10 тыс. работ посвящено Октябрю 1917 года. Две крайние: 1 первые 70 лет в СССР преобладала точка зрения – закономерность октябрьской революции. Абсолютная, до ...

Скачать
185623
0
0

... для этого не хватило времени. В 1911 г. Столыпин был смертельно ранен эсером Д.Г.Богровым. После смерти Столыпина в правительстве не нашлось сил, способных продолжить политику реформирования. Культура России в начале XX века Развитие промышленности определило увеличение учебных заведений и рост грамотности. В 1894 г. в стране было только 32 тыс. начальных школ. К 1914 г. их число увеличилось до ...

Скачать
79750
0
0

... овцеводство), Выращивают рожь, картофель, овощи, лен, кормовые культуры. 10.1. Этапы формирования территории Северо-Кавзазского экономического района. Сначала здесь было Тьму-Тараканское княжество. После прихода половцев оно перестало существовать. Присоединение этой территории к России началось с присоединения казаками бассейна Дона в 16-17 вв. вскоре, после присоединения к России Астраханского ...

0 комментариев


Наверх