Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі

История Украины (шпаргалки)
Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви Соціально-економічні відносини на У у складі Речі Посполитої Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр Переяславська угода 1654 р. та її історичні наслідки Північна війна на У. Політика гетьмана Мазепи Ліквідація автономії У. у складі Росії у ІІ пол. 18 ст Суспільно-політичний рух на У у І стать. 19 ст Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у І пол. 19 ст Реформа 1861 р. та особливості її проведення в У Політичне становище в У у ІІ пол. 19 ст. Активізація національного руху Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація Революційний рух на У у 1905-1907 рр Політичне становище на У після поразки революції у 1905-1907 рр Західноукраїнські землі в роки І світової війни Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. причини громадянської війни в У Діяльність Директорії у 1919-1920 рр Відбудова народного господарства У. на засадах непу Політика Узації: причини, суть, наслідки Напад Німеччини на СРСР та окупація У Передумови національно-державного відродження У. в умовах перебудови 1985-1991 рр
172336
знаков
0
таблиц
0
изображений

9.   Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі.

 Феодальна роздробленість не була випадком, і всі країни Європи пройшли, через її. 1) У результаті розвитки феодальних відношенні всередину в нач. 12 в. наступає криза росту, коли стара форма об'єднання земель (К. Русь) уже не відповідає прогресу і перестає бути необхідної, тому що: а) унаслідок розвитку натурального господарства ніхто з феодалів нe був зацікавлений ринутися до об'єднання з іншими феодалами, тим більше між ними постійними були заздрість, ненависть, ворожнеча, т. е. не було ніякої економічної причини триматися старого об'єднання (К. Русі); б) феодали, у своїх вотчинах за допомогою особистої дружины могли одержати все необхідне із селян, і без помочі великого Київського князя, через що влада останнього на час виявилася зайвої (до цього феодали годувалися з княжої данини і військових походів); в) місцеві феодали в себе у вотчинах вже обзавелися чималими штатами керування і дружинами, що давало їм можливість самостійно звістки господарство, а з іншого боку - посостязаться за владу з великим Київським князем (як правило, їхнім родичем); г) ріст і зміцнення міст - перетворив їх в економічні, політичні центри значних феодальних вотчин і щодо убезпечив від нападу великого київського князя або кочівників. 2) Величезні географічні розміри К. Русі об'єктивно сприяли росту сепаратизму, а з іншого боку, в умовах загострення соціальної боротьби, великий київський князь змушений був самий їх посилювати, тому що був не в силах зробити їм, у випадку селянського повстання швидку і діючу поміч за тисячі кілометрів від Києва. 3) Насильницьке об'єднання східнослов'янських земель у 9 сторіччі дало обернену реакцію в 12 в.; майже поголовне прагнення до самостійності значних і дрібних феодалів тим більше, що області склалися переважно в рамках колишніх племінних спілок. 4) Зміна торгової кон'юнктури - Західна Європа початку торгувати безпосередньо з Ближнім Сходом. Крім того, Київська Русь загубила важливий торговий маршрут до Чорного моря. Сутність і значення феодальної роздробленості. По своїй суті вона явилася перехідним періодом від раннефеодального держави К. Русі, (механічного об'єднання земель) до зрілого феодального товариства (централізованій державі). У цей перехідний період завершується складання всіх основних рис і інститутів феодалізму (основних феодальних повинностей селян, основних прав феодалів, системи феодально-станової ієрархії, основних елементів феодального апарата і т.п.) тільки не в рамках усієї держави (як на стадії централізованої держави), а лише в рамках окремих феодальних вотчин і князівств. Т. е. , феодальна, роздробленість була закономірним і більш високим етапом у розвитку феодальної держави, чим раннефеодальная К. Русь, тому що. сприяла росту продуктивних сил і більш гнучко захищала інтереси панівного класу (одна з основних функцій держави). Водночас, феодальна роздробленість знизила обороноздатність країни, що в умовах посилення монголотатар призвело до транедії російських земель. Спочатку, у 12 в., Київська Русь розпадається на 12 . князівств (їхнє число постійно змінювалося), найбільшими з який були: Галицко-волынское, Владимиро-Суздальское, Новгородська феодальна республіка й ін. Потім їхнє число на початку ХШ. ст. дійшло до 50, а в XIV сторіччі - навіть 250.

10.  Загарбання Польщею та Литвою українських земель.

 У 13-15 вв. ослаблені золотоордынским ярмом, укр. землі стали об'єктом захоплення іноземними державами. Захоплення більшої частини укр. земель Великим Князівством Литовським (ВКЛ). Здійснення захоплення білоруських і укр. земель велося князями: Миндовгом (ЗО-сг. 13 в. - 1263; фундатором Литовської держави), що захватили «Чорну Русь» (сучасну Гродненскую область Білорусії); Витеном (1293-1316) і Гедимином (1316-1341), що захопили велику частину білоруських земель; Ольгердом (1345 - 1377), що захватили велику частину укр. ч частина російських земель (від сучасних Волыни до Білгородської області на сході, від Брянської області на півночі до Херсонської і Миколаївської на півдні; . Ольгердом був узятий Київ); Витовтом (1392 - 1430), що захватили південно-укр. степу аж до Чорного моря в районі Одеси. Причини швидкого захоплення: а) Русь була ослаблена золотоордынским ярмом; б) багато князівств добровільно входили до складу Литви, намагаючись спілкою з ній убезпечити свої землі від тиску Тевтонського ордена і монголо-татарського ярма. Політика Литви на захоплених землях - укр. і білоруські землі складали 9/10 території литовської держави: а) эго вносило специфіку в життя усього Великого князівства Литовського, державний мова - староруський, закони складені на основі «Російської правди» і ін.; б) У. К. Л, незважаючи на тенденції до централізації, що проявилися при Витовте, було схоже на федерацію численних земель, у внутрішнє життя яких литовський князь майже не втручався, і влада там була в руках місцевої укр.ой і білоруської знаті, що одержала значну автономію в справах. «Старе - не змінюємо, нове - не впроваджуємо» - такий був принцип правління литовських князів). Тому М. С. Грушевський вважав, що В.К.Л в більшого ступеня, чим Московия, зберегло традиції Київської Русі. Захоплення Галичины Польщею був здійснений польським королем Казимиром ІІІ в 1349 р. У 1351- 1352 р. між В.К.Л и Польщею спалахнула війна за Галицко-волынские землі. У результаті: Галичина залишилася за Польщею, Волынь - за Литвою.


Информация о работе «История Украины (шпаргалки)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 172336
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
28088
6
0

... употребляется в сокращённой форме. ·             Иногда сокращал те слова, которые были употреблены в вопросе билета. ·             заменил на ~ Эта шпаргалка наклеивается сзади обычной школьной линейке! БИЛЕТЫ ПО ИСТОРИИ УКРАИНЫ (9 класс). Билет 1. 1.   Трипольцы – древнейшие хлеборобы. 2.   Люблинская Уния. 3.   Т. Шевченко в национально-освободительном движении. Билет 2. ...

Скачать
84030
4
0

... : 1 Авторитарная культура: обожествление лидера – морально-психологический аспект. 2 Идеологический – не создавал авторитарных предпосылок. Концепция марксизма в сталинской интерпретации.  Альтернативы 1917-1920 годов История октября – 10 тыс. работ посвящено Октябрю 1917 года. Две крайние: 1 первые 70 лет в СССР преобладала точка зрения – закономерность октябрьской революции. Абсолютная, до ...

Скачать
185623
0
0

... для этого не хватило времени. В 1911 г. Столыпин был смертельно ранен эсером Д.Г.Богровым. После смерти Столыпина в правительстве не нашлось сил, способных продолжить политику реформирования. Культура России в начале XX века Развитие промышленности определило увеличение учебных заведений и рост грамотности. В 1894 г. в стране было только 32 тыс. начальных школ. К 1914 г. их число увеличилось до ...

Скачать
79750
0
0

... овцеводство), Выращивают рожь, картофель, овощи, лен, кормовые культуры. 10.1. Этапы формирования территории Северо-Кавзазского экономического района. Сначала здесь было Тьму-Тараканское княжество. После прихода половцев оно перестало существовать. Присоединение этой территории к России началось с присоединения казаками бассейна Дона в 16-17 вв. вскоре, после присоединения к России Астраханского ...

0 комментариев


Наверх